65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"20" грудня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3841/21
Суддя Господарського суду Одеської області Цісельський О.В.,
дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№3964/21 від 14.12.2021)
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» (вул. Пароходна, № 28, м. Ізмаїл, Одеська обл., 68600, код ЄДРПОУ 01125821)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Дунайсудноремонт» (вул. Бесарабська, № 1, смт. Суворове, Ізмаїльський р-н, Одеська обл., 68640, код ЄДРПОУ 35855645)
про визнання одностороннього правочину недійсним,
Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське Пароплавство» звернулось до господарського суду із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Дунайсудноремонт», в якому просить суд визнати недійсним односторонній правочин у вигляді заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.10.2021 за вих. № 419.
При дослідженні матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
Вимоги до позовної заяви, викладені у статті 162 та статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами частини 2 статті 162 ГПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду.
Подання позову включає в себе дії позивача (самостійно або через представників) щодо його безпосереднього звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Згідно з ч.5 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
У відповідності до положень ст.16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторони, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Таким чином за змістом наведених норм до суду може звернутись особа, яка діє через керівника, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи) або адвокат.
Частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Разом з цим, згідно ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як в порядку самопредставництва, так і в порядку представництва (адвоката). При цьому, в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності). Відповідно, особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16 та постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 922/2246/19.
Пунктом 4 частини 1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Таким чином, суд зобов'язаний перевірити щонайменше дві складових представництва, а саме факт наявності повноважень на представництво інтересів певної особи та обсяг таких повноважень, зокрема право на звернення з відповідним процесуальним документом до суду у конкретний момент часу.
Таке право представника на звернення від імені довірителя може бути підтверджено лише документом, який демонструє дійсне волевиявлення учасника справи на надання повноважень конкретному адвокату, та є належним доказом, що дозволяє суду перевірити весь обсяг наданих повноважень.
Суд зазначає, що враховуючи предмет та підстави позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, дана справа не відноситься до малозначних, представником у якій може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, та має цивільну процесуальну дієздатність згідно частини другої статті 58 Господарського процесуального кодексу України.
Наявність повноважень на підписання Шульгіною К.М. позовної заяви обґрунтовується довіреністю №Д/ЮС-111 від 10.06.2021.
Визначення довіреності міститься у частині третій статті 244 Цивільного кодексу України, за якою довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.
Відповідно до частини третьої статті 60 Господарського процесуального кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Втім, виключно довіреність, за відсутності інших передбачених частиною третьою статті 56 Господарського процесуального кодексу України доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо), не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва.
Долучена до позовної заяви довіреність не містить інформації, що зазначена у ній особа має статус адвоката, відповідні докази того, що представник Шульгіна К.М. є адвокатом до позовної заяви не додано, а документів наявності прав на здійснення самопредставництва ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» суду не надано.
Крім того, в межах повноважень, визначених вказаною довіреністю, жодного посилання на надання повноважень Шульгіній К.М. на підписання та подання позовної заяви від імені позивача доручення не містить.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Проте, в порушення наведених вимог позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, у суду наявні підстави для залишення без руху позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» до Приватного акціонерного товариства «Дунайсудноремонт» про визнання одностороннього правочину недійсним.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» (вх. № 3964/21 від 14.12.2021) - залишити без руху.
2. Встановити Приватному акціонерному товариству «Українське Дунайське Пароплавство» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське Пароплавство», у разі подання заяви про усунення недоліків позову, надати суду докази надсилання відповідачу заяви про усунення недоліків позовної заяви від 14.12.2021 за вх.№3964/21.
4. Роз'яснити Приватному акціонерному товариству «Українське Дунайське Пароплавство», що за змістом ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набрала законної сили 20.12.2021 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Цісельський