Справа № 752/4535/20 Головуючий у 1-й інст. - Шевченко Т.М.
Апеляційне провадження 22-ц/824/16459/2021 Доповідач - Рубан С.М.
21 грудня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Заришняк Г.М., Кулікова С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року про призначення судової будівельно - технічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про скасування запису про речові права та їх обтяження,-
У березні 2020 року ОСОБА_3 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом про скасування запису №32150390 про право власності, внесено на підставі рішення №47516742 від 26 червня 2019 року державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Мороз Д.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року клопотання представника позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про скасування запису про речові права та їх обтяження - задоволено.
Призначено у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про скасування запису про речові права та їх обтяженнясудову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
- якою є дійсна ринкова вартість квартири, загальною площею 40.4 кв.м, житловою площею 14.1 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 20 червня 2019 року?
- зобов'язано ОСОБА_1 на вимогу експерта забезпечити безперешкодний доступ експерта до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з ухвалою суду, 03 листопада 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Посилається на те, що відповідно до п.5.1 Розділу 2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року, до завдань будівельно - технічної експертизи не відноситься вирішення питань пов'язаних з визначення вартості об'єктів нерухомого майна.
Крім того, суд першої інстанції поставив питання, які не можуть бути вирішені в межах виду призначеної судової експертизи, що також свідчить про необґрунтованість призначеної експертизи та може призвести до недопустимості висновку експерта як такого.
Посилається на те, що до предмету доказування у справі № 752/4535/20 не відноситься обставина щодо ринкової вартості спірної квартири, оскільки з огляду на предмет та підстави позову, дана обставина не підтверджує заявлені вимоги та немає жодного значення для справи в межах заявлених позовних вимог. Крім того, посилається на те, що питання поставлені експертами виходять за межі позовних вимог.
Посилається на те, що суд першої інстанції грубо порушив вимоги ст. 197 та 222 ЦПК України розглянувши та задовольнивши клопотання позивача про призначення експертизи на стадії розгляду справи по суті, оскільки відповідно до вимог статей 126 та 222 ЦПК України зобов'язаний був залишити дане клопотання без розгляду.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду залишити без змін.
Посилається на те, що звіт від 20 червня 2019 року на який в судовому засіданні посилався відповідач та що міститься в матеріалах справи, викликав великі сумніви у позивача та суду щодо його правильності та належності, а тому необхідно провести експертизу для визначення належної вартості нерухомого майна, що було предметом іпотеки.
Крім того, посилається на те, що ознайомившись із звітом від 20 червня 2019 року позивач не погоджується з ним та вважає, що ринкова вартість об'єкту оцінки квартири яка зазначена у звіті не відповідає ринковим реаліям та є суттєво заниженою, чим порушено її права передбачені в Іпотечному договорі від 10 травня 2018 року, а сам звіт не відповідає вимогам законодавства.
Також, зазначає про те, що у звіті від 20 червня 2019 року відсутні будь - які фото об'єкта оцінки, тобто експерт ФОП ОСОБА_4 квартиру як об'єкт нерухомості не відвідував, не оглядав, не встановлював її стан, тому оцінка предмету іпотеки на момент переходу прав власності у встановленому законом порядку не проводилась.
Посилається на те, що Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 917/2101/17 від 19 липня 2019 року зазначено, що оцінка майна також входить до предмету доказування в межах предмету позову у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
Задовольняючи клопотання позивача суд першої інстанції дійшов висновку про те, що сукупність обставин, що зазначені у ст. 103 ЦПК України в даному випадку наявна, оскільки для з'ясування вартості нерухомого майна необхідні спеціальні знання, оскільки наявний в матеріалах справи звіт про оцінку не є висновком експерта враховуючи, що він складений не експертом, а суб'єктом оціночної діяльності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
У висновку експертизи зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Апеляційним судом встановлено, що в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про скасування запису про речові права та їх обтяження.
За ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Призначаючи експертизу, суд першої інстанції виходив з приписів ч.1 п.1 ст. 103 ЦПК Україниз та врахував, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання.
Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд повинен був відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно - технічної експертизи, враховуючи те, що в матеріалах справи наявний звіт про оцінку вартості нерухомого майна від 20 червня 2019 року, проведений суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказаний звіт не відповідає вимогам ст. 106 ЦПК України, не є висновком експерта, зробленим на замовлення сторони у справі для подачі його до суду та в ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність.
На думку колегії суддів ринкова вартість об'єкту оцінки квартири яка зазначена у звіті не відповідає ринковим реаліям та є суттєвою заниженою, чим порушено права позивача передбачені в Іпотечному договорі від 10 травня 2018 року, а сам звіт не відповідає вимогам законодавства.
Також, у звіті від 20 червня 2019 року відсутні будь - які фото об'єкта оцінки, тобто експерт ФОП ОСОБА_4 квартиру як об'єкт нерухомості не відвідував, не оглядав, не встановлював її стан, тому оцінка предмету іпотеки на момент переходу права власності у встановленому законом порядку не проводилась.
Тобто, неналежно проведена оцінка предмету іпотеки, позбавляє позивача можливості застосувати ч. 5 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та відшкодувати перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Таким чином, питання які були поставлені позивачем на вирішення експерта, мають доказове значення у даній справі і потребує спеціальних знань.
Доводи апеляційної скарги про те, що до предмету доказування не відноситься обставина щодо ринкової вартості спірної квартири, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки при передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки необхідним є встановлення вартості предмету іпотеки на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
(Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 липня 2019 року у справі №917/2101/17).
Твердження скаржника про те, що судом першої інстанції не зазначено аргументів, мотивів або доводів щодо призначення експертизи, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року) вказано: «хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення».
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
«Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За встановлених обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та порушення прав скаржника.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої ухвали.
Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді