Єдиний унікальний номер 317/2845/21
Провадження № 2/317/1091/2021
22 грудня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Сакояна Д.І.
за участі:
секретаря судового засідання Сидоренка І.О.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності,-
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності.
Позивач просить:
1) визнати об'єктом права спільної сумісної власності майно подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а саме:
- житловий будинок АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 2322188400:07:002:0558 площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 2322188400:07:002:0559 площею 0,0932 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) визнати за позивачем право власності на:
- 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 2322188400:07:002:0558 площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 2322188400:07:002:0559 площею 0,0932 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
Свої вимоги мотивує тим, що позивач та відповідач перебувають у шлюбі з 05.11.2001. У період шлюбу ними було придбано наступне майно, яким вони спільно користуються, зокрема:
- житловий будинок АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 2322188400:07:002:0558 площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 2322188400:07:002:0559 площею 0,0932 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Останнім часом добрі стосунки між відповідачем та позивачем не склалися. Більшість суперечок виникає внаслідок невиконання відповідачем обов'язків щодо належного утримання набутого під час шлюбу майна та спільного ведення побуту. Домовленості щодо розподілу майна між сторонами не досягнуто, шлюбний договір не укладався. Оскільки майно було придбане позивачем та відповідачем у період шлюбу, воно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, тому позивач має намір поділити вищезазначене майно, шляхом визначення 1/2 частки житлового будинку та 1/2 частки кожної з земельних ділянок, в порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення підготовчого засідання позивач ОСОБА_1 у підготовче засідання не з'явилась, у заяві від 22.12.2021 просила розглянути справу за її відсутності у підготовчому засіданні з огляду на визнання позову відповідачем.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач ОСОБА_3 до суду не з'явився. У заяві від 29.09.2021 відповідач ОСОБА_3 зазначив, що визнає позов у повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Врахувавши факт визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе, відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, ухвалити рішення у підготовчому засіданні.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час перебування у шлюбі, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі змістом ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Вирішуючи спори між подружжям про майно необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Під час здійснення поділу майна у судовому порядку суд повинен виходити з презумпції рівності часток, а також з вимог ст. 71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки в разі неподільності майна (ч. 2 ст. 364 ЦК України).
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 05.11.2001 Розумівською сільською радою Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 знаходяться у шлюбі з 05.11.2001.
За час шлюбу подружжям за спільні кошти було придбане наступне майно:
- житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 01.07.2006, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідченим приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Банковською Ю.В.;
- земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0,3432 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2322188400:07:002:0558 площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; кадастровий номер 2322188400:07:002:0559 площею 0,0932 га для ведення особистого селянського господарства), що підтверджується договором купівлі-продажу від 15.07.2006, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідченим приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Банковською Ю.В.
Житловий будинок, земельні ділянки оформлені на ім'я відповідача.
Також на ім'я відповідача оформлені державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЗП № 108651 та серії ЗП № 108652.
Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована. У разі коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними.
Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.
Вирішуючи питання щодо поділу житлового будинку та земельних ділянок суд виходить із того, що вони набуті сторонами за час шлюбу і презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу не спростована, тому житловий будинок і земельні ділянки є об'єктами спільної сумісної власності подружжя та підлягають поділу між позивачем та відповідачем у рівних частках.
Урахувавши встановлені у судовому засіданні обставини, надавши у нарадчій кімнаті оцінку наявним у справі доказам, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.
Під час підготовчого провадження відповідачем подана заява про визнання позову. Суд констатує, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову, а тому суд приймає визнання позову відповідачем.
При зверненні до суду позивачем було сплачено 908,00 грн. та 3499,50 грн. судового збору.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З урахуванням ціни позову та кількості позовних вимог позивач мав сплатити судовий збір у розмірі: 3157,80 грн. (за вимоги майнового характеру) + 908,00 грн. (за вимогу немайнового характеру) = 4065,80 грн.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 4065,80 грн. / 2 = 2032,90 грн. Таку ж суму необхідно повернути позивачу з бюджету.
Інші витрати, які позивач просить стягнути з відповідача, не є судовими витратами у розумінні Цивільного процесуального кодексу України, а тому не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 200, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) про визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності - задовольнити у повному обсязі.
Визнати об'єктом права спільної сумісної власності майно подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а саме:
- житловий будинок АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 2322188400:07:002:0558 площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 2322188400:07:002:0559 площею 0,0932 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) право власності на:
- 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 2322188400:07:002:0558 площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 2322188400:07:002:0559 площею 0,0932 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 2032 грн. 90 коп. (дві тисячі тридцять дві грн. 90 коп.).
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути 50 % сплаченого судового збору ОСОБА_1 згідно квитанції № 0.0.2231774238.1 від 16.08.2021, а саме суму у розмірі 454 грн. 00 коп. (чотириста п'ятдесят чотири грн. 00 коп.) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути частину сплаченого судового збору ОСОБА_1 згідно квитанції від 25.08.2021, платіж № 1034682561, а саме суму у розмірі 1578 грн. 90 коп. (одна тисяча п'ятсот сімдесят вісім грн. 90 коп.) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.І. Сакоян