Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3860/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради, м.Харків третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вереск", м.Харків
про стягнення коштів 279 328,56 грн.
за участю представників:
позивача:Замніус М.В., (витяг);
відповідача: не з'явився;
третьої особи: Замніус М.С., (витяг).
Харківська міська рада (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вереск", в якій позивач просить стягнути з відповідача до бюджету розвитку Харківської міської територіальної громади збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 279328,56грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 4189,93 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.09.2021 призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27.10.2021 о 11:00. Також, цією ухвалою залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент економіки комунального майна Харківської міської ради.
Протокольною ухвалою від 27.10.2021 відкладено підготовче засідання на 24.11.2021 о 10:45.
Протокольною ухвалою від 24.11.2021 на підставі п.3 ч.2 ст.185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.12.2021 об 11:15, про що відповідача, в порядку ст.120-121 ГПК України було повідомлено ухвалою суду від 24.11.2021.
14.12.2021 від Харківської міської ради та Департамену економіки та комунального майна Харківської міської ради до суду надійшли письмові пояснення (вх.№29547, вх.№29546) із правовою позицією щодо застосування норм матеріального права в межах розгляду цієї справи, які після огляду були долучені судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 15.12.2021 представник позивача та третьої особи позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наголошував на задоволенні позову.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні 15.12.2021 не скористався, причину неявки не повідомив, відзив на позов не надав.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду відповідачу направлялись судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення (з відміткою "судова повістка") за юридичною адресою відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61129, м.Харків, просп. Тракторобудівників, 160-Б.
Проте, ухвали суду були повернуті до суду з відміткою поштового відділення: адресат відсутній за вказаною адресою.
За змістом п.п.116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання. У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено необ'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від16.05.2018 у справі №910/15442/17, від10.09.2018 у справі №910/23064/17, від 24.07.2018 усправі №906/587/17).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що не отримання листів з ухвалами суду відповідачем та повернення їх до суду, є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо їх належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про час та місце розгляду справи у розмінніГосподарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 6ст. 242 ГПК Україниднем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положень п. 5 ч. 6ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень, усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1 та 2ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень"для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції, Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвали суду у справі, що розглядається, було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua.
Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованоїЗаконом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006у справі "Красношапка проти України").
Відповідно до ч. 9ст. 165 ГПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2ст. 178 ГПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.
Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації 12.02.2020 № ХК 141200430500, зареєстрованої відповідним органом архітектурно- будівельного контролю, TOB «ВЕРЕСК» є замовником нежитлової будівлі (кафе та банний комплекс» в літ. «А-1» по просп. Тракторобудівників, 160Б в м. Харкові, відомості про що розміщені на офіційному веб-сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України в розділі «реєстр дозвільних документів» на час подання позову до суду.
Загальна площа об'єкта прийнятого в експлуатацію єдиним дозвільним документом складає 322 кв.м.
Введення даного об'єкта в експлуатацію після проведення будівельних робіт з реконструкції (12.02.2020) здійснювалося відповідачем, як замовником, відповідно до норм та у порядку передбаченому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-УІ, в редакції чинній на період дії правовідносин з регулювання належного прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівельних робот з реконструкції.
Листами Департаменту економіки та комунального майна міської ради від 29.04.2020 №476/0/124-20 та від 23.09.2020 №1079/0/124-20 відповідач повідомлявся про необхідність виконання вимог законодавчих актів з пайової участі та запропоновано останнім листом розглянути питання щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова разом із розрахунком величини пайової участі при реконструкції об'єкта містобудування веденого відповідачем в експлуатації без виконання законодавчого обов'язку з пайової участі.
Позивач зазначає, що Департамент економіки та комунального майна не отримував відповідей на зазначені листи.
Позивач зазначає, що територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради завдано збитки, внаслідок ухилення відповідача від свого обов'язку щодо укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та перерахування коштів величини пайової участі до прийняття об'єкту в експлуатацію, розмір яких підтверджується доданим до позову розрахунком Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та становить 279328,56 грн.
Наведені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом та є предметом спору у даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) щодо пайової участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Харкова, під час проведення відповідачем реконструкції нежитлової будівлі (кафе та банний комплекс) в літ. «А-1» по просп. Тракторобудівників, 160Б в м. Харкові.
Вказаний об'єкт було введено до експлуатації 12.02.2020 на підставі відповідної декларації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за №ХК 141200430500.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (яка втратила чинність з 01.01.2020 на підставі Закону № 132-ІХ від 20.09.2019) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Станом на час введення об'єкта будівництва в експлуатацію, тобто на дату видачі відповідної декларації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за №ХК 141200430500., правове регулювання пайової участі здійснювалося за положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-ІХ від 20.09.2019.
Зокрема, у відповідності до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень названого Закону № 132-ІХ:
- договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання,
- протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту у такому розмірі та порядку:
а) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом) для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування,
б) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта; орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва,
в) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
Відтак, за вказаними правовими положеннями протягом 2020 року забудовники повинні сплачувати кошти пайової участі у відповідному розмірі до моменту прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію і така сплата може відбуватися поза межами відповідно договору, оскільки його укладення у 2020 році не є обов'язковим. Більш того, замовник будівництва зобов'язаний самостійно звернутися протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі, а орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання необхідних від замовника документів надає йому розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
З декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ХК 141200430500 вбачається, що будівництво об'єкту здійснювалося у 2020 році, а тому ТОВ "ВЕРЕСК" зобов'язане було самостійно протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до уповноважених виконавчих органів міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі без укладення відповідного договору.
Наведені обов'язок забудовника стосовно сплати коштів пайової участі та право на їх отримання відповідним органом місцевого самоврядування вказують, що за своєю правовою природою між такими учасниками виникають господарські зобов'язання.
Зокрема, частина 1 статті 173 Господарського кодексу України визначає, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до частини 1 статті 174 того ж Кодексу господарські зобов'язання можуть (серед іншого) виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
З наведених правових положень слідує, що господарським є зобов'язання, яке може виникати безпосередньо із закону, та характеризується обов'язком однієї сторони сплатити гроші, а іншої (управненої сторони) вимагати відповідної сплати.
У спорі між сторонами не був укладений договір про пайову участь відносно всієї площі будівництва, а безпосередньо наведене законодавство у 2020 році не передбачало обов'язкового його укладення, у зв'язку з чим відсутність договору не впливає за наявне зобов'язання ТОВ "ВЕРЕСК" зі сплати коштів пайової участі, яке виникло із закону.
Суд установив, що хоча ТОВ "ВЕРЕСК" і не зверталося у 2020 році до уповноваженого виконавчого органу міської ради з пропозицією про укладення договору на всю суму пайової участі ані із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, безпосередньо Департаментом економіки та комунального майна міської ради здійснено розрахунок розміру пайової участі. Такими діями уповноважений виконавчий орган міської ради забезпечив дотримання вказаних правових положень.
Розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури, що дорівнює заявленій сумі збитків у вигляді упущеної вигоди, здійснено на підставі показників опосередкованої вартсоті будівництва 1 кв.м. для нежитлових будівель, які споруджуються на території України, на останню дату до введення об'єкта в експлуатацію, виходячи з ухилення замовника від пайової участі, не надання ним відповідних документів до введення об'єкта в експлуатацію та діючого на момент складення даного розрахунку розміру пайової участі, у відповідності до приписів пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132 та п.п.3.1. та 5.4.1 Порядку №989.
Розділом 5 цього Порядку врегульовано механізм залучення замовників до пайової увчасті у розвитку інфраструктури м.Харкова у разі ухилення від укладання договору пайової участі.
Оскільки до уповноважених виконавчих органів міської ради відповідачем не було надано документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта введеного до експлуатації, з техніко-економічними показниками щодо кошторисної вартості будівництва об'єкта Департаментом економіки та комунального майна міської ради розрахунок величини пайової участі здійснено на підставі наявних в декларації показників загальної площі завершеного забудовою об'єкта містобудування та показників опосередкованої вартості будівництва встановлених наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за відповідний квартал, які діяли на дату введення об'єкта в експлуатацію на відповідній території за ставкою 4 відсотка для нежитлових будівель та споруд.
Вірність застосування показників опосередкованої вартості, затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, органами місцевого самоврядування у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, підтверджується рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.04.2018 у справі №826/1315/17 та постановою Об'єднаної палати Господарського касаційного суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі №922/3693/18.
З огляду на вищевказане, суд приходить до неспростованого відповідачем висновку про те, що ТОВ "Вереск" не зверталося до уповноважних виконавчих органів міської ради протягом 10 робочих днів з моменту початку будівництва об'єкта та не надало необхідних документів для розрахунку розміру пайової участі, а тому відповідний розрахунок визначення позивачем величини пайової участі відповідача у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури у розмірі 279 328,56 грн є правомірним та обгрунтованим.
Статтею 224 Господарського кодексу України, яка кореспондується із статтею 623 ЦК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно із статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
При цьому наслідки у виді упущеної вигоди повинні перебувати у безпосередньому причинному зв'язку із неправомірною поведінкою відповідача.
Частиною2 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідним є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача, збитками та вини.
Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
Протиправна поведінка відповідача полягає у невиконанні приписів імперативних норм містобудівного законодавства України, а саме у не прийнятті пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури міста Харкова. Неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у ставоренні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є протиправною формою поведінки, внаслідок якої орган місцевого самоврядування був позбавлений права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів.
Внаслідок ухилення відповідача від свого обо'язку щодо перерахування коштів величини пайової участі до прийняття об'єкту в експлуатацію територіальною громадою міста Харкова, в особі Харківської міської ради не було доотримано коштів, розмір яких підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою, яка виразилась у неправомірній бездіяльності та ухилення відповідача від свого обо'язку щодо перерахування коштів величини пайової участі до прийняття об'єкту в експлуатацію та збитками у вигляді несплачених коштів пайового внеску полягає у тому, що саме внаслідок протиправних дій відповідача територіальній громаді міста Харкова було завдано збитки у вигляді недоотриманих надходжень до місцевого бюджету.
Відповідачем не оспорено розмір заявлених збитків, відзиву на позовну заяву не надано.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Судовий збір у розмірі 4189,93 грн, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.
Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРЕСК" (61129, м.Харків, проспект Тракторобудівників, б.160-Б, код ЄДРПОУ 2261109) до бюджету розвитку Харківської міської територіальної громади (код класифікації доходів бюджету - 24170000, номер рахунку (IBAN) - UA228999980314191921000020649, код отримувача ЄДРПОУ - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), одержувач - ГУК Харкові обл/МТГ Харків) збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 279 328 грн. 56 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРЕСК" (61129, м.Харків, проспект Тракторобудівників, б.160-Б, код ЄДРПОУ 2261109) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ - 04059243; 61003, м.Харкі, м-н Конституції, 7; реєстраційний рахунок UA518201720344240012000032986, банк отримувача Державна казначейська служба України, м.Київ) витрати по сплаті судового збору 4189 грн. 93 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.
Повне рішення складено "22" грудня 2021 р.
Суддя С.Ч. Жельне