Справа № 131/527/21
Провадження № 2/131/404/2021
16.11.2021 м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Балтака Д.О.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іллінецької міської ради Вінницької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -
встановив:
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Іллінецького районного суду Вінницької області з позовом до Іллінецької міської ради Вінницької області, за участю третіх осіб, які без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_5 , який за життя заповіту не залишив. До спадкового майна покійного належить: 1/5 частина садибного (індивідуального) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач отримала свідоцтва про право власності на частину спадкового майна, але державний нотаріус Іллінецької державної нотаріальної контори Вінницької області відмовила їй у видачі свідоцтва про право на зазначене спадкове майно, оскільки у змісті свідоцтва № НОМЕР_1 на право особистої власності на жилий будинок, виданому виконавчим комітетом Іллінецької міської ради народних депутатів Вінницької області 13 травня 1988 р., власником будинку зазначений ОСОБА_5 , як голова колгоспного двору, при цьому розмір його частки у зазначену нерухомому майні не зазначений, у зв'язку із чим позивач змушена здійснювати захист своїх спадкових прав у судовому порядку.
Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 27 травня 2021 р. відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
13 вересня 2021 р. до Іллінецького районного суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_4 про поновлення йому пропущеного строку для подання заяви про залучення його до участі у справі, в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Так, ОСОБА_4 подав до суду позовну заяву про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5 , про що Іллінецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області складено відповідний актовий запис № 78. За своє життя його батько заповіту не залишив. Спадкоємцями за законом першої черги є він, його матір ОСОБА_1 та сестри ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . До спадкового майна після смерті батька увійшла 1/5 частина садибного (індивідуального) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Після звернення до державного нотаріуса Іллінецької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_4 отримав постанову про відмову у вчиненні даної нотаріальної дії. Причиною зазначеного стало те, що правовстановчий документ на вищенаведений об'єкт нерухомого майна не містить визначення частки права власності спадкодавця, а також наявні розбіжності у написанні прізвища даного спадкодавця « ОСОБА_6 » та спадкоємця « ОСОБА_7 ».
З цих підстав ОСОБА_4 звернувся до суду та просить встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на 1/20 частину садибного (індивідуального) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 17 вересня 2021 р. постановлено поновити ОСОБА_4 пропущений строк для подання заяви про залучення його до участі у справі, в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору; заяву ОСОБА_4 про залучення до участі у справі в якості третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору задоволено; залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 ; прийнято до розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, проте подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом визнає у повному обсязі.
Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 адвокат Довбиш О.Л. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність ОСОБА_4 , позовні вимоги ОСОБА_1 визнає у повному обсязі, позовні вимоги свого довірителя, просить їх задовольнити.
Представник відповідача Іллінецької міської ради Вінницької області в судове засідання не з'явився, подав до суду відзив в якому позовні вимоги ОСОБА_1 визнає, проти його задоволення не заперечує; позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 також визнає проти його задоволення не заперечує.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, подали до суду заяви в яких позовні вимоги визнають, просять розгляд справи проводити за їх відсутності.
Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим частиною 3 статті 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Згідно з частин 3-4 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні та задоволення позову з таких підстав.
Положеннями статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається після смерті фізичної особи, або оголошення її померлою.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 (сімдесят вісім) років помер ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Іллінецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області складено відповідний актовий запис про смерть № 78 та видане свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 06.06.2017 р., який за життя заповіту не залишив (а.с.5).
На момент відкриття спадщини у власності ОСОБА_5 перебувала 1/5 частина садибного (індивідуального) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належав покійному, як члену колгоспного двору, що підтверджується свідоцтвом виконавчого комітету Іллінецької міської ради народних депутатів Вінницької області на право особистої власності на жилий будинок від 13 травня 1988 р. № 584 (а.с.7).
Як вбачається із довідки виконавчого комітету Іллінецької міської ради від 24.01.2018 р. за № 230, житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 відноситься до категорії колгоспних дворів та станом на 15.04.1991 р. склад двору слідуючий: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Тобто, усім членам колгоспного двору належить по 1/5 частині вказаного житлового будинку (а.с. 17).
Факт того, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 та мають право на спадкування підтверджується паспортом громадянина України позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 (а.с.14), свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 виданим Варварівською сільською радою Вінницької області 24 грудня 1971 р. укладено шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с.13), свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 виданим Варварівською сільською радою Іллінецького району Вінницької області 22 грудня 1972 р. (а.с. 85), свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_6 , виданим Голицькою сільською радою Іллінецького району Вінницької області 04 червня 1990 р. (а.с. 41), свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_7 , виданим Голицькою сільською радою Іллінецького району Вінницької області 27 січня 1993 р. (а.с. 41) та витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 48522448 від 25.07.2017 р. (а.с. 15).
Як вбачається із заяв, зареєстрованих в реєстрі за №№ 388, 414 від 21.11.2017 р. та від 30.11.2017 р., посвідчених приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Данилишеною Н.М., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від спадщини, яка залишилась після смерті батька ОСОБА_5 відмовилась на користь дружини спадкодавця позивача ОСОБА_1 (а.с. 34, 36).
Відповідно довідки Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області від 18.07.2017 р. № 2899, згідно до запису в домовій (погосподарській) книзі виконавчого комітету міської ради, ОСОБА_5 померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 на день смерті був зареєстрований і проживав за адресою АДРЕСА_2 , на час відкриття спадщини постійно проживали та зареєстровані разом зі спадкодавцем - дружина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 та дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 16).
Як вбачається із змісту належним чином посвідченої копії спадкова справа № 69/2017, наявної у матеріалах справи ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак постановою державного нотаріуса Іллінецької державної нотаріальної контори Манус В.В. від 19.11.2019 р. № 781/02-31 позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено (а.с.18).
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність та допустимість кожного письмового доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Згідно частини 3 статті 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004 р. № 1952-ІV права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Положеннями частини 4 статті 3 зазначеного Закону України права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 р., яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 р. № 56; Правила державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 р. № 56, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 р. за № 31/1056; Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 р. № 7/5 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за № 157/6445.
Нині чинне законодавство не містить визначення поняття „колгоспний двір”.
З прийняттям Закону України „Про власність” від 07.02.1991 р., який втратив чинність 20.06.2007 р., колгоспний двір припинив своє існування. З Цивільного кодексу України вилучено статті, що встановлювали його статус (Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 16 грудня 1993 р. № 3718-ХІІ, який набрав чинності з 18 січня 1994 р.).
Колгоспний двір визначався як сімейно-трудове об'єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці. Частки усіх членів колгоспного двору у майні колгоспного двору були рівними. У разі смерті одного з членів колгоспного двору, спадщина на спільне майно господарства за наявності інших його членів, не відкривалася. Це було можливим лише після смерті останнього члена двору (стаття 563 ЦК УРСР в редакції 1963 року).
У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 „Про судову практику у справах за позовами про захист права власності” спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 р. мають вирішуватись за нормами, що регулюють власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 р. не втратили права на частку в його майні.
При цьому пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 „Про судову практику у справах за позовами про захист права власності” судам роз'яснюється, що положення статей 17, 18 Закону України „Про власність” щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 р., мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.
На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 р. поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Розгляд позову про право на майно колишнього колгоспного двору не залежить від вирішення питань землекористування. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 р. не втратили права на частку в його майні.
За приписами статей 120, 121, 123 ЦК Української PCP майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності. При цьому розмір часток учасників у праві спільної сумісної власності залежить від участі кожного із членів у його створенні.
З огляду на вище викладені норми законодавства, після смерті чоловіка позивача - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його частка в колгоспному дворі перейшла до його дружини ОСОБА_1 , сина ОСОБА_4 та дочок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які подали до нотаріальної контори заяви про відмову від прийняття спадщини на користь дружини покійного ОСОБА_1 , як членів колгоспного двору та спадкується в загальному порядку.
Положеннями статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно частини 1 статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на 3/20 частини садибного (індивідуального) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 є обґрунтованими, оскільки підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, а отже є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
В свою чергу, визначаючи з приводу позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Факт родинних відносин, а саме те що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 є рідним батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 , виданим Варварівською сільською радою Іллінецького району Вінницької області 22 грудня 1972 р. (а.с. 85) та довідкою Іллінецької міської ради Вінницької області № 2899 від 18.07.2017 р.(а.с. 16).
За таких обставин суд вважає встановленим юридичний факт родинних стосунків, а саме, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 є рідним батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відповідності до частини 2 статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до положень статей 1268-1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Як вбачається зі змісту належним чином посвідченої копії спадкової справи № 69/2017, наявної у матеріалах справи ОСОБА_4 у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак постановою державного нотаріуса Іллінецької державної нотаріальної контори Манус В.В. від 01.09.2021 р. № 447/02-31 у видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовлено (а.с. 91).
Враховуючи вищевикладене, з огляду визнання позивачем та відповідачем позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на 1/20 частину садибного (індивідуального) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Вирішуючи, в порядку визначеному частиною 3 статті 141 ЦПК України питання про розподіл судових витрат понесених сторонами у справі суд вважає за необхідне залишити їх за сторонами.
Беручи до уваги вищенаведене та керуючись ст.ст. 120, 121, 123 ЦК Української PCP, ст.ст. 1216, 1218, 1223, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 16, 81, 89, 141, 200, 206, 263 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 „Про судову практику у справах за позовами про захист права власності”, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_8 , на 3/20 частини садибного (індивідуального) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_5 задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 є рідним батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на 1/20 частину садибного (індивідуального) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Судові витрати понесені у справі залишити за сторонами.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Іллінецька міська рада Вінницької області, ЄДРПОУ 03333618, адреса місця знаходження: 22700, Вінницька область, м. Іллінці, вул. Соборна 19.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП невідомий, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП невідомий, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: