Справа № 526/2955/21
Провадження № 1-кс/526/901/2021
іменем України
17 грудня 2021 року слідчий суддя Гадяцького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч клопотання слідчого СВ ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою,
встановив:
До Гадяцького районного суду Полтавської області 17.12.2021 року надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , в якому він просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12021170560000314 за ч.2 ст. 152 та п.10 ч.2 ст. 115 КК України в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.01.2022.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Ухвалою слідчого судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 26.07.2021 ОСОБА_7 до підозрюваного у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалами слідчих суддів Гадяцького районного суду Полтавської області вказаний запобіжний захід підозрюваному продовжено: ухвалою слідчого судді ОСОБА_1 від 22.09.2021 - до 26.10.2021, ухвалою слідчого судді ОСОБА_7 від 21.10.2021 - до 19.12.2021, а ухвалою слідчого судді ОСОБА_8 - до 26.12.2021.
При застосовуванні запобіжного заходу встановлено наявність стосовно ОСОБА_6 ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України:
- переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду (п.1);
- незаконного впливу на свідків (п.3);
- вчинення іншого кримінального правопорушення (п.5).
На сьогодні зазначені ризики не зменшилися та продовжують існувати. Обставини, які б вказували на їх зміну або припинення, відсутні.
Наявність цих ризиків виправдовує подальше тримання ОСОБА_6 під вартою щонайменше до завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні, тобто до 26.01.2022.
26.07.2021 відповідно до вимог ст.ст.276-278 КПК України під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні мною, слідчим СВ ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , ОСОБА_6 вручено погоджене прокурором Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_9 письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.10 ч.2 ст.115 КК України.
30.07.2021 відповідно до вимог ст.ст.276-278 КПК України під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021170560000314 мною, слідчим СВ ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , цьому ж громадянину вручено погоджене прокурором Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_3 письмове повідомлення про підозру у вчиненні двох кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.152 КК України.
13.09.2021 за постановою прокурора Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_9 зазначені вище кримінальні провадження об'єднані в одне (під №12021170560000314) - у зв'язку із вчиненням кримінальних правопорушень однією й тією ж особою.
Згідно письмових повідомлень під час досудового розслідування встановлено досить доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_6 наступних кримінально караних діянь:
І. 15.06.2021, маючи проблемні конфліктні стосунки із своїм подружжям - дружиною ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюючи дружину у зраді, вирішив застосувати до неї насильницькі дії сексуального характеру, для чого вигадав необхідність спільної поїздки з нею цього ж дня на легковому автомобілі червоного кольору марки «FORD» моделі «SIERRA» із реєстраційним номером НОМЕР_1 , що перебував в їх спільній сумісній власності, до с.Лютенька Миргородського району Полтавської області, обабіч якого знаходяться великі лісові масиви.
Близько 17 год. 30 хв. вказаного дня, переконавши ОСОБА_10 у необхідності та вигідності продажу їх автомобіля в с. Лютенька, під'їхав до місця роботи дружини за адресою: АДРЕСА_1 (до заводу залізобетонних виробів). Маючи прямий умисел учинити дії сексуального характеру щодо дружини, заздалегідь заготовив мотузку для зв'язування її рук та канцелярські ножі для розрізування її одягу.
Цього ж дня, близько 18 год. ОСОБА_6 , рухаючись із дружиною зазначеним вище автомобілем із м. Гадяч по автомобільній дорозі Гадяч - Лютенька, минувши с.Вельбівка Миргородського району через кілька сотень метрів, не доїжджаючи до села Запсільське, звернув ліворуч у великий лісовий масив, маючи умисел у глибині лісу за відсутності очевидців застосувати до дружини насильницькі дії сексуального характеру проти її волі. При цьому ввів в оману ОСОБА_10 , неправдиво повідомивши, що вони їдуть найкоротшою дорогою до місця продажу автомобіля, а саме до с. Лютенька Миргородського району.
Проїхавши декілька сотень метрів у глибину лісового масиву (на схід від села Вельбівка у напрямку автодороги Т1706 Гадяч-Полтава), ОСОБА_6 зупинив автомобіль серед дерев породи «береза» з метою вчинення у цьому нелюдному місці насильницькі дії сексуального характеру щодо дружини проти її волі. Тут, діючи з прямим умислом, зокрема з метою задоволення своїх статевих пристрастей без добровільної згоди дружини ОСОБА_11 , силою повалив її на заднє сидіння салону автомобіля обличчям вниз.
Після цього ОСОБА_6 заскочив до салону автомобіля до ОСОБА_10 , сів зверху на її тіло та силою заламав її руки назад за спину. Незважаючи на те, що ОСОБА_10 почала пручатися та намагатися вирватися, ОСОБА_6 продовжив свої протиправні дії та наніс долонею своєї правої руки близько 7 ударів по обличчю дружини, щоб та припинила пручатися і не вириватися.
Перебуваючи зверху ОСОБА_10 , яка лежала на задньому сидінні автомобіля у положенні на животі, ОСОБА_6 дістав із рюкзака, який був на коврику підлоги в районі лівого заднього пасажирського місця, відрізок мотузки та два канцелярські ножі. Подавивши своєю силою супротив дружини, ОСОБА_6 відрізком мотузки зв'язав руки ОСОБА_10 в області її кистей.
Далі підняв руками дружину та всадив її на заднє сидіння автомобіля, після чого, взявши канцелярський ніж, шляхом учинення ним розрізів та розривів руками пошкодив і зняв одяг з ОСОБА_10 : сукню темну в світлий горошок, бюстгальтер червоного кольору, капронові темні колготки, темні труси, повністю оголивши таким чином її тіло.
У цей час ОСОБА_10 , продовжуючи вириватися, звільнила ліву руку, якою намагалася відштовхнути від себе ОСОБА_6 . Незважаючи на це, ОСОБА_6 продовжив свій злочинний умисел та наніс долонею своєї правої руки близько 10 ударів по обличчю дружини зтим, щоб та припинила пручатися та не чинила йому ніякого опору. В результаті нанесення ударів у ОСОБА_10 з носових ходів пішла кров.
Після цього, ОСОБА_6 через праві двері (пасажирські) покинув автомобіль, обійшов його та знову потрапив у салон автомобіля через ліві двері (водійські), при цьому закрив за собою вказані двері. Так як в салоні було душно і не вистачало повітря, а також внаслідок отриманих ударів по обличчю, ОСОБА_10 втратила свідомість.
Скориставшись цим безпорадним станом дружини, доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_6 умисно, без добровільної згоди ОСОБА_10 , всупереч її волі, розвів її ноги та своїм статевим членом проник до піхви дружини, тим самим зґвалтував дружину, вчинивши щодо неї сексуальне насильство.
У результаті таких насильницьких дій ОСОБА_6 , його дружина ОСОБА_10 отримала зокрема тілесне ушкодження у вигляді садна по розгинальній поверхні лівого передпліччя в нижній третині, яке станом на 22.07.2021 мало вигляд смуговидної ділянки депігментації шкіри з дрібними лушпинками епідермісу на поверхні (слід від загоєння садна). Таке тілесне ушкодження згідно висновку судово-медичного експерта №183 від 22.07.2021 є легким тілесним ушкодженням.
Після задоволення своєї статевої пристрасті, поєднаної із зґвалтуванням та сексуальним насильством, ОСОБА_6 надав ОСОБА_10 купальник, який вона вдягла, після чого він відвіз дружину додому за адресою: АДРЕСА_2 , а сам без відома та згоди дружини у подальшому вчинив дії з фактичного продажу їх спільного автомобіля та спільно проживати за вказаною адресою припинив, повернувшись жити у м. Гадяч до будинку за адресою: АДРЕСА_3 .
Таким чином, своїми протиправними діями, що виразилися у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинених щодо подружжя, ОСОБА_6 15.06.2021 учинив злочин, передбачений ч.2 ст.152 КК України.
ІІ. 09.07.2021, продовжуючи свої злочинні дії, діючи повторно, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи прямий умисел задовільнити свою статеву пристрасть, знову вирішив обманним шляхом виманити свою дружину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у місце, де без очевидців здійснити її зґвалтування.
Вказаного дня у вечірній час під вигаданим приводом погашення кредиту він зустрівся з дружиною в м. Гадячі та після очікування нею кілька годин біля магазину «АТБ» по вулиці Гетьманській коштів, які чоловік обіцяв отримати від баби для сплати кредиту, близько 23 год. ОСОБА_10 вирішила пішки повертатися додому у село Біленченківка. ОСОБА_12 запропонував провести останню додому маршрутом руху через село Ковалевщина Миргородського району Полтавської області. Зважаючи на пізню годину та темну пору доби, на дану пропозицію ОСОБА_10 погодилася.
Коли подружжя пройшли село Ковалевщина та спустилися до яру в напрямку села Біленченківка, що розташований між вказаними селами, ОСОБА_6 у даному безлюдному місці почав учинювати щодо дружини дій сексуального характеру проти її волі.
Так, 10.07.2021 близько 00 год. 20 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи біля дружини, почав словесно вимагати в неї здійснювати дії сексуального характеру, пов'язані із оральним проникненням в її тіло його статевим членом. Після відмови ОСОБА_10 від таких дій сексуального характеру ОСОБА_6 почав висловлювати погрози в бік дружини у вигляді нанесення їй тілесних ушкоджень та у здавлені шиї руками.
Отримавши повторну відмову від ОСОБА_10 вчинити з ним оральний секс, ОСОБА_6 схопив дружину та перекинув її через себе, повалив її на траву, де сів поверх неї на тіло, після чого, застосовуючи фізичну силу у вигляді охоплення пальцями рук її шиї та почав сильно стискати шию. Перебуваючи в лежачому положенні на спині, ОСОБА_10 пручалася та намагалася вирватися із захватів чоловіка. Незважаючи на це, ОСОБА_6 продовжував вимагати від потерпілої вчинити дії сексуального характеру, пов'язані із оральним проникненням в її тіло, при цьому продовжував стискати шию ОСОБА_10 .
Через деякий час ОСОБА_6 перемістився на траву і, перебуваючи в лежачому положенні на спині, обхопив лівою рукою шию ОСОБА_10 , а долонею правої руки почав періодично затуляти ротову порожнину та носові ходи останньої з подальшим вимаганням вчинити дії сексуального характеру. Витримуючи насильницькі дії чоловіка, ОСОБА_10 втратила свідомість.
Лише після того, як ОСОБА_10 прийшла до тями і зрозуміла, що чоловік своїми діями може позбавити її життя, під фізичним впливом та без добровільної згоди, вона вимушеного погодилася на вчинення дій сексуального характеру щодо неї, пов'язані із оральним проникненням в її тіло, а саме на проникнення статевого члену чоловіка до її ротової порожнини. Тим самим такими протиправними діями ОСОБА_6 повторно зґвалтував свою дружину, вчинивши щодо неї сексуальне насильство.
У результаті зґвалтування та вказаних протиправних дій ОСОБА_6 потерпіла ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді: трьох локальних синців по передньовнутрішній поверхні правого плеча, синців на лівому стегні в середній третині, синці на обох колінних суглобах, полосовидного садна на правій боковій поверхні шиї, двох локальних синців на лівій боковій поверхні шиї, великокрапкові крововиливи в сполучні та білочні оболонки обох очей, які згідно висновку судово-медичного експерта №183 від 22.07.2021 є легкими тілесними ушкодженнями.
Після задоволення своєї статевої пристрасті шляхом зґвалтування та сексуальним насильства ОСОБА_6 надав ОСОБА_10 змогу покинути місце події та потрапити додому за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, своїми протиправними діями, що виразилися у вчиненні в ніч на 10.07.2021 дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинених повторно щодо подружжя, ОСОБА_6 учинив злочин, передбачений ч.2 ст.152 КК України.
ІІІ. 24.07.2021 близько 23.25 год. в с. Біленченківка Миргородського району Полтавської області неподалік вулиці Вишневої ОСОБА_6 зустрів свою дружину ОСОБА_11 , з яким вона останнім часом припинила спільно проживати (без розірвання шлюбу із ним).
На ґрунті ревнощів у ОСОБА_6 та ОСОБА_10 виник конфлікт, в ході якої чоловік вирішив здійснити умисне вбивство дружини, поєднане із зґвалтуванням та сексуальним насильством.
З цією метою, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, примусово затягнув ОСОБА_10 до насаджень фруктових дерев, що знаходяться між полем та садибою АДРЕСА_2 , де застосовував до неї насильство, а саме умисно повалив на землю, зняв з її тіла лосини та труси, закотив сукню та бюстгальтер до верху, тим самим оголивши тіло ОСОБА_10 .
Після цього ОСОБА_6 зав'язав на два вузли лосини ОСОБА_10 навколо її шиї та вільний кінець холоші лосинів засунув до порожнини рота ОСОБА_10 , після чого почав здавлювати шию останній.
У цей час, маючи умисел на вчинення дій сексуального характеру, умисно, без добровільної згоди ОСОБА_10 своїм статевим членом проник до піхви останньої, тим самим зґвалтував дружину, а також вчинив щодо неї сексуальне насильство.
Згідно висновку експерта №100 від 20.08.2021 за результатами проведеної судово-медичної експертизи зазначеними вище діями ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_10 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення, та які врешті-решт призвели до її смерті. Умовно заподіяні тілесні ушкодження поділяються на дві групи:
ПЕРША група: одиночна, високо розташована, замкнена, осаднена странгуляційна борозна на шиї, шириною від 1,4см до 2см, глибиною до 0,3см, з вираженим смугастий малюнк-відбитком складок петлі та відбитком її вузла у вигляді невизначеної форми вдавлення на правій переднє-боковій поверхні шиї, на рівні проекції середньої третини кивального м'язу; крововиливи в м'які тканини шиї в проекції борозни, які утворилися внаслідок удушення (здавлення органокомплексу шиї) петлею з лосини (штанів) жіночого фасону з чорної еластичної тканини,що була виявлена на шиї трупа гр-нки ОСОБА_10
ДРУГА група: поверхнева колото-різана рана на шкірі передньої поверхні шиї зліва яка утворилася від не менш ніж однократної дії гострого предмету, клинок якого має лезо і обушок, та стосовно живої особи.
ТРЕТЯ група: два неправильно-округлої форми садна на шкірі передньої поверхні шиї справа які утворилися від не менш ніж однократної дії тупого предмету, який має обмежений, стоншений край, та могли утворитись від дії дрібних бічних відростків фрагменту сухої гілки дерева «У» -подібної форми, що була виявлена під вузлом петлі на шиї трупа, в результаті її притискання петлею до шкіри передньої поверхні шиї справа.
ЧЕТВЕРТА група: крововилив під слизову оболонку в ділянці нижньої губи зі сторони присінку рота в проекції перших зубів нижньої щелепи, крововилив у слизову оболонку кінчика язика по його нижній поверхні, які утворились від від не менш ніж однократної дії тупого(их) предмета (ів), та могли утворитись в результаті заштовхування у порожнину рота потерпілої краю штанини лосин (штанів) жіночого фасону з чорної еластичної тканини,що були виявлені у вигляді петлі на шиї трупа гр-нки ОСОБА_10 із силою, достатньою для утворення зазначених тілесних ушкоджень.
П'ЯТА група: підшкірний крововилив по внутрішній поверхні проекції правого колінного суглобу, підшкірний крововилив по переднє-зовнішній поверхні проекції правого колінного суглобу, які утворились від дії від не менш ніж однократноїтупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, та, враховуючи їх анатомічну локалізацію, взаємне розташування та морфологічні характеристики, могли утворитись і від стискаючої дії пальців руки людини, у тому числі і під час насильницького розведення стегон.
ШОСТА група: підшкірні крововиливи у кількості шести по переднє-внутрішній поверхні середньої та нижньої третин правого плеча, які утворились від неоднократної дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, та, враховуючи їх анатомічну локалізацію, взаємне розташування та морфологічні характеристики, могли утворитись і від дії стискаючої пальців руки людини, у тому числі і від утримання потерпілої рукою за праве плече.
СЬОМА група: підшкірний крововилив по переднє-внутрішній поверхні середньої третини лівого передпліччя, який утворився від дії від не менш ніж однократної тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, та, враховуючи його морфологічні характеристики та анатомічну локалізацію, міг утворитись і в результаті притискання лівої верхньої кінцівки потерпілої в ділянці передпліччя до твердої поверхні тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею під час її перебування у лежачому на спині положенні.
ВОСЬМА група: смугоподібної форми ділянка осаднення шкіри у вигляді чисельних, вертикальних, паралельних одне одному лінійних саден по задній поверхні грудної клітки, від рівня 2-го грудного хребця, з переходом на поперекову ділянку до рівня 2-го поперекового хребця, яка утворилась від від не менш ніж однократної ковзної дії тупого предмету з нерівною, широкою поверхнею, у тому числі і під час волочіння потерпілої по твердій нерівній площині. Враховуючи анатомічну локалізацію, морфологічні характеристики тілесних ушкоджень даної групи, а також відсутність подібного осаднення шкіри в ділянках сідниць та задніх поверхонь нижніх кінцівок, слід вважати, що волочіння потерпілої відбувалось тазовим кінцем тіла вперед, оберненою до травмуючого предмета задньою поверхнею тіла.
Таким чином, своїми протиправними діями, що виразилися у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, поєднаному із зґвалтуванням та сексуальному насильстві, ОСОБА_6 учинив злочин, передбачений п.10 ч.2 ст.115 КК України.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, спробам впливу на учасників кримінального провадження - свідків, спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, є підстави для продовження строку його тримання під вартою у межахстроку досудового розслідування відповідно до ч.3 ст.197 КПК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, окрім інших, підтверджується зокрема наступними доказам:
- протоколом огляду місць подій за місцем вчинення злочинів від 11.07.2021, 11.07.2021 та 25.07.2021;
- показаннями потерпілих ОСОБА_10 від 11.07.2021, ОСОБА_13 від 29.07.2021;
- показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інших;
- протоколами проведення слідчих експериментів за участю потерпілої ОСОБА_10 , підозрюваного ОСОБА_6 ;
- висновками судово-медичних експертиз №183 від 22.07.2021, №100 від 20.08.2021;
- висновками молекулярно-генетичних експертиз №СЕ-19/121-21/210006-БД від 18.11.2021, №СЕ-19/121-21/21075-БД від 22.11.2021.
Сторона обвинувачення звертає увагу на:
- наявність вагомих доказів вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень;
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим за п.10 ч.2 ст.115 КК України: максимальне покарання за законом передбачено у вигляді довічного позбавлення волі;
- вік та стан здоров'я ОСОБА_6 : підозрюваний у працездатному віці, має стан здоров'я, який дозволяє йому вчинювати активні фізичні дії;
- підозрюваний не має постійного місця роботи та законних джерел для життя;
- майновий стан підозрюваного: у власності підозрюваного нерухоме майно, транспортні засоби, інше коштовне майно та будь-які матеріальні активи відсутні;
- у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв'язки.
Згідно доказів, що характеризують особу ОСОБА_6 , підозрюваний зареєстрований в АДРЕСА_3 , проте там фактично декілька років не проживав.
Вказані обставини прямо вказують на необхідність продовження строку дії щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про недостатність застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу для запобігання заявленим вище ризикам.
До закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою ОСОБА_6 від 21.10.2021 існують наступні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, яке згідно п.15 ч.1 ст.3 КПК України закінчується направленням до суду обвинувального акта (у разі прийняття рішення про наявність підстав для його складання).
Так, під час досудового розслідування ще належить виконати наступні процесуальні дії:
- отримати висновки судових молекулярно-генетичних експертиз, які на даний час проводяться експертами Харківського НД ЕКЦ МВС України, в тому числі з метою встановлення генетичних ознак сперматозоїдів, виявлених у зразку вмісту піхви ОСОБА_10 та генетичних ознак крові, виявленої на трусах ОСОБА_10 ,а також надати оцінки цим доказам;
- з урахуванням отриманих висновків експертів та встановлених у ході досудового розслідування обставин змінити раніше повідомлені підозри ОСОБА_6 ;
- здійснити відкриття матеріалів досудового розслідування відповідно до ст.290 КПК України тощо.
Крім того, після виконання вимог ст.290 КПК України необхідно скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, вручити їх обвинуваченому та захиснику, після чого прокурору необхідно буде здійснити звернення з обвинувальним актом до суду.
Такі процесуальні дії не могли бути виконані (проведені) раніше з об'єктивних причин: так, біологічні об'єкти, які на даний час досліджуються шляхом проведення молекулярно-генетичних експертиз, досліджувалися шляхом проведення інших експертиз - судово-імунологічних та цитологічних. Лише після проведення останніх стало можливим проведення молекулярно-генетичних експертиз.
Крім того, зважаючи на значну кількість матеріалів досудового розслідування та кількість учасників кримінального провадження, які територіально знаходяться у різних населених пунктах на значній відстані між собою, здійснити ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у короткі строки неможливо та потребує щонайменше кількох днів.
При цьому сторона захисту може надати відповідно до ч.6 ст.290 КПК України прокурору докази на свій захист, наявність їх та обсяг (за наявності) яких на разі невідомі. Доступ до доказів захисту стороною обвинувачення також може потребувати кількох днів.
Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, при цьому сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжких та особливо тяжких злочинів не повинен перевищувати дванадцяти місяців.
З урахуванням зазначених вище обставин є підстави продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 у межах строку досудового розслідування, встановленого ухвалою слідчого судді Гадяцького районного суду від 17.12.2021, тобто до 26.01.2022. У такому разі сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за його підозрою у вчиненні особливо тяжкого злочину не буде перевищувати 12-ти місяців, а строк дії відповідної ухвали слідчого судді не буде перевищувати 60 днів.
Прокурор клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просили замінити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного браслету, так як він довгий час не спілкувався з своїми малолітніми дітьми.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, ознайомившись з матеріалами справи, слідчий суддя зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 152 та п.10 ч.2 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 13.12.2021 ОСОБА_8 до підозрюваного у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів, тобто до 26.12.2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри належить прийняти до уваги дані, які містяться в наданих суду матеріалах.
Крім того, суд приймає до уваги п. 57 рішення Європейського суду з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини», згідно з яким наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення, а також рішення ЄСПЛ по справі «Мюрей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, в якому зазначено, що факти, які породжують підозру, не обов'язково мають такий саме рівень з'ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального розслідування, тобто факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.
Також належить врахувати правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою розгляду провадження, досягнення цілей якого і є тримання під вартою.
Суд вбачає наявність обґрунтованої підозри відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі тяжкість злочинів, які інкримінуються підозрюваному, враховуючи дані про особу підозрюваного, зважаючи на те, що на теперішній час кримінальне провадження знаходиться на стадії досудового розслідування, суд вважає, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків, а також переховуватись від суду.
В зв'язку з викладеним, суд вважає ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не перестали існувати.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному, в межах строків досудового розслідування, а саме: до 26.01.2022 року.
Керуючись ст.ст. 176-181,184,186, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання слідчого СВ ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою задовольнити .
Продовжити у кримінальному провадженні №12021170560000314 строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка, Гадяцького району, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 - в межах строку досудового розслідування до 26 січня 2022 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ознайомити та вручити підозрюваному ОСОБА_6 під розписку копію ухвали про продовження строку тримання під вартою.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду Полтавської області протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним з часу отримання її копії.
Слідчий суддя: ОСОБА_1