ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.12.2021Справа № 910/14104/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 1 889 344,43 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Пасічнюк С.В.
Представники:
від позивача: Рябоконь В.І. на підставі довіреності № 02/28/15 від 28.12.2020
від відповідача: Пучка В.А. на підставі довіреності № 18/08-2 від 18.08.2021
Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (далі - позивач, ТОВ "ООЕК") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - відповідач, НЕК "Укренерго") про стягнення 1 889 344,43 грн, з яких: 1 380 694,13 грн пені, 274 960,90 грн штрафу, 113 286,25 грн 3% річних, 120 403,15 грн інфляційних втрат за прострочення оплати вартості послуг, наданих протягом вересня 2019 - червня 2021 за Договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0231-09021 від 01.07.2019 (далі - Договір).
Позов мотивовано тим, що відповідач прострочив оплату вартості наданих протягом вересня 2019 року - червня 2021 року послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за Договором, що стало підставою для нарахування пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/14104/21, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 27.09.2021 о 10:00 год.
07.09.2021 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, шляхом забезпечення проведення відеоконференції у приміщенні Господарського суду Одеської області.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
17.09.2021 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) від представника позивача надійшло клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 задоволено клопотання позивача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
20.09.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, в якості додатку до відзиву долучив контррозрахунок пені.
У підготовче засідання, призначене на 27.09.2021, з'явилися представники позивача і відповідача.
У підготовчому засіданні 27.09.2021 суд долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву.
Представник позивача заявив усне клопотання про надання часу для підготовки та подання відповіді на відзив.
Представник позивача заявив усне клопотання про участь у наступному підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Суд дійшов висновку проводити наступне підготовче засідання у справі з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon" за обліковим записом представника позивача.
У підготовчому засіданні 27.09.2021 суд оголосив перерву до 25.10.2021 о 14:20 год.
07.10.2021 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Судом заява задоволена.
11.10.2021 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) від позивача надійшла заява про вступ у справу як представника. Судом заява задоволена.
20.10.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 1 438 295,96 грн пені, 274 960,90 грн штрафу, 118 020,65 грн 3% річних, 120 403,15 грн інфляційних втрат за прострочення оплати вартості послуг, наданих протягом вересня 2019 року - серпня 2021 року за Договором. В якості додатків до заяви позивач долучив платіжне доручення № 9496638895 від 11.10.2021 про доплату судового збору у розмірі 935,04 грн та докази направлення цієї заяви відповідачу.
21.10.2021 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач не погодився з доводами відповідача у відзиві, які вважає необгрунтованими.
Підготовче засідання, призначене на 25.10.2021, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Гумеги О.В. на лікарняному.
26.10.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшив позовні вимоги (визначені у заяві про збільшення позовних вимог, поданій 20.10.2021 через відділ діловодства суду) у частині стягнення пені, у зв'язку з її перерахунком відповідно до вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Враховуючи наведене, позивач просив суд стягнути з відповідача 643 777,04 грн пені, 274 960,90 грн штрафу, 118 020,65 грн 3% річних, 120 403,15 грн інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 17 357,43 грн. Також у заяві про зменшення позовних вимог позивач просив суд повернути з Державного бюджету України на користь ТОВ "ООЕК" суму судового збору у розмірі 11 917,78 грн сплаченого платіжними дорученнями №9496638485 від 19.08.2021 та №9496638895 від 11.10.2021. В якості додатків до заяви позивач долучив розрахунок ціни позову та докази направлення цієї заяви відповідачу.
27.10.2021 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява щодо направлення позивачу відзиву на позовну заяву.
27.10.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог.
У період з 25.10.2021 по 29.10.2021 суддя Гумега О.В. перебувала на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 призначено підготовче засідання у справі на 22.11.2021 о 15:20 год., постановлено здійснювати проведення підготовчого засідання у справі, призначеного на 22.11.2021, за участі представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon" за обліковим записом представника позивача.
01.11.2021 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до яких відповідач вважає відповідь позивача на відзив на позовну заяву такою, що не спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
19.11.2021 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення на заперечення відповідача на відповідь на відзив на позовну заяву.
19.11.2021 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення на заяву про збільшення розміру позовних вимог.
У підготовче засідання, призначене на 22.11.2021, з'явилися представники позивача та відповідача.
Судом у підготовчому засіданні 22.11.2021 долучено до матеріалів справи подані сторонами заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.
У підготовчому засіданні 22.11.2021 здійснювався розгляд заяв позивача про збільшення та зменшення розміру позовних вимог.
Позивач підтримав подані заяви про збільшення та зменшення розміру позовних вимог.
У підготовчому засіданні 22.11.2021, судом встановлено, що до заяви позивача про збільшення та зменшення розміру позовних вимог додано докази направлення копій таких заяв та доданих до неї документів відповідачу. Зазначені заяви судом прийняті до розгляду.
Подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог про стягнення з відповідача 643 777,04 грн пені, 274 960,90 грн штрафу, 118 020,65 грн 3% річних, 120 403,15 грн інфляційних втрат. Отже, ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 1 157 161,74 грн.
У підготовчому засіданні 22.11. 2021 судом оголошено перерву до 06.12.2021 о 09:40 год.
22.11.2021 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, відповідно до якого відповідач просить суд зменшити суму пені, 3% річних та інфляційних втрат на 95%.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 повернуто ТОВ "ООЕК" з Державного бюджету України суму судового збору 11 917,78 грн.
У підготовче засідання, призначене на 06.12.2021, з'явилися представники позивача та відповідача.
Судом долучено до матеріалів справи подане відповідачем клопотання про зменшення суми штрафних санкцій.
У підготовчому засіданні, призначеному на 06.12.2021 суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 13.12.2021 о 10:00 год.
08.12.2021 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про надання доказів надсилання позивачу копії клопотання про зменшення суми штрафних санкцій.
У судове засідання, призначене на 13.12.2021, з'явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 13.12.2021 здійснювався розгляд справи по суті.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
В судовому засіданні 13.12.2021 судом заслухане вступне слово позивача та відповідача.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач підтримав позовні вимоги (в редакції заяви про зменшення позовних вимог) у повному обсязі.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач прострочив оплату вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих за Договором протягом вересня 2019 року - серпня 2021 року, що стало підставою для нарахування пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідач проти позову заперечував у повному обсязі з огляду на таке.
Витрати оператора системи передачі, що здійснюються ним у разі покладення на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, включені законодавцем до тарифу на послуги з передачі електричної енергії як окрема складова.
Відповідач поніс передбачені структурою тарифу витрати повністю. Грошові кошти, що передбачені структурою тарифу у 2019, 2020, 2021, були перераховані постачальникам універсальних послуг відповідно до вимог чинного законодавства.
Встановлення витрат на виконання спеціальних обов'язків в іншому розмірі, аніж це передбачено структурою тарифу на передачу електричної енергії, Законом України "Про ринок електричної енергії" не передбачено.
Покриття витрат оператора системи передачі на виконання спеціальних обов'язків з інших джерел, аніж з тарифу на послуги з передачі електричної енергії та поза розміром, ніж це встановлено у затвердженому НКРЕКП тарифі, Законом України "Про ринок електричної енергії" так само не передбачено.
Використання коштів на цілі або у розмірах, не передбачених встановленою структурою тарифу, є нецільовим використанням коштів.
Незважаючи на об'єктивні ускладнення, відповідач повністю сплатив позивачу вартість послуги, зазначеної у позовній заяві, що визнається позивачем.
Відповідач вважає, що оскільки він не здійснював користування коштами, належними до сплати позивачу, то позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є необґрунтованими.
Крім того, наведені позивачем розрахунки 3% річних, пені, штрафу та інфляційних втрат відповідач вважає помилковими, оскільки позивачем зазначено обсяг послуги, на яку було скориговано обсяг наданої послуги в грудні 2019 року, у розмірі 277 217,16 грн, хоча насправді обсяг послуг скориговано на 186 518,87 грн.
Також, на думку відповідача, розрахунок пені складено позивачем без урахування ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Позивач заперечив доводи відповідача про те, що наведені позивачем розрахунки в частині нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат на суму 277 217,16 грн є помилковими.
Заперечення відповідача у відзиві, на думку позивача, спростовуються фактичним виконанням відповідачем обов'язку з оплати наданих послуг у спірний період, яке було здійснене із простроченням строків, встановлених Порядком.
Позивач наголосив, що відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунки з позивачем щодо оплати вартості послуг, а відсутність належного обсягу витрат на оплату послуг із забезпечення збільшення частки виробництва з альтернативних джерел в структурі тарифу на послуги з передачі електричної енергії не є підставою для звільнення від відповідальності за порушені зобов'язання.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
У судовому засіданні 13.12.2021 судом здійснювалось з'ясування обставин справи та дослідження доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів, в яких представники позивача та відповідача виступили з промовами (заключним словом).
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.12.2021 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Заслухавши учасників справи, з'ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими сторони обґрунтовували відповідні обставини, суд
01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник послуг, позивач) та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовник, відповідач) укладено Договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0231-09021 (далі - Договір або Договір № 0231-09021 від 01.07.2021).
Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору, для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із закупівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Замовник сплачує постачальнику послуг вартість наданих послуг відповідно до умов цього договору.
Згідно з п. 2.1 договору вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 за № 641 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг.
За умовами п. 3.1 Договору постачальник послуг зобов'язаний: 1) здійснювати розрахунок вартості послуги виходячи із фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом відповідно до Порядку; 2) затверджувати вартість послуги у Регулятора відповідно до глав 11 та 12 Порядку; 3) на запит замовника надавати розрахунок вартості послуги, проведений у розрахунковому періоді (додаток 1 до Договору), та первинну документацію, на підставі якої його проведено; 4) повідомляти про зміни реквізитів, а також про припинення дії ліцензії, реорганізацію чи ліквідацію постачальника послуг; 5) повідомляти замовника про обставини, що зумовлюють проведення перерахунку вартості послуги, передбаченого п. 2.1 глави 2 цього Договору; 7) повідомляти про вартість послуги, визначену в розрахунковому періоді; 8) надавати послугу.
За умовами п. 3.3 Договору замовник зобов'язаний: 1) приймати послугу, яку надає постачальник; 2) на запит постачальника послуг надати достовірну інформацію, яка необхідна для виконання умов цього Договору; 3) повідомляти про зміни реквізитів, припинення дії ліцензії, реорганізацію чи ліквідацію; 4) у повному обсязі здійснювати оплату послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої Регулятором; 5) повертати підписаними та належним чином оформленими акти приймання-передачі наданих послуг (додаток 2 до цього Договору) протягом 5 днів з дня їх отримання; 6) проводити оплату вартості послуги виключно у грошовій формі; 7) складати та надавати постачальнику послуг податкову накладну згідно з вимогами чинного законодавства України.
Згідно з п. 4.1 Договору сторони цього Договору несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором відповідно до чинного законодавства.
Пунктом 4.3 Договору сторонами погоджено, що у разі порушення замовником зобов'язань щодо строків оплати послуг, визначених у Порядку, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. Додатково стягується штраф у розмірі 7% зазначеної вартості послуг за прострочення понад 30 днів.
Відповідно до п. 6.1 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим Договором, сторони керуються чинним законодавством України, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з п. 7.1 Договору (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 3/01/31/12/2020 від 31.12.2020 до Договору № 0231-09021 від 01.07.2019) цей Договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2021.
Спір між сторонами виник у зв'язку тим, що відповідачем здійснювалися платежі за укладеним Договором із простроченням, у зв'язку із чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 643 777,04 грн пені, 274 960,90 грн штрафу, 118 020,65 грн 3% річних, 120 403,15 грн інфляційних втрат за прострочення оплати вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за період з вересня 2019 року по серпень 2021 року (в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає Договір № 00231-09021 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 01.07.2019 як належну підставу, у розумінні норм статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами Договір є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (позивач) є постачальником електричної енергії на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу. Позивач відповідно до чинної ліцензії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території (Одеська область).
11.06.2017 набрав чинності Закон України "Про ринок електричної енергії", який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Пунктом 55 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (відповідач), відповідно до ліцензії є оператором системи передачі та здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаної енергетичної системи України.
Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" (тут і далі - в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) оператор системи передачі виконує покладені на нього спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
Оператор системи передачі відповідно до цього Закону виконує функції, пов'язані з покладенням на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільного інтересу із збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов'язків (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник універсальних послуг зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами.
Частиною 6 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов'язку щодо купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств, величина встановленої потужності генеруючих установок яких не перевищує 50 кВт, надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Така послуга надається постачальником універсальних послуг виходячи з фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за "зеленим" тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку "на добу наперед". Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.
Отже, згідно положень статей 33, 62 ,63 Закону України "Про ринок електричної енергії" на відповідача, який є оператором системи передачі об'єднаної енергетичної системи України, та позивача, який виконує функції постачальника універсальних послуг, Законом покладено спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема: спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 за № 641 затверджено Порядок купівлі - продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом (далі - Порядок), який поширюється на виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом, кандидатів у такі виробники, переможців аукціону, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), оператора системи передачі (далі - ОСП) та адміністратора комерційного обліку (пункт 1.2 глави 1 Порядку).
Відповідно до пункту 3.1 глави 3 Порядку, на гарантованого покупця, ПУП та ОСП на строк, визначений законодавством, покладаються спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Відповідно до пункту 3.2 глави 3 Порядку, для надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел гарантований покупець або ПУП укладають з ОСП договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел відповідно до типової форми, затвердженої постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641.
Як встановлено судом, на підставі Договору № 0231-09021 від 01.07.2019, між сторонами склались правовідносини, пов'язані із наданням послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Пунктом 3.1 Договору визначено, розрахунок вартості послуги здійснюється виходячи із фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом відповідно до глав 11 та 12 Порядку.
Відповідно до п. 12.4 глави 12 Порядку (в редакції, яка діяла з 01.07.2019) протягом 3 робочих днів після затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ПУП у розрахунковому місяці, ОСП здійснює 100 % оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі.
Відповідно до п. 13.4, 13.5 глави 13 Порядку (в редакції, яка діяла з 28.12.2019):
13.4. Протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ПУП у розрахунковому місяці, ОСП здійснює 100 % оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі .
13.5. Сторони корегують акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел після проведення розрахунків обсягів урегулювання у разі надходження оновлених даних від учасників ринку. Після підписання ОСП корегованого акта ПУП надає Регулятору кореговану вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для затвердження.
Відповідно до п. 13.4, 13.5 глави 13 Порядку (в редакції, яка діяла з 16.01.2021):
13.4. ОСП здійснює 100 % оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці.
13.5. У разі надходження оновлених даних від учасників ринку після проведення розрахунків обсягів врегулювання сторони корегують акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Після підписання ОСП акта корегування ПУП надає Регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.
Пунктом 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, п. 3.3 Договору та наведених положень Порядку, відповідач зобов'язаний був оплатити послуги протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором вартості послуги.
17.01.2020 між сторонами підписано Акт коригування до Акта №3 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.09.2019 по 30.09.2019 на суму 6 324 743, 88 грн з ПДВ (5 270 619,90 грн без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 28.01.2020 № 260 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у вересні 2019 року, зокрема, для ТОВ "ООЕК" у розмірі 5 270 619,90 грн без ПДВ. Термін оплати відповідачем за Договором сплив 31.01.2020. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 06.02.2020, що підтверджується доданим до позовної заяви реєстром платіжних документів за період з 28.01.2020 по 30.07.2021. Строк прострочення оплати - 5 днів.
31.10.2019 між сторонами підписано Акт №4 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 на суму 3 650 795,76 грн з ПДВ. (3 042 329,80 грн без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 26.11.2019 №2484 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у жовтні 2019 року, зокрема, для ТОВ "ООЕК" у розмірі 3 042 329,80 грн без ПДВ. Термін оплати відповідачем за Договором сплив 29.11.2019. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 28.01.2020, що підтверджується доданим до позовної заяви реєстром платіжних документів за період з 28.01.2020 по 30.07.2021. Строк прострочення оплати - 59 днів.
20.01.2020 між сторонами підписано Акт коригування до Акта №5 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 на суму 1 805 871,86 грн з ПДВ (1 504 893,22 грн без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 28.01.2020 №260 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у листопаді 2019 року, зокрема, для ТОВ "ООЕК" у розмірі 1 504 893,22 грн без ПДВ. Термін оплати відповідачем за Договором сплив 31.01.2020. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 06.02.2020, що підтверджується доданим до позовної заяви реєстром платіжних документів за період з 28.01.2020 по 30.07.2021. Строк прострочення оплати - 5 днів.
31.12.2019 між сторонами підписано Акт №6 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.12.2019 по 31.12.2019 на суму 1 973 562,06 грн з ПДВ (1 644 635,05 грн без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 28.01.2020 №259 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у грудні 2019 року, зокрема, для ТОВ "ООЕК" у розмірі 1 644 635,05 грн без ПДВ. Термін оплати відповідачем за Договором спливав 31.01.2020. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 06.02.2020, що підтверджується доданим до позовної заяви реєстром платіжних документів за період з 28.01.2020 по 30.07.2021. Строк прострочення оплати - 5 днів.
29.02.2020 між сторонами підписано Акт №8 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.02.2020 по 29.02.2020 на суму 5 193 207,44 грн. з ПДВ (4 327 672,87 грн без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 25.03.2020 №727 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у лютому 2020 року, зокрема, для ТОВ "ООЕК" у розмірі 4 327 672,87 грн без ПДВ. Термін оплати за Договором спливав 30.03.2020. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 01.04.2020, що підтверджується доданим до позовної заяви реєстром платіжних документів за період з 28.01.2020 по 30.07.2021. Строк прострочення оплати - 1 день.
31.03.2020 між сторонами підписано Акт №9 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 на суму 8 726 400,90 грн з ПДВ. (7 272 000,75 грн без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 22.04.2020 №864 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у березні 2020 року, зокрема, для ТОВ "ООЕК" у розмірі 7 272 000,75 грн без ПДВ. Термін оплати за Договором спливав 27.04.2020 р. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 21.05.2020, що підтверджується доданим до позовної заяви реєстром платіжних документів за період з 28.01.2020 по 30.07.2021. Строк прострочення оплати - 23 дні.
18-19 лютого 2020 між сторонами було укладено Акти коригувань до Актів №1-6 приймання передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, якими скориговано фактичні обсяги покупки електричної енергії, виробленої виробниками за «зеленим» тарифом за період липня - грудня 2019.
На підставі проведених коригувань та Актів, Постановою НКРЕКП від 01.04.2020 №751 "Про внесення змін до постанов НКРЕКП від 06 вересня 2019 року № 1883, від 03 жовтня 2019 року № 2056, від 24 жовтня 2019 року № 2249, від 26 листопада 2019 року М 2484, від 24 грудня 2019 року № 3158, від 28 січня 2020 року № 259 та від 25 лютого 2020 року № 485" Регулятором було внесено зміни до вищеназваних Постанов та скориговано фактичні обсяги покупки електричної енергії, виробленої виробниками за "зеленим" тарифом у липні - грудні 2019, зв'язку з чим розмір загальної вартості послуги з ПДВ скориговано та замовнику додатково нараховано до сплати 277 217,16 грн з ПДВ. Термін оплати відповідачем за Договором сплинув 06.04.2020. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 21.05.2020 (оплати у розмірі 28 336,47 грн, 20 100,62 грн, 14 762,18 грн, 10 202,65 грн, 17 296,37 грн, 186 518,87 грн, а всього у загальному розмірі - 277 217,16 грн з ПДВ), що підтверджується доданим до позовної заяви реєстром платіжних документів за період з 28.01.2020 по 30.07.2021. Строк прострочення оплати - 44 дні.
30.04.2020 між сторонами підписано Акт №10 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 на суму 14 909 393,51 грн з ПДВ (12 424 494,59 грн без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 27.05.2020 №996 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у квітні 2020 року, зокрема, для TOB "ООЕК" у розмірі 12 424 494,59 грн без ПДВ. Термін оплати відповідачем за Договором сплинув 01.06.2020. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 18.06.2020, що підтверджується доданим до позовної заяви реєстром платіжних документів за період з 28.01.2020 по 30.07.2021. Строк прострочення оплати - 16 днів.
31.05.2020 між сторонами підписано Акт №11 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 на суму 13 497 506,06 грн з ПДВ (11 247 921,72 грн без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 №1210 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у травні 2020 року, зокрема, для ТОВ "ООЕК" у розмірі 11 247 921,72 грн без ПДВ. Термін оплати відповідачем за Договором сплинув 30.06.2020. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 15.07.2020, що підтверджується доданим до позовної заяви реєстром платіжних документів за період з 28.01.2020 по 30.07.2021. Строк прострочення оплати - 14 днів.
31.08.2020 між сторонами підписано Акт №14 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.08.2020 по 31.08.2020 на суму 19 731 395,89 грн з ПДВ. (16 442 829,91 грн без ПДВ)
Постановою НКРЕКП від 23.09.2020 №1741 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у серпні 2020 року, зокрема, для ТОВ "ООЕК" у розмірі 16 442 829,91 грн без ПДВ. Термін оплати відповідачем за Договором сплив 28.09.2020. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 01.10.2020, що підтверджується доданим до позовної заяви реєстром платіжних документів за період з 28.01.2020 по 30.07.2021. Строк прострочення оплати - 2 дні.
30.09.2020 між сторонами підписано Акт №15 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.09.2020 по 30.09.2020 на суму 15 457 173,97 грн з ПДВ (12 880 978,31 грн без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 21.10.2020 №1939 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у вересні 2020 року, зокрема, для ТОВ "ООЕК" у розмірі 12 880 978,31 без ПДВ. Термін оплати відповідачем за Договором сплив 26.10.2020. Оплату у повному обсязі було здійснено Відповідачем 28.10.2020, що підтверджується доданим до позовної заяви реєстром платіжних документів за період з 28.01.2020 по 30.07.2021. Строк прострочення оплати - 1 день.
31.10.2020 між сторонами підписано Акт №16 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.10.2020 по 31.10.2020 на суму 11 339 792,82 грн з ПДВ (9 449 827,35 грн без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 20.11.2020 №2137 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у жовтні 2020 року, зокрема, для ТОВ "ООЕК" у розмірі 9 449 827,35 грн без ПДВ. Термін оплати відповідачем за Договором сплив 25.11.2020. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 27.11.2020, що підтверджується доданим до позовної заяви реєстром платіжних документів за період з 28.01.2020 по 30.07.2021. Строк прострочення оплати - 1 день.
30.11.2020 між сторонами підписано Акт №17 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.11.2020 по 30.11.2020 на суму 4 719 163,33 грн з ПДВ (3 932 636,11 грн без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 23.12.2020 №2683 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з- альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у листопаді 2020 року, зокрема, для TOB "ООЕК" у розмірі 3 932 636,11 грн без ПДВ. Термін оплати відповідачем за Договором сплив 29.12.2020. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 22.01.2021, що підтверджується доданим до позовної заяви реєстром платіжних документів за період з 28.01.2020 по 30.07.2021. Строк прострочення оплати - 23 дні.
31.12.2020 між сторонами підписано Акт №18 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.12.2020 по 31.12.2020 на суму 1 124 094,60 грн з ПДВ. {936 745,50 грн без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 20.01.2021 №76 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у грудні 2020 року, зокрема для ТОВ "ООЕК" у розмірі 936 745,50 грн без ПДВ. Термін оплати відповідачем за Договором сплив 25.01.2021. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 09.02.2021, що підтверджується доданим до позовної заяви реєстром платіжних документів за період з 28.01.2020 по 30.07.2021. Строк прострочення оплати - 14 днів.
31.01.2021 між сторонами підписано Акт №19 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 на суму 4 349 597,34 грн з ПДВ (3 624 664,45 грн без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 19.02.2021 №268 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у січні 2021 року, зокрема, для ТОВ "ООЕК" у розмірі 3 624 664,45 грн без ПДВ. Термін оплати відповідачем за Договором сплив 24.02.2021. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 11.03.2021, що підтверджується доданим до позовної заяви реєстром платіжних документів за період з 28.01.2020 по 30.07.2021. Строк прострочення оплати - 14 днів.
28.02.2021 між сторонами підписано Акт №20 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.02.2021 по 28.02.2021 на суму 7 978 318,15 грн з ПДВ (6 648 598,46 грн без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 22.03.2021 №482 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у лютому 2021 року, зокрема, для ТОВ "ООЕК" у розмірі 6 648 598,46 грн без ПДВ. Термін оплати відповідачем за Договором сплив 25.03.2021. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 02.04.2021, що підтверджується доданим до позовної заяви реєстром платіжних документів за період з 28.01.2020 по 30.07.2021. Строк прострочення оплати - 7 днів.
31.03.2021 між сторонами підписано Акт №21 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.03.2021 по 31.03.2021 на суму 16 017 239,98 грн з ПДВ (13 347 699,98 грн без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 21.04.2021 №673 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у березні 2021 року, зокрема, для ТОВ "ООЕК" у розмірі 13 347 699,98 грн без ПДВ. Термін оплати відповідачем за Договором сплив 26.04.2021. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 06.05.2021, що підтверджується доданим до позовної заяви реєстром платіжних документів за період з 28.01.2020 по 30.07.2021. Строк прострочення оплати - 9 днів.
30.06.2021 між сторонами підписано Акт №24 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.06.2021 по 30.06.2021 на суму 25 727 339,96 грн з ПДВ (21 439 449,97 грн без ПДВ)
Постановою НКРЕКП від 23.07.2021 р. №1177 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у червні 2021 року, зокрема, для TOB "ООЕК" у розмірі 21 439 449,97 грн. без ПДВ. Термін оплати відповідачем за Договором сплив 28.07.2021. Відповідачем було здійснено 28.07.2021 часткову оплату у розмірі 8 000 000,00 грн, 30.07.2021 - оплату у розмірі 17 727 339,96 грн та у повному обсязі погашено заборгованість за надані послуги, що підтверджується доданим до позовної заяви реєстром платіжних документів за період з 28.01.2020 по 30.07.2021. Строк прострочення оплати - 1 день.
31.07.2021 між сторонами підписано Акт №25 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.07.2021 по 31.07.2021 на суму 31 335 583,68 грн з ПДВ. (26 112 986,40 грн без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 25.08.2021 №1443 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у липні 2021 року, зокрема, для ТОВ "ООЕК" у розмірі 26 112 986,40 грн. без ПДВ. Термін оплати відповідачем за Договором сплив 28.08.2021. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 31.08.2021, що підтверджується доданим до позовної заяви реєстром платіжних документів за період з 28.08.2020 по 01.10.2021. Строк прострочення оплати - 2 дні.
31.08.2021 між сторонами підписано Акт №26 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.08.2021 по 31.08.2021 на суму 26 266 246,76 грн з ПДВ (21 888 538,97 грн без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 22.09.2021 №1600 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у серпні 2021 року, зокрема, для ТОВ "ООЕК" у розмірі 21 888 538,97 грн без ПДВ. Термін оплати відповідачем за Договором сплив 28.09.2021. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 01.10.2021, що підтверджується доданим до позовної заяви реєстром платіжних документів за період з 28.08.2020 по 01.10.2021. Строк прострочення оплати - 2 дні.
Отже, матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що протягом періоду вересня-грудня 2019, лютого-травня 2020, серпня-грудня 2020, січня-березня 2021, червня-серпня 2021позивачем надано відповідачу послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел на підставі Договору №0231-09021 від 01.07.2019, відповідач здійснив оплату вартості цих послуг у повному обсязі. Разом з цим, оплату цих послуг здійснено відповідачем з простроченням строку, встановленого умовами Договору та Порядку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.
Частиною 1 статті 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання
Згідно із ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 4.3 Договору сторонами погоджено, що у разі порушення замовником зобов'язань щодо строків оплати послуг, визначених у Порядку, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. Додатково стягується штраф у розмірі 7% зазначеної вартості послуг за прострочення понад 30 днів.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем було допущено прострочення виконання зобов'язання щодо своєчасної сплати оплати за послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел на підставі Договору №0231-09021 від 01.07.2019, що є підставою для сплати пені та штрафу відповідно до п. 4.3 Договору, з урахуванням приписів ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку доданого до заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 143 т. 1) розрахунку пені, судом встановлено, що позивач здійснив нарахування пені відповідно до вимог чинного законодавства України (зокрема, ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань) та встановлених обставин справи.
Водночас, при здійсненні розрахунку пені за прострочення оплати за послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел були допущені арифметичні помилки, а саме: за листопад 2020 позивачем нараховано 35 676,15 грн пені, тоді як вірною за вказаний період є пеня у розмірі 35 587,13 грн (розрахована за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга"); за червень, липень та серпень 2021 нараховані позивачем суми є меншим за суми пені, які розраховано за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга".
З огляду на наведене, враховуючи приписи ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 643 777,04 грн пені є обгрунтованими в сумі 643 688,02 грн.
Щодо вимог про стягнення штрафу у розмірі 274960,90 грн суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що період прострочення зобов'язання з оплати наданих послуг згідно Акта №4 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 31.10.2019 на суму 3 650 795,76 грн становить 59 днів (з 30.11.2019 по 27.01.2020), період прострочення зобов'язання з оплати за Актами коригувань від 18.02.2020, від 19.02.2020 до Актів № 1-6 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (якими скориговано фактичні обсяги покупки електричної енергії, виробленої виробниками за "зеленим" тарифом за період липня-грудня 2019) на загальну суму 277 217,16 грн становить 44 днів (з 07.04.2020 по 20.05.2020), а отже прострочення оплати у даних випадках становить понад 30 днів, а відтак наявні підстави для стягнення штрафу на підставі п. 4.3 Договору.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку доданого до заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 143 т. 1) розрахунку штрафу, судом встановлено, що позивач здійснив нарахування штрафу відповідно до вимог чинного законодавства України та встановлених обставин справи. Відтак, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 274 960,90 грн штрафу є обгрунтованими.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми за користування коштами.
Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов'язання щодо своєчасної оплати за надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, є порушенням умов Договору №0231-09021 від 01.07.2019, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку доданого до заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 143 т. 1) розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що позивач здійснив нарахування інфляційних втрат відповідно до вимог чинного законодавства України та встановлених обставин справи. Відтак, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 120 403,15 грн інфляційних втрат є обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку доданого до заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 143 т. 1) розрахунку 3% річних, судом встановлено, що позивач здійснив нарахування 3% річних відповідно до вимог чинного законодавства України та встановлених обставин справи. З огляду на наведене, враховуючи приписи ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 118 020,65 грн 3% річних є обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Твердження відповідача у відзиві, про те, що наведені позивачем розрахунки в частині нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат на суму 277 217,16 грн є помилковими, судом відхиляються як необгрунтовані, оскільки розрахунок зазначеної суми вартості послуги проведено позивачем на підставі укладених саме між позивачем та відповідачем Актів коригувань до Актів №1-6 (за липень - грудень 2019), у зв'язку з чим, відповідно до п. 13.5 Порядку Регулятором скориговано та затверджено розмір загальної вартості послуги з ПДВ, унаслідок чого замовнику додатково нараховано до сплати 277 217,16 грн з ПДВ. При цьому суд звертає увагу, що жодних належних та допустимих доказів у розмінні статей 76, 77 ГПК України на підтвердження іншого розміру скоригованої вартості послуг за липень - грудень 2019 відповідачем не надано.
Твердження відповідача, викладені у відзиві, стосовно того, що встановлення витрат на виконання спеціальних обов'язків в іншому розмірі, аніж це передбачено структурою тарифу на передачу електричної енергії, Законом України "Про ринок електричної енергії" не передбачено; покриття витрат оператора системи передачі на виконання спеціальних обов'язків поза розміром, ніж це встановлено у затвердженому НКРЕКП тарифі, Законом України "Про ринок електричної енергії" так само не передбачено; використання коштів на цілі або у розмірах, не передбачених встановленою структурою тарифу, є нецільовим використанням коштів, а відтак, зазначені об'єктивні причини унеможливили вчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором, судом відхиляються з огляду на наступне.
Вказані твердження спростовуються фактичним виконанням відповідачем обов'язку з оплати наданих послуг у спірний період, здійсненим у повному обсязі, однак із простроченням строку.
Крім того, суд зазначає, що відсутність належного обсягу витрат на оплату послуг із забезпечення збільшення частки виробництва з альтернативних джерел в структурі тарифу на послуги з передачі електричної енергії не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Частинами 1, 2 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
При цьому, передбачена ст. 625 Цивільного кодексу України сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові, а умовами укладеного сторонами договору встановлений обов'язок замовника у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуг, розрахованої постачальником послуг та затвердженої регулятором.
Отже, суд вважає, що відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунки з позивачем щодо оплати вартості послуг, а відсутність належного обсягу витрат на оплату послуг із забезпечення збільшення частки виробництва з альтернативних джерел в структурі тарифу на послуг з передачі електричної енергії не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Також, відповідно до поданого суду клопотання, відповідач просить суд зменшити суми пені, 3% річних та інфляційних втрат на 95%, посилаючись, зокрема, на специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, добросовісність поведінки відповідача та істотність обставин, що зумовили несвоєчасне здійснення розрахунків із позивачем, відсутність завданих позивачу збитків внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання.
Згідно зі статтею 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь в зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду у справі №902/417/18 (постанова від 18.03.2020) дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних, інфляційних втрат як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Таким чином, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.
Разом з тим суд зазначає, що для застосування вищевказаних правових норм щодо зменшення розміру неустойки, відповідач повинен довести наявність тих обставин, з якими законодавець пов'язує можливість такого зменшення.
В той час, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, на підставі яких суд би міг дійти висновку щодо наявності підстав, з якими законодавець пов'язує можливість такого зменшення. Суд звертає увагу, що до клопотання про зменшення розміру суми штрафних санкцій відповідачем взагалі не зазначено та не додано жодних доказів.
Суд відзначає, що наявність чи відсутність збитків, обставини відсутності умислу відповідача щодо невиконання зобов'язання у погоджений строк, а також подальша сплата заборгованості не можуть слугувати підставою для зменшення нарахувань штрафних санкцій, оскільки вимога сплати штрафних санкцій є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Відтак, клопотання відповідача про зменшення розміру суми штрафних санкцій не підлягає задоволенню.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду у справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
Інші доводи сторін не спростовують висновків суду, які стосуються встановлених обставин справи.
Повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 643 688,02 грн пені, 274 960,90 грн штрафу, 118 020,65 грн. 3% річних та 120 403,15 грн інфляційних втрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовити позивачу належить відмовити за встановлених судом обставин справи.
Стосовно розподілу судових витрат.
Відповідно до частин 1, 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивач у позовній заяві зазначив, що сума його судових витрат становить суму сплаченого судового збору.
Відповідач не подав до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України та часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 17 355,69 грн покладається на відповідача, в сумі 1,74 грн - на позивача.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (Україна, 65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88, ідентифікаційний код 42114410) 643 688,02 грн (шістсот сорок три тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 02 коп.) пені, 274 960,90 грн (двісті сімдесят чотири тисячі дев'ятсот шістдесят гривень 90 коп.) штрафу, 118 020,65 грн. (сто вісімнадцять тисяч двадцять гривень 65 коп.) 3% річних та 120 403,15 грн (сто двадцять тисяч чотириста три гривні 15 коп.) інфляційних втрат, 17 355,69 грн (сімнадцять тисяч триста п'ятдесят п'ять гривень 69 коп.) судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 22.12.2021
Суддя Гумега О.В.