07 грудня 2021 року Справа № 915/1291/21
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Пилипась В.О.,
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця Семери Вікторії Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ; E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Фоменка Євгенія Петровича ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ; електронна адреса представника адвоката Стефанюка М.М.: E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ),
про: стягнення заборгованості в розмірі 51623,50 грн, -
20.08.2021 Фізична особа - підприємець Семера Вікторія Анатоліївна звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 14.08.2021 (вх.№12737/21), в якій просить стягнути з Фізичної особи - підприємця Фоменка Євгенія Петровича суму заборгованості по оплаті процентів за користування чужими коштами у розмірі 51623,50 грн за Договором поставки товару №21/11/17-6 від 21.11.2017.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 21.11.2017 між Фізичною особою - підприємцем Семерою Вікторією Анатоліївною та Фізичною особою - підприємцем Фоменком Євгенієм Петровичем було укладено Договір поставки товару №21/11/17-6, згідно якого позивач передав відповідачу у власність товар, зазначений у п.1.2. Договору та видатковій накладній №263 від 21.11.2017, вартість якого на момент поставки становила 134000,0 грн. Відповідач у свою чергу відповідно до Договору зобов'язався оплатити вартість зазначеного товару, а також сплати відсотки за користування чужими коштами (товарний кредит у разі прострочення оплати товару у строк не пізніше 30.09.2018). Однак, у зазначений строк відповідач не виконав своє зобов'язання щодо оплати вартості товару, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за Договором. За результатами розгляду судом зазначеної позовної заяви (з урахуванням перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку) позовні вимоги позивача були задоволені у повному обсязі - стягнуто з відповідача 134000,0 грн (вартість отриманого відповідачем товару), 23654,35 грн відсотків за користування чужими коштами (нараховані станом на 03.08.2019) та 2364,82 грн судового збору за подання позивачем до суду позовної заяви, загалом - 160019,17 грн. 02.06.2021 за результатами примусового виконання рішення суду Кривоозерським РВ ДВС ПМУМЮ було перераховано на рахунок позивача стягнуті з відповідача кошти у розмірі 160019,17 грн. Позивач посилаючись на норми законодавства та умови Договору поставки товару №21/11/17-6 від 21.11.2017 зазначає, що станом на 02.06.2021, тобто на дату сплати відповідачем вартості отриманого за Договором товару, нарахованих до сплати відсотків за користування чужими коштами (кошти позивача) становить 51623,50 грн. 21.07.2021 позивач направив відповідачу вимогу б/н від 12.07.2021 про стягнення процентів за товарний кредит за Договором поставки товару у розмірі 51623,50 грн. Зазначена вимога була отримана відповідачем особисто 29.07.2021. Однак станом на 14.08.2021 зазначена вимога відповідачем не задоволена, що стало підставо для звернення позивача до суду з даним позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2021 - справу №915/1291/21 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.
Ухвалою суду від 25.08.2021 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
01.09.2021 від позивача на адресу суду надійшла заява б/н від 30.08.2021 (вх.№13127/21) про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 25.08.2021.
Ухвалою суду від 06.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 11.10.2021.
21.09.2021 від позивача на електронну адресу суду надійшла заява б/н від 20.09.2021 (вх.№14233/21), в якій просить розглядати справу без участі осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних документів та про надсилання процесуальних документів на електронну пошту позивача.
08.10.2021 від представника відповідача Стефанюка М.М. до суду надійшла заява б/н від 08.10.2021 (вх.№15155/21) про вступ його у справу як представника.
11.10.2021 від представника відповідача до суду надійшло клопотання б/н від 08.10.2021 (вх.№15190/21) про поновлення строку на подання відзиву та відзив на позовну заяву б/н від 08.10.2021, в якому останній з позовними вимогами не згоден та просить суд зменшити суму відсотків за користування чужими грошовими коштами заявлену позивачем до 10738,36 грн та зазначає наступне:
- наданий розрахунок виконаний позивачем з помилками, а саме невірно вказана дата, з якої нараховуються відсотки та невірно вказана дата погашення заборгованості. Відповідно до п.3.3. Договору, датою початку прострочення виконання зобов'язань є 01.10.2018, а тому розрахунок відсотків потрібно розпочинати саме з 01.10.2018, а не з 30.09.2018, як зазначив позивач. Також позивач не вірно вказує дату платежу, оскільки фактично кошти на рахунок позивача були направлені 02.06.2021. Та обставина, що банківська установа перерахувала кошти лише на наступний день не може слугувати доказом того, що відповідач виконав взяті на себе зобов'язання в інший день, пізніше.
- позивач не надав суду доказів понесення будь-яких збитків, які повинні бути відшкодовані коштами за позовною заявою по даній справі, не вказує їх розмір та підстави. А також позивач не вказує, чому вже сплачена сума відсотків у розмірі 23654,35 грн не компенсує такі збитки. Загалом за Договором позивач просить суд у даній справі та справі №915/1855/19 стягнути сумарно відсотки у розмірі 75227,85 грн, що становить 56% від суми поставленого товару. На думку відповідача вказана сума значно перевищує розмір збитків, а позивач не пояснює, які збитки завдані їй у такому розмірі. Відповідач також акцентує увагу, що він виконав рішення суду по справі №915/1855/19 відразу після отримання постанови суду апеляційної інстанції.
Заявлений розмір вимог, на думку позивача, не відповідає вартості товару, обставинам справи, а тому відповідач просить суд зменшити розмір суми відсотків до розміру 3% річних.
12.10.2021 від представника відповідача на поштову адресу суду надійшло клопотання б/н від 08.10.2021 (вх.№15333/21) про поновлення строку на подання відзиву та відзив на позовну заяву б/н від 08.10.2021 (вх.№15334/21).
Враховуючи викладені відповідачем обставини отримання ухвали суду від 06.09.2021 із запізненням, ухвалою суду від 11.10.2021 поновлено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 11.11.2021.
Ухвалою суду від 11.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.12.2021.
03.12.2021 від представника відповідача до суду надійшло клопотання/заява б/н від 03.12.2021 (вх.№18193/21), в яких повідомлено суду, що він не матиме змоги прийняти участь у судовому засіданні у зв'язку із віддаленістю суду від місця проживання відповідача, оскільки у період з 04.12.2021 по 06.12.2021 перебуватиме у відряджені у м.Харків. 06.12.2021 представник відповідача повертатиметься із м.Харків, проте прибуде до м.Одеса 07.12.2021 лише об 11:40, що фізично унеможливлює присутність у судовому засіданні, в підтвердження чого надано суду посадочні документи. У зв'язку з чим просить суд визнати причини неявки у судове засідання призначене 07.12.2021 о 10:30 відповідача та його представника, поважними, просить судове засідання провести без його участі та його представника. Крім того, відповідач просить суд зменшити суму відсотків за користування чужими грошовими коштами заявлену позивачем до 10738,36 грн та надав доводи в обґрунтування.
Господарським судом враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.
У судовому засіданні 07.12.2021 підписано вступну та резолютивну частини рішення суду без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
21.11.2017 між Фізичною особою - підприємцем Семерою Вікторією Анатоліївною (постачальник, позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем Фоменком Євгенієм Петровичем (покупець, відповідач у справі) був укладений Договір поставки товару №21/11/17-6 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1., якого постачальник зобов'язався у строки, передбачені Договором, поставити та передати у власність покупцю товар, визначений у п.1.2. Договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість, з урахуванням індексації вартості товару та інших умов, передбачених договором.
Договором передбачена індексація вартості товару (зобов'язань по оплаті) визначеної у гривнях у п.1.2. Договору, яка відбувається за певних умов за чітко визначеною Договором формулою відповідно до зміни курсу гривні по відношенню до іноземної валюти (долару США) за даними міжбанківського ринку на дату платежу, або на дату проведення розрахунку зобов'язань.
Згідно п.4.2. Договору сторонами погоджено, що строк поставки товару: не пізніше 30.11.2017. Поставка (передача) товару в межах цього строку за згодою сторін, що підтверджуватиметься відповідними товарними накладними, може відбуватися частинами.
Відповідно до п.3.3. Договору умови оплати вартості товару: оплата вартості товару, проіндексованої у відповідних випадках згідно п.3.1. Договору, здійснюється покупцем на умовах кредиту (відстрочення платежу). Строк оплати: не пізніше 30.09.2018.
Так, на виконання Договору позивач передав відповідачу (покупцю) у власність товар, зазначений у п.1.2. Договору та у видатковій накладній №263 від 21.11.2017, вартість якого становила 134000,0 грн.
Відповідач, у свою чергу, зобов'язався оплатити вартість зазначеного товару, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом у разі прострочення оплати товару (виконати свої фінансові зобов'язання) у строк не пізніше 30.09.2018.
Проте відповідачем не було здійснено оплату товару, у зв'язку з чим позивач, посилаючись на умови Договору та ст.ст.536, 694 ЦК України звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 134000,0 грн боргу, а також 07.10.2019 в рамках підготовчого провадження у справі №915/1855/19 позивач надав суду заяву про доповнення позову вимогою про стягнення 23654,35 грн відсотків за користування чужими коштами, нарахованих станом на 03.08.2019 на підставі п.6.1. Договору.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.10.2020 у справі №915/1855/19 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Фоменка Євгенія Петровича на користь Фізичної особи-підприємця Семери Вікторії Анатоліївни заборгованість за Договором поставки товару №21/11/17-6 від 21.11.2017 в сумі 134000,0 грн, відсотки за користування чужими коштами у розмірі 23654,35 грн та 2364,82 грн витрат зі сплати судового збору.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 вказане вище рішення залишено без змін.
02.06.2021 (03.06.2021 проведено банком) за результатами примусового виконання рішення суду Кривоозерським РВ ДВС ПМУМЮ було перераховано на рахунок позивача стягнуті з відповідача кошти у розмірі 160019,17 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1421 від 02.06.2021 з відміткою банку про проведення платежу 03.06.2021 (т.1 а.с.22).
Як встановлено господарським судом, відповідачем неналежним чином виконувались зобов'язання щодо своєчасного виконання зобов'язань по оплаті за Договором поставки товару №21-11/17-6 від 21.11.2017, оскільки, стягнення суми боргу було здійснено лише 02.06.2021 (03.06.2021 проведено банком), тобто заборгованість була погашена зі спливом 2 років 8 місяців в порушення п.3.3. Договору, яким сторонами узгоджено строк оплати: не пізніше 30.09.2018, що й стало підставою для нарахування до сплати процентів за користування чужими коштами у розмірі 51623,50 грн з 04.08.2019 по 03.06.2021.
21.07.2021 позивач направив відповідачу вимогу б/н від 12.07.2021, в якій просить в 7-ми денний термін сплатити суму процентів за товарний кредит за Договором поставки товару в розмірі 51623,50 грн. В матеріалах справи містяться докази направлення вказаної вище вимоги та отримання її відповідачем (т.1 а.с.19, 20 зворотній бік, 21).
Відповідачем зазначена вище вимога залишена без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.3 ст.692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Частинами 1, 5 ст.694 ЦК України передбачено, що Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.
У відповідності до п.6.1. Договору сторони погодили, що у випадку порушення термінів оплати товару, обумовлених у п.3.3. Договору, покупець сплачує постачальнику проценти у розмірі 21,00 % річних (з розрахунку 365 днів в році), або 0,0575 % в день від суми простроченої заборгованості, як на момент розрахунку процентів визначається з урахуванням її індексації згідно п.3.1. Договору за весь період прострочення оплати, включаючи день погашення заборгованості по оплаті товару.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 51623,50 грн процентів за користування чужими коштами, нараховані за період з 04.08.2019 по 03.06.2021 (670дн.) (134000,0 грн х 0,0575% х 670 дн. = 51623,50 грн) обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву та у клопотанні/заяві б/н від 03.12.2021 (вх.№18193/21) заявлено про зменшення суми відсотків за користування чужими грошовими коштами до 10738,36 грн.
Звертаючись з вказаним клопотанням відповідач посилаючись на висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, зокрема, з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Відповідач вказує, що загалом за Договором позивач просить суд у даній справі та справі №915/1855/19 стягнути сумарно відсотки у розмірі 75227,85 грн, що становить 56% від суми поставленого товару. На думку відповідача вказана сума значно перевищує розмір збитків. Відповідач, упевнений, що заявлений розмір вимог не відповідає вартості товару, понесеним збиткам та обставинам справи. Вважає, що часткове задоволення позовних вимог у розмірі 10738,36 грн повністю компенсує збитки та не призведе до того, що позивач не компенсує понесені збитки, а надмірно збагатиться за рахунок виконання відповідачем рішення по даній справі. Також відповідач зауважує, що з урахуванням часткового задоволення позовних вимог у розмірі 10738,36 грн, позивач компенсує збитки загалом (з урахуванням факту виконання відповідачем рішення суду по справі №915/1855/19) у розмірі 23654,35 грн, що сумарно становитиме 34392,71 грн, що становитиме 25,66% від вартості поставленого за договором товару, та повністю покриє збитки позивача.
Вирішуючи питання про зменшення розміру процентів за користування чужими грошовими коштами, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
При цьому необхідно керуватися тими мотивами, що сторони в договорі є рівними. У даному випадку обидві сторони є юридичними особами з однаковим правовим статусом. Між сторонами не існує правовідносин підпорядкування чи управління.
Також відповідач не посилався на переважне право позивача чи те, що позивач при підписанні договору перебував у привілейованому стані чи здійснював протиправний тиск на відповідача. Не доведено, що відповідач є слабшою стороною. Крім того, не доведено зловживання позивача при визначенні процентів за статтею 625 ЦК України під час укладення договору поставки.
У запереченнях на позов відповідач не посилався на протиправні дії позивача при укладанні договору поставки, яким і узгоджено сторонами розмір процентів відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Також відсутні посилання на незаконне збагачення продавця, який виконав свої зобов'язання, фактично надавши товарний кредит покупцю, який вчасно не виконав своїх зобов'язань, достовірно знаючи про ті негативні фінансові наслідки, які потягне за собою неналежне виконання грошового зобов'язання.
Якщо рівні сторони при здійсненні господарської діяльності визначили проценти за статтею 625 ЦК України в договорі, то такі проценти можуть бути переглянуті лише і виключно у випадку або зловживання стороною, на користь якої вони сплачуються, своїм привілейованим становищем, або визнання в цій частині умов договору недійсними у разі, якщо чинився протиправний тиск на одну зі сторін, чи в інших, передбачених законом випадках, якщо одна зі сторін діяла незаконно чи недобросовісно, чи штучно створила умови для такого стягнення.
Слід зазначити, що відповідач, уклавши Договір поставки товару №21/11/17-6 від 21.11.2017, погодився на запропоновані позивачем умови, в тому числі і умову про проценти (п.6.1. Договору).
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідачем не надано суду відомостей щодо його майнового стану, що не дає суду можливості визначитись, чи знаходиться боржник в скрутному фінансовому становищі.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для зменшення суми процентів, а тому в задоволенні клопотання про зменшення суми відсотків (процентів) за користування чужими грошовими коштами слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Фоменка Євгенія Петровича ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи - підприємця Семери Вікторії Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) 51623,50 грн суму заборгованості по оплаті процентів за користування чужими коштами та 2270,0 грн судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 17.12.2021 року.
Суддя М.В. Мавродієва