ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.12.2021Справа № 910/15983/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ» в особі Південної філії Державного підприємства «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРО ТЕЛЕКОМ»
про стягнення 1 796, 34 грн
Без повідомлення (виклику) учасників судового процесу
Державне підприємство «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ» особі Південної філії Державного підприємства «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРО ТЕЛЕКОМ» про стягнення 1 796, 34 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів № 13-2178 від 01.12.2014 та № 14-1525/3 від 18.10.2018 щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги з радіочастотного моніторингу параметрів випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів та випромінюючих пристроїв, внаслідок чого й утворилась спірна заборгованість про стягнення якої, з урахуванням пені, просить позивач.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 позовну заяву було залишено без руху через недодержання заявником вимог ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
18.10.2021 до суду надійшла заява позивача в порядку усунення недоліків, зі змісту якої вбачається, що виявлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 недоліки усунуто.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105478310362 ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2021 вручено уповноваженому представнику відповідача - 28.10.2021.
Приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом на подання відзиву, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вирішує справу за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
01 грудня 2014 року між Південною філією Державного підприємства «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ» (філія) від імені Державного підприємства «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЕРО ТЕЛЕКОМ» (замовник) було укладено договір № 13-2178, відповідно до п. 1.1 якого, філія на підставі п. 4 ст. 16 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» та Положення про Південну філію Державного підприємства «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ» виконує роботи (послуги) з радіочастотного моніторингу параметрів випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) та випромінюючих пристроїв (ВП), а замовник на підставі Закону України «Про радіочастотний ресурс України» виконує свої зобов'язання щодо використання РЧР, а також здійснює оплату вищезгаданих робіт на рахунок філії.
Згідно пунктів 3.1, 3.6 та 3.7 цього Договору, вартість робіт (послуг) по цьому Договору визначається згідно Тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ», пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, затверджених Рішенням НКРЗ № 1256 від 11.12.08 та зареєстрованих міністерством юстиції України 25.12.08 за № 1238/15929 (далі - Тарифи).
Замовник сплачує філії за роботи (послуги) по Договору шляхом перерахування суми вартості робіт на розрахунковий рахунок філії до 25-го числа наступного місяця, слідуючого за розрахунковим періодом, на підставі виставленого філією рахунку. Починаючи з 26 числа у разі несплати, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період.
Виконання робіт (послуг) підтверджується відповідним двостороннім Актом виконаних робіт. Друга сторона повинна підписати такий акт протягом 5 (п'яти) робочих днів з часу надходження або надати мотивовану відмову від підписання акту. У випадку коли, замовник не надіслав підписаний акт у вищевказаний термін та не надав мотивованої відмови, акт автоматично вважається узгодженим, а роботи (послуги) виконаними, та такими, що підлягають оплаті.
В подальшому, між сторонами укладено договір № 14-1525/3 на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, предметом якого є проведення робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) , згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ замовника.
Відповідно до пунктів 3.1 - 3.4 цього Договору, ціна виконаних робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ, визначається на підставі чинних тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ», за один календарний місяць залежить від кількості РЕЗ щодо яких проводилися роботи.
Розрахунок ціни робіт здійснюється на підставі додатку до договору, що є його невід'ємною частиною.
Виконання робіт підтверджується відповідними актами виконаних робіт, підписаними обома сторонами.
Виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за виконані роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи.
Якщо замовник не підписує акти виконаних робіт він повинен протягом 5 робочих днів з моменту їх отримання надати виконавцю вмотивовану відмову.
У випадку не підписання замовником актів виконаних робіт, без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченню строку, вказаного в п. 3.3.1 Договору, акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті.
Розрахунки між виконавцем і замовником за роботи проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на поточний рахунок виконавця, не пізніше 25 числа місяця, наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок.
16.03.2021 було прийнято рішення про анулювання дозволів Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРО ТЕЛЕКОМ» на експлуатацію радіоелектронних засобів, про що його було повідомлено листом позивача № 80/09.4.2/3604/21 від 19.03.2021.
Як зазначає позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань у період з грудня 2020 року по березень 2021 року включно, він виконував роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), які відповідач прийняв, проте власних зобов'язань з оплати виконаних робіт не виконав, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість у розмірі 1 766, 40 грн.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до відповідача із претензією від 27.04.2021 № Ф51/32-2.1-03/658 про сплату заборгованості у розмірі 1766, 40 грн і 29, 94 грн пені, проте як доказів її отримання відповідачем, так і доказів її розгляду матеріали справи не містять.
Несплата заборгованості в добровільному порядку зумовила звернення позивача до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Стаття 527 ЦК України визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно частин 1, 2 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За встановленими обставинами, на виконання умов договорів позивачем у період з грудня 2020 року по березень 2021 року було виконано роботи загальною вартістю 1 766, 40 грн, про що свідчать складені позивачем Акти про виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) № 21-14-1902 від 31.03.2021 на суму 276, 00 грн, № 21-14-1167 від 26.02.2021 на суму 276, 00 грн, № 21-14-294 від 29.01.2021 на суму 276, 00 грн, № 20-14-10096 від 31.12.2020 на суму 276, 00 грн, складені на виконання умов Договору № 14-1525/3 від 18.10.2018 та № 20-14-9935 від 31.12.2020 на суму 165, 60 грн, № 21-14-499 від 29.01.2021 на суму 165, 60 грн, № 21-14-1317 від 26.02.2021 на суму 165, 60 грн, № 21-14-23536 від 31.03.2021 на суму 165, 60 грн, складені на виконання умов Договору № 13-2178 від 01.12.2014.
Вказані акти направлялись відповідачеві, що підтверджується відповідними реєстрами відправленої кореспонденції та розрахунковими документами про надання послуг поштового зв'язку. Так, зазначені у реєстрах номера документів відповідають номерам актів про виконання робіт.
Поряд із цим, в матеріалах справи відсутні докази вручення актів про виконання робіт відповідачеві.
Позаяк главою 63 ЦК України не врегульовано особливостей передання та прийняття робіт, суд дійшов висновку про можливість застосування положень статті 882 Цивільного кодексу України за аналогією закону до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем.
Так, за змістом ст. 882 ЦК України передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження повернення позивачу спірних актів виконаних робіт з вмотивованою відмовою від їх підписання.
При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт за Договором.
У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц та у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236.
Про належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов даних договорів.
Таким чином, відповідач у встановлені договорами строки акти виконаних робіт не підписав та мотивованої відмови від їх підписання не надав, у зв'язку з чим такі роботи вважаються прийнятими ним та підлягають оплаті.
З огляду на погоджений сторонами порядок розрахунків, надані послуги повинні були бути оплачені до 25-го числа наступного місяця, що слідує за розрахунковим періодом. Тобто, строк виконання грошового зобов'язання з оплати виконаних робіт настав, проте, докази погашення такого зобов'язання в матеріалах справи відсутні.
Отже, судом встановлено, що відповідач в порушення умов договорів та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість в розмірі 1 766, 40 грн, що належними та допустимими доказами спростовано не було.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати виконаних робіт, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 766, 40 грн є цілком обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім цього, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 29, 94 грн пені.
Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.
Так, згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов'язань можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки, судом встановлено наявність порушення відповідачем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Наведений позивачем розрахунок пені є арифметично правильним, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.
З огляду на результат вирішення спору, судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРО ТЕЛЕКОМ» (01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 8; ідентифікаційний код 35256270) на користь Державного підприємства «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ» (03179, м. Київ, пр-т. Перемоги, 151; ідентифікаційний код 01181765) в особі Південної філії Державного підприємства «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ» (65059, Одеська обл., м. Одеса, вул. Краснова, буд. 14, кімн. 33; ідентифікаційний код 23211596) 1 766, 40 грн (одна тисяча сімсот шістдесят шість гривень 40 коп) заборгованості, 29, 94 грн (двадцять дев'ять гривень 94 коп) пені та 2 270, 00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Рішення в повному обсязі складено 21.12.2021.
Суддя О.С. Комарова