Справа № 544/2145/21
1-кп/544/220/2021
Номер рядка звіту 252
21 грудня2021 року м.Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.307, ч.2 ст.307 КК України,
21.12.2021 до Пирятинського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020170020001449 від 02.07.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке обґрунтовано наступним. Підставами застосування обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею тяжких злочинів. Метою продовження застосування обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання останньою покладених на неї процесуальних обов'язків. Перебуваючи на волі без застосування запобіжного заходу обвинувачена ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість вчинених нею злочинів, які є тяжкими та за вчинення яких передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, зможе ухилятися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення їй покарання за скоєне. Також на виконання вимог ст. 23 КПК України щодо безпосередності дослідження судом показань свідків кримінального провадження у судовому засіданні на теперішній час свідки не допитані, що свідчить про можливість незаконного впливу з боку обвинуваченої на свідків у цьому кримінальному провадженні. При цьому, з урахуванням репутації обвинуваченої за місцем проживання, відсутності у неї будь-якого місця роботи та міцних соціальних зв'язків, обставин вчинення нею інкримінованих злочинів, ОСОБА_4 самостійно не здатна виконати обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, у випадку їх покладення на неї ухвалою суду, та потребує контролю з боку сторонніх осіб. Крім того, наявний ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше неодноразово судима. Також встановлено, що інші більш м'які запобіжні заходи не можливо застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 з наступних причин. Особисте зобов'язання неможливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 вчинила тяжкі злочини, за вчинення яких передбачено позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією всього майна. Особисту поруку неможливо застосувати, оскільки на адресу правоохоронних органів та суду не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_4 . Заставу неможливо застосувати, так як слідчому, прокурору чи суду не надходили заяви або клопотання від обвинуваченої, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у спеціальному порядку, про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави. Домашній арешт неможливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судима, судимості не зняті та не погашені в установленому законом порядку, а тому, перебуваючи на свободі, матиме можливість продовжити свою злочинну діяльність, пов'язану з незаконним збутом наркотичних засобів. Також обвинувачена періодично змінює місця проживання, за місцем реєстрації не проживає, що унеможливлює застосування до неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Обвинувачена ОСОБА_4 ніде не працює, походження її доходів не відоме, за винятком доходів, отриманих в результаті незаконного придбання та збуту наркотичних засобів, має слабкі соціальні зв'язки, тому без обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або в разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк ОСОБА_4 зможе ухилитися від суду, змінити місце свого проживання і залишити не тільки місце свого проживання в м.Пирятині, а взагалі Полтавську область, не повідомивши про це прокурора та суд, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення їй покарання за скоєне кримінальне правопорушення. Враховуючи вказані обставини можливо зробити висновок, що менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити уникненню ризиків та виконання покладених на обвинувачену обов'язків.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки вважає, що прокурором ризики не обґрунтовані, також у клопотанні не зазначено про вчинення будь-яких дій тиску зі сторони ОСОБА_4 на свідків. Захисник просив обрати обвинуваченій альтернативний запобіжний захід - заставу, зменшивши її розмір, який вказаний в ухвалі слідчого судді при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника та зазначила, що у неї є гроші на виплату застави, але в меншому розмірі, ніж вказано в ухвалі слідчого судді, оскільки вона має у власності землю та їй допомагає дочка.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною другою статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.
У відповідності до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Установлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.
Прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри, а також достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які мають враховуватися під час вирішення вказаного питання, а саме те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, і за які, згідно санкції ч.2 ст.307 КК України, передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк 6 семи до 10 років. Даний факт дає підстави вважати, що перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може переховуватись від суду; той факт, що обвинувачена знає свідків, їх місця проживання, дає підстави вважати, що вона може намагатись незаконно впливати на свідків. Також ОСОБА_4 , будучи неодноразово судимою та маючи не погашені та не зняті судимості, перебуваючи на свободі, може знову вчинити кримінальне правопорушення. Крім того слід зазначити, що ОСОБА_4 не працює, офіційних джерел доходів не має, за місцем реєстрації не проживає. Крім того відсутні будь-які докази про те, що ОСОБА_4 не може за станом свого здоров'я утримуватись в умовах слідчого ізолятора. Характер вищевказаних ризиків свідчить про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не зможе запобігти зазначеним ризикам. Крім того прокурором доведена недоцільність застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
За наведених вище обставин клопотання прокурора підлягає задоволенню, обвинуваченій ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Разом із цим, з огляду на приписи КПК України, конкретні обставини справи, зокрема, щодо наявності у власності обвинуваченої земельної ділянки та надання її матеріальної допомоги зі сторони доньки, а також враховуючи принципи пропорційності та співмірності розміру застави вчиненим злочинам, суд уважає необхідним зменшити визначений раніше ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 24.09.2021 ОСОБА_4 розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави з 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладанням ряду обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.
Згідно частини 1 статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Згідно положень частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до приписів частини 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує один чи двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Отже, з урахуванням особи обвинуваченої, її майнового стану, злочинів, у вчиненні яких вона обвинувачується, які відносяться до категорії тяжких злочинів, виходячи із засад розумності, пропорційності та співмірності, суд уважає, що визначений розмір застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (90800грн) буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків та не буде завідомо непомірним для неї з огляду на характер вчинених кримінальних правопорушень. А також такий розмір застави забезпечить її належну процесуальну поведінку. Разом із тим, суд уважає за необхідне, у випадку внесення застави як самою обвинуваченою так і іншою особою, покласти на неї певні процесуальні обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Термін покладених обов'язків у разі внесення застави слід визначити до 18.02.2020 включно.
Керуючись ст. 314, 315, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Гребінка Полтавської області, громадянці України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 18 лютого 2022 року включно.
Розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2021 року - зменшити, визначивши заставу в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90800 (дев'яносто тисяч вісімсот) гривень, яка може бути внесена на депозитний рахунок № UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, ЗКПО 26304855, МФО 820172.
Після внесення застави надати заставодавцем до Пирятинського районного суду Полтавської області документ, що підтверджує її внесення.
У разі внесення розміру застави в сумі 90800 (дев'яносто тисяч вісімсот) гривень заставодавцем (обвинуваченою чи іншою фізичною або юридичною особою) ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти негайно.
У разі внесення застави зобов'язати обвинувачену ОСОБА_4 :
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками.
Термін дії обов'язків, покладених судом на обвинувачену ОСОБА_4 у разі внесення застави, визначити до 18 лютого 2022 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачена зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачена ОСОБА_4 вважається такою, що до неї застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні застави обов'язки, застава повертається в дохід держави.
Копію ухвали вручити ОСОБА_4 , її захиснику, прокурору та направити до ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії даної ухвали.
Повний текст ухвали оголошено 22.12.2021.
Суддя ОСОБА_1