Справа № 569/19289/21
20 грудня 2021 року місто Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Калетинець Т.В.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання , -
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання .
Ухвалою суду від 11 жовтня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 15 листопада 2021 року з повідомленням (викликом) сторін. Визначено сторонам строк для подачі відзиву на позов, відповіді, заперечень.
16 листопада 2021 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву ТзОВ «Рівнетеплоенерго», в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги ТзОВ «Рівнетеплоенерго» він не визнає, оскільки з 2007 року не є власником квартири АДРЕСА_1 . Просить відмовити в задоволенні позову.
24 листопада 2021 року через канцелярію суду за вх.№67040/21вх представником позивача ТзОВ «Рівнетеплоенерго І.Л. Тємновою подано заяву про закриття провадження у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки із відзиву відповідача стало відомо, що з 15 березня 2007 року ОСОБА_1 не є власником квартири за адресою АДРЕСА_2 . Просить закрити провадження у справі за відсутністю предмета спору, повернути позивачу з державного бюджету сплачений при зверненні до суду судовий збір тв. Відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вважає їх необґрунтованими та неспівмірними із обсягом наданої правничої допомоги.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийпятгя судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 сгагті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» мас розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення. з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04. провадження № 12-67гс19. прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Таким чином станом на час розгляду справи відсутній предмет спору, оскільки як вбачається із копії договору купівлі-продажу квартири від 15 березня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (продавці) та ТзОВ «Ванлайн» (покупцем) за даним договором відчужена квартира АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини 2 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Як вбачається із копії платіжного доручення №11053 від 20 серпня 2021 року позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 2270 гривень, який підлягає поверненню йому з державного бюджету.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як встановлено судом із доданих представником ОСОБА_1 ОСОБА_5 до відзиву копій документів 13 серпня 2013 року Рівненським міським судом Рівненської області було скасовано виданий Рівненським міським судом судовий наказ від 03 липня 2013 року, виданий за заявою ТзОВ «Рівнетеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з теплопостачання. Підставою для скасування судового наказу стало те, що квартира АДРЕСА_1 не належить на праві власності ОСОБА_1 з 2007 року. Ухвалу про скасування судового наказу постановлено в судовому засіданні з участю представника стягувача ТзОВ «Рівнетеплоенерго» Бородавко А.П.
Зазначене свідчить, що про факт відчуження ОСОБА_1 квартири представнику ТзОВ «Рівнетеплоенерго» було відомо у 2013 році, проте дана обставина була проігнорована і 22 вересня 2021 року позивач знову звернувся до суду в порядку позовного провадження до ОСОБА_1 .
А отже дії позивача по зверненню до суду суд визнає необґрунтованими, що є підставою для компенсації здійснених відповідачем ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов"язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов"язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесення відповідачем ОСОБА_1 витрат на надання професійної правничої допомоги до суду подано договір про надання правової допомоги від 15 листопада 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та АО «Юридична основа», акт від 03 грудня 2021 року про виконання замовлення по договору про надання правової допомоги від 15 листопада 2021 року згідно заявки №1 від 15 листопада 2021 року, відповідно до якого сума гонорару за надану правову допомогу становить 5000 гривень, що повинен бути сплачений протягом 30 днів з дня підписання Акту про виконання замовлення по договору, що передбачено п. 3.1.1 Договору від 15.11.2021 року про надання правової допомоги.
Разом із тим, суд зазначає про відсутність обов"язку присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд вважає завищеною вартість наданих послуг представником відповідача Леошеком О.В. На переконання суду, дії щодо консультації та роз'яснення правових питань, здійснення написання (складання) та забезпечення подання до Рівненського міського суду Рівненської області відзиву у справі у справі №569/19289/21, здійснення правового супроводу та представництва інтересів в суді не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, що ставить під сумнів наведені у акті відомості щодо фактичних витрат часу.
А отже, суд вважає за необхідне зменшити суму витрат, яка підлягає до стягнення з позивача ТзОВ «Рівнетеплоенерго» на користь відповідача ОСОБА_1 в якості відшкодування понесених витрат на надання професійної правничої допомоги з 5000 гривень до 2000 гривень.
Керуючись ст.ст.255,260,353 ЦПК України , суд -
Провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання , - закрити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" з державного бюджету України судовий збір, згідно платіжного доручення №11053 від 20 серпня 2021 року, у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп., сплаченого за реквізітами: отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Рівнен.міс./22030101; рахунок отримувача: UA458999980313191206000017527; код отримувача: 38012494; Казначейство України (ЕАП); призначення платежу - "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго".
Оригінал платіжного доручення №11053 від 20 серпня 2021 року залишити в матеріалах справи №569/19289/21.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя -