справа № 368/741/21
провадження № 22-ц/824/16556/2021
21 грудня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,
вирішуючи питання відкриття апеляційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої протиправними та протизаконними діями, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 10 вересня 2021 року в складі судді Іванюти Т. Є.,
встановив:
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 10 вересня 2021 року вказану позовну заяву повернуто позивачу.
04.11.2021 на вказану ухвалу суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, а саме для надання доказів сплати судового збору.
16.12.2021 ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду клопотання про усунення недоліків. Зазначає, що суд не взяв до уваги норми ч. 5 ст. 356 ЦПК України та п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» та те, що Переселенська територіальна громада Обухівського району Київської області не виїхала на місце злочину відповідача, не провела обстеження межі довжиною 80 м., не надала акт правопорушення ОСОБА_2 , вчинили кримінальний злочин, що кваліфікується за ч. 2 ст. 364 КК України, а також незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Вказує, що по теперішній час підозру ОСОБА_2 не оголошено, обвинувальний акт по цей день не спрямували до Кагарлицького районного суду Київської області, тому позивач потерпіла, яка має право на будинок і звернулась до суду із цивільним позовом в кримінальному провадженні до суду про відшкодування шкоди.
Відповідачі по справах: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 затравили питну воду в колодязі власника позивача, а тому відкриті кримінальні провадження, в яких слідчий СУ ГУНП в Київській області визнав її потерпілою та вручив пам'ятку про права та обов'язки потерпілого.
Аналізуючи зміст клопотання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню з огляду на таке.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення.
Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено й в статті 129 Конституції України.
На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним.
Статтею 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
За таких обставин, встановлення діючим законодавством права на апеляційний перегляд справи, не може бути підставою для невиконання особою, яка бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення, норм законодавства, які визначають дотримання певних умов для здійснення такого права, зокрема, сплати судового збору.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, з огляду на її суб'єктний склад, не є позовною заявою про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, а тому позивач не звільняється від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір».
Подавши клопотання про усунення недоліків, ОСОБА_1 обґрунтовувала його бездіяльністю Переселенської територіальної громади Обухівського району Київської області та незаконними діями, рішеннями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
З позовної заяви вбачається, що вимоги було заявлено до фізичної особи ОСОБА_2 про визнання протиправними та протизаконними його дії, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, а тому ОСОБА_1 не звільнена від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином заявником не усунуто недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, згідно якої, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, так як недоліки апеляційної скарги заявником не усунуто, апеляційна скарга підлягає поверненню позивачу.
Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 10 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої протиправними та протизаконними діями, вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. А. Семенюк