вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" листопада 2021 р. Справа № 911/1744/21
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Петренко А. А.
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного підприємства «Конекс», м. Вінниця, Вінницька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Медик», м. Ірпінь, Київська область
про стягнення 464 029, 06 грн
ПП «Конекс» звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ «Аптека Медик» про стягнення 346 152, 66 грн основної заборгованості, 24 075, 53 грн пені, 24 570, 34 грн інфляційних збитків, 69 230, 53 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за поставлений товар згідно договору поставки № 242-ЕІ від 11.02.2019 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.06.2021 р. відкрито провадження у справі № 911/1744/21 за позовом ПП «Конекс» до ТОВ «Аптека Медик» про стягнення 464 029, 06 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 28.07.2021 р.
22.07.2021 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання вих. № 02-290 від 19.07.2021 р. про долучення до матеріалів справи документів, що долучені судом до матеріалів справи.
28.07.2021 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 11.08.2021 р.
11.08.2021 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 08.09.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2021 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 22.09.2021 р.
22.09.2021 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 06.10.2021 р.
28.09.2021 р. на електронну пошту Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання вих. № 02-402 від 27.09.2021 р. про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у якому він просив суд судове засідання, призначене на 06.10.2021 р. о 11 год. 30 хв., провести у режимі відеоконференції та забезпечити його проведення у Господарському суді Вінницької області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.09.2021 р. відмовлено у задоволенні клопотання № 02-402 від 27.09.2021 р. позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
06.10.2021 р. перед судовим засіданням на електронну пошту Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання вих. № 02-414 від 05.10.2021 р. про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у якому він просив суд наступні судові засідання у справі № 911/1744/21 проводити у режимі відеоконференції та забезпечити їх проведення у Господарському суді Вінницької області.
06.10.2021 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 20.10.2021 р. Також, даною ухвалою суду задоволено клопотання позивача вих. № 02-414 від 05.10.2021 р. про проведення судового засідання у режимі відеоконференції та вирішено судове засідання у даній справі, призначене на 20.10.2021 р. о 16 год. 00 хв., провести в режимі відеоконференції та доручити Господарському суду Вінницької області забезпечити проведення судового засідання у даній справі, призначеного на 20.10.2021 р. о 16 год. 00 хв., в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Вінницької області.
20.10.2021 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 03.11.2021 р.
Позивач у судове засідання 03.11.2021 р. не з'явився, про причини неявки суд повідомив.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші заяви по суті спору не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
11.02.2019 р. між позивачем (надалі - Постачальник) та відповідачем (надалі - Покупець) було укладено договір поставки № 242-ЕІ, згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, поставити і передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його.
Відповідно до п. 1.2. Договору партією Товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 1.3. визначено, що кількість, асортимент кожної партії Товару визначається у замовленнях Покупця, прийнятих до виконання Постачальником, та визначається в супроводжуючих документах (накладних), які є невід'ємною частиною даного Договору та підписаних уповноваженими представниками сторін.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що ціна Товару визначається Постачальником в гривнях, є договірною, та фіксується в накладних на кожну партію, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Пунктом 2.2. Договору встановлено, що розрахунок за поставлений по даному договору товар здійснюється на умовах продажу у кредит з відстроченням платежу на 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту поставки.
Відповідно до п. 2.3. Договору моментом виконання Покупцем своїх зобов'язань по здійсненню розрахунків за товар вважається дата надходження відповідної суми на розрахунковий рахунок Постачальника.
Згідно з п. 2.6. Договору загальна сума договору складається із сум зазначених в накладних, якими оформляється прийом-передача Товару, поставленого на підставі даного Договору.
Пунктом 3.1. Договору визначено, що поставка Товару Покупцю, на підставі даного Договору, проводиться силами, засобами та за рахунок Постачальника у місце визначене Покупцем, протягом 2 робочих днів з моменту отримання заявки. Покупець за власним бажанням вправі здійснити самовивіз Товару.
Пунктом 3.5. Договору передбачено, що датою отримання Товару вважається дата підписання уповноваженою особою Покупця видаткової накладної, а також товарно-транспортної накладної при наявності.
Відповідно до п. 5.1. Договору приймання Товару за Договором здійснюється представниками Покупця на підставі Генеральної довіреності.
Пунктом 5.2. Договору встановлено, що приймання товару по кількості та якості здійснюється уповноваженими представниками Покупця в пункті поставки. Приймання Товару по кількості здійснюється на підставі даних, зазначених в супроводжуючих документах.
Згідно з п. 7.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2019 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між Сторонами.
На виконання умов договору поставки № 242-ЕІ від 11.02.2019 р. позивачем протягом лютого 2019 р. - жовтня 2020 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 1 795 972, 96 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними, доданими до позовної заяви та клопотання позивача вих. № 02-290 від 19.07.2021 р., генеральною довіреністю відповідача на отримання матеріальних цінностей від 11.02.2019 р., виданою на свого представника - директора Сокирбу О. Д.
За період дії договору поставки № 242-ЕІ від 11.02.2019 р. відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 1 449 820, 30 грн, що підтверджується довідками АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Укрексімбанк» про надходження на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів від відповідача за період з 11.02.2019 р. по 10.05.2021 р., актом звірки взаємних розрахунків від 10.05.2021 р. за період з 01.01.2019 р. по 10.05.2021 р., розрахунком ціни позову, наявними в матеріалах справи.
10.05.2021 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 р. по 10.05.2021 р., відповідно до якого станом на 10.05.2021 р. заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 242-ЕІ від 11.02.2019 р. складає 346 152, 66 грн.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором та видатковими накладними строки і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 346 152, 66 грн, що підтверджується договором поставки № 242-ЕІ від 11.02.2019 р., відповідними видатковими накладними, доданими до позовної заяви та клопотання позивача вих. № 02-290 від 19.07.2021 р., генеральною довіреністю відповідача на отримання матеріальних цінностей від 11.02.2019 р., виданою на свого представника - директора Сокирбу О. Д., довідками АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Укрексімбанк» про надходження на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів від відповідача за період з 11.02.2019 р. по 10.05.2021 р., актом звірки взаємних розрахунків від 10.05.2021 р. за період з 01.01.2019 р. по 10.05.2021 р., розрахунком ціни позову, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку по оплаті товару за договором поставки № 242-ЕІ від 11.02.2019 р.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 346 152, 66 грн за договором поставки № 242-ЕІ від 11.02.2019 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором поставки № 242-ЕІ від 11.02.2019 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 21.10.2020 р. по 10.05.2021 р. всього на загальну суму 24 075, 53 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.3. Договору передбачено, що у разі прострочки виконання зобов'язань по сплаті вартості Товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки, а також 1 % (один відсоток) від суми боргу за кожний день прострочки платежу, що є оплатою за користування чужими грошовими коштами (в порядку ст. ст. 536, 625 ЦК України).
Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.
Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
346152.6621.10.2020 - 22.10.202026.0000 %0.033 %*226.99
346152.6623.10.2020 - 10.12.2020496.0000 %0.033 %*5561.14
346152.6611.12.2020 - 21.01.2021426.0000 %0.033 %*4766.69
346152.6622.01.2021 - 04.03.2021426.0000 %0.033 %*4779.75
346152.6605.03.2021 - 15.04.2021426.5000 %0.036 %*5178.06
346152.6616.04.2021 - 10.05.2021257.5000 %0.041 %*3556.36
346 152, 66 грн х 6, 00 % х 2 х 2/366 = 226, 99 грн;
346 152, 66 грн х 6, 00 % х 49 х 2/366 = 5 561, 14 грн;
346 152, 66 грн х 6, 00 % х 42 х 2/366 = 4 766, 69 грн;
346 152, 66 грн х 6, 00 % х 42 х 2/365 = 4 779, 75 грн;
346 152, 66 грн х 6, 50 % х 42 х 2/365 = 5 178, 06 грн;
346 152, 66 грн х 7, 50 % х 25 х 2/365 = 3 556, 36 грн.
Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди становить 24 069, 00 грн.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені за договором від суми основної заборгованості у вищевказані періоди у розмірі 24 069, 00 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором поставки № 242-ЕІ від 11.02.2019 р., за несплату відповідачем повної вартості товару в строк більше ніж на 60 календарних днів всього на загальну суму 69 230, 53 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 6.4. Договору встановлено, що у випадку несплати Покупцем повної вартості Товару в строк більше ніж на 60 календарних днів вважається, що Покупець необґрунтовано відмовився від оплати Товару та зобов'язаний сплатити на користь Постачальника крім установленого п. 6.2. даного Договору, штраф на користь Постачальника за ухилення від оплати в розмірі 20 % від вартості отриманого та неоплаченого в строк Товару.
Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми основної заборгованості за договором поставки № 242-ЕІ від 11.02.2019 р. у розмірі 69 230, 53 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 21.10.2020 р. по 10.05.2021 р. на загальну суму 24 570, 34 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 24 570, 34 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Медик» (08203, вул. Северинівська, буд. 150А, м. Ірпінь, Київська область; ідентифікаційний код 37911352) на користь Приватного підприємства «Конекс» (21022, вул. Київська, буд. 136-Г, м. Вінниця, Вінницька область; ідентифікаційний код 23060192) 346 152 (триста сорок шість тисяч сто п'ятдесят дві) грн 66 (шістдесят шість) коп. основної заборгованості, 24 069 (двадцять чотири тисячі шістдесят дев'ять) грн 00 (нуль) коп. пені, 69 230 (шістдесят дев'ять тисяч двісті тридцять) грн 53 (п'ятдесят три) коп. штрафу, 24 570 (двадцять чотири тисячі п'ятсот сімдесят) грн 34 (тридцять чотири) коп. інфляційних збитків та судові витраті 6 960 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят) грн 34 (тридцять чотири) коп. судового збору.
3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення складено і підписано
20 грудня 2021 р.