ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.12.2021Справа № 910/3397/21
За позовом Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення"
до Акціонерного товариства "РВС Банк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Залізобетонний сервіс"
про стягнення 536 640,00 грн.
Суддя Усатенко І.В.
секретар судового засідання Єременок О.В.
Представники учасників сторін:
від позивача Дюденко О.П.
від відповідача Цибіков О.О.
від третьої особи Сингаївський С.С.
В судовому засіданні 13.12.2021 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України прийнято скорочене рішення суду.
Державна установа "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" (далі - ДУ "Укрспортзабезпечення") звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "РВС Банк" (далі - АТ "РВС Банк") заборгованості у розмірі 536 640,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов банківської гарантії від 16.10.2020 № 7455-20Г.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
22.03.2021 від позивача через канцелярію суду надійшла заява на виконання ухвали від 09.03.2021 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 29.03.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дати вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.
14.04.2021 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що вимога позивача становила неналежне представлення, не відповідала умовам гарантії, була недостовірною, а отже, підстави для здійснення виплати за нею були відсутні, що і стало підставою для відмови АТ "РВС Банк" у здійсненні виплати.
14.04.2021 до суду надійшло клопотання АТ "РВС Банк" про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Залізобетонний сервіс" (далі - ТОВ "Залізобетонний сервіс").
Також, 14.14.2021 відповідачем подано до суду клопотання про розгляд справи в загальному порядку та про розгляд з повідомленням (викликом) сторін.
26.04.2021 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив, у якій останній зазначив про те, що припущення АТ "РВС Банк", що договір з принципалом не підписано з вини позивача не відповідає дійсності та свідчить про свідоме ухилення відповідача від сплати зобов'язань за банківською гарантією від 16.10.2020 № 7455-20Г. Крім того, твердження відповідача про припинення його зобов'язань та припинення дії гарантії є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Ухвалою суду від 28.04.2021 вирішено призначити розгляд справи у спрощеному провадженні з викликом сторін, судове засідання призначено на 27.05.2021 та залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - ТОВ "Залізобетонний сервіс".
30.04.2021 до суду надійшла заява ТОВ "Залізобетонний сервіс" про вступ у справу, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Крім того, третя особа просила суд здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, а також надати матеріали справи для ознайомлення.
12.05.2021 позивачем подано до суду заяву, до якої, на виконання вимог ухвали суду від 28.04.2021, останній долучив докази направлення третій особі копії: позовної заяви з додатками, відзиву з додатками та відповіді на відзив з додатками.
27.05.2021 від третьої особи надійшло клопотання про відкладення судового засідання та надання матеріалів справи для ознайомлення.
27.05.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 24.06.2021.
02.06.2021 надійшла заява третьої особи про ознайомлення з матеріалами справи.
04.06.2021 позивачем подано до суду письмові пояснення на вимогу суду у судовому засіданні, яке відбулося 27.05.2021.
16.06.2021 на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи, в яких остання погоджується з позицією АТ "РВС Банк", яка полягає в тому, що гарантійний випадок не настав, а наявна підстава для повернення забезпечення тендерної пропозиції у вигляді закінчення процедури закупівлі в разі не укладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції. Вказане відображається у здійсненні всіх необхідних дій третьою особою для виконання умов тендеру та підписання договору та, натомість, ігнорування її пропозицій позивачем.
23.06.2021 до суду надійшли заперечення АТ "РВС Банк" на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначив, що позивач поставив у невигідні умови третю особу, які спрямовані на свідоме завдання шкоди останній проти її волі.
24.06.2021 на електронну адресу Господарського суду міста Києва надійшли додаткові письмові пояснення третьої особи щодо фактів та обставин, які є предметом судового розгляду.
У судовому засіданні 24.06.2021 оголошено перерву до 19.07.2021.
30.06.2021 на адресу суду надійшли додаткові письмові пояснення третьої особи щодо фактів та обставин, які є предметом судового розгляду, аналогічні за змістом поясненням третьої особи, надісланим на електронну адресу суду 24.06.2021. В поясненнях третя особа просить винести стосовно позивача окрему ухвалу в зв'язку з порушенням ним норм та положень Закону України "Про публічні закупівлі", Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" та Закону України "Про захист економічної конкуренції" та направити її до Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
Суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали щодо позивача, оскільки, твердження третьої особи не підтверджені доказами та частково грунтуються на її припущеннях та самостійних висновках. Крім того, заявником не вказано обставин щодо самостійного звернення з приводу виявлених на його думку порушень до АМКУ чи причин неможливості такого звернення.
06.07.2021 третьою особою подано до суду заяву про направлення документів у справі.
16.07.2021 на адресу суду надійшли пояснення позивача на заперечення відповідача та на пояснення третьої особи.
У засіданні 19.07.2021 судом протокольною ухвалою долучено пояснення та докази третьої особи, які надійшли до суду 16.06.2021 та 30.06.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 призначено справу до розгляду в загальному провадженні та призначено підготовче засідання на 02.09.2021.
30.07.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
06.08.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив з додатками.
20.08.2021 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив з додатками.
28.08.2021 на електронну адресу суду надійшла заява третьої особи про ознайомлення з матеріалами справи.
02.09.2021 третьою особою подано до суду письмові пояснення по суті спору.
У засіданні 02.09.2021 судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 30.09.2021.
17.09.2021 до суду надійшли письмові пояснення позивача на пояснення третьої особи.
29.09.2021 від ДУ "Укрспортзабезпечення" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому позивач просив суд відкласти розгляд справ в зв'язку з тим, що представник, який за посадовою має право представляти інтереси позивача в суді - Дюденко О.П. на час проведення засідання перебуває у щорічній відпустці.
У засіданні 30.09.2021 судом протокольною ухвалою відмовлено у клопотанні позивача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 30.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2021.
02.11.2021 від ТОВ "Залізобетонний сервіс" надійшла заява про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon", до заяви не долучено докази надсилання учасникам справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 відмовлено ТОВ "Залізобетонний сервіс" у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні, призначеному на 04.11.2021, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
04.11.2021 до суду надійшло клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи.
У засіданні 04.11.2021 судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 18.11.2021.
У судовому засіданні 18.11.2021 розпочато судовий розгляд справи по суті, а також судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 29.11.2021.
29.11.2021 представником третьої особи подано до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просив надати ТОВ "Залізобетонний сервіс" строк 5 днів після ухвалення рішення по суті справи № 910/3397/21 для подання доказів судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом даної справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 розгляд справи призначено на 13.12.2021.
13.12.2021, до початку судового засідання, до суду надійшло клопотання третьої особи про приєднання доказів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 13.12.2021 судом протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про приєднання доказів до матеріалів справи.
Представник позивача підтримав позов з підстав, викладених у заявах по суті спору. Представники відповідача та третьої особи заперечили щодо задоволення позову з підстав, викладених у заявах по суті спору.
Відповідно до статті 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.
В судових дебатах представник позивача просив позов задовольнити, представники відповідача та третьої особи просили відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
На виконання положень статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) позивачем на вебпорталі уповноваженого органу з питань закупівель - інформаційно-телекомунікаційній системі "Prozorro" було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою за кодом ДК 021:2015:18410000-6 Спеціальний одяг (Костюм спортивний парадний, футболки спортивні тренувальні, поло та шорти спортивні-741).
Протоколом уповноваженої особи з проведення відкритих торгів ДУ "Укрспортзабезпечення" від 17.09.2020 № 129-741-01 затверджено тендерну документацію, в якій замовником, зокрема, було визначено вимогу щодо надання учасником забезпечення тендерної пропозиції у вигляді гарантії.
16.10.2020 між АТ "РВС Банк" та ТОВ "Залізобетонний сервіс" було укладено договір гарантії № Д-7455-20Г, бенефіціаром за яким виступає - ДУ "Укрспортзабезпечення".
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору за заявою принципала АТ "РВС Банк" видано гарантію від 16.10.2020 № 7455-20Г на суму 536 640,00 грн, в забезпечення участі у відкритих торгах на Спеціальний одяг (Костюм спортивний парадний, футболки спортивні тренувальні, поло та шорти спортивні-741) UA-2020-09-17-010983-а.
За результатами аукціону, який відбувся 25.11.2020, позивачем прийнято рішення:
- Про продовження строку розгляду тендерних пропозицій з посиланням на формальні підстави (затверджене протоколом від 02.12.2020);
- Про визнання переможцем процедури закупівлі ТОВ "Залізобетонний сервіс" та оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (затверджене протоколом від 07.12.2020).
Позивач листом від 17.12.2020 № 08-2519/20 повідомив принципала про те, що підписання договору планується на 18.12.2020 та направив проект договору для ознайомлення, який наведено в тендерній документації до закупівлі.
Станом на 30.12.2020 року принципал договір не підписав, не повернув його позивачу та не надав протокол розбіжностей.
У подальшому 31.12.2020 ДУ "Укрспортзабезпечення" протокольним рішенням вирішило відмінити тендер на закупівлю Спеціального одягу, UA-2020-09-17-010983-а, з підстав відсутності подальшої потреби в закупівлі.
Позивач листом від 30.12.2020 № 08-2582/20 звернувся до АТ "РВС Банк" з вимогою щодо сплати грошових коштів у розмірі 536640,00 грн, відповідно до банківської гарантії від 16.10.2020 № 7455-20Г, яка видана гарантом на користь принципала.
Вищевказаною гарантією передбачено, що гарант зобов'язується сплатити на користь бенефіціара повну суму забезпечення тендерної пропозиції протягом 5 робочих днів з моменту отримання гарантом першої письмової вимоги бенефіціара, в якій буде посилання на одну з підстав:
- відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними;
- не підписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем тендеру;
- ненадання переможцем процедури закупівлі у строк, визначений частиною 6 статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону;
- ненадання переможцем процедури закупівлі забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.
15.01.2021 листом № 53/21-ПТ відповідач надав відповідь позивачу з відмовою у виплаті по гарантії з підстав: що вимога не становила належного представлення, відсутності гарантійного випадку та внаслідок закінчення дії гарантії.
18.01.2021 позивачем направлено АТ "РВС Банк" повторну вимогу від 16.01.2021 № 08-163/21 про сплату за гарантією суми 536640,00 грн, посилаючись на аналогічні обставини.
Проте, 25.01.2021 листом № 97/21-БТ відповідач відмовив позивачу у виплаті по гарантії з тих підстав, що вимога не становила належне представлення, відсутність гарантійного випадку та внаслідок закінчення дії гарантії.
У зв'язку з тим, що відповідачем відмовлено у виплаті позивачеві суми гарантії у розмірі 536 640,00 грн, останній звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.
За приписами статті 200 Господарського кодексу України (далі - ГК України), гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.
Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.
Відповідно до пункту 2 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою НБУ 15.12.2004 № 639 (далі - Положення) гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант (банк, який надає гарантію на користь бенефіціара) бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (особа, на користь якої надається гарантія) сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.
Згідно з пунктом 5 розділу 1 Положення банк-гарант може надавати такі види гарантій: платіжні гарантії, гарантії повернення авансового платежу, тендерні гарантії (гарантії забезпечення пропозиції), гарантії виконання, гарантії повернення позики тощо.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з положеннями статей 546, 560, 561, 566 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією. За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. Однак у разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.
Статтею 563 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.
Право гаранта на відмову в задоволенні вимоги кредитора встановлено статтею 565 ЦК України, згідно з частиною 1 якої гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.
Відмовляючи у задоволенні вимог про виплату гарантії, відповідач посилався на те, що вимога не становила належне представлення, відсутність гарантійного випадку та закінчення дії гарантії.
За приписами частини 1 статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Частиною 6 статті 33 Закону визначено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Згідно інформації з офіційного сайту публічних закупівель, учасники проводили оскарження до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель в межах спірних торгів № UA-2020-09-17-010983, що зумовило відтермінування дати оприлюднення оголошення про намір укласти договір.
Подання до органу оскарження скарг призупинило перебіг встановлених статтями 18, 33 Закону строків на укладення договору.
У зв'язку з викладеним вище, з огляду на приписи частини 6 статті 33 Закону та дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір - 07.12.2020 року, договір повинен бути укладений не пізніше 28.12.2020.
Позивач зазначає, що листом від 17.12.2020 № 08-2519/20 останній повідомив ТОВ "Залізобетонний сервіс" про намір підписання договору 18.12.2020 року та про направлення проекту договору.
Водночас, у відповідь на вищевказаний лист, ТОВ "Залізобетонний сервіс" було надіслано лист від 17.12.2020 № 171220-1, у якому третя особа зазначила про наявність обставин, які зумовлюють необхідність продовження строків для укладення договору на закупівлі через перебування директора на лікарняному та про необхідність внесення змін до умов договору в частині строків виконання, оскільки станом на 17.12.2020 строк для поставки товару встановлений на 10.12.2020 року вже пройшов. Крім того, направлений третій особі примірник проекту договору не містив підпису зі сторони позивача.
До матеріалів справи долучено заяву свідка ОСОБА_1 учасника та директора ТОВ "Залізобетонний сервіс", в якій зазначено про участь товариства у процедурі закупівлі та неможливість підписання договору товариством як переможцем, в зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному в період з 10.12.2020 по 24.12.2020 та з 28.12.2020 до 05.01.2021 та його необізнаність про надання позивачем товариству проекту договору для підписання.
Третьою особою також до матеріалів справи було долучено заяву свідка ОСОБА_2 , яка працює на посаді економіста в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Залізобетонний сервіс". В заяві зазначено, що директор товариства перебував на лікарняному, в зв'язку з чим за підписом комерційного директора, нею позивачу було передано лист про відтермінування підписання договору. Натомість, від позивача нею були отримані документі (які саме вона не пам'ятає), які вона директору товариства так і не передала.
Посилання третьої особи на ту обставину, що ОСОБА_2 довіреністю від 19.11.2020 № 19112020-3 не була уповноважена на отримання від імені товариства будь-яких документів не підтверджується змістом зазначеної довіреності. Оскільки, ОСОБА_2 згідно змісту довіреності є повіреним і їй надано право бути представником товариства у підприємствах та установах з питань пов'язаних з діяльністю ТОВ "Залізобетонний сервіс". Натомість, згідно тексту довіреності отримувати документи не надано право довірителю, а не повіреному. Вказані обставини спростовують заперечення третьої особи про відсутність повноважень у ОСОБА_2 на отримання від позивача договору з доданими до нього документами для підписання третьою особою.
Суд критично ставиться до доводів третьої особи щодо неможливості підписати договір у визначені позивачем строки, в зв'язку з перебуванням директора на лікарняному, оскільки, з поданих до матеріалів справи доказів та пояснень учасників справи вбачається, що директором третьої особи вчинялись дії, які є предметом розгляду в кримінальному провадженні під час перебування його на лікарняному. Суд вбачає наявність у третьої особи можливості, в тому числі передбаченої Статутом, на призначення повноваженої особи для підписання договору, під час перебування директора товариства на лікарняному.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (частини 1, 2 статті 181 ГК України).
За приписами частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис с невід'ємним елементом (реквізитом) письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Суд погоджується з доводами відповідача, що, оскільки на проектах договору були відсутні підпис, дата та печатка зі сторони замовника, проекти цих договорів надіслані з порушенням вимог статті 181 ГК України.
Із системного аналізу частин 2, 6 статті 33 Закону вбачається, що саме на замовника процедури закупівлі покладається обов'язок з укладення договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, в той час як відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю може мати місце виключно у випадку направлення замовником відповідного договору переможцю торгів.
Отже, визначенням переможця торгів та прийняттям рішення про намір укласти договір про закупівлі, замовник повністю приймає зустрічні пропозиції переможця та погоджується на укладення договору.
У зв'язку з вищевикладеним, суд не вбачає відмови переможця від укладення договору. Натомість, позивач надав третій особі проєкт договору не підписаний з боку замовника, а в подальшому відмінив закупівлю, в зв'язку з відсутністю в ній потреби.
Щодо припинення дії гарантії внаслідок відміни тендерної закупівлі суд зазначає наступне.
Умовами гарантії встановлено, що вона набирає чинності 19.10.2020 та діє по 19.01.2021 включно, а також визначено порядок її припинення.
Зобов'язання гаранта за цією гарантією припиняються протягом 5 банківських днів з дня настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції у разі, зокрема, закінчення процедури закупівлі в разі не укладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.
Перша вимога № 08-2582/20 бенефіціара датована 30.12.2020 та отримана АТ "РВС Банк" 06.01.2021, при цьому на момент звернення із вимогою до відповідача про сплату за гарантією, замовник не уклав договір з третьою особою з власної ініціативи. Крім того, направлена вимога не відповідала умовам гарантії та не становила належне представлення, зокрема, через відсутність печатки.
Повторна вимога № 08-163/21 позивача датована 16.01.2021 та отримана АТ "РВС Банк" 18.01.2021, при цьому на момент звернення з вимогою до третьої особи, замовник 31.12.2020 вже відмінив процедуру закупівлі внаслідок відсутності подальшої потреби в закупівлі.
Тобто, саме позивач ініціював відміну закупівель, мотивуючи її відсутністю подальшої потреби в закупівлі (як зазначає позивач у заявах по суті спору, закінченням календарного року), жодним чином не вказав, як підставу для відміни закупівель, не підписання договору особою-переможцем.
Як уже зазначалось вище, гарантією передбачено, що гарант зобов'язується сплатити на користь бенефіціара повну суму забезпечення тендерної пропозиції протягом 5 робочих днів з моменту отримання гарантом першої письмової вимоги бенефіціара, в якій буде посилання на одну з підстав: не підписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем тендеру.
І саме зазначеною підставою, позивач мотивує свій позов про стягнення суми банківської гарантії.
Проте саме позивачем було визначено як підставу для відміни процедури закупівлі відсутність подальшої потреби в закупівлі, а не обставини щодо не підписання третьою особою як переможцем відповідного договору. За таких умов, позивач безпідставо визначає настання гарантійного випадку саме в зв'язку з не підписанням договору особою - переможцем.
Суд відзначає, що, згідно з інформацією, яка розміщена на сайті уповноваженого органу з питань закупівель, з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції, договір укладено не було.
Відповідно до статті 25 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції повертається учаснику в разі, зокрема, закінчення тендеру/спрощеної закупівлі в разі неукладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції/пропозиції.
У розумінні Закону після відміни торгів процедура закупівлі закінчується. Одночасно із відміною торгів відбувається закінчення процедури закупівлі, оскільки будь-які дії ні бенефіціаром, ні принципалом, ні іншими учасниками вчинятися не можуть.
Отже, згідно з умовами гарантії, зобов'язання АТ "РВС Банк" за гарантією припинилися і підстави для сплати за гарантією у відповідача відсутні.
Щодо неналежного представлення вимоги суд зазначає наступне.
Згідно із спірною гарантією, письмова вимога бенефіціара повинна бути підписана уповноваженою особою бенефіціара, скріплена печаткою бенефіціара та надіслана на адресу гаранта: Україна, 04071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 29/68.
Вимога бенефіціара від 30.12.2020 підписана в.о. начальника ДУ "Укрспортзабезпечення" Русланом Мироненком, але всупереч умовам гарантії, не скріплена печаткою бенефіціара.
Відповідно до частин 1, 2 статті 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.
Отже при вирішенні судами спору про стягнення коштів за гарантією суди мають з'ясувати у першу чергу, (1) чи настав гарантійний випадок (порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією), а також мають встановити, (2) чи відповідала пред'явлена кредитором (бенефіціаром) гаранту письмова вимога про сплату грошової суми або додані до неї документи умовам гарантії та (3) чи була подана ця вимога та додані до неї документи у межах строку дії гарантії.
Суд зазначає, що пред'явлена бенефіціаром гаранту письмова вимога про сплату грошової суми у розмірі 536 640,00 грн не відповідає умовам гарантії від 16.10.2020 № 7455-20Г, а саме на вимозі позивача відсутня печатка бенефіціара. Вказана обставина була встановлена банком та про неї зокрема було повідомлено бенефіціара.
Відповідно до пункту 36 Розділу V Положення Банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення.
При цьому, відповідно до визначення термінів, що містяться у пункті 3 Розділу І Положення, належне представлення - представлення документів за гарантією/контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії/контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія/контргарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії/контргарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями/контргарантіями.
Отже, відповідно до вищевказаного зазначеними нормами чинного законодавства порядку розгляду гарантом вимоги бенефіціара, перш ніж відмовити чи задовольнити вимогу бенефіціара гарант зобов'язаний перевірити отриману від бенефіціара вимогу на предмет її відповідності умовам гарантії та у разі виявлення такої невідповідності відмовити у її задоволенні.
З урахуванням наведеного, судом визнаються обґрунтованими доводи відповідача про те, що вимога за гарантією обов'язково повинна бути скріплена печаткою бенефіціара.
Таким чином, беручи до уваги те, що вимога бенефіціара становила неналежне представлення та не відповідала вимогам гарантії, відсутність гарантійного випадку, в зв'язку з відміною процедури закупівлі через відсутність подальшої потреби в ній, а не в зв'язку з не підписанням переможцем закупівлі відповідного договору, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом із тим, інші доводи, на які посилалися учасники справи під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови задоволенні позову.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" (01001, м. Київ, вулиця Еспланадна, будинок 30-Б, ідентифікаційний код 03767831) про стягнення з Акціонерного товариства "РВС Банк" (04071, м. Київ, вулиця Введенська, 29/58, ідентифікаційний код 39849797) банківської гарантії у розмірі 536640,00 грн - відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 22.12.2021
Суддя І.В.Усатенко