3/130/1395/2021
130/3385/21
Іменем України
17.12.2021 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Вернік В.М., розглянув матеріали, які надійшли з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, мешканки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ч.3 ст.184 КпАП України,
До Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області суду 02.12.2021 року надійшли адміністративні матеріали вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, за ознакою того, що 27.11.2021 року о 23 годині 14 хвилин вона неналежним чином виконувала свої батьківські обов'язки відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який того часу перебував у стані сп'яніння та без догляду дорослих по АДРЕСА_2 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні вказаного правопорушення не визнала.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція та санкція ч.3 ст.184 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.
Вказана частина статті адміністративного закону є бланкетною та відсилає до інших нормативно-правових актів, що регулюють відповідні обов'язки спеціальних суб'єктів.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У відповідності до вимог ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Суд враховує, що згідно ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а, відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається саме на особу, уповноважену на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначену ст.255 КУпАП.
У судовому засіданні встановлено, що матеріали справи не містять правовстановлюючих документів, які підтверджують материнство ОСОБА_1 щодо неповнолітнього ОСОБА_2 , а також не зазначено власне порушення останнім жодної частини певної статті КУпАП за звинуваченням ОСОБА_1 в межах диспозиції, встановленої ч.3 ст.184 КУпАП.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
За змістом Рішення Конституційного Суду України від 29.02.2019 року №1-р/2019 наголошено, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вказана вище сукупність обставин визначає недоведення складу вказаного у протоколі правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких суд має об'єктивну можливість встановити існування фактів та обставин, що вказували б на наявність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознак адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч.3 ст.184 КУпАП, встановлення якого не може грунтуватись на припущеннях за існування очевидних сумнівів у доведеності вини, що підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст.7, п.1 ч.1 ст.247, ст.251, 252, 283, 284, 289 КУпАП, -
Закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КпАП України.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя Вернік В.М.