ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.12.2021Справа № 910/16385/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ч.Е. - Індастрі Груп»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор ЮА»
про стягнення 571 200, 00 грн.
Без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ч.Е. - Індастрі Груп» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор ЮА» про стягнення 571 200, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що поставлене відповідачем обладнання не відповідає умовам Договору поставки № 20-01/21 від 20.01.202, що свідчить про невиконання постачальником взятих на себе зобов'язання за договором, а саме поставки неякісного товару з прихованими недоліками, у зв'язку з чим покупець керуючись п. 4.5., 5.2., 5.5. Договору, має право вимагати від постачальника повернути оплачені за такий товар кошти та компенсувати понесені витрати та збитки.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 .10.2021 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Вказану ухвалу суду сторони отримали у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
04.11.2021 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяв, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити.
13.12.2021 від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення, в яких позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
16.12.2021 від відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення та додаткові пояснення, в яких відповідач просить у задоволені позову відмовити.
У відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
20.01.2021 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було укладено Договір поставки № 20-01/21, за яким Постачальник зобов'язався в порядку, строки та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - Продукцію), зазначену у п. 1.2 цього Договору, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти і оплатити її вартість (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 1.2. Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість і вартість продукції, що підлягає поставці за цим Договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються на кожну окрему партію в Специфікаціях, які погоджуються сторонами попередньо, додаються до цього Договору та є його невід'ємними частинами.
Згідно Специфікації № 2 від 17.02.2021 відповідач зобов'язався передати у власність позивача продукцію виробничо-технічного призначення, а саме корпус сепаратора ПБМ 90/250 у кількості 2 шт., ціна за одну шт. 283 333, 33 грн, термін виробництва 50 - 60 календарних днів.
Відповідно до п. 3.3 Договору розрахунки між Сторонами здійснюються в національній валюті України - гривні, у безготівковій формі, або, за погодженням, у будь-якій формі, що не заборона чинним законодавством України, умови та порядок розрахунків вказуються у Специфікаціях.
Специфікацією № 2 від 17.02.2021 до Договору поставки визначено зокрема загальну ціну за виготовлений товар у розмірі 680 000, 00 грн. з ПДВ та умови оплати, а саме 70 % передоплата і 30 % по факту поставки обладнання.
Позивач зазначає, що відповідачу були передані креслення металевих виробів, які були предметом Договору, в тому числі креслення корпусів сепаратора ПБМ 90/250. У якості матеріалу корпусів сказана сталь 12Х18Н10Т-М5г (сталь конструкційна кріогенна, аустенітного класу, не магнітна).
20.01.2021 відповідачем було виставлено Позивачу рахунок № НВ-0000001 від 21.01.2021 на загальну суму 680 000, 00 грн, який був частково (70 % - згідно умов Специфікації № 2 до Договору) сплачений позивачем в розмірі 476 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.01.2021 № 644.
08.04.2021 корпуси сепаратора ПБМ 90/250 у кількості 2 шт. були поставлені відповідачем позивачу, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 08.04.2021 № Р 0804 та видатковою накладною від 08.04.2021 № НВ-0000013 на загальну суму 476 000, 00 грн, яка сторонами підписана без зауважень.
Позивач також вказує, що при попередній перевірці та проведенні робіт по збиранню корпусу сепаратора ПБМ 90/250 було виявлено приховані недоліки в елементах корпусу сепаратора ПБМ 90/250, що були передані відповідачем в незавершеному вигляді, а саме - елементи корпусу магнітного сепаратора виготовлені з металу, який магнітиться, що є недопустимим порушенням, та унеможливлює використання поставлених відповідачем виробів у якості корпусів магнітного сепаратору з огляду на технологічний процес магнітної сепарації (барабан (середина) сепаратора має бути магнітним, щоб до нього примангічувалися залізні елементи, а корпус сепаратора має бути немагнітним).
28.04.2021 позивач, посилаючись на умови п. 4.3. Договору направив відповідачу лист за вих. № 317 в якому запросив направити представника відповідача на адресу: м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 144 для участі в складанні дефектного акта за умовами вказаного пункту договору. Дата огляду продукції та складання дефектного акта 30.04.2021 об 14-00.
У відповідь на вказаний лист відповідач Вих. листом № 45 від 29.04.2021 зокрема зазначив, що згідно укладеною між сторонами Додатковою угодою № 2 від 08.04.2021 до Договору поставки сторони дійшли згоди, що не мають претензій одна до одної.
На огляд поставлених виготовлених елементів корпусу магнітного сепаратора ПБМ-90/250 та складання дефектного акта представники відповідача не з'явилися.
30.04.2021 комісією у складі: Черняев Т.Ю. - директор компанії ТОВ «Ч.Е-ІНДАСТРІ ГРУП», Шматченко Б.А. - головний конструктор ТОВ «Ч.Е-ІНДАСТРІ ГРУП», Лагутенко С.М. - технічний директор ТОВ «Ч.Е-ІНДАСТРІ ГРУП», представник ТОВ «Навігатор ЮА» - не з'явився, ОСОБА_1 - ведучий інженер-конструктор ТОВ НТП «Макс і К», Медвинський І.Д. - директор ТОВ НТП «Макс і К», було здійснено спільний огляд та перевірку стану деталей корпусу магнітного сепаратору ПМБ 90/250, поставленого відповідачем згідно Договору поставки у незакінченому, частково зібраному стані.
За результатами здійсненого огляду та перевірки стану деталей корпусу магнітного сепаратору ПБМ 90/250, комісія у дефектному Акті від 30.04.2021 зазначила: деталі, які згідно з КД повинні були бути виконаними з немагнітної сталі 12Х18Н10Т, фактично виконані з м'якої нержавіючої сталі, яка намагнічується (прилипає магнітна пластина), що є недопустимим для деталей, які працюють в зоні магнітної системи барабана; деталь поз. 34 (ПБМ-0,9/2,5.20.037) не відбортована, виконана зі сталі, що намагнічується; всі деталі, які намагнічуються і знаходяться в зоні впливу магнітної системи барабана необхідно замінити (нове виконання) та необхідно виготовити відсутні і пошкоджені деталі.
Комісією також було вирішено направити на дослідження зразок металу, який був використаний для виробництва корпусу магнітного сепаратору, в випробувальну лабораторію для досліджень в ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України.
За результатами проведеного дослідження, ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України м. Київ, надав позивачу протокол випробувань № 29/05-21 від 17.05.2021.
У примітці вказаного протоколу вказано, що сталь Х17, феритна сталь, обмежено зварювальна, магнітна.
Позивач вказує, що одним з недоліків сталей ферітного класу є магнітні властивості на відміну від сталей аустенітного класу (до яких належить сталь 12Х18Н10Т-М5г зазначена на переданих відповідачу кресленнях), які із-за специфічної кристалічної структури не збільшують твердість при тепловій обробці і не мають магнітних властивостей, а тому поставлені відповідачем корпуси магнітного сепаратору ПБМ 90/250 не можуть бути використані позивачем за своїм функціональним призначенням - встановлення та функціонування магнітної системи та магнітного барабану у механізмі магнітного сепаратору.
З огляду на вищевикладене та враховуючи той факт, що в замовлені та кресленнях, на твердження позивача сторонами було узгоджено, що матеріал який буде використовуватися для виготовлення корпусу магнітного сепаратору ПБМ 90/250 має бути сталь 12X18 Н9Т, а поставлене відповідачем обладнання не відповідає умовам Договору поставки, отже постачальник не виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, а саме поставив неякісний товар з прихованими недоліками, у зв'язку з чим покупець керуючись п. 4.5., 5.2., 5.5. Договору звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача на користь позивача вартості оплаченого товару та про стягнення штрафу за умовами договору, всього на загальну суму 571 200, 00 грн.
Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 1.2. Договору, найменування, одиниці виміру та загальна кількість і вартість продукції, що підлягає поставці за цим Договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються на кожну окрему партію в Специфікаціях, які погоджуються сторонами попередньо, додаються до цього Договору та є його невід'ємними частинами.
У Специфікації № 2 від 17.02.2021 до Договору, яка є його невід'ємною частиною сторони визначили, найменування деталі - корпус сепаратора ПБМ - 90/250, кількість - 2 шт., ціна за 1 шт. - 283 333, 33 грн, термін виробництва - 50 - 60 календарних днів, загальну ціну товару - 680 000, 00 грн, гарантію - 12 місяців, умови поставки - ввезення та вивезення обладнання транспортом замовника та умови оплати - 70 % передоплата, 30 % по факту поставки обладнання.
Дослідивши умови договору, які визначені сторонами на свій розсуд, господарський суд зазначає, що договір не містить умови/зобов'язання щодо виготовлення продукції (корпусу сепаратора ПБМ - 90/250) на підставі креслень наданих позивачем.
В разі виготовлення продукції за завданням позивача, таке завдання мас містити технічну та проектну документацію, акти перевірки та узгодження креслень, проекту, вона має бути узгоджено обома сторонами договору та бути невід'ємною частиною Договору поставки, укладеною в тій самі формі, що й сам Договір поставки. За відсутності відповідного завдання, відсутні підстави стверджувати про відповідність чи невідповідність якості продукції поставленому завданню.
Позивачем не надано суду завдання, яке б містило технічно-проектну документацію чи креслення та яке було б передбачено Договором поставки. Позивачем не надані суду також і креслення, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог та докази надання їх відповідачу. З доказів та пояснень, наданих позивачем неможливо встановити ким виготовленні креслення, які позивач додає до позовної заяви та посилається на їх (конструкторським бюро, інженерно-технічним бюро тощо). Неможливо встановити їх відношення саме до спірного договору.
Отже, твердження позивача, що в замовленні та кресленнях, сторонами було узгоджено, що матеріал який буде використовуватись для виготовлення корпусу магнітного сепаратору ПБМ - 90/250 має бути сталь 12X18 Н9Т є таким, що не відповідає дійсності.
Позивачем додано до позовної заяви листи відповідача від 03.03.2021 вих. № 14 та від 24.03.2021 вих. № 21, з яких вбачається, що відповідач як постачальник продукції власного виробництва повідомляє позивача про стан готовності продукції та строки завершення виготовлення та містять інформацію про надання креслень.
Господарський суд зазначає, що з вказаних листів неможливо встановити хто й кому надавав креслення і які саме креслення. Спосіб викладу інформації в листах не дає можливості достеменно встановити які креслення і кому передавались.
Крім того, у листах від 03.03.2021 вих. № 14 та від 24.03.2021 вих. № 21 відсутнє посилання на спірний Договір поставки, а тому вони не доводять ті обставини, на які опирається позивач у своїх позовних вимогах.
Матеріалами справи також підтверджується, що між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) 08.04.2021 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору поставки, за якою Покупець та Постачальник дійшли згоди доповнити Договір № 20-01/21 від 20.01.2021 наступним чином:
1. За згодою Сторін припинити дію Договору щодо виконання Специфікації № 2 від 17.02.2021 на виготовлення корпусу магнітного сепаратора ПБМ - 90/250.
2. Вважати суму, сплачену Покупцем по даній Специфікації, а саме 476 000, 00 грн. з ПДВ повною оплатою за виконане виробництво.
3. Таким чином, зобов'язання Сторін по Специфікації № 2 від 17.02.2021 на виготовлення корпусу магнітного сепаратора ПБМ - 90/250 вважати повністю виконаними.
4. Виконання зобов'язань Сторін по даній Специфікації визначені та оцінені Сторонами згідно з інвентаризаційним актом виготовлених деталей корпусу магнітного сепаратора, узгодженим та підписаним з боку обох Сторін.
5. Всі роботи по Договору № 20-01/21 від 20.01.2021 відповідно до підписаних Специфікацій № 1, № 2 та № 3, вважати виконаними в повному обсязі.
6. Сторони не мають претензій одна до одної.
7. Постачальник зобов'язується організувати відвантаження продукції одразу після підписання даної Додаткової угоди, частково або повністю, відповідно до підписаних Специфікацій № 1, № 2 та № 3, а саме: сито дугове - 2 шт. - в повному обсязі; частини корпусу сепаратора ПБМ - 90/250 - 2 шт. - незавершене виробництво, у тому стані, як вони є на момент підписання даної Додаткової угоди, згідно з підписаним інвентаризаційним актом, залишки матеріалів та комплектуючих, які залишилися після виготовлення Боковини гуркоту у відповідності до переліку, зазначеного у Додатку 1 до даної Додаткової угоди № 2.
8. Дана Додаткова угода складена у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із Сторін.
9. Дана Додаткова угода набуває чинності з моменту підписання її Сторонами.
З вказаної Додаткової угоди вбачається, що відповідачем було передано позивачу на його вимогу не повністю готові вироби корпус магнітного сепаратора ПБМ - 90/250, а частково виконані комплектуючі до корпусу магнітного сепаратора ПБМ - 90/250. При цьому відповідно до п. 6 Додаткової угоди № 2 позивач претензій до відповідача немає.
Відповідно до п. 4.2. Договору поставки, приймання продукції по кількості і якості здійснюється відповідно до «Інструкції про порядок приймання продукції ПТН і ТИП по кількості і якості», затвердженими постановами Держарбітраже при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65р. № П-6, і від 23.04.66р. № П-7 зі змінами та доповненнями та з урахуванням особливостей, встановлених цим Договором.
Позивач посилається на дефектний Акт надходження продукції та перевірки стану деталей корпусу магнітного сепаратору від 30.04.2021 в якому комісією встановлено, що деталі, які згідно з КД повинні були бути виконаними з немагнітної сталі 12Х18Н10Т, фактично виконані з м'якої нержавіючої сталі, яка намагнічується (прилипає магнітна пластина), що є недопустимим для деталей, які працюють в зоні магнітної системи барабана; деталь поз. 34 (ПБМ-0,9/2,5.20.037) не відбортована, виконана зі сталі, що намагнічується; всі деталі, які намагнічуються і знаходяться в зоні впливу магнітної системи барабана необхідно замінити (нове виконання) та необхідно виготовити відсутні і пошкоджені деталі.
Господарський суд вказує, що в Акті не вказано постачальника (відповідача), повну назву корпусу магнітного сепаратора ПБМ - 90/250 деталі якого приймались.
Позивачем в порушення вимог п. 20 Інструкції П-7 до участі у прийомці не було залучено експерта бюро товарних експертиз, представника інспекції по якості. Не вказано код ЄДРПОУ підприємства ТОВ НТП «Макс і К», що позбавляє можливість ідентифікувати вказане підприємство та перевірити його компетентність в питаннях роботи магнітних сепараторів ПБМ - 90/250.
Дефектний Акт не відповідає вимогам щодо складання Дефектного акта встановленим положенням Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості і якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 23.04.1966 № П-7, а тому він не може бути належним доказом на підтвердження неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором щодо виготовлення товару неналежної якості, оскільки він не містять фактичних даних, на підставі яких можливо встановити наявність обставин на яких гуртуються вимоги позивача про порушення відповідачем умов Договору поставки щодо якості виготовленої відповідачем продукції та виникнення у останнього зобов'язання по поверненню сплачених позивачем коштів та суму штрафу за порушення господарського зобов'язання.
Щодо наявного в матеріалах справи протоколу випробувань лабораторії ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України від 17.05.2021 № 29/05-21, в якому встановлено, що хімічний склад наданого на дослідження металу, який був використаний для виробництва корпусу магнітного сепаратору ПБМ - 90/250 відповідає наступним показникам: сталь X17, феритна сталь, обмежено зварювальна, магнітна, господарський суду зазначає наступне.
В протоколі випробувань зокрема зазначено: характеристика і позначення зразка продукції (назва із зазначенням НД дати надання послуги або шифр замовлення, тощо) - визначення хімічного складу зразка металі з корпусу сепаратора ПБМ - 90/250. Зразок доставлено замовником; замовник випробувань та його адреса: ТОВ «Ч.Е.-ІНДАСТРІ ГРУПП» 69035, г. Запорожье, ул. Правды, 41, оф.12; загальні висновки: визначено хімічний склад зразка металу з корпусу сепаратора ПМБ - 90/250.
З вказаного протоколу випробувань не вбачаються ідентифікуючі характеристики (ознаки) корпусу сепаратора, що унеможливлює встановити з якого саме корпусу сепаратора досліджувався зразок. Із наданого протоколу випробування не вбачається, що зразок металу, що випробовувався є зразком саме з того корпусу магнітного сепаратора, що є предметом поставки за Договором поставки від 20.01.2021 № 20-01/21, а не якогось іншого (за іншим договором, іншого виробника тощо).
Позивачем також не надано інформацію та докази того, яким чином і в присутності яких представників (експертів, представників випробувальної лабораторії тощо) відбувався відбір зразка. В дефектному акті також відсутня інформація про відбір зразків.
Кім того, пунктом п. 4.3. Договору поставки передбачено можливість позивача (покупця) вимагати проведення відповідачем експертизи якості продукції для підтвердження постачання неякісної/якісної продукції. Вказаним правом позивач не скористався.
Отже, протокол випробувань від 17.05.2021 № 29/05-21 не містить фактичних даних, на підставі яких можливо встановити наявність обставин, на яких гуртуються вимоги позивача про порушення відповідачем умов Договору поставки щодо якості виготовленої продукції та виникнення у відповідача зобов'язання по поверненню сплачених позивачем коштів та сплати суми штрафів за порушення господарського зобов'язання.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Позивачем не надано доказів того, що недоліки виникли до передання товару покупцю (позивачу), не доведено та не підтверджено належними доказами сам факт наявності недоліків продукції, що є предметом доказування, не доведено та не підтверджено доказами факт відмови від Договору поставки через істотні порушення вимог щодо якості товару, а навпаки, позивачем надано до матеріалів справи Додаткову угоду №2, яка підтверджує, що позивач та відповідач за взаємною згодою припинили дію спірного Договору поставки, визнали його виконаним та претензій один до одного не мають.
Докази, що надані позивачем, не містять фактичних даних, на підставі яких можливо встановити наявність обставин, на яких гуртуються вимоги позивача про порушення відповідачем умов Договору поставки щодо якості виготовленої продукції та виникнення у відповідача зобов'язання по поверненню сплачених позивачем коштів та суми штрафів за порушення господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 81 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки позивач не довів факт порушення відповідачем зобов'язання щодо виготовлення за умовами договору належної якості товару, в господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позову.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
В задоволені позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва