Постанова від 22.12.2021 по справі 904/5705/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2021 року м.Дніпро Справа № 904/5705/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Дарміна М.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2021, ухвалене суддею Бондарєвим Е.М., м. Дніпро, повний текст якого підписаний 30.08.2021, у справі №904/5705/21

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг,

про стягнення 65 758,80 грн. плати за користування вагонами та 3 766,80 грн. збору за зберігання

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 65 758,80 грн. плати за користування вагонами та 3 766,80 грн. збору за зберігання вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/М-20240/НЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець від 20.03.2020, а саме у грудні 2020 року на адресу одержувача ПрАТ "Інгулецький ГЗК" були прийняті до перевезення порожні власні вагони, у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу з колій станції призначення, що призвело до зайнятості колій, вантаж було затримано на шляху прямування. Відповідно до наказів №№ 822 від 18.12.2020, 828 від 19.12.2020, 836 від 21.12.2020, 840 від 23.12.2020, 841 від 23.12.2020, 846 від 23.12.2020 на підходах до станції призначення Інгулець, зокрема станціях кривий Ріг - Західний, Гейківка, Марганець, Чортомлик, Апостолове затримувались вагони.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2021 у справі №904/5705/21 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 65 758,80 грн. плати за користування вагонами та 3 766,80 грн. збору за зберігання та 2 270,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, нез'ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати повністю, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Одночасно у змісті апеляційної скарги викладено клопотання про поновлення строку на оскарження рішення суду, яке мотивовано отриманням повного тексту рішення суду 10.09.2021.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем до позовної заяви не було додано витягів з книг повідомлень за період дії наказів про затримку вагонів на підходах до станції Інгулець (на станціях Марганець, Чортомлик, Гейківка, Кривий Ріг-Західний, Апостолове) за період 18.12.2020 по 23.12.2020, відповідно, позивачем не доведено факту скупчення вагонів, що простоювали на станції призначення Інгулець у період дії наказів, з вини відповідача, що стали причиною затримки вагонів на станціях підходу.

Також, за доводами скаржника, позивачем до позовної заяви не долучені докази щодо повноважень осіб, які підписали накази про затримку вагонів по станціям Марганець, Чортомлик, Гейківка, Кривий Ріг-Західний, Апостолове, господарським судом не встановлено повноваження осіб, що підписали спірні накази, у зв'язку з чим вказані докази не досліджені в повному обсязі та судом не надано їм належної оцінки.

Апелянт вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції не приділив уваги наявним доводам відповідача у їх сукупності, судом не було здійснено належного аналізу документального обґрунтування відсутності вини ПРАТ "ІНГЗК", що стало наслідком задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, за відсутності належних на те підстав.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2021, справу №904/5705/21 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Антонік С.Г., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2021 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі; апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

22.10.2021 на адресу суду від скаржника на виконання вимог ухвали від 11.10.2021, надійшла заява про усунення недоліків скарги з доказами їх усунення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2021 визнано причини пропуску строку на подання апеляційної скарги поважними та відновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2021 у справі №904/5705/21; зупинено дію рішення на час апеляційного розгляду справи; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження; сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань.

28.10.2021 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов відзив на апеляційну скаргу, позивач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду - без змін, зазначає, що позивачем до позовної заяви були додані витяги з книги ГУ-2 як за період затримки на підходах до станції призначення, так і за період затримки на станції призначення, що підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.

Позивач вважає, що підписання наказу фактично є правочином, недійсність правочинів (наказів) законом прямо не встановлена, а відповідач не надав доказів визнання судом недійсними цих правочинів, у зв'язку з чим при заявлені подібних позовів залізницею ніколи не долучаються будь-які докази повноважень підписантів наказів про затримку, однак, відповідно до принципу добросовісності у межах цієї справи надав докази на підтвердження повноважень підписантів наказів про затримку спірних вагонів, а саме копію Інструкції оформлення затриманих поїздів на підходах до станції призначення на Придніпровській залізниці, що затверджена наказом №75/Н від 08.02.2011 та копію довіреності Страшка Ю.Е.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

20.03.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі начальника структурного підрозділу "Служба комерційної роботи та маркетингу" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" №ПР/М-20240/НЮдч (а.с.98-103, т. 1), відповідно до п. 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця": стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії № 2. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено на продовженні колії №3 біля вхідного сигналу "НІ", на продовженні колії №2 біля вхідного сигналу "НІІ".

Згідно з умовами пункту 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.

У пункті 5 договору сторони погодили, що здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленням, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПРАТ "Інгулецький ГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форма ГУ-2.

Відповідно до умов пункт 6 договору вагони для під'їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій №1, 2, 3, ІV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

Всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон (пункт 7 договору).

Згідно з умовами пункту 10 договору середньодобова переробна спроможність по основним вантажним фронтам наведена у додатку 1 до договору.

Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

У пункті 11 договору сторони погодили, що для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 12,0 годин.

Відповідно пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".

Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 01.04.2020 до 31.03.2021 (включно).

Доказів припинення чи визнання недійсним вказаного вище договору сторонами суду не надано.

На виконання умов договору у грудні 2020 року за залізничними накладними №№ 52197779, 52196870, 52196920, 52196748, 52196185, 52192820, 52192838, 52192804, 52192846, 51966869, 52190444, 52190485, 52190493, 52190469, 52190436, 52190410, 52190105, 52190162, 52190451, 52190477, 52190113, 52190121, 52190188, 52190428, 52190170, 52190196, 52190139, 52190147, 52194750, 52194701, 52194727, 52219565, 52219573, 41758368, 41813296, 41813205, 41813304, 41813379, 41813403, 41813262, 41813361, 41813221, 41813239, 41813320, 41813353, 41813346, 41813213, 41813411, 41813254, 41813312, 41758269, 41758194, 41813429, 41813338, 41813437, 41813387, 41758350, 41813395, 41813189, 41758327, 41758343, 41758251, 41813247, 41822297, 41823071, 41822073, 41829383, 41822370, 41829326, 41822115, 41822388, 41822107, 41822255, 41822354, 41822016, 41822172, 41822206, 41822164, 41822081, 41822180, 41822305, 41822271, 41822156, 41822230, 41829425, 41822321, 41823055, 41822123, 41822248, 41822198, 41822339, 41822214, 41823097, 46269015, 46268850, 46268843, 46268827, 46268819, 46268736, 46268728, 46268686, 46268678, 46268652, 46269007, 46276002, 46276127, 46275962, 46275913, 46276101, 46276077, 52239555, 52239779, 46030185, 46136487, 41756909, 41757030, 41756883, 46156113, 46156790, 41817180, 41820911, 41820945, 41818527, 41818246, 41818519, 41818352, 41818261, 41818337, 41818295, 41818634, 41818345, 41818287, 41818220, 41818444, 41818451, 41818253, 41818501, 46213179, 46211512, 41818709, 41818717, 41818964, 41818972, 41818923, 41818741, 41818758, 41818774, 41864760, 41864752, 41864679, 418864828, 41864745, 41864851, 41864968, 41867901, 41865064, 41864927, 52197308, 52204682, 46190344, 41755315, 41755323, 41764093, 41764200, 41764242, 41764234, 41764218, 41764085, 41764119, 41764226, 46187894, 46187902, 46187043, 52218815, 41866922, 41867219, 41866708, 41820929, 41820713 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" порожні власні вагони.

Згідно із зазначеними накладними, станція та залізниця призначення - Інгулець Придніпровської залізниці.

У зв'язку з тим, що на станції призначення Інгулець на той час мало місце скупчення вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та не були забрані ним на свою під'їзну колію, вантаж затримано на шляху прямування за наказами №№ 822 від 18.12.2020, 828 від 19.12.2020, 836 від 21.12.2020, 840 від 23.12.2020, 841 від 23.12.2020, 864 від 23.12.2020 про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення Інгулець, зокрема станціях Кривий Ріг - Західний, Гейківка, Марганець, Чортомлик, Апостолове.

За цим фактом станціями затримки Кривий Ріг - Західний, Гейківка, Марганець, Чортомлик, Апостолове у порядку передбаченому п.п.9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №29 від 18.12.2020, №36 від 19.12.2020, №37 від 21.12.2020, №191 від 23.12.2020, №192 від 23.12.2020, №34 від 20.12.2020, так і загальної форми ГУ-23 (№194 від 18.12.2020, №182 від 23.12.2020, №360, 361 від 19.12.2020, №362, 363 від 21.12.2020) та станцією призначення Інгулець складені акти про затримку ф.ГУ-23 №№ 4805, 4808, 4809, 4810, 4813, 4815, 4816, 4817, 4819, 4823, 4830, 4832, 4833, 4837, 4838, 4842, 4846, 4848, 4849, 4851, 4852, 4854, 4856, 4859, 4860, 4878, 4879, 4880, 4891, 4895, 4897 у період з 17.12.2020 по 23.12.2020, які підписані представниками станції і відповідача.

При цьому, вищевказані акти підписані ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" із запереченнями, а саме: непогодження з актами, оскільки вагони пред'явлені в порушення договору відповідно до якого вагони здаються на під'їзну колію ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" в тій кількості, в якій прибули.

Накази на початок і кінець затримок надавались враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини цього підприємства.

Акти загальної форми складені на станції Інгулець за весь час затримки вагонів на станцій підходу Марганець до станції призначення по наказу № 822 за період з 03год. 00хв. 18.12.2020 по 13год.07хв. 21.12.2020.

Акти загальної форми складені на станції Інгулець за весь час затримки вагонів на станції підходу Чортомлик до станції призначення по наказу № 828 за період з 16год.04хв. 19.12.2020 по 19год.10хв. 20.12.2020.

Акти загальної форми складені на станції Інгулець за весь час затримки вагонів на станції підходу Чортомлик до станції призначення по наказу № 836 за період з 12год.10хв. 21.12.2020 по 19 год. 10 хв. 21.12.2020.

Акти загальної форми складені Інгулець, за весь час затримки вагонів на станції підходу Кривий Ріг-Західний до станції призначення по наказу № 840 за період з 09год.11хв. 23.12.2020 по 12год.30хв. 23.12.2020.

Акти загальної форми складені на станції Інгулець за весь час затримки вагонів на станції підходу Кривий Ріг-Західний до станції призначення по наказу № 841 за період з 09од.12хв. 23.12.2020 по 16год.30хв. 23.12.2020.

Акти загальної форми складені на станції Інгулець за весь час затримки вагонів на станції підходу Апостолове до станції призначення по наказу № 864 за період з 15 од.55хв. 23.12.2020 по 19 год.15хв. 23.12.2020.

По прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК у відповідності з п.4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі ф.ГУ-2. Але, прибулі на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" вагони своєчасно не забрані ним на під'їзну колію, про що складені акти загальної форми ГУ-23 №№ 4805, 4808, 4809, 4810, 4813, 4815, 4816, 4817, 4819, 4823, 4830, 4832, 4833, 4837, 4838, 4842, 4846, 4848, 4849, 4851, 4852, 4854, 4856, 4859, 4860, 4878, 4879, 4880, 4891, 4895, 4897 у період з 17.12.2020 по 23.12.2020.

Про прибуття вагонів на адресу відповідача, Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" своєчасно повідомлено залізницею, що підтверджується повідомленнями про затримку вагонів.

Несвоєчасне забирання з колій станції Інгулець одержувачем ПрАТ "Інгулецький ГЗК", вантажів які прибували на його адресу є порушенням вимог п.3.3 Правил видачі вантажу та ст.ст.46, 47, 125 Статуту залізниць України та п.5 договору № ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020.

Несвоєчасне вивільнення відповідачем колії станції Інгулець Придніпровської залізниці від вантажу, який вже прибув на його адресу, унеможливило виконання залізницею зобов'язань за договором на перевезення. Через затримку вагонів на станції призначення і на підході до неї з вини відповідача, була знижена пропускна спроможність для перевезення інших поїздів.

Після прибуття спірних вагонів, станцією призначення Інгулець на підставі актів ф.ГУ-23а, ф.ГУ-23 складених станціями Кривий Ріг - Західний, Гейківка, Марганець, Чортомлик, Апостолове через затримку вагонів з вини відповідача на підставі наказів №№ 822 від 18.12.2020, 828 від 19.12.2020, 836 від 21.12.2020, 840 від 23.12.2020, 841 від 23.12.2020, 864 від 23.12.2020 нарахована плата за користування вагонами згідно відомостей ГУ-46 №№ 23129942, 23129943, 23129944, 24129946, 24129947, 24129948, 24129949, 24129950, 24129952, 24129953, 25129961, 25129962, 26129964, 26129966, 26129967, 27129982, 27129983, 28129986, 28129987 на загальну суму 65 758,80 грн. (з ПДВ) та збір за зберігання вантажу по накопичувальним карткам ф.ФДУ-92 №№ 24129069, 29129072 в сумі 3 766, 80 грн. (з ПДВ).

Вищезазначена сума розрахована з урахуванням наявності актів ф.ГУ-23, які підтверджували затримку вагонів на коліях станції призначення за весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення.

Відомості плати ф. ГУ-46 та накопичувальні картки ф. ФДУ-92 відповідачем було підписано із запереченнями.

Відповідач нараховану плату за користування спірними вагонами у розмірі 65 758,80 грн. та збір за зберігання вантажу в сумі 3 766, 80 грн. не сплатив, що і стало підставою звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, господарський суд виходив із доведеності позивачем належними та допустимими доказами вини відповідача у зайнятості колій на станції призначення Інгулець, в зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем на свою під'їзну колію, зокрема: актами загальної форми ГУ-23, складеними станцією призначення Інгулець Придніпровської залізниці, повідомленнями про прибуття вагонів, переданими відповідачу, зареєстрованими в Книзі повідомлень форми ГУ-2, складеними станцією Інгулець, відомостями про нарахування плати за користування вагонами форми ГУ-46, за якими нарахована плата за користування вагонами та накопичувальними картками, в яких розрахований збір за зберігання вантажу. При цьому відсутність своєї вини, за якою відповідач звільняється від відповідальності за нормами ст.121 Статуту та п.16 Правил користування вагонами і контейнерами, відповідачем не доведено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статтею 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (стаття 71 Статуту залізниць України).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Судом першої інстанції встановлено, що наявні в матеріалах справи залізничні накладні №№ 52197779, 52196870, 52196920, 52196748, 52196185, 52192820, 52192838, 52192804, 52192846, 51966869, 52190444, 52190485, 52190493, 52190469, 52190436, 52190410, 52190105, 52190162, 52190451, 52190477, 52190113, 52190121, 52190188, 52190428, 52190170, 52190196, 52190139, 52190147, 52194750, 52194701, 52194727, 52219565, 52219573, 41758368, 41813296, 41813205, 41813304, 41813379, 41813403, 41813262, 41813361, 41813221, 41813239, 41813320, 41813353, 41813346, 41813213, 41813411, 41813254, 41813312, 41758269, 41758194, 41813429, 41813338, 41813437, 41813387, 41758350, 41813395, 41813189, 41758327, 41758343, 41758251, 41813247, 41822297, 41823071, 41822073, 41829383, 41822370, 41829326, 41822115, 41822388, 41822107, 41822255, 41822354, 41822016, 41822172, 41822206, 41822164, 41822081, 41822180, 41822305, 41822271, 41822156, 41822230, 41829425, 41822321, 41823055, 41822123, 41822248, 41822198, 41822339, 41822214, 41823097, 46269015, 46268850, 46268843, 46268827, 46268819, 46268736, 46268728, 46268686, 46268678, 46268652, 46269007, 46276002, 46276127, 46275962, 46275913, 46276101, 46276077, 52239555, 52239779, 46030185, 46136487, 41756909, 41757030, 41756883, 46156113, 46156790, 41817180, 41820911, 41820945, 41818527, 41818246, 41818519, 41818352, 41818261, 41818337, 41818295, 41818634, 41818345, 41818287, 41818220, 41818444, 41818451, 41818253, 41818501, 46213179, 46211512, 41818709, 41818717, 41818964, 41818972, 41818923, 41818741, 41818758, 41818774, 41864760, 41864752, 41864679, 418864828, 41864745, 41864851, 41864968, 41867901, 41865064, 41864927, 52197308, 52204682, 46190344, 41755315, 41755323, 41764093, 41764200, 41764242, 41764234, 41764218, 41764085, 41764119, 41764226, 46187894, 46187902, 46187043, 52218815, 41866922, 41867219, 41866708, 41820929, 41820713 містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Слід зазначити, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17.

Положеннями статті 42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.

Відповідно до статей 46, 47 Статуту залізниць України, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

У разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.), останній зобов'язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання.

Для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії (ст. 64 Статуту залізниць України).

Статтею 71 Статуту залізниць України визначено, що порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Згідно ст. 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

При цьому порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою перевізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17.

Збір за зберігання вантажу нараховується згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Згідно наказу Міністерства інфраструктури України №418 від 11.08.2021 "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.08.2021 за № 1070/36692, до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах II і III Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 3, 023.

Відповідно до п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №113 від 25.02.1999, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.

Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно п. 6, 7 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. Час користування вагонами на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях.

За приписами п. 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно п. 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Пунктом 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п. 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

За приписами п. 13 Правил плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Згідно з п. 14 Правил розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.

Пунктом 15 Правил передбачено, що за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.

Згідно наказу Міністерства інфраструктури України №205 від 22.03.2019 "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.03.2019 за № 320/33291, до плати за користування вагонами та контейнерами, що вказана в розділі V Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 3,023.

За статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що після прибуття вагонів на станцію призначення Інгулець Придніпровської залізниці позивач своєчасно, відповідно до пункту 5 договору, повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (т.1, а.с. 23-55, т.1).

Факт скупчення вагонів на станції призначення Інгулець доведений позивачем наявними в матеріалах справи актами загальної форми ГУ-23: №№ 4805, 4808, 4809, 4810, 4813, 4815, 4816, 4817, 4819, 4823, 4830, 4832, 4833, 4837, 4838, 4842, 4846, 4848, 4849, 4851, 4852, 4854, 4856, 4859, 4860, 4878, 4879, 4880, 4891, 4895, 4897 у період з 17.12.2020 по 23.12.2020, в яких вказаний час початку та закінчення затримки вагонів та їх номери.

За весь час затримки спірних вагонів на підставі актів загальної форми ГУ-23 та згідно з Тарифним керівництвом № 1 позивачем розрахована плата за користування спірними вагонами за Відомостями форми ГУ-46 №№ 23129942, 23129943, 23129944, 24129946, 24129947, 24129948, 24129949, 24129950, 24129952, 24129952, 24129953, 25129961, 25129962, 26129964, 26129966, 26129967, 27129982, 27129983, 28129986, 28129987 на загальну суму 65 758,80 грн. (з ПДВ) та збір за зберігання вантажу по накопичувальним карткам ф.ФДУ-92 №№ 24129069, 29129072 в сумі 3 766,80 грн. (з ПДВ).

Розрахунок плати за користування вагонами здійснений позивачем правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.

За цих обставин, з урахуванням наведених правових положень, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно нараховано відповідачу плату за користування вагонами у розмірі 65 758,80 грн. та збір за зберігання вантажу в сумі 3 766,80 грн., що є підставою для задоволення позовних вимог.

Колегією суддів визнані безпідставними доводи скаржника про те, що позивачем під час розгляду справи не було надано витягів з книг повідомлень за період дії наказів про затримку вагонів на підходах до станції Інгулець з 18.12.2020 по 23.10.2020.

Так, відповідно до ст.ст.74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В рамках справи, що розглядається, документальними підставами вимог про стягнення спірної суми є акти форми ГУ-23 №№ 4805, 4808, 4809, 4810, 4813, 4815, 4816, 4817, 4819, 4823, 4830, 4832, 4833, 4837, 4838, 4842, 4846, 4848, 4849, 4851, 4852, 4854, 4856, 4859, 4860, 4878, 4879, 4880, 4891, 4895, 4897, якими підтверджується зайнятість колій на станції Інгулець на час видачі спірних наказів.

Отже, лише незгода зі змістом спірних наказів, без підтвердження належними та допустимими доказами, не свідчить про відсутність вини відповідача у затримці вагонів.

Водночас, позивачем дотримано порядок дій та складено відповідні акти на засвідчення вказаних обставин відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідачем не надано належних доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу.

Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.76, 77 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, відповідач не надав.

При цьому доказами вини відповідача у затримці вагонів на підходах до станції призначення Інгулець та правомірності дій залізниці щодо видання наказів, перелічених вище у цій постанові, є: акти загальної форми ГУ-23, акти про затримку вагонів ф. ГУ-23а, повідомлення про затримку вагонів, накази на затримку вагонів, відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 та накладні, оформлені працівниками залізниці у відповідності з вимогами діючих нормативно-правових документів: п. п. 4, 6, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами, ст. ст. 119, 125 Статуту залізниць України, Договору сторін.

Згідно матеріалів справи і встановлених судом першої інстанції обставин, позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем) ПрАТ "Інгулецький ГЗК" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.

Також, матеріалами справи підтверджується, що станціями призначення та затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки (початок і кінець затримки), згідно із Тарифним керівництвом №1 розрахована плата за користування спірними вагонами у розмірі 65 758,80 грн. та збір за зберігання вантажу у розмірі 3 766,80 грн.

Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника.

Між тим, доказів повідомлення відповідачем позивача відповідно до п. 8 договору про готовність вагонів до забирання матеріали справи не містять.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що спірні вагони були затримані на шляху прямування з вини відповідача через скупчення на станції призначення вагонів і несвоєчасне вивільнення відповідачем колій від вантажу, який прибув на його адресу, що є порушенням п. 33 Правил видачі вантажів та ст. ст. 46, 47 Статуту залізниць України.

Згідно з ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 (п.8 договору).

Згідно з абз. 5 п. 12 Інструкції оформлення затримки поїздів на підходах до станції призначення на Придніпровській залізниці, (затвердженої наказом начальника залізниці №75/Н від 08.02.2011) при поновленні приймання вагонів вантажовласником, зі станцій затримки у першу чергу повинні відправлятись вагони, які вказані у заявці вантажовласника, з урахуванням поїзної обстановки на дільниці, а за відсутності заявки - враховувати можливість відправлення вагонів, які були затримані першими.

Вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передавання на під'їзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на станції призначення більше нормативного часу і не забиралися на під'їзну колію.

Порядок нарахування плати за користування вагонами визначений в Правилах користування вагонами і контейнерами, де зазначено:

- п.12: "Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.";

- п.6: "Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника."

Тобто, вагони, які затримані по наказах на станціях підходу та призначення з вини вантажовласника - знаходяться у користуванні вантажовласника. У такому разі, плата за користування вагонами обчислюється за загальний час (з часу передачі наказу на затримку вагонів до часу закінчення затримки на підході до станції призначення, згідно наказу) + (час від початку затримки до часу закінчення затримки на коліях станції призначення).

Плата за користування вагонами розраховується на підставі вимог ст.ст.119, 125 Статуту залізниць України, п.п.3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами, затверджених наказом Мінтрансу України №113 від 25.02.1999 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, Розділу V Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Мінтрансу №551 від 15.11.1999.

Наявність вільних під'їзних колій на станції за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.

Також слід наголосити, що зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо.

Підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України (затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України №507 від 31.08.2005) визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України (затверджених наказом Міністерства транспорту України № 411 від 20.12.1996) черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання.

Жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій з прибуття та відправлення поїздів всі колії станції повинно бути зайнято.

Отже, на станції призначення, окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.06.2018 у справі №904/7535/17 та колегій суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 26.06.2020 у справі №908/1925/19, від 23.06.2020 у справі №908/1746/19, від 06.04.2020 у справі №908/1417/19.

Крім того, колегія суддів зауважує, що пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами визначено випадки, коли вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами.

Причина звільнення від плати за користування загонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Як вбачається з відомостей плати за користування загонами, у графі "примітка" містяться лише поодинокі зазначення який тип вагону (власний/орендований), даних щодо інших даних графа "примітка" не містять.

Також, не заповнений пункт 9 "... відповідальність залізниці та форс - мажор" графи "Час користування, год., хв.".

При цьому, при підписанні представником відповідача відомостей, зауважень щодо вищевказаних граф не зафіксовано.

В свою чергу, зауваження відповідача в актах форми ГУ-23 та відомостях плати за користування вагонами, складених залізницею, не є належним доказом вини залізниці, оскільки такі зауваження позбавляють залізницю лише можливості списати плату у безспірному порядку, в той час, як в судовому порядку відповідач має довести належними та допустимими доказами обґрунтованість своєї незгоди з актами і відомостями плати за користування вагонами.

Отже, з урахуванням відсутності доказів на підтвердження вживання відповідачем передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, вбачається вина останнього у такому скупченні, внаслідок чого спірні вагони затримувалися на станції призначення.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано доказів того, що він мав можливість прийняти спірні вагони, а також не доведено наявності обставин, які б могли бути підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Отже, вимоги позивача про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу є правомірними та правильно задоволені судом першої інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги про підписання наказів не уповноваженими посадовими особами залізниці, то вони відхиляються судом апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 9 Правил користування вагонами і контейнерами, передбачено, що про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується особою, визначеною начальником залізниці.

Порядок затримки поїздів на підходах до станції призначення визначений в Інструкції оформлення затриманих поїздів на підходах до станції призначення на Придніпровський залізниці №75/Н від 08.02.2011, затвердженої начальником залізниці.

Відповідно до п.3 даної Інструкції, на підставі одержаної інформації та наявності кількості вагонів на підходах до станції призначення дирекцією залізничних перевезень видається наказ про затримку вагонів з вини вантажовласника за формою, наведеною в додатку №4 пункту 9 Правил користування вагонами.

Наказ про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласників на підходах до станції призначення видається і підписується заступником начальника залізниці - начальником дирекції залізничних перевезень. У випадках відсутності на робочому місці начальника дирекції залізничних перевезень та у неробочий час обов'язки щодо видачі та підписання наказів про затримку вагонів на підходах до станції призначення покладаються на заступників начальників дирекцій залізничних перевезень, начальників відділів перевезень дирекцій, чергових по дирекціях. Порядок видачі наказів посадовими особами дирекцій установлюється начальниками дирекцій залізничних перевезень.

У цьому зв'язку, накази про затримку спірних вагонів підписані посадовими особами залізниці, що свідчить про оформлення належним чином затриманих поїздів на підходах до станції призначення. Також слід наголосити, що накази на затримку вагонів складені позивачем у відповідності до вимог п.п.9,10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, в той час, як в підтвердження своєї правової позиції та спростовування правомірності складання наказів відповідачем не надано жодного доказу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Оскільки загальна ціна позову становить 69 525,60 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв'язку з чим відповідно до ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2021 у справі № 904/5705/21 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2021 у справі №904/5705/21 - залишити без змін.

Судові витрати Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена та підписана - 22.12.2021.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік

Суддя М.О. Дармін

Попередній документ
102102591
Наступний документ
102102593
Інформація про рішення:
№ рішення: 102102592
№ справи: 904/5705/21
Дата рішення: 22.12.2021
Дата публікації: 24.12.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; перевезення, транспортного експедирування; залізницею
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (06.10.2021)
Дата надходження: 06.10.2021
Предмет позову: стягнення 65 758,80 грн. плати за користування вагонами та 3 766,80 грн. збору за зберігання