13.12.2021 року м.Дніпро Справа № 904/1906/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.,
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
від позивача: Вологжаніна О.Д., наказ № 52 від 19.02.2020 р., представник;
від відповідача: Тиховліс В.В., довіреність б/н від 04.01.2021 р., адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРСТ ГРУП" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2021, ухвалене суддею Юзіковим С.Г., м. Дніпро, повний текст якого підписаний 26.07.2021, у справі №904/1906/20
за позовом Міністерства оборони України, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРСТ ГРУП", м. Дніпро
про стягнення 29 339 856,40 грн.,
Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРСТ ГРУП" про стягнення з відповідача 29 339 856,40 грн. штрафних санкцій за порушення умов договору № 286/1/19/23 від 02.07.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №286/1/19/23 від 02.07.2019 в частині своєчасної поставки продукції та поставки продукції неналежної якості, чим було порушено п. 7.3.1. зазначеного договору.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРСТ ГРУП" на користь Міністерства оборони України 342 231,55 грн. - штрафних санкцій, 5 133,47 грн. - судового збору.
В решті позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду в задоволеній частині, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕРСТ ГРУП", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду в задоволеній частині вимог скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.
Апеляційна скарга мотивована тим, ТОВ "ФЕРСТ ГРУП" здійснило поставку всього обсягу продукції за договором №286/1/19/23 від 02.07.2019 року в загальній кількості 9 627,0 тон у строки, встановлені рішенням Господарського суду м. Києва від 25.02.2020 по справі №910/15320/20, що підтверджується рішеннями судів по господарській справі № 910/4625/20.
Апелянт зазначає, що рішенням Господарського суду м. Києва від 23.01.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 у справі №910/15314/19 внесені зміни до договору № 286/1/19/24, а саме Специфікацію (пункт 1.1 вказаного договору № 286/1/19/24) викладено у редакції, згідно із якою передбачено, що ТОВ "ФЕРСТ ГРУП" зобов'язано поставити Міністерству оборони України продукцію в кількості 2695,0 тонн до - 30.10.2019, 3365,0 тонн - до 15.12.2019, 2355,0 тонн - до 31.12.2019 на загальну вартість 27 5675 400грн. (зПДВ); рішенням Господарського суду м. Києва від 25.02.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 у справі №910/15320/19, внесені зміни до договору № 286/1/19/23, а саме до пункту 1.1 вказаного договору № 286/1/19/23, викладено Специфікацію у редакції, відповідно до якої ТОВ "ФЕРСТ ГРУП" зобов'язалося поставити Міністерству оборони України продукцію в кількості 3305,0 тонн - до 30.10.2019, 2649,0 тонн - до 15.12.2019, 3673,0 тонн - до 31.12.2019 на загальну вартість 31 5380 520 грн. (з ПДВ), таким чином, на підставі вказаних судових рішень були продовжені строки поставки продукції.
Крім того, апелянт посилається на те, що рішенням Господарського суду м. Києва в від 29.07.2020 у справі №910/4625/20 встановлено те, що факт отримання військовими частинами продукції у заявленому обсязі відповідачем не оспорюється, однак відповідач зазначає, що вказаний обсяг продукції був прийнятий ним не у власність, а на відповідальне зберігання, оскільки вказаний обсяг продукції був поставлений із простроченням, і тому відповідач відмовився від прийняття цієї продукції у власність. При цьому, суд зазначив, що рішенням Господарського суду м. Києва від 25.02.2020 у справі №910/15320/19 встановлено, що враховуючи внесені рішеннями судів, що набрали законної сили, у справах №910/15314/19 та №910/15320/19 зміни до договорів щодо строків поставки продукції, остання була поставлена позивачем у передбачений договорами строк. У цьому зв'язку, суд дійшов висновку, що внаслідок продовження строків поставки продукції на підставі судових рішень, що набрали законної сили, у справах № 910/15314/19 та № 910/15320/19, позивача не можна вважати таким, що порушив строки поставки, оскільки спірна партія продукції була ним поставлена без прострочення. Судом встановлено, що спірна продукція була поставлена позивачем у передбачений договорами строк, відповідач неправомірно від неї відмовився і крім того неправомірно відмовлявся приймати товаросупровідні документи на цю продукцію, а тому обов'язок товариства із поставки продукції слід вважати виконаним; продукція вважається прийнятою відповідачем, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що вказана продукція не відповідала якості, кількості та іншим характеристикам визначених замовником, будь-яких зауважень чи претензій з даного приводу відповідач не пред 'явив.
За доводами скаржника, в постанові Північного апеляційного господарського суду в від 24.11.2020 у справі № 910/4625/20 зазначено, що, враховуючи внесені судовим рішеннями у справах №910/15314/19 та №910/15320/19, що набрали законної сили, зміни до договорів щодо продовження строків поставки продукції, остання була поставлена позивачем у передбачений договорами строк. Внаслідок продовження строків поставки продукції на підставі судових рішень, що набрали законної сили, у справах №910/15314/19 та №910/15320/19, позивача не можна вважати таким, що порушив строки поставки, оскільки спірну партію Продукції поставлено ним без прострочення.
На думку скаржника, враховуючи те, що при розгляді справи №910/4625/20 господарським судом в рішенні від 29.07.2020 встановлено, що за договором № 286/1/19/23 від 02.07.2019, з урахуванням рішення у суду у справі № 910/15320/20 продукцію було поставлено в передбачений договором строк, відповідно, обставина відсутності прострочення поставки відповідачем у даній справі за договором № 286/1/19/23 не підлягає доказуванню.
Апелянт вважає, що у випадку непоставки продукції, яка була прийнята за актами № 132 та № 136 до 30.10.2019 або до 15.12.2019, відповідач не був позбавлений права здійснити поставку вказаної продукції до 15.12.2019 або до 30.12.2019, враховуючи продовження строків поставки продукції.
20.10.2021 від Міністерства оборони України до апеляційного суду надійшли пояснення, в яких позивач посилається на те, що в Центральному апеляційному господарському суді розглядалась апеляційна скарга ТОВ "ФЕРСТ ГРУП" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021 у справі №904/1633/20, предметом спору в якій було порушення умов договору № 286/1/19/24 від 02.07.2019 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (бензин), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України); постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2021 у справі №904/1633/20 апеляційна скарга задоволена частково, судове рішення першої інстанції залишено в частині стягнення пені за прострочення поставки. Враховуючи зазначене, позивач вважає, що оскільки судом встановлена прострочка поставки за актами приймання-передачі товару № 200 від 23.11.2019, № 231 від 17,12.2019, № 321 від 16.12.2019, відповідно, господарський суд у справі № 904/1906/20 дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача пені за несвоєчасну поставку товару у розмірі 55 800,34 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2021, справу №904/1906/20 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Антонік С.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Доказів отримання ухвали на момент відкриття провадження у справі матеріали справи не містять.
02.09.2021 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 25.08.2021, надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжне доручення №76 від 02.09.2021 про сплату 7700,20 грн. Таким чином, недоліки скарги усунені у визначений судом строк.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРСТ ГРУП" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2021 у справі №904/1906/20; судове засідання призначено на 20.10.2021 на 11:00 годину; сторонам наданий строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.
Ухвалою від 18.10.2021, з урахуванням перебування у відпустці судді-доповідача в період з 19.10.2021 по 23.10.2021 (включно), визначено нову дату судового засідання - 17.11.2021.
В судовому засіданні 17.11.2021 оголошено перерву до 06.12.2021.
06.12.2021 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/1906/20 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Дарміна М.О.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2021, справу №904/1906/20 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Антонік С.Г., Березкіна О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2021 справу №904/1906/20 прийнято до свого провадження зазначеним складом суду.
В судовому засіданні 06.12.2021 оголошено перерву до 13.12.2021.
В судовому засіданні 13.12.2021 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
02.07.2019 між Міністерством оборони України (замовник) з ТОВ "ФЕРСТ ГРУП" (постачальник) укладено договір № 286/1/19/23 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (бензин), для техніки спеціалізованого призначення (за кошти Державного бюджету України), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити у 2019 році (нафти і дистилятів (09130000-9) (бензин) (лот 1 (09132000-3) (бензин автомобільний довготривалого зберігання А-80-ДЗ) (продукція) для потреб Міністерства оборони України згідно специфікації, а замовник забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно нижчевикладеною специфікацією.
Відповідно до специфікації постачальник зобов'язався поставити замовнику продукцію - бензин автомобільний довготривалого зберігання А-80-ДЗ (61-013-2968), ДСТУ 8704:2017, у строки:
- до 30.08.2019 (включно) - загальна кількість 3 305,0 тон - загальною сумою вартості продукції без ПДВ з витратами на завантаження продукції в місцях навантаження та транспортними витратами 90 226 500,00 грн.;
- до 30.09.2019 (включно) - загальна кількість 2 649,0 тон - загальною сумою вартості продукції без ПДВ з витратами на завантаження продукції в місцях навантаження та транспортними витратами 72 317 700,00 грн.;
- до 30.10.2019 (включно) - загальна кількість 3 673,0 тон - загальною сумою вартості продукції без ПДВ з витратами на завантаження продукції в місцях навантаження та транспортними витратами 100 272 900,00 грн.
Загальна вартість продукції з ПДВ складає 315 380 520,00 грн.
При виявленні замовником (одержувачем замовника) невідповідності якості (з обов'язковим підтвердженням невідповідності якості продукції незалежною сертифікованою лабораторією) або кількості продукції, яка приймається (у тому числі по супроводжувальним документам та документам про якість продукції), постачальник за свій рахунок у термін, визначений договором здійснює допостачання продукції належної кількості та якості (а. 2.3. договору).
Одержувач замовника здійснює контроль за якістю продукції відповідно до вимог "Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів, спеціальних рідин та компонентів ракетного палива у Збройних Силах України", введеної в дію наказом Міністра оборони України від 16 грудня 2011 року № 777. (2.4 договору).
Відповідно до п. 3.1. договору ціна договору становить: без ПДВ 262 817 100, 00 грн. крім того ПДВ 52 563 420,00 грн. Ціна Договору, що підлягає оплаті становить 315380520,00 грн., у тому числі податок на додану вартість та вартість вантажних робіт в місцях завантаження і транспортні витрати. (п. 3.1 договору).
Пунктом 4.2 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний надати замовнику після постачання продукції наступні документи:
Рахунок-фактуру на відвантажену продукцію (п.п. 4.2.1. договору).
Акт приймання - передачі (додаток № 22 до Інструкції з обліку військового
майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440) (п.п. 4.2.2. договору).
Видаткову накладну (п.п. 4.2 3. договору).
Повідомлення-підтвердження (додаток 12.4. договору), яке оформлюється одержувачем замовника (п.п. 4.2.4. договору).
Копію паспорту якості на відвантажену продукцію (п.п. 4 2.5. договору).
Акт прийому-передачі продукції (додаток 12.3 Договору) (п.п. 4 2.6. договору).
Постачальником продукція постачається на умовах DDP до складу замовника, відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню торговельних термінів “Інкотермс” у редакції 2010 року згідно з встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт та збереження в межах термінів, установлених діючими технічними умовами. (п.5.1 договору).
Договір вважається виконаним при умові постачання 99 % продукції (п. 5.5. договору).
Сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом п'яти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (п. 8.2. договору).
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ - сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами (п. 8.3. договору).
Продовження строку (терміну) виконання зобов'язань (постачання товару, виконання робіт, надання послуг) можливе у випадку істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за договором у разі, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір, або уклали б його на інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору він може бути змінений або розірваний за згодою сторін (п. 8.5. договору).
Згідно з п. 8.6. договору доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за договором є відповідний документ, виданий Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Після закінчення терміну дії договору, коригування зобов'язань здійснюються на підставі підписаних обома сторонами актів звіряння (п. 10.1. договору).
Додатковою угодою №1 від 28.12.2019 до договору сторони погодили викласти п. 10.1. в новій редакції: Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.03.2020, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Після закінчення терміну дії договору, коригування зобов'язань здійснюються на підставі підписаних обома сторонами актів звіряння.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.02.2020 у справі №910/15320/19 внесено зміни до договору № 286/1/19/23 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (бензин), для техніки спеціалізованого призначення (за кошти Державного бюджету України) від 02.07.2019, а саме Специфікацію п. 1.1. договору було викладено у новій редакції.
Відповідно до специфікації постачальник зобов'язався поставити замовнику продукцію - бензин автомобільний довготривалого зберігання А-80-ДЗ (61-013-2968), ДАСТУ 8704:2017, у строки:
- до 30.10.2019 (включно) - загальна кількість 3 305,0 тон - загальною сумою вартості продукції без ПДВ з витратами на завантаження продукції в місцях навантаження та транспортними витратами 90 226 500,00 грн.;
- до 15.12.2019 (включно) - загальна кількість 2 649,0 тон - загальною сумою вартості продукції без ПДВ з витратами на завантаження продукції в місцях навантаження та транспортними витратами 72 317 700,00 грн.;
- до 31.12.2019 (включно) - загальна кількість 3 673,0 тон - загальною сумою вартості продукції без ПДВ з витратами на завантаження продукції в місцях навантаження та транспортними витратами 100 727 900,00 грн.
Загальна вартість продукції з ПДВ складає 315 380 520,00 грн.
За порушення умов договору щодо якості продукції постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 відсотків вартості продукції, що визнана неякісною. Витрати по заміні неякісної продукції відносяться на рахунок постачальника. Постачальник зобов'язаний замінити таку продукцію, або відновити її своїми силами та за свій рахунок в термін визначений договором, а також сплатити замовнику штраф у розмірі 20 відсотків від вартості продукції, яка визнана неякісною. (п. 7.3.1. договору).
Пунктом 7.3.2 договору передбачено, що за порушення строків постачання продукції постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості. Нарахування неустойки (пеня, штраф) здійснюється замовником починаючи з наступного дня від кінцевої дати постачання товару визначеної договором, до моменту надходження (постачання) товару визначеного актом приймання-передачі у випадках, а саме:
- при постачанні залізничним транспортом (залізнична станція призначення), документом що підтверджує поставку товару є належним чином оформлена залізнична накладна з відміткою про надходження товару;
- при постачанні автомобільним транспортом (бази, склади замовника, одержувача) датою постачання товару є дата, що зазначена у акті приймання-передачі товару (графа надходження).
Відповідно до пункту 6.3 договору № 286/1/19/23 постачальник зобов"язаний: забезпечити постачання продукції у строки, встановлені договором; забезпечити постачання продукції, згідно специфікації та якість якої відповідає умовам, установленим розділом ІІ договору.
Відповідно до п. 1 додатку № 12.1 до договору № 286/1/19/23 від 02.07.2019 прийняття продукції за кількістю та якістю (за встановленими документами) здійснюється одержувачем замовника в присутності представника постачальника та оформляється актом, який складає одержувач замовника у термін до 3 діб після прибуття продукції до місця поставки. Належним чином оформлені документи, зазначені у п.4.2 договору, є підтвердженням прийняття продукції. Документ про якість надається на кожну партію, яка пропонується до постачання. В паспорті виробника обов'язково зазначається інформація стосовно гарантійного терміну зберігання. У випадку не прибуття представника постачальника, продукція не приймається, всі наднормативні витрати по використанню залізничних цистерн (вагонів, автомобільного транспорту) покладаються на постачальника.
19.12.2019 відповідач поставив позивачу 49 792 кг автомобільного бензину довготривалого зберігання А-80-ДЗ, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 848374 і 848284 від 18.12.2019.
Позивач відібрав пробу поставленого товару, про що складено акт відбирання проб пального № 276 від 19.12.2019.
20.12.2019 10-й Хіммотологічний центр Міністерства оборони України видав паспорт якості № 2033 про невідповідність продукту вимогам ДСТУ 8704:2017У, зв'язку з чим повторно відібрано проби (акт відбирання проб пального від 21.12.2019 № 278) та проведено дослідження, однак за паспортом якості № 2054 від 28.12.2019 10-го Хіммотологічного центру Міністерства оборони України продукт не відповідає вимогам ДСТУ 8704:2017.
У зв'язку з простроченням поставки відповідачем продукції, 13.01.2020 позивач направив відповідачу претензію (вих. № 286/9/276) (а.с. 45-46, т.1), в якій повідомив, що у зв'язку з невиконанням договору - простроченням кінцевого терміну постачання 5 138,389 тонн продукції, відповідач має сплатити пеню у розмірі 29 012 439,92 грн. у встановлений законодавством строк; зазначив, що у разі невиконання вимог позивач буде вимушений звернутися до Господарського суду для її примусового стягнення.
Відповідач вимоги викладені в претензії не виконав, відповіді не надав.
Претензією № 286/9/1056 від 17.02.2020 (а.с. 67-68, т.1) позивач повідомив відповідача, що 49,972 тонн продукції, яка надійшла до військової частини НОМЕР_1 (м. Біла Церква) не відповідають вимогам ДСТУ 8704:2017, у зв'язку чим позивач, посилаючись на п. 7.3.1 договору, нарахував відповідачу штраф у розмірі 20 % від вартості неякісної продукції - 327 416,54 грн., який необхідно сплатити у встановлений законодавством строк; зазначив, що у разі невиконання вимог позивач буде вимушений звернутися до господарського суду для їх примусового виконання.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.02.2020 у справі №910/15320/19, зокрема, встановлено, що з урахуванням істотних змін обставин, які впливають на виконання зобов'язань за договором № 286/1/19/23 від 02.07.2019, ТОВ " ФЕРСТ ГРУП" звернулося до Київської торгово-промислової палати для засвідчення виникнення таких обставин для отримання висновку. Київська торгово-промислова палата у своєму висновку зазначила, зокрема, що у зв'язку з настанням істотної зміни обставин згідно зі статтею 652 Цивільного кодексу України ТОВ "ФЕРСТ ГРУП" має право вимагати перегляду та внесення змін до умов договору № 286/1/19/23 від 02.07.2019 в частині перенесення термінів постачання продукції на період не менше ніж на 60 календарних днів.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.02.2020 у справі №910/15320/19 внесено зміни до договору про постачання для держаних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (бензин), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) № 286/1/19/23 від 02.07.2019 щодо строків поставки товару.
Посилаючись на прострочення поставки продукцію за період з вересня по грудень 2019 року, а також на непоставку продукції у визначений договором строк (до 30.09.2019 не поставлено 144,811 тон; до 31.10.2019 не поставлено 3 182,252 тони) та постачання продукції у кількості 49 972 тон пального вартістю 1 637 0825,72 грн. неналежної якості, Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРСТ ГРУП" про стягнення з відповідача 29 339 856,40 грн. штрафних санкцій за порушення умов договору № 286/1/19/23 від 02.07.2019.
За наслідками розгляду позову Міністерства оборони України Господарським судом Дніпропетровської області прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
Приймаючи рішення щодо часткового задоволення позовних вимог, господарський суд виходив з обставин того, що поставка продукції за договором № 286/19/23 від 02.07.2019 розбита сторонами на три періоди: до 30.08.2019, 30.09.2019, 31.10.2019, однак рішенням Господарського суду м. Києва від 25.02.2020 у справі №910/15320/19 внесено зміни до договору щодо строків поставки товару, строки поставки змінено, відповідно, до 30.10.2019, 15.12.2019, 31.12.2019, у зв'язку з чим підстави для нарахування та стягнення штрафних санкцій залишилися для поставки за актом приймання-передачі № 132, поставка за яким 89,590 т продукції на суму 2 934 968,40 грн. мала відбутися до 30.10.2019, а відбулася 10.12.2019, тобто з простроченням на 41 добу, відповідно, штраф за прострочення поставки продукції на 30 діб становить 205 447,78 грн., пеня - 120 333,70 грн.; за актом приймання-передачі № 136, поставка за яким 502,139 т продукції на суму 16 450 073,64 грн. мала відбутися до 15.12.2019, а відбулася 16.12.2019, тобто з простроченням на 1 добу, відповідно, штраф за прострочення поставки на 30 діб стягненню не підлягає, пеня становить 16 450,07 грн.; решта поставок відбулися у строки, встановлені договором, з урахуванням змін, внесених за рішенням Господарського суду м. Києва від 25.02.2020 у справі №910/15320/19.
Щодо стягнення штрафних санкцій за непоставку продукції у сумі 14 425 354,74 грн., суд першої інстанції дійшов висновку, що з наданих позивачем та відповідачем документів (копій актів приймання-передачі бензину автомобільного довготривалого зберігання А-80-ДЗ (61-013-2968) ДСТУ 8704:2017 за період з вересня по грудень 2019 року; видаткових накладних про поставку бензину, підписаних одержувачами замовника за період з серпня по грудень 2019 року; копій актів звіряння розрахунків між ТОВ "ФЕРСТ ГРУП" та розпорядником коштів державного бюджету Міністерством оборони України за поставлену в 2019 році продукцію за договором від 02.07.2019 № 286/1/19/23 та за договором від 02.07.2019 № 286/1/19/24, підписані представниками позивача; відповіді Міністерства оборони України на адвокатський запит, витягів з журналу реєстрації господарських операцій з 01.01.2019 по 14.05.2021 за договором від 02.07.2019 № 286/1/19/23 та за договором від 02.07.2019 № 286/1/19/24) неможливо беззаперечно зробити висновки про обсяги поставлених нафтопродуктів, оскільки ці дані різняться у сторін і які з поставок врахував, а які не врахував позивач, визначити неможливо, що унеможливлює перевірку обґрунтованості розрахунків позивача у цій частині вимог.
Крім того, господарський суд зазначив, що в рішенні Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 у справі №910/2200/20 зазначено про відмову в прийнятті паливно-мастильних матеріалів підрозділами Міністерства оборони України за договорами від 02.07.2019 № 286/1/19/23 та № 286/1/19/24; вказаним рішенням господарського суду на користь відповідача у даній справі стягнуто 102 518 390,32 грн. за поставлені паливно-мастильні матеріали, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 910/4625/20 за договорами від 02.07.2019 № 286/1/19/23 та № 286/1/19/24 з Міністерства оборони України на користь ТОВ "ФЕРСТ ГРУП" стягнуто 80 469 436,00 грн. боргу, при цьому, за розрахунками відповідача, не спростованими позивачем, за обома договорами відповідач мав поставити позивачу 18042,00т продукції, (з них 9 627 т за договором № 286/1/19/23), а поставив 17 995,256 т, що складає 99,74% від загального обсягу продукції, обумовленого договорами, що відповідно до п.5.5. договорів вважається виконанням зобов'язань. Враховуючи вищезазначене. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження своїх вимог про стягнення штрафних санкцій за непоставку продукції.
Стосовно вимог позивача про стягнення штрафу (20 %) за поставку неякісної продукції, господарський суд визнав ці вимоги необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 2.3. договору при виявленні замовником (одержувачем замовника) невідповідності якості (з обов'язковим підтвердженням невідповідності якості продукції незалежною сертифікованою лабораторією) або кількості продукції, яка приймається (у тому числі по супроводжувальним документам та документам про якість продукції), постачальник за свій рахунок у термін, визначений договором, здійснює допостачання продукції належної кількості та якості, тобто, договором обумовлено перевірку якості продукції незалежною сертифікованою лабораторією, однак позивачем до матеріалів справи надано паспорти якості на бензин, видані 10-м Хіммотологічним центром Міністерства оборони України, атестат про акредитацію10-го Хіммотологічного центру Міністерства оборони, дійсний з 17.09.2018 до 16.09.2023, при цьому наказ № 25 від 12.06.2019 про затвердження Положення про 10-й Хіммотологічний центр Міністерства оборони України підписав директор Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, директор того ж Департаменту підписав і позовну заяву у даній справі, у зв'язку з чим, висновки 10-го Хіммотологічного центру Міністерства оборони не можна вважати висновками незалежної сертифікованої лабораторії, яка повинна підтверджувати невідповідність якості поставленої за договором продукції, що передбачено пунктом 2.3. договору.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог частини 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів констатує, що рішення господарського суду оскаржується лише в частині задоволення господарським судом позовних вимог про стягнення 342 231,51 грн. штрафних санкцій за двома актами приймання-передачі: № 132 та № 136.
Оскільки рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується, тобто не є вимогою апеляційної скарги, тому суд апеляційної інстанції законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині не перевіряє.
З урахуванням меж апеляційного оскарження, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних щодо стягнення з відповідача на користь Міністерства оборони України 342 231,55 грн. штрафних санкцій за двома актами приймання-передачі: № 132 та № 136, з наступних мотивів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Правовідносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Аналогічні приписи містяться у статті 265 Господарського кодексу України відповідно до якої за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду м. Києва від 25.02.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020, у справі №910/15320/19 внесені зміни до договору № 286/1/19/23, а саме до пункту 1.1 договору №286/1/19/23, викладено Специфікацію у редакції, відповідно до якої ТОВ "ФЕРСТ ГРУП" зобов'язано поставити Міністерству оборони України продукцію в кількості 3305,0 тонн - до 30.10.2019, 2649,0 тонн - до 15.12.2019, 3673,0 тонн - до 31.12.2019 на загальну вартість 315 380 520грн. (з ПДВ).
Отже, рішенням Господарського суду м. Києва від 25.02.2020 у справі № 910/15320/19 внесено зміни до договору № 286/1/19/23 від 02.07.2019 та продовжено строки поставки продукції.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.07.2020 у справі № 910/4625/20 встановлено, що у період з 15 до 28 грудня 2019 року ТОВ "ФЕРСТ ГРУП" відвантажено автомобільним та залізничним транспортом у місця вказані в рознарядках за договорами, а відповідними одержувачами Міністерства оборони України прийнято в подальшому наступну продукцію:
- 1194,964 тонн на станцію Індустріальна, м. Харків (отримувач - військова частина НОМЕР_2 ), що підтверджується відповідними товарно-транспортними та залізничними накладними;
- 820,3 тонн на станцію Біла Церква Київської області (отримувач - військова частина НОМЕР_1 ), що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними;
- 240,871 тонн на станцію Костянтинівка Миколаївської області (отримувач - військова частина НОМЕР_3 ), що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними;
- 200,197 тонн на станцію Куликів Львівської області (отримувач - військова частина НОМЕР_4 ), що підтверджується відповідними товаротранспортними накладними, видатковою накладною № 1771 від 30.12.2019, актами приймання-передачі № 29, №30, затвердженими командиром військової частини № 2678 10.01.2020 (дата закінчення приймання продукції), повідомленням підтвердженням № 1 отримання та оприбуткування за бухгалтерським обліком матеріальних цінностей, закуплених Міністерством оборони України в централізованому порядку 14.01.2020 № 13/ПММ.
Крім того, у грудні 2019 року на підставі рознарядок Міністерства оборони України на зазначені в них адреси та відповідним одержувачам Міністерства оборони України було поставлено, а останніми в подальшому прийнято від ТОВ "ФЕРСТ ГРУП" продукцію у загальному обсязі 2456,332 тонн, загальною вартістю 80 469 436,32 грн. (з ПДВ), зокрема:
- військовою частиною НОМЕР_2 - продукцію обсягом 1194,964 тонн, загальною вартістю 39147020,64 грн (з ПДВ);
- військовою частиною А2791 - продукцію обсягом 820,3 тонн, загальною вартістю 26873028 грн. (з ПДВ);
- військовою частиною А3476 - продукцію обсягом 240,871 тонн, загальною вартістю 7 890 933,96 грн. (з ПДВ);
- військовою частиною НОМЕР_4 - продукцію обсягом 200,197 тонн, загальною вартістю 6 558 453,73 грн. (з ПДВ).
При цьому, Господарський суд м. Києва в рішенні від 29.07.2020 у справі №910/4625/20 зазначив, що враховуючи внесені рішеннями судів, що набрали законної сили, у справах №910/15314/19 та №910/15320/19 стосовно зміни до договорів щодо строків поставки продукції, остання була поставлена ТОВ "ФЕРС ГРУП" у передбачений договорами строк, у зв'язку з чим ТОВ "ФЕРСТ ГРУП" не можна вважати таким, що порушив строки поставки, оскільки спірна партія продукції була ним поставлена без прострочення.
Крім того, Господарський суд м. Києва у справі № 910/4625/20 встановив, що відвантаження спірної продукції здійснювалось постачальником за згоди замовника, що виражена в листі від 07.10.2019 №286/9/6324 та до моменту повідомлення замовника (Міністерства оборони України) про відмову від прийняття подальшого виконання зобов'язань (лист від 17.01.2020№ 286/9/366); спірна продукція була поставлена позивачем у передбачений договорами строк, відповідач неправомірно від неї відмовився та неправомірно відмовлявся приймати товаросупровідні документи на цю продукцію, а тому обов'язок ТОВ "ФЕРСТ ГРУП" щодо поставки продукції слід вважати виконаним; продукція вважається прийнятою відповідачем, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що продукція не відповідала якості, кількості та іншим характеристикам визначених замовником і будь-яких зауважень чи претензій з даного приводу відповідач не пред'явив.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, до спірних правовідносин застосуванню підлягає принцип res judicata, тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 року у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 року у справі «Науменко проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Крім того, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України"; від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії").
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Таким чином, у зв'язку із набранням законної сили рішеннями Господарського суду м. Києва у справі №910/4625/20 обставини, встановлені в цьому рішенні, є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Враховуючи зазначене, при розгляді справи №910/4625/20 Господарським судом м. Києва, зокрема, встановлено, що за договором № 286/1/19/23 від 02.07.2019, з урахуванням рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 910/15320/20 ТОВ "ФЕРСТ ГРУП" було поставлено Міністерству оборони України продукцію, обумовлено зазначеним договором, у передбачений договором строк. Отже, обставина відсутності прострочення поставки Відповідачем за договором № 286/1/19/23 від 02.07.2019 не підлягає доказуванню по цій справі.
Крім того, як вже зазначалося вище, рішенням Господарського суду м. Києва від 25.02.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020, у справі №910/15320/19 внесені зміни до договору № 286/1/19/23, а саме до пункту 1.1 договору №286/1/19/23, викладено Специфікацію у редакції, відповідно до якої ТОВ "ФЕРСТ ГРУП" зобов'язано поставити Міністерству оборони України продукцію в кількості 3305,0 тонн - до 30.10.2019, 2649,0 тонн - до 15.12.2019, 3673,0 тонн - до 31.12.2019 на загальну вартість 315 380 520грн. (з ПДВ).
Враховуючи рішення Господарського суду м. Києва від 25.02.2020 у справі №910/15320/19, яким було внесено зміни до договору № 286/1/19/23, суд першої інстанції прийшов до висновку, що строки поставки за актами приймання-передачі № 132 та № 136 закінчуються 30.10.2019 та 15.12.2019, відповідно.
В той же час, колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що господарським судом не обґрунтовано, чому саме для цих актів приймання-передачі строки поставки закінчуються саме 30.10.2019 та 15.12.2019, оскільки рішенням Господарського суду м. Києва від 25.02.2020 у справі №910/15320/19 було внесено зміни до Специфікації до договору №286/1/19/23 в цілому, змінивши строки постачання конкретних обсягів продукції взагалі, не поділяючи обсяг продукції між окремими військовими частинами.
Отже, враховуючи обставини того, що рішенням Господарського суду м. Києва від 25.02.2020 у справі №910/15320/19 було внесено зміни до Специфікації до договору №286/1/19/23 в цілому, змінено строки постачання конкретних обсягів продукції в цілому, а не між окремими військовими частинами, відповідно, колегія суддів приходить до висновку, що у випадку непоставки продукції, яка була прийнята за актами № 132 та № 136 до 30.10.2019 до 15.12.2019, відповідач не був позбавлений права здійснити поставку вказаної продукції до 30.12.2019, враховуючи продовження строків поставки продукції, які були продовжені шляхом внесення змін до договору № 286/1/19/23 рішенням Господарського суду м. Києва від 25.02.2020 у справі №910/15320/19.
Між тим, вищезазначеного не було враховано господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення.
Відповідно до п.п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з'ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, приходить висновку, що доводи апеляційної скарги про не з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права (ч. 4 ст. 75 ГПК України) знайшли своє підтвердження.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення, яким в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРСТ ГРУП" на користь Міністерства оборони України 342 231,55 грн. штрафних санкцій слід відмовити.
Зважаючи на повне задоволення апеляційної скарги та відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем за подання позовної заяви у даній справі, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача, а судові, витрати, понесені відповідачем за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРСТ ГРУП" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2021 у справі №904/1906/20 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2021 у справі №904/1906/20 - скасувати у задоволеній частині.
Прийняти у цій частині нове рішення, яким у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРСТ ГРУП", м. Дніпро на користь Міністерства оборони України, м. Київ 342 231,55 грн. - штрафних санкцій та 5 133,47 грн. судового збору - відмовити.
Витрати по справі за подання позовної заяви покласти на позивача.
В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2021 у справі № 904/1906/20 - залишити без змін.
Стягнути з Міністерства оборони України, м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРСТ ГРУП", м. Дніпро 7 700,20 грн. витрат зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена та підписана 22.12.2021.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Березкіна
Суддя С.Г. Антонік