79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.12.2021 справа № 914/2330/21
За позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Аркс”, м. Київ
до відповідача: Державного підприємства Міністерства оборони України “Західвійськбуд”, с. Малехів, Жовківський район, Львівська область
за участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ПрАТ “Страхова компанія “Євроінс Україна” м. Київ,
про стягнення 33 266, 75 грн
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Чорної І.Б.
Представники:
від позивача: Сечко С.В. - представник;
від відповідача: не з'явився.
від третьої особи: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Аркс” до Державного підприємства Міністерства оборони України “Західвійськбуд” про стягнення 33 266, 75 грн.
Ухвалою суду від 06.08.2021 відкрито провадження у справі № 914/2330/21 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 30.08.2021. Ухвалою суду від 30.08.2021 розгляд справи відкладено на 13.09.2021. Ухвалою суду від 13.09.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» та судове засідання відкладено на 12.10.2021.
Подальший хід розгляду справи описано у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 29.11.2021 розгляд справи відкладено на 13.12.2021.
В судове засідання, яке відбулося 13.12.2021 в режимі відеоконференції, представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та усних поясненнях.
Представник відповідача в судове засідання 13.12.2021 не з'явився, у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні.
Представник третьої особи в судові засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, вимог зазначених в ухвалах суду не виконав.
Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 13.12.2021 справу розглянуто по суті та оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.
Позиція позивача.
Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Аркс” звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України “Західвійськбуд” про стягнення 33 266, 75 грн сплаченого страхового відшкодування.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 04 жовтня 2018 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування», що в подальшому було перейменоване на Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Аркс” та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 296494а8зг.
02 жовтня 2019 року відбулась страхова подія, а саме у місті Львові на вул. Богданівській перехрестя з вул. Дорога Кривчицька, сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля «КАМАЗ 5511» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ДП МОУ «Західвійськбуд», під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Mitsubishi Pajero» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .
В результаті дорожньо - транспортної пригоди автомобіль «Mitsubishi Pajero» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.
Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 05 листопада 2019 року у справі про адміністративне правопорушення № 444/2713/19, ОСОБА_2 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
02 жовтня 2019 року до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (ПрАТ «СК «Аркс») звернувся ОСОБА_1 із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Вказана заява була розглянута, пошкодження автомобіля «Mitsubishi Pajero» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП яка мала місце 02 жовтня 2019 року у м. Львові на вул. Богданівській перехрестя вул. Дорога Кривчецька визнано страховим випадком, у зв'язку з чим ПрАТ «СК «Аркс» сплатила суму страхового відшкодування в розмірі 83 036, 14 грн.
На момент настання дорожньо - транспортної пригоди, цивільно - правова відповідальність власника наземного транспортного засобу - автомобіля «КАМАЗ 5511» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Євроніс Україна» полісом № АО1863055, у зв'язку з чим ПрАТ «СК «Євроніс Україна» сплатило на користь ПрАТ «СК «Аркс» суму страхового відшкодування в розмірі 49 769, 39 грн.
Розмір різниці між сумою сплаченою ПрАТ «СК «Аркс» на виконання договору добровільного страхування наземного транспорту № 296494а8зг від 04.10.2018 року та страховою виплатою ПрАТ «СК «Євроніс Україна» за полісом АО 1863055 становить 33 266, 75 грн, у зв'язку з чим позивач, з метою відшкодування решти суми виплаченого ним страхового відшкодування, звернувся до суду із цим позовом до відповідача.
Позиція відповідача.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву проти позову заперечив зазначивши, що автомобіль "КАМАЗ 5511" номерний знак НОМЕР_1 на момент настання страхового випадку був застрахований у ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з 18.09.2019 до 17.09.2020 № АО/1863055. Страхова сума, передбачена вказаним полісом за шкоду, заподіяну майну становить 100 000, 00 грн, розмір франшизи - нуль. Отже шкода, заподіяна потерпілому в сумі 83 036, 14 грн повністю покривається полісом.
Відповідач, як страхувальник, вчасно сплачував усі страхові платежі, розмір страхової суми є достатнім для компенсації в повній мірі відшкодування. Крім того, він є лише страхувальником транспортного засобу і не може нести відповідальності за дії третіх осіб.
Позиція третьої особи.
Третя особа письмових обґрунтованих пояснень суду не представила, правової позиції щодо позовних вимог не висловила.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про страхування", яка кореспондується з частиною 1 статті 352 Господарського кодексу України страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.
Відповідно до частини 2 статті 352 Господарського кодексу України, страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України).
Статтею 8 Закону України "Про страхування" обумовлено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Як встановлено судом, 02 жовтня 2019 року відбулась страхова подія, а саме у місті Львові на вул. Богданівській, перехрестя з вул. Дорога Кривчицька, сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля «КАМАЗ 5511» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ДП МОУ «Західвійськбуд», під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Mitsubishi Pajero» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .
Згідно довідки про ДТП Управління патрульної поліції у Львівській області, винуватцем ДТП ОСОБА_2 порушено п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху.
Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 05 листопада 2019 року у справі про адміністративне правопорушення № 444/2713/19, ОСОБА_2 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Власником транспортного засобу "КАМАЗ 5511" номерний знак НОМЕР_1 є ДП МОУ «Західвійськбуд». Відповідачем не надано суду доказів, на якій правовій підставі ОСОБА_2 використовував автомобіль «КАМАЗ 5511» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ДП МОУ «Західвійськбуд», на час здійснення дорожньо - транспортної пригоди.
Згідно з договором страхування від 04.10.2018 № 296494а8зг добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» на момент ДТП автомобіль «Mitsubishi Pajero», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , був застрахований у АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» (позивачем).
Згідно з частиною 1 статті 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Статтею 27 Закону України "Про страхування", статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У відповідності до статті 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 1187 Цивільного кодексу України встановлено порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Так згідно з частиною 1 цієї статті, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України).
Водночас норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: - межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); - вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); - страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу (пункт 32.7 статті 32); страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи (пункт 12.1 статті 12).
Отож, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність згідно із Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Згідно з статтею 29, пунктом 32.7 статті 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує. Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 07.07.2020 у справі № 910/4790/19.
Пунктами 1.6, 8.1, 8.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 визначено, що відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника (ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17, від 06.07.2018 у справі № 924/675/17, від 21.12.2020 у справі № 911/286/20 визначаючи розмір заподіяної шкоди у разі виникнення спору щодо її розміру суди повинні виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. У таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт по ремонту автомобіля платником ПДВ. Для визначення, чи підлягає перерахуванню у складі страхового відшкодування сума ПДВ, мають вирішальне значення обставини фактично проведеного відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу потерпілої особи.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховим або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст. 25 Закону України «Про страхування»).
Згідно п.п. 29.1, 29.2 договору страхування від 04.10.2018 № 296494а8зг, страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з договором на підставі повідомлення про подію, письмової заяви страхувальника (його правонаступника, вигодонабувача) на виплату страхового відшкодування і страхового акту, який складається страховиком. Страхове відшкодування сплачується страхувальнику тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитку, страхувальник зобов'язаний надати страховику усі необхідні документи та/або інформацію, що підтверджують причини та розмір збитку, перелік яких наведено в розділі 28 Договору. Ненадання вказаних документів та/або інформації дає страховику право відмовити у виплаті відшкодування як в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженій такими документами та/або інформацією.
Судом встановлено, що 02 жовтня 2019 року до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (ПрАТ «СК «Аркс») звернувся ОСОБА_1 із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Дана заява була розглянута, пошкодження автомобіля «Mitsubishi Pajero» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП яка мала місце 02 жовтня 2019 року у м. Львові на вул. Богданівській перехрестя з вул. Дорога Кривчицька визнано страховим випадком, у зв'язку з чим ПрАТ «СК «Аркс», на підставі ремонтної калькуляції № 1.003.19.0 від 04.10.2019 року, рахунку фактури ТОВ "Велет Авто" від 04.10.2019 року № 8412, страхового акту № АRХ2505130 від 09.10.2019 року, розрахунку суми страхового відшкодування, платіжного доручення від 10 жовтня 2019 року № 603922, на рахунок СТО ТзОВ "Велет Авто" сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 83 036, 14 грн.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно до ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
При цьому, обмеження законом обсягу відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності не порушує право на відшкодування фактичних витрат особи, яка здійснила страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування майна, адже це право може бути реалізоване шляхом подання позову до винної особи про відшкодування здійснених на відновлення пошкодженого майна витрат в частині, яку у відповідності до спеціального законодавства страховик цивільно-правової відповідальності відшкодовувати не зобов'язаний.
Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, сплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Згідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми - статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 910/3650/16, від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищезазначені обставини справи та наведені обґрунтування, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовної вимоги про відшкодування відповідачем на користь позивача різниці між страховим відшкодуванням позивача та страховою виплатою, здійсненою страховиком відповідача, в розмірі 33 266, 75 грн.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» (80383, Львівська обл., Львівський р-н, село Малехів, вул. Київська 18, код ЄДРПОУ 24308317) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс» (04070, м. Київ, вул. Іллінська 8, код ЄДРПОУ 20474912) 33 266, 75 грн суми сплаченого страхового відшкодування та 2 270, 00 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 21 грудня 2021 року.
Суддя Манюк П.Т.