ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.12.2021Справа № 910/13763/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянув матеріали господарської справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарден Сіті»
про стягнення 49 215,50 грн,
За участю представників сторін:
від позивача Прокопчук А.Л. (довіреність № 28/10/20-23 від 28.10.2020)
від відповідача Кошиль Ю.В. (довіреність № 50 від 02.09.2021)
Золотарьов А.В. (довіреність № 50 від 02.09.2021)
У серпні 2021 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарден Сіті» (далі - ОСББ «Гарден Сіті», відповідач) про стягнення 49 215,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем був встановлений факт самовільного включення відповідачем центрального опалення у вбудованих приміщеннях, розташованих за адресою: вул. Золотоустівська, 30, у зв'язку з чим позивачем був складений акт № 20/4489 про порушення споживачем Правил користування тепловою енергією та/або умов договору від 03.12.2020, а також здійснено нарахування вартості спожитої без дозволу (наряду) теплової енергії у 5-ти кратному розмірі, яка не була оплачена відповідачем.
Вважаючи дії відповідача неправомірним, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 49 215,50 грн, з яких: 46 400,00 грн - 5-ти кратна вартість фактично спожитої теплової енергії, 2 315,50 грн - інфляційні втрати, 499,60 грн - 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2021 відкрито провадження у справі № 910/13763/21 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 30.09.2021.
23.09.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що чинне законодавство розрізняє поняття самовільного підключення системи теплоспоживання без укладення договору та включення системи опалення за настання певних умов, а саме зниження середньодобової температури повітря. Нарахування 5-ти кратного розміру вартості спожитої теплової енергії, на переконання відповідача, є правомірним саме за самовільне підключення систем теплоспоживання, у той час, як актом № 20/4489 від 03.12.2020 встановлений факт самовільного включення центрального опалення, при цьому факт укладення між сторонами договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 330408 від 21.01.2019, а також здійснені сторонами дії по підготовці будинкових мереж до опалювального сезону, виключає можливість стягнення з відповідача 5-ти кратного розміру вартості спожитої теплової енергії. Відповідач також вказав, що період з 30.10.2020 по 02.12.2020, протягом якого позивачем здійснено спірне нарахування, входить до опалювального періоду 2020/2021 років у м. Києві, а тому постачання теплової енергії протягом вказаного періоду було обов'язком позивача, встановленим, у тому числі, й укладеним сторонами договором. Відповідач також вказував, що Правила користування тепловою енергією не передбачають жодної відповідальності за самовільне включення системи опалення. З урахуванням викладеного, відповідач вказав, що вважає поданий позивачем позов безпідставним і необґрунтованим та просив суд у його задоволенні відмовити.
30.09.2021 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 26.10.2021.
11.10.2021 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій вказав, що відповідно до Порядку здійснення розрахунків сторонами, який є додатком № 4 до укладеного сторонами договору, постачання теплової енергії здійснюється на умовах попередньої оплати. Отже, окрім підготовки об'єкта теплопостачання до опалювального сезону відповідач повинен був здійснити попередню оплату заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період. У даному випадку відповідач, плануючи включення системи теплопостачання у жовтні 2020 року, мав здійснити попередню оплату за вказаний місяць у вересні 2020 року, а також надати завчасно заявку на включення. Натомість, відповідач попередню оплату не здійснив ані за жовтень 2020 року (у вересні), ані за листопад 2020 року (у жовтні), перші платежі в опалювальному сезоні 2020-2021 здійснено відповідачем, як вказує позивач, лише в листопаді 2020 року. Позивач пояснив, що лист відповідача № 49 від 25.09.2020 щодо включення теплопостачання до вбудованих нежитлових приміщень з 30.10.2020 було подано відповідачем лише наступного дня після виявлення факту самовільного включення, а саме - 03.12.2020, про що свідчить відмітка вхідної кореспонденції позивача № 12ЕЗ/26574 від 03.12.2020. Позивач вказав, що наряд № 18 був складений після виявлення самовільного включення, а саме - 04.12.2020, та містить запис про дату фактичного включення - 30.10.2020. З урахуванням викладеного, позивач наполягав на тому, що відповідач без проведення попередньої оплати, без заявки на включення та без дозволу (наряду) позивача здійснив самовільне включення теплопостачання та розпочав використання теплової енергії всупереч умовам договору з 30.10.2020.
26.10.2021 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 11.11.2021.
11.11.2021 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 02.12.2021.
29.11.2021 позивач подав до суду додаткові письмові пояснення, в яких підтримав раніше викладену ним правову позицію, а також вказав, що наряд № 18 був складений 04.12.2020, проте включення системи ЦО представник енергопостачальної організації затвердив з 30.10.2020.
01.12.2021 відповідач подав до суду клопотання, в якому просив суд витребувати у позивача оригінал акту № 20/4489 про порушення споживачем Правил користування тепловою енергією та/або умов договору від 03.12.2020 для його огляду, а у випадку ненадання вказаного акту просив суд не розглядати його як доказ. Крім того, відповідач подав додаткові письмові пояснення, в яких підтримав раніше викладену ним правову позицію.
02.12.2021 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Суд оголосив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача про витребування оригіналу письмового доказу з огляду на порушення встановленого приписами ГПК України строку його подання, а також зважаючи на наявність копії акту № 20/4489 про порушення споживачем Правил користування тепловою енергією та/або умов договору від 03.12.2020 у матеріалах справи та відсутність підстав для огляду оригіналу такого документу. Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 09.12.2021.
09.12.2021 позивач заявлені ним позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав їх необґрунтованими та безпідставними, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 09.12.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
21.01.2019 між КП «Київтеплоенерго» (енергопостачальна оргаанізація) та ОСББ «Гарден Сіті» (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 330408 (далі - договір).
Предметом вищевказаного договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 2.2.1 договору енергопостачальна організація зобов'язувалась постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - потягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.
За умовами додатку № 8 до договору послуги з постачання теплової енергії надавались КП «Київтеплоенерго» за адресою: вул. Золотоустівська, 30 для опалення та вентиляції вбудованих приміщень та паркінгу.
У свою чергу, на абонента був покладений обов'язок додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п. 2.3.1 договору).
Крім того, умовами п. 2.3.6 договору на абонента був покладений обов'язок за самовільне підключення систем теплоспоживання чи підключення їх перед або поза приладами обліку, сплачувати енергопостачальній організації 5-ти кратну вартість включаючи тарифну, за кількість теплової енергії, спожитої такими системами.
Положеннями п. 6.3.2 договору передбачено, що за споживання теплової енергії без дозволу (наряду) енергопостачальної організації понад встановлених цим договором максимальних погодинних навантажень по кожному з видів споживання, визначених додатком 1 до цього договору, абонент сплачує енергопостачальній організації 5-ти кратну вартість фактично спожитої та договірної величини.
Відповідно до п. 2.1 договору при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установ і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України
У п. 8.1 та п. 8.4 договору сторони погодили, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2019. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
12.10.2020 КП «Київтеплоенерго» був складений акт про готовність до опалювального сезону об'єкта за адресою: вул. Золотоустівська, 30, вбудовані приміщення (особовий рахунок 330408).
Включення теплопостачання на вищевказаному об'єкті погоджено представником теплопостачальної організації з 30.10.2020, про що зазначено в наряді № 18 від 04.12.2020.
03.12.2020 за участю голови правління ОСББ «Гарден Сіті» був складений Акт про порушення споживачем Правил користування тепловою енергією та/або умов договору № 20/4489, яким встановлено факт самовільного підключення центрального опалення з 30.10.2020 на об'єкті за адресою: вул. Золотоустівська, 30. Відтиск печатки ОСББ «Гарден Сіті» та підпис на копії вказаного акту, долученій до матеріалів справи позивачем, суд оцінює як доказ, що свідчить про ознайомлення відповідача з таким актом.
У той же день, 03.12.2020 КП «Київтеплоенерго» отримало лист ОСББ «Гарден Сіті» № 49 від 25.09.2020, в якому ОСББ просило надати наряд на підключення тепла у вбудованих нежилих приміщеннях в будинку за адресою: вул. Золотоустівська, 30 з 30.10.2020, особовий рахунок НОМЕР_1 . Отримання вказаного листа підтверджується штампом реєстрації вхідної поштової кореспонденції КП «Київтеплоенерго».
04.12.2020 КП «Київтеплоенерго» був оформлений наряд № 18 на включення ОСББ «Гарден Сіті» (особовий рахунок 330408) та здійснено включення постачання теплової енергії до вбудованих приміщень ОСББ за адресою: вул. Золотоустівська, 30.
У подальшому позивач направив відповідачу вимогу № 30/5/5/1347 від 28.01.2021 щодо сплати 46 400,40 грн - 5-ти кратного розміру вартості теплової енергії в розмірі 9 280,08 грн, спожитої відповідачем самовільно протягом періоду з 30.10.2020 по 02.12.2020. Направлення зазначеної вимоги підтверджується згрупованим реєстром поштових відправлень та фіскальним чеком підприємства поштового зв'язку від 01.02.2021.
Проте, відповідач вищевказану заборгованість перед позивачем не сплатив.
Вважаючи дії відповідача неправомірним, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 49 215,50 грн, з яких: 46 400,00 грн - 5-ти кратна вартість фактично спожитої теплової енергії, 2 315,50 грн - інфляційні втрати, 499,660 грн - 3% річних.
Заперечуючи проти правомірності заявлених позовних вимог, відповідач вказував, що чинне законодавство розрізняє поняття самовільного підключення системи теплоспоживання без укладення договору та включення системи опалення за настання певних умов, а саме зниження середньодобової температури повітря. Нарахування 5-ти кратного розміру вартості спожитої теплової енергії, на переконання відповідача, є правомірним саме за самовільне підключення систем теплоспоживання, у той час, як актом № 20/4489 від 03.12.2020 встановлений факт самовільного включення центрального опалення, при цьому факт укладення між сторонами договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 330408 від 21.01.2019, а також здійснені сторонами дії по підготовці будинкових мереж до опалювального сезону, виключає можливість стягнення з відповідача 5-ти кратного розміру вартості спожитої теплової енергії. Відповідач також вказав, що період з 30.10.2020 по 02.12.2020, протягом якого позивачем здійснено спірне нарахування, входить до опалювального періоду 2020/2021 років у м. Києві, а тому постачання теплової енергії протягом вказаного періоду було обов'язком позивача, встановленим, у тому числі, й укладеним сторонами договором. Відповідач також вказував, що Правила користування тепловою енергією не передбачають жодної відповідальності за самовільне включення системи опалення.
Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідача, суд керувався таким.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Положеннями ч. 1 ст. 262 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.
Згідно з ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.
За приписами з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Як встановлено судом, відповідач, попри укладення з позивачем договору, допустив самовільне підключення, без дозволу (наряду) теплопостачальної організації, системи центрального опалення, що встановлено Актом про порушення правил користування тепловою енергією та/або умов договору № 20/4489 від 03.12.2020.
За приписами п. 42 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі - Правила), відмова споживача від підписання акта про порушення умов договору не звільняє його від плати та вирішується в установленому порядку.
Умовами п. 2.3.6 договору на абонента був покладений обов'язок за самовільне підключення систем теплоспоживання чи підключення їх перед або поза приладами обліку, сплачувати енергопостачальній організації 5-ти кратну вартість включаючи тарифну, за кількість теплової енергії, спожитої такими системами.
Положеннями п. 6.3.2 договору передбачено, що за споживання теплової енергії без дозволу (наряду) енергопостачальної організації понад встановлених цим договором максимальних погодинних навантажень по кожному з видів споживання, визначених додатком 1 до цього договору, абонент сплачує енергопостачальній організації 5-ти кратну вартість фактично спожитої та договірної величини.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.
Згідно з 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 40 Правил споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку (п. 23 Правил).
За умовами п. 2 Порядку розрахунків за теплову енергію, який є додатком № 4 до укладеного сторонами договору, абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.
Відповідно до п. 3 Порядку розрахунків за теплову енергію, який є додатком № 4 до укладеного сторонами договору, в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку:
- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця;
- у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
Матеріалами справи підтверджується, що 5-ти кратний розмір вартості теплової енергії, спожитої відповідачем протягом періоду з 30.10.2020 по 02.12.2020, становить 46 400,40 грн.
Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 46 400,40 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 2 315,50 грн та 3% річних в розмірі 499,60 грн.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав свого грошового зобов'язання перед позивачем, а отже, допустив порушення виконання зобов'язання.
Судом встановлено, що вимога № 30/5/5/1347 від 28.01.2021 щодо сплати 5-ти кратного розміру вартості теплової енергії, спожитої відповідачем самовільно протягом періоду з 30.10.2020 по 02.12.2020, була направлена позивачем відповідачу 01.02.2021, при цьому нарахування 3% річних та інфляційної складової боргу здійснюється позивачем починаючи лише з 20.02.2021.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 20.02.2021 по 30.06.2021, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 499,60 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню у вказаному розмірі.
Здійснивши власний розрахунок інфляційної складової боргу за визначений позивачем період з 20.02.2021 по 30.06.2021, суд встановив, що її розмір становить 1 833,16 грн, тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу заявлена позивачем правомірно, проте підлягає задоволенню в розмірі, визначеному судом, а саме в розмірі 1 833,16 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 46 400,40 грн основного боргу, 1 833,16 грн інфляційної складової боргу та 499,60 грн 3% річних.
Судові витрати, з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених судових витрат.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарден Сіті» (01135, м. Київ вул. Золотоустівська, буд. 30, код 42656465) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код 40538421) 5-ти кратну вартість фактично спожитої теплової енергії в розмірі 46 400,40 грн (сорок шість тисяч чотириста грн 60 коп.), 3% річних в розмірі 499,60 грн (чотириста дев'яносто дев'ять грн 60 коп.), інфляційну складову боргу в розмірі 1 833,16 грн (одна тисяча вісімсот тридцять три грн 16 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 247,75 грн (дві тисячі двісті сорок сім грн 75 коп.).
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 22.12.2021.
Суддя О.Г. Удалова