Справа № 694/300/21
провадження №1-кп/694/116/21
21.12.2021 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi кримінальне провадження №12020250140000675 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Звенигородка, Черкаської області, громадянина України, українця, проживаючого по АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше судимого за ч. 3 ст. 185 КК України Звенигородським районним судом Черкаської області від 11.02.2015 до позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,
з участю обвинуваченого ОСОБА_7 ,
ОСОБА_7 , будучи раніше судимим, 13.12.2020, близько 06:00 години, повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження віконної шибки, проник всередину підсобного приміщення, що за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві користування належить ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, переконавшись і вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, таємно, намагався здійснити крадіжку фари до мотоциклу «Ява-350», вартість якої згідно висновку експерта №СЕ-19/124-20/15823-ТВ від 24.12.2020 становить 533,33 гривень (п'ятсот тридцять три гривні 33 копійки), але свій злочинний умисел до кінця не довів з причини, що не залежали від його волі, так як був затриманий працівниками приватної охоронної фірми «Дельта».
Своїми діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, а саме не закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину визнав в повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред'явлено в обвинуваченні та пояснив, що в грудні 2020 року, проник шляхом розбиття шибки до підсобного приміщення за вказаною адресою з метою викрасти фару до мотоцикла, але не встиг розпорядитись викраденим, оскільки був затриманий працівниками охоронної фірми. Розкаюється за вчинення інкримінованого злочину, просить суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вказав що претензій до обвинуваченого не має. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Показання ОСОБА_9 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини.
Вина обвинуваченого ОСОБА_9 підтверджується як його показаннями, даними ним в судовому засіданні, так і тими доказами які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_9 обвинувачення доведене.
Дії ОСОБА_9 суд кваліфікує:
-ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як не закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_9 відповідно ст. 66 КК
України, є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 відповідно ст. 67 КК України, не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відомості, що характеризують особу обвинуваченого - раніше судимий, судимість в законному порядку не знята та не погашена, за місцем проживання характеризується нейтрально, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також те, що вказане кримінальне правопорушення, згідно ст. 12 КК України, є тяжким, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, позицію державного обвинувача про призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі, суд дійшов висновку, що виправленню, перевихованню обвинуваченого ОСОБА_9 може сприяти покарання не пов'язане з його ізоляцією від суспільства.
При цьому суд виходив також і з положень ч. 2 ст. 50 КК України, якими визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. На переконання суду, покарання з яким визначився суд, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви №№ 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_9 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 2 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч. 1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_9 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази відсутні
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1