вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"16" грудня 2021 р. м. Рівне Справа№ 918/351/21(918/761/21)
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Розпорядника майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України - Захарко Івана Ігоровича
до відповідача 1) Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України
до відповідача 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТКОМ СЕРВІС"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватне акціонерне товариство "Атоменергокомплект"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Національна академія аграрних наук України
про визнання недійсними: Договору поставки №17/04/2019 від 17.04.2019 р., Договору поставки №16/04/2019 від 16.04.2019 р., Договору поставки №19/04/2019 від 19.04.2019 р.
У межах справи про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України.
Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.
Представники учасників справи:
позивач арбітражний керуючий Захарко Іван Ігорович (в режимі ВКЗ)
відповідача-1 - Лук'янчук Сергій Миколайович
відповідача-2 - Бова Дарія Володимирівна (в режимі ВКЗ)
ПрАТ "Атоменергокомплект" - Бойко Марія Сергіївна (в режимі ВКЗ)
Національної академії аграрних наук України - Лучок Анастасія Михайлівна (в режимі ВКЗ)
учасник провадження про банкрутство представник прокуратури- Гіліс Ірина Володимирівна
учасник провадження про банкрутство представник Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) - Хомуйло Віктор Миколайович
учасник провадження про банкрутство представник Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області - Кириченко Ольга Віталіївна
Судове засідання проводилося у режимі відеоконференції, участь у якій брали Лучок А.М., Бойко М.С., Бова Д.В., Захарко І.І.
Суть спору:
Розпорядник майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (далі - ДП ДГ "Білокриницьке") Захарко Іван Ігорович звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача - 1 ДП ДГ "Білокриницьке" та відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТКОМ СЕРВІС" (далі - ТОВ "РЕНТКОМ СЕРВІС"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватне акціонерне товариство "Атоменергокомплект" (далі - ПАТ "Атоменергокомплект"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Національна академія аграрних наук України (далі - НААН України) про визнання недійсними Договорів поставки №17/04/2019 від 17.04.2019, №16/04/2019 від 16.04.2019, №19/04/2019 від 19.04.2019, які укладені між Державним підприємством "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТКОМ СЕРВІС".
Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача, пояснень третіх осіб.
Позовні вимоги мотивовані тим, що укладення спірних договорів не було погоджено Національною академією аграрних наук України, оскільки остання є Органом управління майном відповідача-1, яка погоджує вчинення правочинів, якщо балансова вартість майна, або послуг чи сума коштів що підлягають наданню, відчуженню, отриманню або передачі відповідно до зобов'язання перевищує 10% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності підприємства.
Позивач стверджує, що договори поставки №17/04/2019 від 17.04.2019, №16/04/2019 від 16.04.2019, №19/04/2019 від 19.04.2019 мають одних і тих самих контрагентів, один предмет договору, укладені у межах одного фінансового періоду, в межах одного календарного місяця, є ідентичними за всіма умовами, окрім найменувань поставки та ціни, а отже штучно розділені на декілька договорів. Відповідно відбулося порушення відповідачем - 1 та відповідачем - 2 вимог Господарського та Цивільного кодексів України, а саме укладення оскаржуваних договорів, з метою ухилення від передбаченого ст. 73-2 ГК України порядку прийняття рішень про вчинення значного господарського зобов'язання, що є підставою для визнання перелічених договорів недійсними в судовому порядку.
22.10.2021 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Національної академії аграрних наук України надійшли письмові пояснення до позовної заяви, де зазначено, що Національна академія аграрних наук України підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд позов задовольнити. Зауважує, що Національна академія аграрних наук України, відповідно до п. 1 свого Статуту, це наукова організація, заснована на державній власності та є неприбутковою державною бюджетною установою. З п. 74 Статуту НААН України вбачається, що у її віданні перебувають, зокрема державні підприємства, дослідні господарства, у тому числі ДП "ДГ "Білокриницьке", що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.
У межах справи № 918/351/21 НААН України стало відомо, що між ДП ДГ "Білокриницьке" та ТОВ "Рентком - Сервіс" було укладено договори поставки № 16/04/2019 від 16.04.2019 (ціна договору на момент поставки становила 4 250 157,93 грн), № 17/04/2019 від 17.07.2019 (ціна договору на момент поставки становила 1 675 192,16 грн), № 19/04/2019 від 19.04.2019 (ціна договору на момент поставки становила 2 896 213,92 грн). Відповідно до балансу (Звіту про фінансовий стан) ДП "ДГ "Білокриницьке" станом на 31.12.2018 вартість активів підприємства на кінець 2018 року складала 57 558 000,00 грн. Отже 10 відсотків від вартості активів ДП "ДГ "Білокриницьке" на кінець 2018 складала 5 755 000,00 грн.
ДП "ДГ "Білокриницьке" має погоджувати з НААН України правочини, вартість яких становить 10 і більше відсотків вартості активів цього підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, що передує укладенню правочину.
Жоден із вказаних правочинів на момент їх укладення не перевищував встановленої граничної суми, що усі вищевказані договори містять у собі склад одного правочину - поставки товару, адже мають однакові сторони, строки та інші істотні умови, є абсолютно ідентичними за своїм змістом та укладені майже одночасно (16 квітня, 17 квітня та 19 квітня 2019 року).
Крім того, у специфікаціях до усіх перелічених договорів вказано, що поставка різних видів товару здійснювалась в межах одного договору, що виключає неможливість укладення одного договору замість трьох.
Відтак, ДП "ДГ "Білокриницьке" та ТОВ "Рентком Сервіс" незаконно та всупереч державним інтересам поділили значний правочин (поставку товару ) на три різні правочини з метою ухилення від необхідності погоджувати його з органом управління - НААН України.
25.10.2021 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, ПАТ "Атоменергокомплект" надійшли письмові пояснення по суті спору, у яких товариство зазначає, що за спірними договорами товар фактично поставлявся окремими партіями на суму, вказану у видаткових накладних, більшість з яких не перевищувала 10% балансової вартості активів ДП "ДГ "Білокриницьке" на момент виконання оспорюваних договорів, а тому такі зобов'язання не були значними господарськими зобов'язаннями підприємства в розумінні ст. 73-2 ГК України. Також при укладенні цих договорів сторони погодили істотні умови договору щодо предмету, вартості, порядку проведення розрахунків, умов та строків поставки, строку дії договору. Звертає увагу, що за одним з договорів здійснено часткову оплату заборгованості, що засвідчує його реальність та визнання відповідачем.
11.11.2021 від позивача надійшли заперечення на письмові пояснення по суті спору третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, ПАТ "Атоменергокомплект", які за змістом фактично ідентичні позову.
16.11.2021 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, ПАТ "Атоменергокомплект" надійшли додаткові письмові пояснення по суті спору.
02.12.2021 відповідач-2 ТОВ "Рентком сервіс" подав суду відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити у їх задоволенні.
Зокрема зазначає, що всі ці договори є самостійними та окремими правочинами та не були укладені внаслідок поділу одного договору чи зобов'язання. Вважає, що аргументи позивача про те, що договори були укладенні в межах одного місяця також не підлягають врахуванню, оскільки зумовлено специфікою господарської діяльності відповідачів, що стосується сільського господарства. Саме цей весняний період необхідно було укласти договори для забезпечення здійснення Державним підприємством проведення сільськогосподарських робіт. Водночас договір поставки № 17/04/2019 від 17.04.2019 містить 3 специфікації, а саме: від 17.04.2019, від 13.05.2019 та від 17.05.2019, тобто у процесі виконання цього правочину сторони коригували кількість і склад товарів враховуючи потреби ДП "ДГ "Білокриницьке", що виникали при здійсненні ним своєї господарської діяльності. Зазначає, що обов'язковою умовою застосування ч. 4, 5 ст. 732 ГПК України є наявність спеціальної мети - ухилення від передбаченого цією статтею порядку прийняття рішень про вчинення значного господарського зобов'язання. Проте, позивачем не доведено факту наявності цієї мети у відповідачів. При цьому, з огляду на специфіку діяльності підприємств сільськогосподарського сектору економіки, вказана мета при укладенні оспорюваних правочинів між відповідачами виключається. Вважає, що при укладенні спірних договорів сторони діяли в рамках чинного законодавства та не порушили вимоги ст. 732 ГПК України щодо значних господарських зобов'язань державних унітарних підприємств.
02.12.2021 від відповідача-1 ДП "ДГ "Білокриницьке" надійшли письмові пояснення, у яких позовні вимоги арбітражного керуючого про визнання правочинів недійсними визнає та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Погоджується, що спірні договори поставки укладені між одними сторонами, в межах одного фінансового періоду, в межах одного календарного місяця, є ідентичними по всім умовам, окрім найменувань поставки та ціни, а отже є штучними чином розділені на декілька договорів з метою ухилення від необхідності їх погодження з органом управління боржника - НААН України, відповідно до вимог ст. 73-2 ГК України.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.
Ухвалою від 06.09.2021 залишено без руху позовну заяву (про визнання недійсними договорів) розпорядника майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України - Захарко Івана Ігоровича.
Ухвалою від 27.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у межах справи про банкрутство № 91/351/21 за правилами загального позовного провадження, справу призначено до слухання в підготовчому засіданні на 16.11.2021.
Ухвалою суду від 16.11.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 918/351/21(918/761/21) на 30 днів, розгляд справи відкладено на 02.12.2021, продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕНТКОМ СЕРВІС" строк для підготовки відзиву на позов.
24.11.2021 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника ТОВ "РЕНТКОМ СЕРВІС" адвоката Бови Дарії Володимирівни надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке ухвалою суду від 24.11.2021 задоволене.
29.11 2021 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника ПАТ "Атоменергокомплект" Бойко Марії Сергіївни надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке ухвалою суду від 30.11.2021 задоволене.
Ухвалою суду від 02.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.12.2021.
06.12.2021 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника ТОВ "РЕНТКОМ СЕРВІС" адвоката Бови Дарії Володимирівни надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке ухвалою суду від 06.12.2021 задоволене.
10.12.2021 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника ПАТ "Атоменергокомплект" Бойко Марії Сергіївни надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке ухвалою суду від 13.12.2021 задоволене.
У судовому засіданні 16.12.2021 розпочато розгляд справи по суті. Представники учасників справи надали свої усні пояснення, які стосуються предмету спору.
У подальшому суд дослідив письмові докази, що містяться у справі.
Суд заслухав учасників справи у судових дебатах.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив таке.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.06.2021 у справі № 918/351/21 відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Захарко Івана Ігоровича.
На адресу розпорядника майна Захарка І.І. надійшла заява ПАТ "Атоменергокомплект" з кредиторськими вимогами до боржника в розмірі 12 631 819,09 грн, з яких: 12 627 279,09 грн - сума основного боргу, 4 540,00 грн - судовий збір за подання заяви з кредиторськими вимогами.
13.04.2021 між ПАТ "Атоменергокомплект" (далі - Новий кредитор) та ТОВ "Вест Активс" (далі - Первісний кредитор) укладений Договір відступлення права вимоги № 23 від 13.04.2021, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги грошових зобов'язань, що належать Первісному кредитору на момент укладання цього договору, за зобов'язаннями ДП "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України на суму 12 627 279,09 грн.
Зобов'язання за Договором відступлення права вимоги № 23 від 13.04.2021 виникли на підставі Договору поставки № 20/03/2020 ПТМЦ від 20.03.2020, укладеним між ТОВ "Вест Активс" та ДП "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України на суму 1 495 219,09 грн та Договору відступлення права вимоги (цесії) № 07-09/20 від 07.09.2020, укладеним між ТОВ "Рентком Сервіс" та ТОВ "Вест Активс" на суму 11 132 060,00 грн.
Зобов'язання за Договором відступлення права вимоги (цесії) № 07-09/20 від 07.09.2020 виникли на підставі Договорів поставки № 17/04/2019 від 17.04.2019 на суму 1 676 062,16 грн, № 16/04/2019 від 16.04.2019 на суму 2 664 283,92 грн, № 19/04/2019 від 19.04.2019 на суму 2 896 213,92 грн, та Договорів поворотної фінансової допомоги № 15/05/19 від 15.05.2019 на суму 1 921 000,00 грн та № 29/01-2019 від 29.01.2019 на суму 1 974 500,00 грн.
Розпорядник майна Захарко І.В. надіслав на адресу заявника ПАТ "Атоменергокомплект" повідомлення про розгляд вимоги кредитора, відповідно до якого не визнав заявлені грошові вимоги ПАТ "Атоменергокомплект" на суму 11 132 060,00 грн, визнав вимоги ПАТ "Атоменергокомплект" в загальному розмірі 1 499 759,09 грн, які виникли на підставі Договору поставки № 20/03/2020 ПТМЦ від 20.03.2020, укладеного між ТОВ "Вест Активс" та ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, та які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 4 540,00 грн - 1 черга, 1 495 219,09 грн - 4 черга.
Що стосується Договору поставки № 17/04/2019 від 17.04.2019 на суму 1 676 062,16 грн, Договору поставки № 16/04/2019 від 16.04.2019 на суму 2 664 283,92 грн та Договору поставки № 19/04/2019 від 19.04.2019 на суму 2 896 213,92 грн, що були укладені між ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" та ТОВ "РЕНТКОМ СЕРВІС", то арбітражний керуючий вказав, що договори не були погоджені органом управління - Національною академією аграрних наук України.
Крім того, розпорядником майна досліджено спірні договори та установлено, що такі договори мають одних і тих самих контрагентів, один предмет договору (поставка), договори укладені в межах одного фінансового періоду, в межах одного календарного місяця, є ідентичними за всіма умовами, окрім найменувань поставки та ціни, а отже штучним чином розділені на декілька договорів з метою ухилення від необхідності їх погодження з органом управління боржника - НААН України, відповідно до вимог ст. 73-2 ГК України, забороняється ділити предмет господарського зобов'язання з метою ухилення від передбаченого цією статтею порядку прийняття рішень про вчинення значного господарського зобов'язання.
За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань органом управління майном ДП ДГ "Білокриницьке" є Національна академія аграрних наук України, яка відповідно до законодавства погоджує вчинення правочинів, якщо балансова вартість майна, або послуг чи сума коштів, що підлягають наданню, відчуженню, отриманню або передачі відповідно до зобов'язання перевищує 10% вартості.
За даними річної фінансової звітності (Балансу/Звіту про фінансовий стан) ДП ДГ "Білокриницьке" за 2018 рік, вартість активів підприємства становить 57 558 000,00 грн.
17.08.2021 Арбітражний керуючий Захарко І.І. в межах своїх повноважень розпорядника майна звернувся з листом № 02-06/201 до Національної академії аграрних наук України з проханням надати інформацію щодо погодження НААН Договорів поставки № 17/04/2019 від 17.04.2019, № 16/04/2019 від 16.04.2019 та № 19/04/2019 від 19.04.2019, укладених між ТОВ "РЕНТКОМ СЕРВІС" та ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України.
26.08.2021 у відповідь на цей лист НААН України повідомила арбітражного керуючого про те, що перелічені договори на погодження НААН України не надходили. Отже, ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України порушило вимоги ст. 73-2 ГК України, якою визначено обов'язок отримувати погодження від органу управління на укладення господарських договорів, не здійснило відповідне погодження щодо укладення договорів з Національною академією аграрних наук України, а тому є підстави для визнання зазначених договорів недійсними.
У зв'язку з цим та з метою належного виконання функцій розпорядника майна ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, арбітражний керуючий Захарко І.І. звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом про визнання недійсними Договору поставки № 17/04/2019 від 17.04.2019, Договору поставки № 16/04/2019 від 16.04.2019 та Договору поставки № 19/04/2019 від 19.04.2019, укладених між ТОВ "РЕНТКОМ СЕРВІС" та ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.04.2019 між ДП "ДГ "Білокриницьке" (покупець) та ТОВ "РЕНТКОМ СЕРВІС" (постачальник) укладено договір поставки № 16/04/2019 (далі - договір № 16/04/2019).
Відповідно до п. 1.1. цього договору, постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець у порядку й на умовах, передбачених цим договором зобов'язався прийняти і оплатити товар.
Предметом договору є товар, визначений в специфікаціях (додатках) до договору (п. 1.2. договору).
Вартість товару зазначена в специфікаціях (додатках) до цього Договору (п.2.1.договору).
Відповідно до специфікації №1 від 16.04.2019 до цього договору постачальник зобов'язався передати, а покупець - прийняти та оплатити товари: насіння кукурудзи ДК 315 у кількості 259 мішків, кукурудза насіннєва - 683 мішків, насіння кукурудзи ДКС 4082 у кількості 37, 9 мішків.
Загальна вартість товарів, які поставлені покупцю за цією специфікацією становить 4 250 157, 93 грн разом з ПДВ (п.2 Специфікації).
17.04.2019 між ДП "ДГ "Білокриницьке" (покупець) та ТОВ "РЕНТКОМ СЕРВІС" (постачальник) укладено договір поставки № 17/04/2019 (далі - договір № 17/04/2019), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець у порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов'язався прийняти та оплатити товар, що визначений у специфікації до цього договору.
Вартість товару зазначена в специфікаціях (додатках) до цього договору (п. 2.1. договору).
Відповідно до специфікації № 1 від 17.04.2019 до цього договору постачальник передав, а покупець прийняв товари на загальну суму 767 588,61 грн: Альфа - Стандарт 10 л, кількість 45 л, Альфалип Екстра 5л - 18 л, Наполван, 5л - 13 л, Альфа-Стар 0, 5 кг - 2, 7 кг, Гербіцид Напалм Форте, в.к. 20 л - 183 л, Гербіцид Примус е.е. - 12,2 л, Прилипач Супер Мачо 5л - 2,9 л, Екстразін КС 20 л (гербіцид) - 620 л, Еталон 20 л - 3 040 л, Фіксаж, 5 л 20 л.
Відповідно до специфікації № 2 від 19.04.2019 постачальник передав, а покупець прийняв товари: Отаман Екстра 20 л у кількості 300 л, Екстразін КС 20 л (гербіцид) - 140 л, Еталон 20 л - 220 л, Фунгіцид "ТІЛАТ" - 45 л, Каратель КЕ 5л (інсектицид) - 18 л, Тезне 5 л - 34 л, всього на загальну суму163 978,64 грн.
Згідно зі специфікацією № 3 від 17.05.2019 до цього договору, постачальник передав, а покупець прийняв товари на загальну суму 739 940, 50 грн, а саме: Каратель КЕ 5л (інсектицид) - 360 л, Альфалип Екстра, 5л - 360 л, Альфа-Нуфурон, 0, 5кг - 105 кг: Мезогрін КС 10 л (гербіцид) -270 л, Карбамід - 7,2 т Аміачна селітра - 4,4 т.
Крім цього, 19.04.2019 між ДП "ДГ "Білокриницьке" (покупець) та ТОВ «РЕНТКОМ СЕРВІС» (постачальник) укладено договір поставки № 19/04/2019 (далі - договір № 19/04/2019).
Відповідно до п. 1.1. цього договору, постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець у порядку й на умовах, передбачених цим договором зобов'язався прийняти і оплатити товар. Предметом договору є товар, що визначений в специфікаціях (додатках) до Договору (п. 1.2. договору). Вартість товару зазначена в специфікаціях (додатках) до договору (п.2.1.договору).
У специфікації № 1 від 19.04.2019 до цього договору постачальник зобов'язався передати, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товари на загальну суму 2 896 213, 92 грн: Аміачна селітра - 253 т, Карбамід - 24,8 т.
Загальна сума поставленого товару за спірними договорами поставки становить 7 236 560,00 грн.
Слід зазначити, що у подальшому права вимоги ТОВ "РЕНТКОМ СЕРВІС" за спірними договорами поставки перейшли до ТОВ "ВЕСТ АКВТИВС" на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) № 07-09/20 від 07.09.2020.
Разом з тим, права вимоги ТОВ "ВЕСТ АКТИВС" за спірними договорами поставки, зокрема перейшли до ПАТ "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" на підставі договору відступлення права вимоги № 23 від 13.04.2021, за умовами якого ТОВ "ВЕСТ АКТИВС" відступило, а ПАТ "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" набуло право вимоги грошових зобов'язань, що належать ТОВ "ВЕСТ АКТИВС" на момент укладання цього договору, за зобов'язаннями ДП "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України на суму 12 627 279,09 грн.
Таким чином, судом, виходячи з умов договорів поставки № 16/04/2019 від 16.04.2019, № 17/04/2019 від 17.04.2019 та № 19/04/2019 від 19.04.2019, укладених між ТОВ "РЕНТКОМ СЕРВІС" та ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, встановлено, що вказані договори мають одних і тих самих контрагентів, один предмет договору (поставка), договори укладені в межах одного фінансового періоду, в межах одного календарного місяця, є ідентичними за всіма умовам, окрім найменувань поставки товару та цін.
Відповідно до положень Статуту та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України є державним комерційним унітарним підприємством, що діє на основі державної форми власності, та перебуває у безпосередньому підпорядкуванні Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України.
За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань органом управління майном ДП ДГ "Білокриницьке» є Національна академія аграрних наук України (ідентифікаційний код 00024360), яка погоджує вчинення правочинів, якщо балансова вартість майна, або послуг чи сума коштів що підлягають наданню, відчуженню, отриманню або передачі відповідно до зобов'язання перевищує 10% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності підприємства.
Згідно вимог ст. 73-2 ГК України, правочини, що укладені у 2019 році на суму понад 10% від вартості активів ДП ДГ "Білокриницьке", тобто на суму понад 5 755 800,00 грн, підлягали погодженню органом управління державним майном - Національною академією аграрних наук України.
Загальна сума спірних договорів склала 7 913 960,46 грн = 4 250 157,93 грн + 767 588,61 грн + 2 896 213,92 грн.
При цьому, як вбачається із матеріалів справи, жоден із вказаних договорів поставки на момент їх укладення не перевищував встановленої граничної суми.
Обґрунтовуючи позов, арбітражний керуючий зазначив, що перелічені договори, укладені відповідачами 1 та 2 не погодженні з боку органу управління підприємством. Та на переконання позивача такі дії вчинені в порушення вимог ст. 73-2 Господарського кодексу України, якою визначено обов'язок отримувати погодження від органу управління на укладення господарських договорів, та заборону ділити предмет господарського зобов'язання з метою ухилення від передбаченого цією статтею порядку прийняття рішень про вчинення значного господарського зобов'язання.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з чинним законодавством, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 статті 202 ЦК України).
За вимогами ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться в формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
За умовами ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 4 ст. 174 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Нормами ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, установлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили (ст.235 ЦК України).
Удаваний правочин може бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 203 ЦК України, оскільки зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею. Обов'язковою ознакою удаваного правочину є фактичне встановлення між сторонами правочину інших правовідносин, ніж ті, щодо яких було оформлено відносини.
Специфіка удаваного правочину полягає в тому, що він, існуючи в парі з іншим правочином, який ним прикривається, є завжди таким, що не відповідає положенням ЦК України, тобто є удаваним. Другий же правочин (прихований) може бути як дійсним, так і недійсним, у залежності від того, наскільки він відповідає вимогам до правочинів, що містяться в ст. 203 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 925/1199/18.
Тобто, удаваний правочин вчинюється для прикриття іншого правочину, внаслідок чого в наявності два правочини - прихований і удаваний - такий, що прикриває перший правочин. Удаваний правочин, на відміну від прихованого, сторонами не виконується. Відповідні права і обов'язки сторонами не реалізуються. Сторони правочину виконують тільки ті обов'язки та реалізують ті права, що випливають із прихованого правочину. З учиненням удаваного правочину сторони навмисно виражають не ту внутрішню волю, що насправді має місце. Удавані правочини - це правочини з дефектами волі такого правочину та мети.
Таким чином, для висновків суду про удаваність правочину, позивачем має бути доведено, що укладений договір дійсно направлений на приховування іншого правочину, який сторони фактично вчинили. Позивач має зазначити який саме правочин сторонами вчинено, а також зазначити відповідне обґрунтування невідповідності вимогам законодавства фактично вчиненого сторонами правочину.
Отже, кінцевою метою позивача в такому спорі є доведення перед судом справжнього волевиявлення сторін, мети вчинення фактичного правочину та невідповідності такого правочину вимогам законодавства.
Прихований правочин завжди підлягає оцінці з точки зору відповідності його загальним умовам чинності правочину і сам факт прикриття його іншим правочином не може бути підставою його недійсності. Закон не передбачає недійсність удаваного правочину, а лише пропонує застосувати до відносин сторін норми, що регулюють той правочин, який сторони дійсно мали на увазі. Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), суд на підставі ст. 235 ЦК України має визначити, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.
Як встановлено судом із матеріалів справи, загальна сума спірних договорів становить 7 913 960,46 грн, тобто суму понад 10% від вартості активів ДП ДГ "Білокриницьке" 5 755 800,00 грн, та передбачає необхідність погодження його з органом управління - НААН України.
Проте, жоден із вказаних договорів поставки на момент їх укладення не перевищував встановленої граничної суми (4 250 157,93 грн + 767 588,61 грн + 2 896 213,92 грн), усі вказані договори містять у собі склад одного правочину - поставку товару, адже усі договори мають однакові сторони, строки та інші істотні умови, є абсолютно ідентичними за своїм змістом та укладені майже одночасно. Слід зазначити, що поставка різних видів товару здійснювалась в межах одного договору, що виключає неможливість укладення одного договору замість трьох.
Таким чином враховуючи зміст спірних договорів можна зробити висновок, що сторони цих договорів - ТОВ "РЕНТКОМ СЕРВІС" та ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України незаконно та всупереч державним інтересам поділили значний правочин - поставку товару на три різних правочини з метою ухилення від необхідності погоджувати його з органом управління - НААН України.
Обґрунтовуючи свій позов, арбітражний керуючий вказав на порушення відповідачами 1 та 2 вимог статті 73-2 ГК України, а саме вчиненням державним унітарним підприємством ДП ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України значного господарського зобов'язання, за відсутності погодження з органом, до сфери управління якого належить останній.
Відповідно до статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У випадках, установлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
За приписами ч. 1, 2 ст.97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, для вчинення правочину орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, повинна мати необхідний обсяг цивільної правоздатності та дієздатності, і зобов'язана не перевищувати своїх повноважень.
Згідно з приписами статті 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (в разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (в разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші. Особливості управління підприємствами окремих видів (організаційних форм підприємств) установлюються цим Кодексом та законами про такі підприємства.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГК України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.
Згідно зі Статутом ДП ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України підприємство засноване на основі державної власності, перебуває в віданні НААН України, як органу управління державним майном.
Водночас за ч. 1 статті 73-2 ГК України значним господарським зобов'язанням державного унітарного підприємства визнається господарське зобов'язання, що вчиняється державним унітарним підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності. Статутом державного унітарного підприємства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення господарського зобов'язання до значного господарського зобов'язання.
Значне господарське зобов'язання підлягає погодженню наглядовою радою державного унітарного підприємства або, в випадках, передбачених законом, органом, до сфери управління якого відноситься державне унітарне підприємство, в порядку, передбаченому цією статтею.
Частиною 2 наведеної норми передбачено, що рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов'язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, приймається наглядовою радою (у разі її утворення) або органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.
Забороняється ділити предмет господарського зобов'язання з метою ухилення від передбаченого цією статтею порядку прийняття рішень про вчинення значного господарського зобов'язання (частина 4 статті 73-2 ГК України).
Згідно з річною фінансовою звітністю за 2018 рік вартість активів ДП ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, виходячи з розміру яких мало бути визначено яке господарське зобов'язання державного унітарного підприємства підпадає під поняття значного в розумінні ч. 1 статті 73-2 ГК України, на момент укладення оскаржуваних правочинів становила 57 558 000,00 грн (5 755 800,00 грн - 10%).
За висновком суду, договори поставки № 17/04/2019 від 17.04.2019, № 16/04/2019 від 16.04.2019 та № 19/04/2019 від 19.04.2019, укладені між ТОВ "РЕНТКОМ СЕРВІС" та ДП "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, предметом яких є поставка товару загальною вартістю 7 913 960,46 грн (правочини мають тотожний предмет та спільну мету) умисно розділено відповідачами на окремі договори, з метою ухилення від дотримання порядку прийняття рішень про вчинення державним унітарним підприємством значних господарських зобов'язань в розумінні частини 2 статті 73-2 ГК України.
Згідно з вимогами частини 2 статті 73-2 ГК України укладення перелічених договорів потребувало погодження НААН України як органу, до сфери управління якого належить відповідач-1.
З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку, що при укладанні оспорюваних договорів керівником ДП "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України перевищено свої повноваження.
Відсутність згоди на укладення спірних договорів поставки з боку органу, до сфери управління якого належить відповідач-1, підтверджується зокрема листом НААН України від 26.08.2021 № 14-299, наданим на запит арбітражного керуючого № 02-06/201 від 17.08.2021.
Суд констатує, що погодження органом управління річного фінансового звіту Підприємства на відповідний рік та погодження ним вчинення значних господарських зобов'язань цим Підприємством, зокрема укладення договорів поставки (умисно розділених на три правочини № 16/04/2019 від 16.04.2019, № 17/04/2019 від 17.04.2019 та № 19/04/2019 від 19.04.2019) є різними поняттями за своїм правовим змістом та наслідками.
За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним.
Тобто, факт виконання договору не може впливати на можливість визнання договору недійсним за умови наявності відповідних на те правових підстав.
Отже, вчинення ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України дій щодо фактичного виконання оскаржуваних правочинів у даному випадку не може свідчити про його наступне схвалення з боку держави, з огляду на те, що значне господарське зобов'язання за договором може виникати в державного унітарного підприємства виключно після отримання згоди органу управління, до сфери управління якого належить підприємство, на вчинення значного господарського зобов'язання (стаття 73-2 ГК України).
За частиною 5 статті 73-2 ГК України значне господарське зобов'язання, вчинене з порушенням порядку, передбаченого частинами 1-4 цієї статті, може бути визнане судом недійсним за позовом державного унітарного підприємства або органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.
Визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Зважаючи на встановлені обставини справи та враховуючи наведені положення діючого законодавства, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для визнання недійсними договору поставки № 16/04/2019 від 16.04.2019, договору поставки № 17/04/2019 від 17.04.2019 та договору поставки № 19/04/2019 від 19.04.2019, що вчинені відповідачами 1 та 2 з порушенням частини 2 статті 73-2 ГК України, за відсутності в ДП "ДГ "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України повного обсягу цивільної дієздатності на вчинення значних господарських зобов'язань, за відсутності погодження органу, до сфери управління якого належить останній.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Висновки суду. За результатами розгляду спору та з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Розпорядника майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України - Захарка Івана Ігоровича до Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТКОМ СЕРВІС" про визнання недійсними договору поставки № 16/04/2019 від 16.04.2019, Договору поставки № 17/04/2019 від 17.04.2019, Договору поставки №19/04/2019 від 19.04.2019 - обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 6 810,00 грн.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, судові витрати по сплаті судового збору покладається відповідача ТОВ "РЕНКТОМ СЕРВІС".
Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Визнати недійсним договір поставки № 16/04/2019 від 16.04.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНКТОМ СЕРВІС" (ідентифікаційний код 36671517) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" (ідентифікаційний код 00729574).
3. Визнати недійсним договір поставки № 17/04/2019 від 17.04.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНКТОМ СЕРВІС" (ідентифікаційний код 36671517) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код 00729574).
4. Визнати недійсним договір поставки № 19/04/2019 від 19.04.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНКТОМ СЕРВІС" (ідентифікаційний код 36671517) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код 00729574).
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНКТОМ СЕРВІС" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7, офіс 620, ідентифікаційний код 36671517) на користь розпорядника майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України арбітражного керуючого Захарка Івана Ігоровича (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 4-а, офіс 93) - 6 810,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
6. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 22 грудня 2021 року.
Суддя Бережнюк В.В.