Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/269/21
Іменем України
14 грудня 2021 року м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області в складі :
головуючої судді - Вітківського М.О.,
при секретарі - Коваленко О.В.
за участі:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3
провівши з повною технічною фіксацією судове засіданні у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Гребінківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЯДТ АГРО» про визнання права на земельну частку (пай) та надання земельної частки (паю),-
01.04.2021 року у провадження Гребінківського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Гребінківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЯДТ АГРО» про визнання права на земельну частку (пай) та надання земельної частки (паю).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 з 10.08.1994 по 27.04.2002 працював в КСП «Україна» (СТОВ «Україна») Гребінківського району (с. Овсюки, Гребінківського району) та був його членом. Факт належності до членів КСП «Україна» позивача підтверджується записами в трудовій книжці та архівними довідками. З травня 1995 року по жовтень 1996 року позивач проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України, залишаючись членом КСП «Україна».
Відповідно до п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Вказує, що 10 листопада 1995 року КСП «Україна» було одержано Державний акт на право колективної власності на землю, та розроблено проект роздержавлення і приватизації земель КСП «Україна». Відповідно до розпорядження Гребінківської РДА №404 від 23.12.1996 року було затверджено матеріали розпаювання КСП «Україна».
Крім того зазначає, що оскільки на момент розпаювання земель позивач працював в КСП «Україна» і був його членом, то відповідно набув право на земельну частку (пай) площею 3,95 кадастрових гектари. Проте, він не був включений до списку осіб, який додається до державного акту на право колективної власності на землю, про що останній дізнався лише у жовтні 2020 році коли його односельчанин ОСОБА_4 звернувся з подібним позовом до суду, а до цього часу позивач не знав, що його права при паюванні земель КСП «Україна» Гребінківського району були порушені.
Вказує, що в даному випадку позивач пропустив строк звернення до суду не через байдужість до своїх прав або не бажання дізнатися, а через введення його в оману керівництвом КСП «Україна».
В зв'язку з наведеним представник позивача просить суд, поновити строк позовної давності з жовтня 2020 року, визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який був членом КСП «Україна» Гребінківського району Полтавської області, право на земельну частку (пай) середнім розміром 3,95 умовних кадастрових гектара, розташовану на території Гребінківського міської ради (старостат с. Овсюки, с. Покровщина) Лубенського району Полтавської області (колишні землі Овсюківської сільської ради Гребінківського району Полтавської області). Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Гребінківську міську раду надати позивачу з земель резервного фонду колишньої Овсюківської сільської ради Гребінківського району Полтавської області земельну частку (пай) розміром 3,95 умовних кадастрових гектара, розташовану на території Гребінківської міської ради (старостат с. Овсюки, с. Покровщина) Лубенського району Полтавської області.
Ухвалою суду від 05 квітня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 27.04.2021 року о 11 год. 00 хв. (а.с. 41-43).
26.04.2021 представником відповідача Гребінківської міської ради адвокатом Рябека Р.М., через канцелярію суду подано суду клопотання про витребування доказів у ТОВ «Баришівська зернова компанія», а сме: належним чином завірену копію Статуту КСП «Україна»; копію; Протоколу загальних зборів КСП «Україна» № 8 від 10 серпня 1994 року; копію особистої картки ОСОБА_1 (типова відомча форма № П-2, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року), в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша) Позивача; інформацію щодо прізвища, ім'я та по батькові уповноважених осіб, які відповідно до п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року мали право заповняти та вносити відомості в трудові книжки членів та працівників КСП «Україна» в період з 10.08.1994 року по 12.02.2000 року (дата реорганізації підприємства); інформацію щодо трудової участі ОСОБА_1 в КСП «Україна» в період з 10 серпня 1994 року по 12 лютого 2000 року (місце роботи, посада, кількість відпрацьованого часу, оплата праці) (а.с.47).
У підготовчому засіданні 27.04.2021 року представник відповідача Гребінківської міської ради адвокат Рябека Р.М. заявив клопотання про витребування доказів у ТОВ «Баришівська зернова компанія», клопотання про допит позивача ОСОБА_1 як свідка та про залучення в якості третьої особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ «ГЯДТ АГРО» (а.с.47,51).
Представник позивача адвокат Юрченко С.Л. не заперечував щодо задоволення клопотання про витребування доказів та допит позивача як свідка. Заперечив стосовно залучення ТОВ «ГЯДТ АГРО» в якості третьої особи.
Ухвалою суду від 27.04.2021 року клопотання представника відповідача Гребінківської міської ради адвокат Рябека Р.М. про витребування доказів від 26.04.2021 року та заяву про виклик свідка позивача ОСОБА_1 задоволено. Витребувано у ТОВ «Баришівська зернова компанія» заявлені документи. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ТОВ «ГЯДТ АГРО» (код ЄРДПОУ 34689831, адреса: 37400, вул. Тімірязєва, 1 с. Тополеве Гребінківського району Полтавської області). Допитати позивача ОСОБА_1 як свідка, на підставі ч. 4 ст. 91 ЦПК України попередити про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду. Підготовче засідання відкладено до 12.05.2021 року 11 год. 30 хв. (а.с.51, 53-56).
06 травня 2021 року представником відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області подано відзив на позов. Відповідач вважає, позовну заяву необгрунтованою та такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно з вимогами статей 22, 23 ЗК України та зазначеного Указу особа набуває права на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб доданого до державного акту на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акту.
Розпаювання земель колгоспу «Україна» та видача державного акту на право колективної власності на землі серії ПЛ №2 було здійснено 10.11.1995.
Відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 на момент розпаювання, а саме у 1995 році не перебував у трудових відносинах з КСП «Україна».
Таким чином, на момент розпаювання земель колгоспу «Україна» та видачі вказаного державного акту ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах із колгоспом «Україна» та не мав права на отримання земельної частки (паю).
За інформацією міжрайонного управління у Гребінківському та Пирятинському районах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 15.04.2021 №283/420/-21 ОСОБА_1 не внесений до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства.
Згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавалися Гребінківською районною державною адміністраціє по КСП «Україна» сертифікат на земельну частку (пай) на ОСОБА_1 - не зареєстрований.
Крім того, Головне управління Дежгеокадастру у Полтавській області, не є розпорядником земельної ділянки (паю) щодо якої існує спір, оскільки, як вбачається зі змісту ст. 5 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), суб'єктами виділення в натурі на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) є сільські, селищні, міські ради.
Щодо поновлення строку позовної давності зазначає, строк позовної давності має починатися з моменту видачі Державного акту на право колективної власності серії ПЛ №2 від 10.11.1995. Позивач не надав до суду доказів поважності пропуску трьох річного строку звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Зазначає, що у Головного управління Дежгеокадастру у Полтавській області відсутні повноваження щодо розпорядження землями колективної власності та комунальної власності. Просить суд, в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та застосувати строки позовної давності (а.с.65-82).
У підготовче засідання призначене на 12.05.2021 року о 11 год. 30 хв. сторони не з'явилися, в зв'язку з неявкою сторін підготовче засідання відкладено на 27.05.2021 року о 10 год 00 хв.
18.05.2021 року на виконання ухвали суду від 27.04.2021 року ТОВ «Баришівська зернова компанія» надано відповідні документи (а.с.91-111).
У підготовче засідання призначене на 27.05.2021 року о 10 год. 00 хв. сторони не з'явилися, в зв'язку з неявкою сторін підготовче засідання відкладено на 16.06.2021 року о 11 год 00 хв.
10.06.2021 від адвоката Юрченка С.Л. надійшло клопотання про виключення з числа відповідачів Головного управління Держгеокадастру України в Полтавські області (а.с. 119).
Ухвалою суду від 16.06.2021 року у задоволенні клопотання адвоката Юрченка С.Л. про виключення з числа відповідачів Головного управління Держгеокадастру України в Полтавські області - відмовлено (а.с.121-122) В зв'язку з неявкою сторін у підготовче засідання розгляд справи відкладено на 21.07.2021 року о 14 год. 00 хв.
В підготовче засідання 21.07.2020 року сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість в матеріалах справи (а.с.126,127) міститься заява представника відповідача Гребінківської міської ради, якою останній перенести розгляд справи, у зв'язку з тим, що він бере участь у іншому судовому засіданні. Розгляд справи відкладено на 07.09.2021 року о 13 год. 20 хв.
07.09.2021 року в підготовче засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість в матеріалах справи (а.с.133) міститься заява представника позивача адвоката Юрченка С.Л., якою останній перенести розгляд справи, у зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_1 перебуває на лікарняному. Розгляд справи відкладено на 17.09.2021 року о 10 год. 10 хв.
17.09.2021 року в підготовче засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість в матеріалах справи (а.с.136,137) міститься заява представника позивача адвоката Юрченка С.Л., якою останній перенести розгляд справи, у зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_1 перебуває на стаціонарному лікуванні. Розгляд справи відкладено на 20.09.2021 року о 15 год. 10 хв.
20.09.2021 року у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Шевченко В.М. розгляд справи відкладено (а.с. 142).
На підставі розпорядження керівника апарату Гребінківського районного суду Полтавської області Чуткової Л.І. №20 від 24.09.2021 року, у зв'язку з закінчення повноважень судді Шевченко В.М., проведено повторний авторозподіл вказаної цивільної справи (а.с.145).
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2021 року визначено головуючого суддю Вітківського М.О.
Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 28.09.2021 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гребінківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЯДТ АГРО» про визнання права на земельну частку (пай) та надання земельної частки (паю). Призначено підготовче засідання на 20.10.2021 року об 11 год. 00 хв. (а.с.148,149).
20.10.2021 року в підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили закінчити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Клопотань не надходило.
Представник відповідача Гребінківської міської ради Рябека Р.М. в підготовчому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечував в повному обсязі, просив закінчити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Клопотань не надходило.
Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в підготовче засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЯДТ АГРО» в підготовче засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 20.10.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 04.11.2020 року на 11 год. 00 хв. (а.с.159,160).
04.11.2021 року розгляд справи відкладено у зв'язку з клопотанням представника відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про неможливість взяти участь у судовому засіданні у звязку з тим, що залучений до розгляду у іншій судовій справі у Полтавському районному суді Полтавської області (а.с.164-167). Судове засідання відкладено на 22.11.2021 року о 15 год. 00 хв.
22.11.2021 року у судовому засіданні представник позивача адвокат Юрченко С.Л. просив оголосити перерву у судовому засіданні та відкласти на іншу дату для узгодження позиції для допиту позивача як свідка. Розгляд справи відкладено на 07.12.2021 року о 10 год. 00 хв.
07.12.2021 року у судовому засіданні за участі позивача, представника позивача, представника відповідача Гребінківською міської ради, заслухано позивача ОСОБА_1 , як свідка. Оголошено перерву у судовому засіданні до 14.12.2021 року о 11 год. 00 хв. для виклику інших свідків.
В судовому засіданні 14.12.2021 року позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача Гребінківської міської ради Полтавської області заперечував проти позовних вимог позивача, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі у зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк позовної давності.
Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений своєчасно та належним чином. Подав клопотання про розгляд справи за його відсутності з урахуванням раніше поданого відзиву по справі (а.с.217, 218).
Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЯДТ АГРО» в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Від нього не надходило заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, прийшов до наступного.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об'єкт), щодо якої виник спір.
Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 10.08.1994року і по 27.04.2002 року працював у КСП «Україна» Гребінківського району Полтавської області (с. Овсюки, Гребінківського району) та був його членом, що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_2 (а.с. 10).
Відповідно до військового квитка НОМЕР_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 22.05.1995 року по 31.10.1996 року проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України (а.с.11).
Виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області за №03.1-09/277 від 11.02.2021 року на запит ОСОБА_1 від 14.01.2021 року, надано відповідь про те, що землі запасу на території колишньої Овсюківської сільської ради відсутні, землі резервного фонду в розмірі 8,9289 га знаходяться в оренді ТОВ «ГЯДТ АГРО» (а.с.12,13).
Виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області за №03.1-19/8-4 від 25.03.2021 року на запит ОСОБА_1 від 14.01.2021 року, надано відповідь про те, що Гребінківська міська рада не приймала рішень щодо затвердження розміру земельної частки (паю) по колишній Овсюківській сільській раді, в зв'язку з чим не володіє інформацією про розмір земельної частки (паю) по колишній Овсюківській сільській раді. В міській раді відсутня інформація про розмір земель запасу та резервного фонду по колишній Овсюківській сільській раді в зв'язку з тим, що станом на 11.02.2021 року не проводилася інвентаризація земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території колишньої Овсюківської сільської ради (14,15).
Відповідно до архівної довідки, яка видана архівним відділом Гребінківської РДА від 15.01.2021 року №06-02/С-3, зазначено, що у протоколі №5 засідання правління СТОВ «Україна» с. Овсюки Овсюківської сільської ради Гребінківського району Полтавської області від 27.04.2002 року є рішення виключити зі членів СТОВ ОСОБА_1 ; у протоколі №2 загальних зборів членів СТОВ «Україна» с. Овсюки Овсюківської сільської ради Гребінківського району Полтавської області від 07.02.2003 року у списку виключених зі членів СТОВ значиться ОСОБА_5 .
Одночасно архівним відділом повідомлено, що у документах постійного строку зберігання (протоколи засідань правління, протоколи загальних зборів членів колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» с. Овсюки, Овсюківської сільської ради Гребінківського району, Полтавської області за 1993-1991 роки відомості про прийняття в члени господарства ОСОБА_4 , відсутні.
Документи з особового складу (книги нарахування заробітної плати, стажові книги) вищезазначеного підприємства знаходяться на зберіганні в Овсюківському відділку ТОВ «Баришівська зернова компанія» с. Овсюки, Гребінківської ТГ, Лубенського району, Полтавської області (а.с.16,18).
З матеріалів справи вбачається, що 14.01.2021 року позивач ОСОБА_1 письмово звертався до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, щодо надання інформації в який період проводилося розпаювання земель КСП «Україна» с. Овсюки Овсюківської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, чи було включено ОСОБА_1 в списки осіб, які мали право на отримання земельної частки (паю). Крім того, просив надати копію Державного акту на право колективної власності на землю КСП «Україна»; копію списку членів КСП «Україна», які мали право на отримання земельної частки (паю), який додавався до державного акту; копію протоколу загальних зборів КСП «Україна» Гребінківського району під час яких відбулося остаточне затвердження списків членів КСП «Україна», які мали право на отримання земельної частки (паю); чи видавався на ім'я ОСОБА_1 сертифікат чи Державний акт на право власності на землю за період з моменту коли розпочалося розпаювання земель КСП «Україна» Гребінківського району і по даний час (а.с.19).
Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 19.01.2021 року №8/120-21, відповідно до книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавалися Гребінківською РДА КСП «Україна» Гребінківського району Полтавської області, сертифікат на право на земельну частку пай ОСОБА_1 не видавався.
До відповіді надано Копію Державного акту на право колективної власності на землю КСП «Україна» серії ПЛ№2 від 10.11.1995 року та додаток до акта список громадян-членів КСП «Україна» (а.с.20-34).
З матеріалів справи вбачається, що 14.01.2021 року позивач ОСОБА_1 письмово звертався до ТОВ «Баришівська зернова компанія», щодо надання йому інформації з якого і по який період проводилося розпаювання земель КСП «Україна» (с. Овсюки, Гребінківського району), чи було включено ОСОБА_1 в списки осіб, які мали право на отримання земельної частки (паю).копії списку членів КСП «Україна», які мали право на отримання земельної частки (паю).
Крім того, просив додати копію Державного акту на право колективної власності на землю КСП «Україна», копію списку членів КСП «Україна», які мали право на отримання земельної частки (паю), який додавався до державного акту, копію протоколу загальних зборів КСП «Україна» Гребінківського району під час яких відбулося остаточне затвердження списків членів КСП «Україна», які мали право на отримання земельної частки (паю) (а.с.35).
Із відповіді Овсюківської сільської ради Гребінківського району Полтавської області від 05.08.2020 року №55, вбачається, що у 1995 році був розроблений проект роздержавлення приватизації земель КСП «Україна» Овсюківської сільської ради, а у 1996 році розроблена технічна документація по паюванню земель колективної власності земель КСП «Україна». У тому ж 1996 році було виготовлено сертифікати на право на земельну частку (пай). В списки осіб, що мали право на земельну частку громадянин ОСОБА_1 не включений. Копії протоколу загальних зборів членів КСП «Україна» сільська рада не має. Рішенням сесії Овсюківської сільської ради від 17.12.1999 року було додатково передано землі резервного фонду в колективну власність. В додатковий список громадянин ОСОБА_1 не включений (а.с.37).
Відповідно до Конституції України усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).
Згідно ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Главою 29 ЦК України ( ст.ст. 386-394 ) регулюється захист права власності.
Спірні правовідносини виникли з цивільних відносин та регулюються ст.ст.22,23 ЗК України (в ред. 1990 року) п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» №720 від 08.08.1995 року, п.3 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних ділянок (паїв),затвердженого ПКМУ від 4.02.2004 року № 122.
Питання включення особи до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю вирішується відповідно до ст. ст. 22,23 Земельного кодексу України, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10.11.1994 року, Закону України «Про встановлення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05.06.2003 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» районні державні адміністрації в межах своїх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Так, відповідно до Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельний пай одержали всі особи, які входили до складу КСП на момент паювання землі і яких внесено до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю.
Право громадян як співвласників колективної власності на землю набувається з дня видачі в установленому порядку державного акту на право колективної власності на землю з обов'язковим додатком-списком громадян, які є членами сільськогосподарського підприємства.
Згідно із законодавством, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами.
Право за земельну частку безпосередньо не залежить від стажу роботи громадянина, його виробничих показників, особистих заслуг, місця проживання тощо. Навіть якщо після отримання сертифіката працівник перестав працювати в КСП або переїхав будь-куди, він не втрачає права за земельний пай. Це право йому гарантує законодавство України й ніхто не може позбавити його цього права інакше, як за рішенням суду.
Пунктом 6 листа Верховного Суду України від 29 жовтня 2008 року №19-3767/0/8-08 передбачено, що при розгляді справ про визнання права на земельну частку (пай) судам необхідно:
а) перевіряти наявність підстав, передбачених Указом Президента України від 08 серпня 1995 р. N 720/95 «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям», відповідно до п. 2 якого право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), сільськогосподарського кооперативу далі - СК), сільськогосподарського акціонерного товариства (далі - САТ), в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При цьому слід мати на увазі, що трудова книжка свідчить не про членство в КСП, СК чи САТ, а про наявність трудових відносин з ними;
б) досліджувати статут підприємства, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України від 14 лютого 1992 р. N 2114-XII «Про колективне сільськогосподарське підприємство» підприємство діє на основі статуту, в якому вказується порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї;
в) з'ясовувати, коли було видано державний акт на право колективної власності на землю, оскільки член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»).
Згідно зі ст.23 ЗК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) право власності або право постійного користування землею посвідчується затвердженими актами, які видають і реєструють сільські, селищні, міські, районні ради народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видавався КСП, кооперативу, акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і в колективній власності громадян. До державного акта додавався список цих громадян.
Виходячи зі змісту статей 22, 23 ЗК 1990 року та даного Указу Президента особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування у членах КСП, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП цього акта.
Крім того, відповідно до роз'яснень, викладених у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Згідно ч.ч. 1,3 ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають колишні члени КСП. Право на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Згідно змісту ст.ст. 7, 8, 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві.
Відповідно ст.1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно дост.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Вивчивши надані докази у справі, суд прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_1 на час видачі Державного акту про право колективної власності на землю (10.11.1995) був членом КСП «Україна», однак не був включений до списку громадян членів КСП, які мали право на отримання земельних часток (паїв), що є додатком до державного акту.
Тобто позивач ОСОБА_1 має право на земельну частку (пай), оскільки наявними у справі доказами підтверджено, що на час видачі КСП «Україна» державного акту на право колективної власності на землю, а саме 10 листопада 1995 року, він був членом даного сільськогосподарського підприємства, що відповідачами не оспорюється.
Таким чином, не внесення особи, яка була членом КСП, до списку, що додається до державного акту на право власності на землю, не може позбавити її права на земельну ділянку та в даному випадку є неправомірним.
Стосовно поновлення строків позовної давності звернення до суду, про яке просив представник позивача, суд зазначає наступне.
У правовій позиції Верховного Суду України, зробленій у справі №6-2469цс16 від 16.11.2016 року визначено, що пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.
З огляду на вищезазначені вимоги в указаній справі повинні застосовуватись положення актів цивільного законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК Української РСР 1963 року.
Згідно зі статтею 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Відповідно до положень статті 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
За змістом пункту 6 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред'явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 01 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК УРСР 1963 року.
Відповідно до статей 71, 75 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено позовна давність, встановлюється в три роки і позовна давність застосовується судами незалежно від заяви сторін.
Правовий аналіз змісту ст.76 ЦК УРСР, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права й саме із цієї причини не звернувся по його захист до суду, недостатньо.
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
Статтею 80 ЦК УРСР встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Право на позов у ОСОБА_1 виникло ще у 1995 році, трирічний строк позовної давності, встановлений статтею 71 ЦК УРСР 1963 року, минув до набрання чинності ЦК України 2003 року, а тому суд у даній справі самостійно застосує наслідки його спливу, без подання відповідної заяви іншою стороною у справі
Як вбачається із матеріалів справи, представник позивача надав заяву про поновлення строку звернення до суду, де зазначив, що на момент розпаювання земель КСП був введений в оману колишнім керівництвом щодо його права на отримання земельної частки (паю), а саме йому повідомили, що він не має на це право, оскільки в період розпаювання перебував на військовій строковій службі. Будучи фактично впевненим, що він дійсно не має на це право позивач і не піднімав це питання до того часу, поки у жовтні 2020 року не довідався від свого односельчанина ОСОБА_4 , який також не отримав земельну частку (пай), що він має право на пай і що ОСОБА_4 з цього приводу звернувся до суду. Тобто, в даному випадку позивач ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду не через байдужість до своїх прав або не бажання дізнатися, а через введення його в оману керівництвом КСП «Україна».
Разом з цим за клопотанням представника позивача, на підтвердження поважності пропуску позивачем строку позовної давності був допитаний свідок ОСОБА_6 та позивач ОСОБА_1 .
Так свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_1 він знає з дитинства, проживали в одному селі Покровщина. Разом працювали у КСП «Україна» в період 1994 року по 2002 рік, зазначив, у 1995 році ОСОБА_1 був призваний у армію, після служби повернувся працювати у КСП «Україна». Свідок зазначив, що у 1996 році почалася приватизація земельних ділянок і він отримав сертифікат на земельну частку пай. Чому ОСОБА_1 не був включений до списку осіб, які мали право на земельну частку пай йому невідомо.
Також, в судовому засіданні в якості свідка був допитаний і позивач ОСОБА_1 який стверджував, що він був не обізнаний про те, що має право на земельну частку (пай) і те, що він був введений в оману керівництвом КСП «Україна». Про те що, він не був включений до списку осіб, який додається до Державного акту на право колективної власності на землю позивач дізнався лише в жовтні 2020 році, коли його односельчанин ОСОБА_4 , з таким же самим питанням звернувся до Гребінківського районного суду, а до цього часу позивач не знав, що його права при паюванні земель КСП «Україна» Гребінківського району були порушенні.
Але в судовому засіданні 07.12.2021 року позивач пояснив, що про порушення своїх прав, щодо не включення його до списків осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додається до Державного акта на право колективної власності на землю, він знав ще в 1997 році, але з особистих міркувань не оскаржив факт не включення в судовому порядку, бо вважав, що це справедливе рішення.
Отже враховуючи, особисті пояснення позивача ОСОБА_1 , суд вважає, що позивач достовірно знаючи, що він має право на земельну частку (пай) вчасно не звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, а отже пропустив строк звернення до суду. З огляду на вказане, позивачем пропущений строк позовної давності щодо пред'явлення вимог про визнання права на земельну частку (пай) та надання земельної частки (паю).
Провівши системний аналіз законодавства, перевіривши обставини, зазначені в позові, встановивши, що ОСОБА_1 дійсно перебував в членах КСП «Україна» на час одержання КСП «Україна» Державного акту і мав право на земельну частку (пай), але свідомо не звернувся у встановлений законом строк до суду за захистом свого порушеного права, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Гребінківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЯДТ АГРО» про визнання права на земельну частку (пай) та надання земельної частки (паю).
Позивач не ставить питання про стягнення судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Гребінківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЯДТ АГРО» про визнання права на земельну частку (пай) та надання земельної частки (паю) - відмовити в зв'язку з пропуском строків позовної давності.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Складання повного тексту судового рішення відкласти не більше як на десять днів з дня закінчення розгляду справи, і визначити дату складення повного судового рішення 24.12.2021 року.
На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач 1: Гребінківська міська рада Полтавської області, ЄДРПОУ 13956272 (юридична адреса: м. Гребінка, вул. Ярослава Мудрого, 35, Полтавська область, 37400).
Відповідач 2: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, ЄДРПОУ 39767930 (юридична адреса: вул. Уютна, буд. 23, м. Полтава, 36000).
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЯДТ АГРО», ЄДРПОУ 34689831 (юридична адреса: вул. Тімірязєва, буд. 1, с. Тополеве, Гребінківська МТГ, Лубенський район, Полтавська область, 37400).
Повний текст рішення виготовлено 22.12.2021 року
Суддя М.О.Вітківський
Суддя М. О. Вітківський