ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
21 грудня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/791/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу
за заявою Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»
до Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова Компанія Термінал»
про визнання банкрутством,
за участі:
- секретаря судового засідання - Бєлової О.С.,
- розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Глеваського В.В.,
- від АТ «Банк Кредит Дніпро» - Препелиці Ю.В.,
- від ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - Кромпа О.П.,
- від Боржника - не з'явився,
Щодо стану розгляду справи
Ухвалою від 03.09.2021 суд відкрив провадження у справі, визнав грошові вимоги ініціюючого кредитора у сумі 3008128,75 грн тіла кредиту, ввів процедуру розпорядження майном боржника та попереднє засідання призначив на 12.01.2022.
03.09.2021 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднене оголошення (повідомлення) про порушення справи про банкрутство ТОВ «Нафтова Компанія Термінал».
23.09.2021 АТ «Банк Кредит Дніпро» звернулося до суду із заявою з додатковими грошовими вимогами до Боржника (т. 1, а.с. 145-148) на суму 877198,53 грн, з яких: 333771,28 грн заборгованості за відсотками, 281543,97 грн пені за несвоєчасне погашення боргу, 9835,31 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків, 187653,74 грн інфляційних за прострочення сплати кредиту, 2389,69 грн інфляційних за прострочення сплати відсотків, 60083,05 грн річних за несвоєчасне погашення кредиту та 1921,49 грн річних за несвоєчасне погашення відсотків, а також 4540 грн судових витрат. Ухвалою від 24.09.2021 суд прийняв до розгляду заяву.
01.10.2021 ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі звернулося із заявою до Боржника про приєднання кредиторських вимог у сумі 3634,98 грн та судових витрат у сумі 4 540 грн. Ухвалою від 04.10.2021 суд прийняв до розгляду заяву.
Отже, у межах справи наявні два кредитори.
Враховуючи незначну кількість кредиторів суд ухвалою від 01.12.2021 призначив проведення попереднього засідання на 21.12.2021.
У вказаний час представник Боржника адвокат Літвінова Т.В. не з'явилася та подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Це клопотання суд відхилив через необґрунтованість, а також відсутність прояву нею власного відношення до поданих кредиторами заяв.
У зв'язку з цим розгляд справи проведений без участі представника Боржника.
Щодо заяви АТ «Банк Кредит Дніпро»
У якості обґрунтування поданої заяви Банк вказав, що:
- 18.11.2020 між ним та Боржником був укладений договір про надання кредитної лінії в режимі овердрафту № 181120-О, за умовами якого він надав останньому кредит у сумі 3193990,78 грн та зажадав його повернення у визначений строк,
- після отримання кредиту Боржник повернув кредитні кошти частково у сумі 185862,03 грн, у зв'язку з чим заборгував 3008128,75 грн,
- за умовами договору Боржник зобов'язаний щомісячно сплачувати відсотки у розмірі 17 % річних, а у випадку прострочення повернення кредиту процентна ставка складає 22 % річних,
- за період з 31.03.2021 по 13.09.2021 Боржник заборгував 333771,28 грн відсотків,
- за наслідками наявної заборгованості за тілом кредиту та відсотками Боржник повинен сплатити 281543,97 грн пені за несвоєчасне погашення боргу за період з 01.01.2021 по 01.09.2021, 9835,31 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків за період з 12.01.2021 по 01.09.2021, 187653,74 грн інфляційних за прострочення сплати кредиту за період з 01.01.2021 по 30.08.2021, 2389,69 грн інфляційних за прострочення сплати відсотків за період з 01.04.2021 по 30.08.2021, 60083,05 грн річних за несвоєчасне погашення кредиту за період з 04.01.2021 по 01.09.2021, 1921,49 грн річних за несвоєчасне погашення відсотків за період з 12.01.2021 по 01.09.2021,
- оскільки при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство спірні суми не були відображені, їх заявлення шляхом подачі заяви з додатковими грошовими вимогами до боржника є правомірним.
У поданому до суду 27.10.2021 Повідомленні про результати розгляду додаткових грошових вимог Банку (т. 2, а.с. 125-128) розпорядник майна арбітражний керуючий Глеваський В.В. визнав ці вимоги та вказав на їх обґрунтованість.
Під час судового розгляду справи представник Банку підтримав подану заяву та просив її задовольнити.
Розглянувши подану заяву суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалою від 03.09.2021 при відкритті провадження у справі про банкрутство суд установив, що 18.11.2020 між АТ «Банк Кредит Дніпро», виступаючим у якості позикодавця, та ТОВ «Нафтова компанія Термінал», як позичальником, був укладений договір про надання кредитної лінії в режимі овердрафту № 181120-О (т. 1, а.с. 8-12), за умовами якого:
- Банк, починаючи з 18.11.2020 надає Позичальнику кредитну лінію в режимі овердрафту з лімітом кредитування 3200000 грн (пункт 1.1.),
- Позичальник повинен здійснювати погашення кожної заборгованості за овердрафтом у розмірі фактичного дебетового залишку не пізніше 45 календарних днів з дня виникнення заборгованості по 17.11.2021 включно та сплатити нараховані проценти (пункт 1.1.),
- днем початку користування кредитними коштами є перший день утворення дебетового сальдо (пункт 1.1.),
- процентна ставка складає 17 % річних (пункт 1.3),
- оплата процентів здійснюється щомісячно (пункт 1.3),
- у випадку прострочення повернення кредиту процентна ставка складає 22 % річних (пункт 1.4.).
В ухвалі суд також вказав, що відповідно до Розрахунку заборгованості, Виписки по особовому рахунку за період з 18.11.2020 по 01.09.2021 Банк виконав взяті на себе зобов'язання шляхом надання Позичальнику кредиту у сумі 3193990,78 грн. У свою чергу, Боржник повернув кредитні кошти частково у сумі 185862,03 грн, у зв'язку з чим заборгував 3008128,75 грн тіла кредиту.
За частиною 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною 1 цієї статті. У свою чергу, вказаною частиною 1 статті 45 встановлений тридцятиденний строк подання до суду письмових заяв з вимогами до боржника з дня оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
АТ «Банк Кредит Дніпро» є ініціюючим кредитором та із дотриманням вказаного строку подало до суду (23.08.2021) відповідну заяву, чим забезпечило виконання названих правових положень. Поряд з цим, нараховані суми не були предметом первісної заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання кредиторських вимог Банку.
Поряд з викладеним суд зазначає, що Відповідно до Розрахунку заборгованості (т. 1, а.с. 164-165), Виписки по особовому рахунку за період з 18.11.2020 по 01.09.2021 (т. 1, а.с. 156-163) Боржник повернення кредитних коштів здійснював несвоєчасно та не у повному обсязі, а саме сплатив: 05.01.2021 - 12609,97 грн, 01.02.2021 - 140491,30 грн, 02.02.2021 - 9000 грн, 10.03.2021 - 76,25 грн. 12.03.2021 - 23684,61 грн; а всього 185862,03 грн.
Частинами 2 та 7 статті 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Таким чином, Боржник, допустивши несвоєчасну та неповну сплату тіла кредиту порушив взяте на себе зобов'язання.
Стосовно процентів (відсотків)
За умовами укладеного 18.11.2020 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Боржником договору про надання кредитної лінії в режимі овердрафту № 181120-О (т. 1, а.с. 8-12):
- Позичальник зобов'язаний щомісячно до 10 числа включно поточного місяця строку користування овердрафтом сплачувати проценти за користування овердрафтом за попередній період користування (пункт 7.2.),
- за несвоєчасне погашення одержаного кредиту, а також процентів за користування кредитом Позичальник сплачує Банку за кожен день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період такого прострочення від суми заборгованості по кредиту та процентам (пункт 8.1.).
Як слідує з Розрахунку заборгованості (т. 1, а.с. 164-165), Виписки по особовому рахунку за період з 18.11.2020 по 01.09.2021 (т. 1, а.с. 156-163) Банк нарахував Боржнику 503023,15 грн відсотків за користування кредитом за період з 30.11.2020 по 13.09.2021, зокрема у період з 31.03.2021 по 31.08.2021: 31.03.2021 - 56364,12 грн, 30.04.2021 - 54393,56 грн, 31.05.2021 - 56206,68 грн, 30.06.2021 - 54393,56 грн, 30.07.2021 - 56206,68 грн, 31.08.2021 - 56206,68 грн.
За обліковими даними Банку Боржник сплатив 126683,34 грн відсотків за користування кредитом у період з 10.02.2021 по 10.03.2021, у зв'язку з чим заборгованість складає 333771,28 грн за період з 31.03.2021 по 13.09.2021.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України) (частина 1).
Таким чином, розмір процентів за користування кредитом та термін їх сплати є одними із істотних умов укладеного договору.
У даному випадку сторонами договору погоджені (серед інших) умови щодо розміру ставок по кредиту, яка складає 17 % річних, а у випадку прострочення повернення кредиту - 22 % річних, а також умова щодо їх сплати - щомісячно, до 10 числа.
Отже, у даному випадку Боржник зобов'язаний був сплачувати проценти у визначеному розмірі та у відповідний строк.
Як зазначено вище, за частинами 2 та 7 статті 193 ГК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином та не допускаються одностороння відмова від його виконання.
Стосовно пені
Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої пені у сумі 281543,97 грн за несвоєчасне погашення боргу за період з 01.01.2021 по 01.09.2021 та у сумі 9835,31 грн за несвоєчасне погашення відсотків за період з 12.01.2021 по 01.09.2021, суд зазначає, що згідно із частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.
Згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме за частиною 3 пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов'язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов'язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов'язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.
У даному випадку умовами пункту 8.1 договору сторонами обумовлено сплату Боржником пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування, за кожен календарний день прострочення.
Водночас, згідно з пунктом 8 Розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 09.12.2020 № 1236, від 17.21.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 16.06.2021 № 611, від 11.08.2021 № 855 та від 22.09.2021 № 981 за назвами: «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» у період з 12.03.2020 по 31.12.2021 в Україні встановлений карантин.
Отже, зважаючи на період дії карантину, Банком неправомірно нарахована пеня за період з 01.01.2021 по 01.09.2021 оскільки її нарахування заборонене законом.
На підставі викладеного суд висновує, що вимоги Банку про визнання кредиторських вимог у сумі 291379,28 грн пені є неправомірними та задоволенню не підлягають.
Стосовно інфляційних та річних
Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених 187653,74 грн інфляційних за прострочення сплати кредиту, 2389,69 грн інфляційних за прострочення сплати відсотків, 60083,05 грн річних за несвоєчасне погашення кредиту та 1921,49 грн річних за несвоєчасне погашення відсотків суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд перевірив здійснений Банком розрахунок річних за формулою: річні = (заборгованість) х 3% х (кількість прострочених днів): 365; та констатує про його арифметичну правильність відповідно до кожного з періодів та сум заборгованостей по тілу кредиту та відсоткам.
Суд також перевірив розрахунок інфляційних за формулою: інфляційні = сума заборгованості х індекс інфляції за період - сума заборгованості; та констатує про його арифметичну правильність відповідно до кожного з періодів та сум заборгованостей по тілу кредиту та відсоткам.
Таким чином, Боржник, допустивши несвоєчасне повернення тіла кредиту та сплату процентів за його користування повинен сплатити Банку:
- 187653,74 грн інфляційних за прострочення сплати кредиту,
- 2389,69 грн інфляційних за прострочення сплати відсотків,
- 60083,05 грн річних за несвоєчасне погашення кредиту,
- 1921,49 грн річних за несвоєчасне погашення відсотків.
Загальний висновок за заявою Банку
На підставі зазначеного суд висновує, що оскільки Боржником нараховані суми: 333771,28 грн відсотків за користування кредитом, 187653,74 грн інфляційних за прострочення сплати кредиту, 2389,69 грн інфляційних за прострочення сплати відсотків, 60083,05 грн річних за несвоєчасне погашення кредиту та 1921,49 грн річних за несвоєчасне погашення відсотків не сплачені, вимоги Банку є обґрунтованими та підлягають визнанню судом у цих сумах. Підлягають визнанню також здійснені Банком витрати на сплату судового збору у сумі 4540 грн.
Натомість, вимоги про стягнення пені у сумі 291379,28 грн є необґрунтованими та не підлягають визнанню у межах справи про банкрутство.
Щодо заяви ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі
У якості обґрунтування поданої заяви ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі вказало, що Боржник має заборгованість по єдиному внеску, нарахованому роботадавцем на суми заробітної плати, винагороди за договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності у загальній сумі 3634,98 грн, яка виникла 11.05.2021 за наслідками узгоджених грошових зобов'язань згідно податкового розрахунку від 20.04.2021 № 9091393449 на суму 5963,93 грн.
27.10.2021 розпорядник майна подав до суду Повідомлення про результати розгляду кредиторських вимог, за змістом якого вимоги ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі розглянуті і не визнані через відсутність відповідних доказів їх розрахунку.
Розглянувши подану заяву суд вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсний кредитор у тридцятиденний строк з дня оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство повинен подати письмову заяву з вимогами до боржника.
Зокрема, ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі із дотриманням вказаного строку подало до суду (01.10.2021) відповідну заяву, чим забезпечило виконання названих правових положень.
Як слідує з Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (т. 2, а.с. 39-42) складеного та поданого до податкового органу безпосередньо Боржником загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за результатами діяльності підприємства у першому кварталі 2021 року складає 5863,93 грн.
Відповідно до квитанції № 2 Податковий розрахунок був поданий Боржником в електронному вигляді та прийнятий Податковим органом як належний.
За обліковими даними Податкового органу Боржник має переплату зі сплати відповідного внеску у сумі 2228,95 грн, а тому станом на 11.05.2021 він мав сплатити 3634,98 грн.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені положеннями Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464).
За змістом Закону № 2464 у контексті спірних правовідносин:
- платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абзац 1 пункту 1 частини 1 статті 4);
- платник єдиного внеску зобов'язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством … 4) подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина 2 статті 6);
- платники, зазначені, зокрема, у пункті 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 зобов'язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абзац 1 частини 8 статті 9); під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄСВ, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абзац 2 частини 8 статті 9);
- ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9).
Отже, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми ЄСВ не пізніше 20 числа наступного місяця, а подана звітність з відповідного внеску є належним доказом такого розрахунку.
З огляду на викладене заперечення Розпорядника майна щодо недоведеності майнових вимог Податкового органу не є обґрунтованими.
За таких обставин, враховуючи, що Боржником вказані податкові зобов'язання не сплачені, станом на час розгляду заяви наявна вказана сума заборгованості, вимоги ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі є обґрунтованими та підлягають визнанню судом у сумі 3634,98 грн заборгованості зі сплати ЄСВ та 4540 грн судових витрат.
Щодо результатів попереднього засідання
За змістом статті 47 КУзПБ господарський суд у попередньому засіданні розглядає всі вимоги кредиторів та за результатами їх розгляду визначає процедурні питання, направлені на формування реєстру вимог кредиторів та проведення підсумкового засідання.
Зокрема, під час попереднього засідання судом установлено, що будь-яких інших вимог до суду не надійшло.
Відтак, кредиторськими вимогами у межах справи є вимоги у загальній сумі 3683322,98 грн, а саме:
1) вимоги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на суму 3675148 грн, з яких:
- 3008128,75 грн основного боргу,
- 333771,28 грн заборгованості за відсотками,
- 187653,74 грн інфляційних за прострочення сплати кредиту,
- 2389,69 грн інфляційних за прострочення сплати відсотків,
- 60083,05 грн річних за несвоєчасне погашення кредиту,
- 1921,49 грн річних за несвоєчасне погашення відсотків,
- 27200 грн компенсації по сплату судового збору,
- 54000 грн витрат, пов'язаних із розглядом справи (авансовий платіж винагороди арбітражного керуючого);
2) вимоги Головного управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на суму 8174,98 грн, у тому числі:
- 3634,98 грн заборгованості зі сплати ЄСВ,
- 4540 грн судових витрат.
Таким чином, у попередньому засіданні судом вирішені всі наявні процесуальні заяви.
На підставі викладеного та керуючись статтею 47 КУзПБ,
1. Заяву Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про визнання додаткових грошових вимог задовольнити частково. Визнати вимоги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова Компанія Термінал» на суму 585819,25 грн, з яких: 333771,28 грн заборгованості за відсотками, 187653,74 грн інфляційних за прострочення сплати кредиту, 2389,69 грн інфляційних за прострочення сплати відсотків, 60083,05 грн річних за несвоєчасне погашення кредиту, 1921,49 грн річних за несвоєчасне погашення відсотків та 4540 грн судових витрат. В іншій частині заяви у її задоволенні відмовити.
2. Заяву Головного управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про приєднання кредиторських вимог задовольнити. Визнати вимоги Головного управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова Компанія Термінал» у сумі 8174,98 грн, у тому числі: 3634,98 грн заборгованості зі сплати ЄСВ та 4540 грн судових витрат.
3. Визнати вимоги кредиторів до Боржника у загальній сумі 3683322,98 грн, а саме:
- вимоги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на суму 3675148 грн, з яких: 3008128,75 грн основного боргу, 333771,28 грн заборгованості за відсотками, 187653,74 грн інфляційних за прострочення сплати кредиту, 2389,69 грн інфляційних за прострочення сплати відсотків, 60083,05 грн річних за несвоєчасне погашення кредиту, 1921,49 грн річних за несвоєчасне погашення відсотків, 27200 грн компенсації по сплату судового збору та 54000 грн витрат, пов'язаних із розглядом справи (авансовий платіж винагороди арбітражного керуючого),
- вимоги Головного управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на суму 8174,98 грн, у тому числі: 3634,98 грн заборгованості зі сплати ЄСВ та 4540 грн судових витрат.
4. Визначити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів - 20.01.2022.
5. Призначити проведення підсумкового засідання суду на 18 березня 2022 року о 10:00 яке відбудеться за адресою м. Херсон, вул. Театральна, 18, зал судових засідань № 206.
6. Ухвалу надіслати:
- розпоряднику майна арбітражному керуючому Глеваському В.В.
- Акціонерному товариству «Банк Кредит Дніпро»,
- Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
- Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтова Компанія Термінал»
Ухвала набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена у відповідності до частини 3 статті 47 КУзПБ в апеляційному порядку.
Суддя М.К. Закурін