вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" грудня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2600/21
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саб ентерпрайз" про стягнення 69572,47 грн
без виклику учасників процессу
Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саб ентерпрайз" (далі - відповідач) про стягнення 69572,47 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань, які виникли в наслідок пошкодження майна, що знаходиться на балансі позивача, а саме, пошкодження кабельної лінії 10кВ, яка належить Комунальному підприємству "Київський метрополітен", що сталася внаслідок виконання працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Саб ентерпрайз" робіт з прибирання асфальтованих брил екскаватором.
Ухвалою від 08.09.2021 Господарський суд Київської області залишив позовну заяву Комунального підприємства "Київський метрополітен" вих.№ 12/04-563 від 30.08.2021 без руху, у зв'язку з недотриманням на момент подання позовної заяви вимог п. 5 ч. 3 ст. 162, ч. 1 ст. 172, 174 ГПК України, надавши 10 днів з дня вручення ухвали суду на усунення недоліків.
Ухвалою від 27.09.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 1 ст. 251 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та доказів відправки копії відповіді на відзив відповідачу у строк, визначений судом згідно з вимог ч. 4 ст. 166 ГПК України, - до 28.10.2021 (включно), а відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 08.11.2021 (включно).
Копія відповідної ухвали отримана сторонами, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень за №№ 0103279542294, 0103279542170.
07.10.2021 через канцелярію суду надійшло клопотання від представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи.
07.10.2021 через канцелярію суду надійшло клопотання від представника відповідача про ознайомлення з електронними доказами.
18.10.2021 через канцелярію суду надійшла заява від представника відповідача про продовження процесуального строку вих. № 18/10/21-1 від 18.10.2021.
20.10.2021 поштовим відправленням на адресу суду надійшла заява від представника відповідача про продовження процесуального строку вих. № 18/10/21-1 від 18.10.2021 (вх. № 24277/21 від 20.10.2021).
Ухвалою від 26.10.2021 Господарський суд Київської області повернув заяву ТОВ "Саб ентерпрайз" про продовження процесуального строку вих. № 18/10/21-1 від 18.10.2021 (вх. № 24072/21 від 18.10.2021) без розгляду.
Ухвалою від 26.10.2021 Господарський суд Київської області відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Саб ентерпрайз" про продовження процесуального строку вих. № 18/10/21-1 від 18.10.2021 (вх. № 24277/21 від 20.10.2021).
08.11.2021 ТОВ "Саб ентерпрайз" надійшло клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву № б/н від 03.11.2021 (вх. № 25814/21 від 08.11.2021).
Ухвалою від 15.11.2021 судом задоволено клопотання ТОВ "Саб ентерпрайз" про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву № б/н від 03.11.2021. Поновлено ТОВ "Саб ентерпрайз" строк для подання відзиву та прийнято відзив. Продовжено КП "Київський метрополітен" строк для подання відповіді на відзив - до 26.11.2021 включно. Продовжено ТОВ "Саб ентерпрайз" строк для подання заперечення на відповідь на відзив - до 06.12.2021 включно.
15.11.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив № 12/04-744 від 12.11.2021.
10.12.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 06.12.2021.
У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
Як стверджує позивач, 25.01.2021 о 10 год 08 хв під час виконання працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю «САБ ЕНТЕРПРАЙЗ» робіт з прибирання асфальтованих брил екскаватором було пошкоджено кабельну лінію 10 кВ, яка перебуває на балансі Комунального підприємства «Київський метрополітен», внаслідок чого від дії максимального струмового захисту відключилась кабельна лінія живлення №2 СТП-Д, яка забезпечує електропостачання всіх споживачів депо «Харківське», в тому числі електрорухомого складу.
Позивач зазначає, що 25.01.2021 о 12 год 07 хв енергодиспетчеру Сирецько-Печерської лінії метрополітену за тел. (044) 238-41-24 зателефонував представник ТОВ «САБ ЕНТЕРПРАЙЗ» - Станіслав (моб. (050) 442 34 41) і повідомив, що працівники ТОВ «САБ ЕНТЕРПРАЙЗ» під час прибирання сміття на земельній ділянці біля залізничного переїзду на перехресті вулиць Академіка Горбунова і Зрошувальної у м. Києві екскаватором зачепили кабель, який належить метрополітену.
Відповідну телефонну розмову зареєстровано засобами запису метрополітену та збережено в архіві зазначає позивач (диск з записом телефонної розмови доданий до матеріалів справи).
Позивач вказує, що 25.01.2021 місце пошкодження кабелю було обстежено працівниками метрополітену в присутності працівника ТОВ «САБ ЕНТЕРПРАЙЗ», про що складено відповідний акт, який представник ТОВ «САБ ЕНТЕРПРАЙЗ» підписувати відмовився, про що було зазначено в акті (копія додається).
Позивачем також зазначено, що в ході телефонних переговорів між позивачем та відповідачем, які відбувались 26.01.2021 та 27.01.2021 було з'ясовано, що ТОВ «САБ ЕНТЕРПРАЙЗ» відмовляється власним коштом відновити пошкоджену кабельну лінію 10 кВ, про що 27.01.2021 складено Акт №21-Е про розслідування випадку порушення нормальної роботи устаткування (копія додається).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом від 04.02.2021 № 15/06-243 звернувся до відповідача, у якому повідомив, що оскільки ТОВ «САБ ЕНТЕРПРАЙЗ» відмовляється власним коштом відновити вказану пошкоджену кабельну лінію 10 кВ та з метою недопущення зупинки руху поїздів та виникнення транспортного колапсу у м. Києві, КП «Київський метрополітен» виконає ремонт зазначеної лінії із залученням підрядної організації та зазначив про необхідність в подальшому відшкодувати позивачу вартість такого ремонту (копія додається).
22.01.2021 між КП «Київський метрополітен» (замовник) та ТОВ ФІРМА «ЕРІДАП» (виконавець) укладено договір № 26-Е-21, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надати послуги з поточного ремонту (відновлення) кабельних ліній зовнішнього електропостачання, код 45230000-8 за ДК 021:2015 «Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь», а замовник зобов'язується надані належним чином послуги прийняти та оплатити.
26.02.201 позивач направив ТОВ ФІРМА «ЕРІДАП» лист №15/06-416 з проханням надати послуги з відновлення пошкодженої кабельної лінії 10 кВ у кількості 1 шт., а саме: ПС «Радіотехнічна» - ТП-6492 СТП-Д електродепо «Харківське» ввід № 2 (копія додається).
За результатами проведених робіт ТОВ ФІРМА «ЕРІДАП» надало КП «Київський метрополітен» Акти виконаних підрядних робіт за березень 2021 року від 18.03.2021 №1 та №2 і Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №3/03 за березень 2021 року на суму 69 572,47 грн (копії додано).
Відповідно до платіжного доручення від 25.03.2021 № 174 КП «Київський метрополітен» сплатило ТОВ ФІРМА «ЕРІДАП» 69 572,47 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою від 05.04.2021 № 15/06-730 та претензією від 30.04.2021 № 12/04-335, відповідно до змісту яких вимагав сплатити суму збитків у розмірі 69 572,47 грн, які були заподіяні ТОВ «САБ ЕНТЕРПРАЙЗ» КП «Київський метрополітен» в результаті пошкодження кабельної лінії 10 кВ внаслідок виконання працівниками ТОВ «САБ ЕНТЕРПРАЙЗ» робіт з прибирання асфальтованих брил екскаватором.
Також, як зазначає позивач, оскільки кабельна лінія 10 кВ №2 СТП-Д (ТП 6492) від ПС «Радіотехнічна» перебуває на балансі КП «Київський метрополітен», що підтверджується Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, на вимогу Правил охорони електричних мереж, Відповідач перед виконанням робіт у межах охоронних зон вказаної кабельної лінії повинен був не пізніше як за три доби повідомити про це КП «Київський метрополітен» та своєчасно одержати письмовий дозвіл від нього на виконання цих робіт за Формами, наведеними у додатках № 1, 2 до Умов проведення робіт у межах охоронних зон, а Позивач зобов'язаний був би у разі надання такого письмового дозволу забезпечити своєчасне прибуття своїх представників на місце виконання робіт для здійснення технічного нагляду за дотриманням заходів щодо забезпечення збереження вказаної кабельної лінії 10 кВ.
Як стверджує позивач, відповідач не звертався до позивача за отриманням письмового дозволу на проведення 25.01.2021 за зазначеною адресою робіт у межах охоронних зон кабельної лінії 10 кВ, чим порушив Правила охорони електричних мереж, що призвело до пошкодження відповідачем вказаної кабельної лінії.
Позивач зазначає, що існує прямий причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача в охоронних зонах кабельної лінії 10 кВ, пошкодженням ТОВ «САБ ЕНТЕРПРАЙЗ» вказаної кабельної лінії, необхідністю її ремонту (відновлення) та збитками, яких зазнав позивач у сумі 69 572,47 грн на ремонт кабельної лінії 10 кВ. При цьому порушення Правил та протиправне проведення робіт відповідачем у межах охоронних зон електричних мереж, а також пошкодження кабельної лінії 10 кВ знаходиться у безпосередньому зв'язку з оцінкою дій відповідача та наявності його вини у формі злочинної самовпевненості.
Отже, на думку позивача, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
В свою чергу, відповідач проти позову заперечує, зважаючи на наступне.
09 листопада 2020 між ТОВ “САБ ЕНТЕРПРАЙЗ” та Департаментом житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було укладено Договір генерального підряду №0511/2020-1.
Відповідно до п. 2.1. Договору, генпідрядник відповідно до проведеної процедури закупівлі, в межах Договірної ціни виконує власними силами та засобами роботи по об'єкту: “Будівництво водопроводу для підключення житлового будинку на вулиці Зрошувальній, 3-Б, 4, 10, 14 та дитячо-юнацької спортивної школи "АГЛЕТ” на вулиці Зрошувальній, 4-А у Дарницькому районі м.Києва”, ДСТУ Б Д. 1.1 -1:2013 (Код ДК 021:2015 -45231000-5 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач) за рахунок Замовника, передбачені цим Договором, Календарним планом виконання робіт (Додаток №2) та іншими додатками до Договору, здає в обумовлені строки та в установленому порядку Об'єкт в експлуатацію, ліквідує недоробки і дефекти, що виникли з його вини та виявлені в ході або після приймання Робіт.
Відповідно до п. 5.3 Договору, строк конання робіт за договором - 31 грудня 2021р., а згідно Додаткової угоди №3 до Договору строк виконання робіт було продовжено до 20 грудня 2021р.
Інформація про будівельну організацію, яка виконує будівельні роботи на вулиці Зрошувальній, 3-Б, 4, 10, 14 була оприлюднена на стенді будівельного майданчика, була загальнодоступною та могла бути використана будь якими особами, оскільки відповідно до розділу 6 “ПІДГОТОВКА ДО БУДІВНИЦТВА” Державних будівельних норм України ДБН А.3.1-5:2016 “Організація будівельного виробництва”- Підготовка до будівництва має сприяти розгортанню і виконанню будівельних робіт у відповідності з проектними рішеннями, створенню об'єкта будівництва з передбаченими проектом експлуатаційними властивостями. Підготовка до будівництва має бути реалізована як система організаційних заходів і підготовчих робіт. Підготовка до будівництва передбачає здійснення таких організаційних заходів: а) забезпечення об'єкта будівництва відповідною проектною та проектно-технологічною документацією; б) оформлення передбачених чинним законодавством документів дозвільного характеру щодо виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті будівництва ; в) забезпечення комплексної безпеки будівництва; г) організація системи управління будівництвом; д) припинення експлуатації будівель, що підлягають знесенню; е) забезпечення будівництва під'їзними шляхами, електро-, тепло- і водопостачанням (у тому числі протипожежним),системою зв'язку, засобами пожежогасіння, тимчасовими будівлями та спорудами, засобами збирання, безпечного тимчасового зберігання та видалення відходів і вторинної сировини; ж) організація авторського та технічного нагляду, а за необхідності - науково-технічного супроводу будівництва об'єкта; і) облаштування будівельного майданчика стендом з інформацією щодо об'єкта будівництва, замовника, проектувальника та виконавців робіт, а також схемами з позначенням в'їздів, маршрутів проїзду, місць розвороту транспортних засобів, небезпечних зон тощо; к) забезпечення об'єкта будівництва засобами цивільного та протипожежного захисту.
Як зазначає відповідач, під час телефонних переговорів керівництво компанії ТОВ “САБ ЕНТЕРПРАЙЗ” повідомило ІСП “КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН” про те, що особа, про яку зазначається у Актах та претензіях “Станіслав (моб. 0504423441)” ніколи не перебувала у трудових відносинах із ТОВ “САБ ЕНТЕРПРАЙЗ” та не є представником Товариства, що підтверджується Довідкою ТОВ “САБ ЕНТЕРПРАЙЗ” вих. №32 від 01.11.2021 та Звітів ЄСВ за листопад, грудень 2020, січень, лютий 2021 (копії наявні в матеріалах справи).
Також, відповідач стверджує, що Комунальне підприємство "Київський метрополітен" не запрошувало представників ТОВ “САБ ЕНТЕРПРАЙЗ” для участі у розслідуванні випадку пошкодження кабельної лінії 10 кВ та для участі у складанні Акту від 25.01.2021, доказів повідомлення чи надіслання будь яких запрошень для участі у розслідуванні, з'ясування ситуації про яку йдеться у складеному Акті позивач до позовуне надає.
Між тим, вимога направлена ТОВ “САБ ЕНТЕРПРАЙЗ” лише 05 квітня 2021 року, через 4 місяці після того як відбулася подія про яку йдеться.
Як зазначає відповідач, комісія якою складено Акт “Про пошкодження кабелю 10 кВ” від 25.01.2021 року вказала громадянина Станіслава, без прізвища, по батькові, посади - представником ТОВ “САБ ЕНТЕРПРАЙЗ”,
На думку відповідача, комісія у складі працівників КП “Київський метрополітен” без достатньої інформації та перевірки даних про нібито працівника ТОВ “САН ЕНТЕРПРАЙЗ' Станіслава, без попередження і виклику директора ТОВ “САБ ЕНТЕРПРАЙЗ” - могла вказати будь-кого з присутніх або прохожих як представника ТОВ “САБ ЕНТЕРПРАЙЗ.
Крім того, відповідач стверджує, що договір на підставі якого виконані роботи щодо проведення ремонту пошкодженої 25.01.2021 лінії 10 кВ” було укладено 22.01.2021р., тобто за три дні до факту такого пошкодження, а в документах які підтверджують виконання робіт вказується формулювання “відновлення”, а сам Договір по своїй юридичній природі не договір підряду, як того вимагають фактичні обставини справи, а договір надання “послуг”, тому має місце обгрунтований сумнів щодо наявності у позивача реально порушеного права і як підстави для звернення із даним позовом.
Суд погоджується з доводами відповідача, що позивач безпідставно зазначає, що направлення повідомлення та отримання дозволу від позивача було обов'язком відповідача, зважаючи на наступне.
Відповідно до п.п. 1, 2 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 № 209 (далі - Правила) Правила охорони електричних мереж запроваджуються з метою забезпечення збереження електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації та запобігання нещасним випадкам від впливу електричного струму і використовуються у разі проектування, будівництва та експлуатації електричних мереж, а також під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж.
Електричними мережами, які підлягають охороні згідно з Правилами, вважаються трансформаторні підстанції, розподільні пункти і пристрої, струмопроводи, повітряні лінії електропередачі, підземні і підводні кабельні лінії електропередачі та споруди, які до них належать.
Для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог техніки безпеки зокрема встановлюються охоронні зони.
Пунктом 5 Правил визначено, що охоронні зони електричних мереж встановлюються уздовж підземних кабельних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань 1 метра.
Пунктами 8, 9 Правил заборонено в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв виконувати будьякі дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, зокрема влаштовувати будь-які звалища, виконувати роботи із застосуванням ударних механізмів; у межах охоронних зон повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв без письмової згоди енергопідприємств, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється: будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, знесення будівель і споруд, здійснення усіх видів гірничих, вантажно-розвантажувальних, землечерпальних, підривних, меліоративних, днопоглиблювальних робіт, вирубання дерев, виконання земляних робіт на глибині понад 0,3 метра, а на орних землях - на глибині понад 0,45 метра, а також розрівнювання грунту (в охоронних зонах підземних кабельних ліній електропередачі') тощо.
Водночас, відповідно до п. 10 Правил, роботи в охоронних зонах виконуються відповідно до Умов проведення робіт у межах охоронних зон електричних мереж згідно з додатком до цих Правил. Підприємства, які виконують роботи в охоронних зонах, повинні відшкодовувати енергопідприємствам витрати на оформлення допуску, проведення нагляду та інші додаткові витрати.
Згідно з п. З, 4 Умов проведення робіт у межах охоронних зон електричних мереж (далі - Умови проведення робіт у межах охоронних зон) Підприємства, установи, організації, окремі громадяни, що мають намір виконувати роботи у межах охоронних зон електричних мереж, повинні не пізніше як за три доби повідомити про це енергопідприємство за умови своєчасного одержання письмового дозволу від нього на виконання цих робіт за формами, наведеними у додатках № 1, 2 до цих Умов.
Дозвіл складається у двох примірниках. До нього, за необхідності, додається план із зазначенням розміщення та глибини залягання кабельних ліній електропередачі, складений згідно з актом уточнення їх трас за формою, наведеною в додатку № З до цих Умов.
Зокрема, відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації №1648 від 19.10.2020р. “Про будівництво водопроводу для підключення житлових будинків на вулиці Зрошувальній, З-Б, 4,10,14 та спортивного комплексу дитячо-юнацької спортивної школи “АТЛЕТ” на вулиці Зрошувальній, 4-А у Дарницькому районі м. Києва, визначено, наступне:
п. 2. Визначити Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 33695540) замовником робіт, зазначених у пункті 1 цього розпорядження,
п.3.4. п. З Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у встановленому порядку: забезпечити дотримання вимог законодавства щодо порядку виконання будівельних робіт та законодавства про оцінку впливу на довкілля,
п. 3.6. п. З Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у встановленому порядку: під час виконання робіт, зазначених у пункті 1 цього розпорядження, забезпечити дотримання Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051,
п. 3.8. п. З Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у встановленому порядку: розробити, погодити з Управлінням патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції та подати на затвердження до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) схему організації дорожнього руху на період виконання робіт, зазначених у пункті 1 цього розпорядження.
Отже, відповідальною особою за отримання дозволів, погоджень та повідомлень є Замовник - Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Стаття 22 ЦК України дає загальне для цивільного законодавства (як договірного так і деліктного зобов'язання) визначення збитків. Так, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Визначення поняття збитків наводиться також у ч. 2 ст. 224 ГК України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 225 ГК України конкретизує, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Враховуючи норми ст. 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2020 у справі №904/3189/19, від 10.12.2018 у справі №902/320/17).
При цьому принципи господарсько-правової відповідальності виходять з презумпції вини особи, яка порушила своє господарське зобов'язання, та покладають та таку особу обов'язок доведення відсутності вини (частина 2 ст. 614 ЦК України; частина 2 ст. 218 ГК України). Відтак, позивач повинен довести вищенаведені три елементи цивільного правопорушення, а обов'язок доведення відсутності вини закон покладає на відповідача.
Таким чином, cуд зазначає, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків та їх розмір. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення зобов'язань.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження факту збитків (реальних чи упущеної вигоди), спричинених відповідачем.
Позивачем до матеріалів позову не надано допустимих та належних доказів, які б підтвердили, що саме дії працівників чи субпідрядників ТОВ “САБ ЕНТЕРПРАЙЗ” призвели до пошкодження кабелю 10 кВ, а також доказів того, що особа, яка телефонувала КП "Київський метрополітен" та повідомляла про пошкодження кабельної лінії перебуває у трудових відносинах або має відношення до ТОВ “САБ ЕНТЕРПРАЙЗ”.
Також, враховуючи відсутність в матеріалах справи ПІБ особи, яка повідомила про пошкодження кабельної лінії, суд позбавлений можливості витребувати з власної ініціативи дані про вказану особу в порядку ч. 4 ст. 74 ГПК України.
Судом враховано, що матеріали справи не містять відомостей та доказів, що Комунальне підприємство "Київський метрополітен" викликало 25.01.2021 представників ТОВ “САБ ЕНТЕРПРАЙЗ” або працівників поліції для фіксування факту аварії на місці події, та доказів того, що позивач вчиняв будь-які заходи для пошуку винної особи.
Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявності протиправної поведінки та вини відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, яких зазнав позивач у сумі 69 572,47 грн на ремонт кабельної лінії 10 кВ.
Крім того, факт укладення Договору між КП "Київський метрополітен" та ТОВ “ФІРМА “ЕРІДАН” викликає сумнів у достовірності викладеної у позовній заяві позиції, позаяк договір на підставі якого виконані роботи щодо проведення ремонту пошкодженої 25.01.2021 лінії 10 кВ” було укладено 22.01.2021р., тобто за три дні до факту такого пошкодження, а фактичне місце проведення робіт, які виконували ТОВ “САБ ЕНТЕРПРАЙЗ” біля Дитячо-юнацької спортивної школи “Атлет” по вулиці Зрошувальній, і місце пошкодження кабельної лінії 10 кВ, знаходяться значно віддалено одне від одного на відстані 1 км. що вбачається із роздруківки даних Google Карти із відповідними замірами.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи достовірних доказів, шо виконувані відповідачем за Договором генпідряду №0511/2020-1 від 09 листопада 2020 року роботи знаходяться у межах охоронних зон пошкодженої електричної мережі.
За таких обстаивин, за відсутністю в матеріалах достовірних доказів, які б свідчили про наявність з боку відповідача повного складу цивільного правопорушення (протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника), позовні вимоги про стягнення 69572,47 грн грн збитків не відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 69572,47 грн грн збитків.
У відповідності до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Оскільки позивачем не доведено повного складу цивільного правопорушення, яке є підставою для відшкодування шкоди, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Приписами ч. 1 ст. 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог до відповідача, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 950 року та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 татті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається:у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Таким чином, враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні даного позову судові витрати, понесені позивачем, у даній справі підлягають покладенню на позивача.
Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,
У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саб ентерпрайз" про стягнення 69572,47 грн
відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).
Суддя В.М. Антонова