08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/1290/21
381/2772/21
16 грудня 2021 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,
за участі секретаря Омельчук С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради про визначення місця проживання дитини,-
06 серпня 2021 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що з 2008 року він перебував у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 . Після припинення шлюбних відносин з ОСОБА_2 , їхня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживає з позивачем. Позивач має постійну роботу та заробітну плату, позитивно характеризується за місцем проживання, займається вихованням дитини, для дитини створені всі необхідні умови для проживання. Відповідач участі у вихованні дитини не приймає і її шкільним життям не цікавиться, свого житла не має, веде аморальний спосіб життя, негативно характеризується за місцем проживання, крім того відповідач ніде не працює та не має змоги утримувати доньку.
На підставі викладеного просив визначити місце проживання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за його фактичним місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
31 серпня 2021 року провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 19 жовтня 2021 року продовжений строк підготовчого провадження, на 30 днів.
Ухвалою суду від 16 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач надавав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, що підтверджується розміщеними оголошеннями на офіційному веб-порталі Фастівського міськрайонного суду Київської області про її виклик до суду.
У встановлений строк відзиву на позовну заяву до суду не надійшло, а тому в силу частини восьмої статті 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судовому засіданні представник третьої особи позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Заслухавши пояснення сторін по справі, вивчивши надані докази та дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував з ОСОБА_2 у цивільному шлюбі, під час якого у них народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.5/.
Відповідно до довідки ТзОВ «ІЛАЯ» позивач, ОСОБА_1 працює у ТОВ «ІЛАЯ» на посаді водія з 12.02.2021 року по теперішній час /а.с.6/.
13 липня 2021 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , про що зроблений відповідний актовий запис №204 /а.с.14/.
Згідно довідки Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області № 38 від 26.01.2021 року ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 без реєстрації. Разом з ним за даною адресою проживає без реєстрації його донька ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.13/.
Відповідно до Акта обстеження умов проживання від 21.04.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що умови проживання задовільні, стосунки, традиції сім'ї побудовані на любові та взаємоповазі один до одного. Усі члени родини з сімейним теплом та любов'ю приймають дитину в родині. ОСОБА_3 висловила бажання проживати разом з батьком /а.с.16/.
Згідно характеристики, виданої Фастівецьким закладом ЗСО І-ІІІ ступенів ОСОБА_4 навчалась з першого по шостий клас (05.10.2020 року включно). Про навчання, виховання, забезпечення її шкільним приладдям, одягом, харчуванням постійно займався батько ОСОБА_1 . Він систематично відвідував батьківські збори, запитував порад у питаннях виховання доньки. Мати дівчинки, ОСОБА_2 жодного разу не приходила в школу, не відповідала на дзвінки класного керівника, зі слів односельців, сусідів кожного дня була у нетверезому стані. Вихованню ОСОБА_3 не приділяла уваги. Дівчинка раніше періодично жила у сім'ї батька, а вже тривалий час проживає там постійно. Зі слів дівчинки, їй там подобається жити, під опікою батька і його дружини вона стала краще навчатись, оточена Любов'ю і турботою /а.с.9/.
Відповідно до характеристики, наданої Фастівським навчально-виховним комплексом «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3» від 01.02.2021 року, ОСОБА_4 учениці 6-а класу вищевказаного закладу. Зарекомендувала себе як дисциплінована та старанна учениця, має навчальні досягнення достатнього та середнього рівнів, тощо. Учениця проживає в сім'ї батька. ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню доньки, контролює навчання учениці, приймає активну участь в життя класу. Мати дівчинки, ОСОБА_2 , участі у вихованні доньки не приймає і шкільним життям не цікавиться /а.с.10-11/.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Згідно з ч. 2 ст. 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
У випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 161 СК України).
На даний час дитина ОСОБА_4 проживає разом з батьком ОСОБА_1 .
Згідно з положенням ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини.
Згідно ст. 150 СК України, обов'язками батьків є піклування про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.
Відповідно до ч 2, 8, 9, 10 ст.7 Сімейного кодексу України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно зі ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради від 27.02.91, держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини.
У п. 1 ст. 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї або коли батьки проживають роздільно й необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, виконують їх державні чи приватні установи, що займаються питаннями соціального забезпечення, суди, адміністративні чи законодавчі органи, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).
Відповідно до ст. 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь в її вихованні й має право на особисте спілкування з нею.
Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (ст. 142 СК), у тому числі й на рівне виховання батьками. У справі «Хант проти України» зазначено, що права дитини мають перевагу над правами батьків.
Європейський суд з прав людини 11.07.2017 року у справі «М.С. проти України» виніс рішення, де визначив «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками.
При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати 2 аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків випливає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток і належне виховання, у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
При розгляді справи встановлено, що дитина на даний час проживає за фактичним місцем проживання батька за адресою: АДРЕСА_1 .
Місце проживання малолітньої дитини з одним з батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
Крім цього, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.
Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.
В судовому засіданні була вислухана думка малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо визначення місця її проживання, яка виявила своє бажання проживати разом з батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.
Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Небажання відповідача надавати докази, зокрема, з причин ухилення від участі в судових засіданнях, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню. При цьому, суд враховує те, що мати дитини має можливість безперешкодно відвідувати дитину, спілкуватися з нею, здійснювати свої батьківські обов'язки та доглядати за дитиною за місцем проживання позивача.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12-13, 76-82, 141, 171, 258-259, 263, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, на підставі ст. ст. 56, 141, 157, 160, 161 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради про визначення місця проживання дитини- задовольнити.
Визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактичним місцем проживання її батька ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.М.Ковалевська