Справа № 128/3209/21
Іменем України
16 грудня 2021 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу поліції №3 Вінницьке районе управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм маршрутного таксі «Вінниця-Липовець» за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП, -
29.10.2021 о 18.00 год. в с.Писарівка, Вінницького району по авто-дорозі 405 км водій ОСОБА_1 керуючи автобусом «Mercedes» д.н. НОМЕР_1 , здійснював регулярні перевезення пасажирів за маршрутом «Вінниця-Липовець» та перевозив понад встановлену кількість, п'ять пасажирів, передбачених характеристикою для даного транспортного засобу, чим порушив вимоги п.п. 8 п. 22 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 ( із змінами та доповненнями).
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 8 п. 22 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 ( із змінами та доповненнями) , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
16.12.2021 в судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, попередньо 07.12.2021 через канцелярію суду подав заяву, в якій зазначив що вину у вчинення даного адміністративного правопорушення визнає та просить розгляд справи проводити у його відсутність.
За таких обставин, суд вважає за можливе прийняти рішення по справі у відсутність ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, крім визнанням вини, установлена такими належними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №631283 від 29.10.2021, з якого судом убачається дата, час і місце його складення; посада, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення(а.с.1);
-копією електронного рапорту від 29.10.2021, відповідно до якого зі служби 102 надійшло повідомлення, що водій ОСОБА_1 за адресою: с. Писарівка, Вінницький район перевозив пасажирів з недопустимою кількістю згідно правил карантину(а.с.3);
- диском з відеозаписом події з якого вбачається, що дійсно водій маршрутного таксі «Вінниця-Липовець» д.н. НОМЕР_1 перевозив пасажирів з недопустимою кількістю згідно правил карантину(а.с.4).
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено, що карантин - це адміністративні та медико -санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Згідно ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 9 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» ( із змінами та доповненнями) , а саме відповідно до п.п.8 п.22 - на території України на період дії карантину забороняється, здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж сукупна кількість місць для сидіння та 50 відсотків місць для стояння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.
Пунктом 4 Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при наданні послуг з перевезення пасажирів на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України №23 від 21.05.2020 року, передбачено, що перевезення пасажирів здійснюється в межах кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на транспортний засіб, якщо інше не встановлено правилами карантину. У разі здійснення перевезення з/до регіону, в якому не застосовується послаблення протиепідемічних заходів, дозволяється перевезення в межах 50 відсотків кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, за умови розсадки пасажирів з вільним місцем поруч, спереду, позаду.
Відповідно ст.41 «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року, особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
Статтею 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
З огляду на вищезазначені обставини, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 посадовою особою органу поліції вірно кваліфіковані за ст. 44-3 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 8 п. 22 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 ( із змінами та доповненнями) та його вина у вчиненні правопорушення, адміністративна відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.44-3 КУпАП, повністю доведена зібраними доказами які містяться в матеріалах справи.
Вирішуючи питання в частині притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП та виду адміністративного стягнення, суд, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, наявність обставини яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , оскільки він визнав свою винуватість , відсутність обставин, що обтяжують відповідальність останнього (ст.33, 34, 35 КУпАП), відсутність обставин, які виключають адміністративну відповідальність визначених ст.ст.38, 247 КУпАП, дійшов висновку про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Відповідно до ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Тому, з ОСОБА_1 також слід стягнути судовий збір у розмірі 454, 00 гривень в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч.1 ст.44-3, 284, 294 КпАП України, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір, що становить 454,00 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні на розрахунковий рахунок: Одержувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код ЄДРПОУ:37993783, Банк: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області, шляхом подання апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя Олена САЄНКО