Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
22 грудня 2021 року м. ХарківСправа № 922/2410/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
розглянувши матеріали справи
за позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, ідентифікаційний код 34674102) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Південний офіс Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, ідентифікаційний код 40477150)
до Малого приватного підприємства "Теплоком" (61093, м. Харків, вул. Полтавський шлях,35, ідентифікаційний код 32020798)
про стягнення 3038098,59 грн.
Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Малого приватного підприємства "Теплоком" про стягнення виявлених ревізією Південного офісу Держаудитслужби втрат у вигляді зайвих виплат на загальну суму 3 038 098,59 грн. Також, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2410/21. Зазначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12 липня 2021 р. об 11:00 год.
Цією ж ухвалою суду задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у Південного офісу Держаудитслужби оригінали, або належним чином завірені копії доказів а саме: Додаток 5б до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" за період з 01.01.2018 по 31.07.2020 за № 06-11/53 від 30.11.2020; Додаток 7б до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" за період з 01.01.2018 по 31.07.2020 за № 06-11/53 від 30.11.2020.
Також, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Південний офіс Держаудитслужби.
06.07.2021 на електронну адресу суду від 3-ої особи надійшли письмові пояснення (вх. №4313), які приєднані судом до матеріалів справи.
В наданих письмових поясненнях 3-я особа зазначає, що Південним офісом Держаудитслужби листом від 22.12.2020 № 151506-17/6703-2020 матеріали планової ревізії фінансово-господарської діяльності комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" за період з 01.01.2018 по 31.07.2020 (акт ревізії від 30.11.2020 № 06-11/53 з додатками) передано до Слідчого управління ГУНП в Одеській області, які у подальшому долучено до кримінальної справи за номером кримінального провадження № 12020160000000181 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України.
Отже, 3-я особа зазначає, що дотримуючись вимог ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України щодо не розголошення відомостей досудового розслідування кримінального провадження № 12020160000000181 Південний офіс Держаудитслужби наразі не має правових підстав для розголошення відомостей досудового розслідування та надання до Господарського суду Харківської області документів щодо ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" за період з 01.01.2018 по 31.07.2020.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 липня 2021 року відкладено підготовче засідання на 11 серпня 2021 р. об 11:00 год.
В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 11 серпня 2021 року про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 25.08.2021 о 14:20 год.
Проте, підготовче засідання призначене на 25.08.2021 о 14:20 год. не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Чистякової І.О. на лікарняному.
25 серпня 2021 року до господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за вх. №19618.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.08.2021 призначено проведення підготовчого засідання на 08 вересня 2021 р. об 11:00 год. Задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, судове засідання у справі №922/2410/21, призначене на 08.09.2021 об 11 год. 00 хв., вирішено провести в режимі відеоконференції та доручено Південно-західному апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання у даній справі, призначене на 08.09.2021 об 11 год. 00 хв., в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 08 вересня 2021 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 20.09.2021 року об 10:30 год.
15 вересня 2021 року до господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за вх. №21591.
Також, 15 вересня 2021 року до господарського суду Харківської області від 3-ої особи надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за вх. №21623.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 вересня 2021 року задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі та задоволено клопотання 3-ої особи про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі. Судове засідання у справі №922/2410/21, призначене на 20.09.2021 об 10 год. 30 хв., вирішено провести в режимі відеоконференції та доручено Південно-західному апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання у даній справі, призначене на 20.09.2021 о 10 год. 30 хв., в режимі відеоконференції.
Позивач не забезпечив явку свого представника в судове засідання у даній справі, яке було призначене на 20.09.2021 о 10 год. 30 хв., в режимі відеоконференції. Також, позивач не повідомив суд про причини неявки його представника в перше судове засідання з розгляду справи по суті, заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача до суду не подав.
У судовому засіданні 20.09.2021 на підставі ч.2 ст.216 ГПК України було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 20.09.2021 про оголошення перерви до 29.09.2021 о 10:40 год.
22 вересня 2021 року на електронну адресу суду від 3-ої особи надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за вх. №6121.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Південного офісу Держаудитслужби про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 вересня 2021 року залишено позов без розгляду.
Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси", не погодившись з постановленою ухвалою суду, звернулось з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просило ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.09.2021 у справі №922/2410/21 скасувати та направити справу №922/2410/21 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.09.2021 у справі №922/2410/21 задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 29.09.2021 у справі №922/2410/21 скасовано та матеріали справи №922/2410/21 направлено для продовження розгляду позовних вимог Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" до Малого приватного підприємства "Теплоком" про стягнення 3038098,59 грн до господарського суду Харківської області.
22 грудня 2021 року матеріали справи повернулись до господарського суду Харківської області.
Суддя Чистякова І.О., з метою уникнення сумнівів у її неупередженості при розгляді справи № 922/2410/21, вважає за необхідне заявити самовідвід виходячи з наступного.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (частини 1, 9 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі № 9901/22/17.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Так, законодавством України встановлені підстави подання відводу (самовідводу), системний аналіз яких свідчить, що усунення судді від правосуддя повинно бути мотивованим і відповідати меті забезпечення неупередженості суду.
В цій частині слід зазначити, що вимога про вмотивованість заяви про самовідвід прямо випливає зі змісту частини 1 статті 38 ГПК України. Аналіз цієї норми права, а також норм статей 35-37 ГПК України показує, що законодавець визнає за суддею право на самовідвід, але тільки в разі наявності визначеної причини, в силу якої правосуддя може бути упередженим або несе ризики виглядати таким.
Підставою, покладеною суддею господарського суду Харківської області Чистяковою І.О. в основу заяви про самовідвід у справі № 922/2410/21 стає те, що постановляючи ухвалу від 29.09.2021 головуючим суддею була сформована правова позиція по даній справи. Так, суддя Чистякова І.О., обґрунтовуючи свою позицію, виходила з того, що у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 08 вересня 2021 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 20.09.2021 року о 10:30 год. На вказаному судовому засіданні 08 вересня 2021 року був присутній представник позивача - Малявкін А.Б. Отож, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті, яке призначено на 20.09.2021 року о 10:30 год. Втім, як вище зазначено позивач не забезпечив явку свого представника в судове засідання у даній справі, яке було призначене на 20.09.2021 о 10 год. 30 хв., в режимі відеоконференції. Також, позивач не повідомив суд про причини неявки його представника в перше судове засідання з розгляду справи по суті, заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача до суду не подав. У судовому засіданні 20.09.2021 на підставі ч.2 ст.216 ГПК України було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 20.09.2021 про оголошення перерви до 29.09.2021 о 10:40 год. З метою повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, судом засобами поштового зв'язку направлялась копія ухвали суду від 20.09.2021 на адресу останнього, зазначену в позовній заяві, та відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до відомостей, які розміщені на офіційному веб-порталі АТ "Укрпошта", копія ухвали господарського суду Харківської області від 20.09.2021 отримана позивачем 27.09.2021, що підтверджується витягом про відстеження поштового пересилання 6102256570717. Отже, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення позивача, про дату, час та місце розгляду справи, та останній в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Крім того, суд відмічає наступне.
Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Європейський суд з прав людини у п.41 свого рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).
Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви, у зв'язку із чим, посилання скаржника (позивача) на те, що ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.09.2021 було отримано 27.09.2021, тобто менше ніж за п'ять днів до судового засідання, як на підставу для скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 29.09.2021, на думку суду є безпідставною.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2018 у справі № 925/125/14, від 04 квітня 2019 року у справі № 920/367/17.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
В постанові Верховного Суду від 11.09.2018 по справі № 910/9555/16 було зроблено наступний правовий висновок:
"01.06.2006 набрав чинності Закон України "Про доступ до судових рішень", згідно зі статтею 2 якого кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Особам, які беруть (брали) участь у справі, забезпечується доступ до судових рішень у їхній справі в порядку, встановленому процесуальним законом.
Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. До Реєстру включаються усі судові рішення судів загальної юрисдикції (частини 1, 3 статті 3 зазначеного Закону).
Таким чином, цим Законом та процесуальним законодавством скаржнику надано право бути обізнаним про прийняті в цій справі судові рішення та можливість реалізувати право на участь в судовому засіданні шляхом доступу до Реєстру.
Скасовуючи ухвалу суду від 29 вересня 2021 року, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначила, що належність повідомлення Позивача про судове засідання, призначене саме на 29.09.2021р., оцінюється в контексті приписів ст.120 Господарського процесуального кодексу України. Як вбачається з матеріалів справи (а.с.157 т.2), змісту оскаржуваної ухвали та Скаржником підтверджується, ухвалу від 20.09.2021р. з повідомленням про дату і час наступного судового засідання 29.09.2021р. позивач отримав тільки 27.09.2021р. - тобто з порушенням вимог ч.4 ст.120 Господарського процесуального кодексу України щодо достатності строку завчасного повідомлення для підготовки до засідання та забезпечення явки. Наявність лише (2) з наведених вище умов застосування наслідків неявки Позивача у разі недотримання процесуальних вимог щодо (1) умови з належного повідомлення унеможливлює правомірне залишення позовної заяви без розгляду за підсумками судового засідання 29.09.2021р. А відтак, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" та скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 29.09.2021р. у справі №922/2410/21 через невідповідність висновків суду обставинам справи щодо наявності передбачених п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України підстав для залишення позову без розгляду, що має наслідком направлення справи до Господарської суду Харківської області для продовження розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.280 Господарського процесуального кодексу України.
Суд наголошує на тому, що розглядаючи конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах Закону.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" зазначено, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52).
У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію. У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами "правосуддя має не лише здійснюватися, але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості.
З огляду на викладену вище практику Європейського суду з прав людини, суддею Чистяковою І.О. у заяві про самовідвід, доведено наявність (складових, визначених Європейським судом) критеріїв в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v.Malta (Мікаллефф проти Мальти) пункт 98).
За Законом України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (статті 2, 6 Закону).
В світлі наведених обставин та норм чинного законодавства, які підлягають застосуванню, виходячи із основних засад (принципів) господарського судочинства, враховуючи необхідність об'єктивного розгляду даної справи, уникнення напруженості, з метою виключення будь-яких сумнівів в неупередженості або необ'єктивності суду та забезпечення довіри до судової влади України, суддя Чистякова І.О. заявляє самовідвід від розгляду справи 922/2410/21.
Керуючись статтями 32, 35, 38, 232- 236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -
Заяву про самовідвід судді Чистякової І.О. у справі № 922/2410/21 задовольнити.
Матеріали справи № 922/2410/21 передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.
Ухвала набирає законної сили 22.12.2021 та оскарженню не підлягає.
Ухвалу складено (підписано) 22.12.2021.
Суддя І.О. Чистякова