Справа № 133/636/21
Ухвала
Іменем України
"14" грудня 2021 р. м. Калинівка
Калинівський районний суд Вінницької області в складі колегії суддів:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020020170000682 від 30 вересня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Козятин Козятинського району Вінницької області, українця, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , неодруженого, студента Козятинського МВПУЗТ, раніше несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.6 ч.2 ст. 115 КК України,
за участю учасників провадження
прокурора: ОСОБА_6 ,
потерпілої: ОСОБА_7 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8
захисників обвинуваченого адвокатів: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
встановив:
В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020020170000682 від 30 вересня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.6 ч.2 ст.115 КК України.
13.12.2021 року від прокурора Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 строком на 60 днів без визначення розміру застави, яке обгрунтоване тим, що розглянути зазначену справу до спливу застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не видається за можливе, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а зважаючи на міру покарання, що може загрожувати йому у разі визнання винуватим, існують ризики, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, які не допитані, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, виконання ним процесуальних обов'язків, а жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, оскільки ці ризики не відпали і продовжують існувати та обставини визначені в ст.178КПК України не змінилися, тому продовження запобіжного заходу буде співрозмірним особі обвинуваченого та суспільній небезпечності вчиненого діяння.
Подане клопотання прокурор ОСОБА_6 підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити. Проти клопотання захисту щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який цілодобовий домашній арешт заперечила.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисники адвокат ОСОБА_9 , ОСОБА_10 проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою заперечили.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9 зазначив, що підозрюваний має постійне зареєстроване місце проживання, навчався, до моменту затримання, раніше не судимий, перебував в зоні АТО, тобто має міцні соціальні зв'язки, оскільки проживає з батьками сестрою, позитивну характеристику, останнім не здійснено будь-яких дій щодо впливу на свідків, експертів чи потерпілих, а тому ризики, наведені прокурором, є необґрунтованими. З цих підстав просив змінити обраний запобіжний захід на більш м'який, а саме цілодобовий домашній арешт.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_10 підтримав позицію захисника ОСОБА_9 , крім того зазначив, що клопотання прокурора не містить додаткових обґрунтувань необхідності продовження строку застосування найсуворішого запобіжного заходу, а сама лише наявність обґрунтованої підозри та тяжкість покарання, передбачена санкцією статті п.6 ч.2 ст. 115 КК України, з огляду на презумпцію невинуватості, не може бути самостійною підставою для тримання під вартою без наведення нових ризиків, які виправдовують такий запобіжний захід.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав своїх захисників в частині заперечення проти клопотання прокурора, а також щодо зміни обраного щодо нього запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
Потерпіла ОСОБА_7 та їїпредставник адвокат ОСОБА_8 клопотання прокурора підтримали. Заперечили проти зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який цілодобовий домашній арешт.
Розглянувши підстави заявленого клопотання, заслухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст.178,199 КПК України та практики ЄСПЛ, має врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, з моменту затримання.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд першої інстанції зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з абзацом другим цієї ж частини ст. 331 КПК України на суд покладено такий самий обов'язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
За змістом ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Крім того, у своїй постанові від 23.06.2020 (справа №522/20634/19) Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду зазначив, що відповідно до положень ст. 331 КПК України суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого і в той же час таке право у кількості використання сторонами кримінального провадження процесуальним законом не обмежено.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства, пов'язаного з позбавленням життя іншої особи, за який передбачено покарання на строк від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, за місцем проживання характеризується посередньо, не має власного житла та проживає із батьками в будинку по сусідству з потерпілими, не має на утриманні дітей або інших осіб, неодружений, тобто не має стійких соціальних зв'язків, що свідчить про те, що продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу, та які підтримані прокурором у судовому засіданні, а саме: обвинувачений є раніше не судимим, однак усвідомлюючи суворість покарання, яка йому загрожує, у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, може переховуватися від суду з метою уникнення покарання, перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні шляхом незаконного впливу на свідків, а також перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, суд враховує також ту обставину, що дане кримінальне провадження судом не завершено до спливу продовженого строку дії попередньої ухвали суду від 25.10.2021, а тому дійшов висновку, що за сукупності таких обставин, підлягає продовженню раніше застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбаченіст. 176 КПК України, можуть на даному етапі судового провадження забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду.
Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, колегія суддів, враховуючи вище наведене, вважає його таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не зможе запобігти ризикам у даному кримінальному провадженні.
Наведені захисниками дані про особу обвинуваченого, самі по собі не дозволяють зробити висновок про те, що можливість уникнення ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, може бути досягнута шляхом застосування до нього іншого, більш м'якого запобіжного заходу, зокрема цілодобового домашнього арешту, а тому клопотання про зміну запобіжного заходу колегія суддів вважає необґрунтованим.
Таким чином, суд приходить до висновку, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам, а тому для досягнення дієвості кримінального провадження, дію запобіжного заходу необхідно продовжити.
Вирішуючи питання щодо строку продовження запобіжного заходу, суд бере до уваги стадію кримінального провадження, а саме, що у кримінальному провадженні не здійснено судове слідство, не допитані свідки, обвинувачений, не досліджені письмові докази, а також бере до уваги розумність строків кримінального провадження та приходить до висновку про продовження дії запобіжного заходу на строк 60 днів, що буде виправданим та відповідатиме Закону.
Враховуючи особу обвинуваченого, обставини кримінального правопорушення, наявні ризики, а також те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства відповідно до п.1 ч. 4ст. 183 КПК України суд, застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, не визначає розмір застави.
Керуючись ст.331 КПК України, суд,
ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.
Продовжити дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Козятин Козятинського району Вінницької області, зареєстрованому по АДРЕСА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України терміном на 60 (шістдесят) днів, до 11 лютого 2022 року включно, без визначення розміру застави.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захисникам, потерпілим, представнику та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складений 16 грудня 2021 року.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3