20 грудня 2021 року м. Київ
Справа 756/11476/21
Апеляційне провадження № 33/824/5152/2021
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП
Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В. розглянувши апеляційну скаргу адвоката Сучкова Олександра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2021 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 209810 від 21.06.2021 року о 18 год. 37 хв. ОСОБА_1 рухаючись в м. Києві по вул. Полярна 10, керував автомобілем марки «AUDI A4», номерний знак НОМЕР_2 , в порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія ОСОБА_1 проводився на місці в установленому законом порядку із застосуванням приладу «Drager Alcotest-6820», тест № 3418, який видав результат, рівний 1,38 проміле. Дану подію зафіксовано на нагрудну бодікамеру працівника поліції АА-737, відео долучене до матеріалів справи.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2021 року визнано винним ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (тисячу) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 454 гривень 00 копійок.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, адвокат Сучков О.С.в інтересах ОСОБА_1 03.11.2021 року в строк визначений Законом подав апеляційну скаргу в якій просить постанову Оболонського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2021 рокускасувати, провадження у справі закрити.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та рапорт поліцейського не можуть бути єдиними достатніми доказами вчинення особою адміністративного правопорушення. За своєю правовою природою такі документи не є самостійними беззаперечними доказами, оскільки складені стороною обвинувачення, а тому викладені у них обставини повинні бути перевірені судом за допомогою аналізу інших доказів.
Крім того, зазначає, що наявні у матеріалах справи № 756/11476/21 докази беззаперечно непідтверджують факт керування ОСОБА_1 21.06.2021 о 18 год. 37 хв. будь- яким транспортним засобом, що свідчить про відсутність необхідного елементу складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, суд безпідставно не викликав свідка ОСОБА_3 .
В тексті апеляційної скарги посилається на правові висновки Київського апеляційного суду викладені у постановах від 12.01.2021 у справі № 367/2518/20; постанова від 27.04.2021 у справі № 753/5024/21; постанова від 27.04.2021 у справі № 753/5024/21; постанова від 10.03.2020 у справі № 756/12947/19
У судовому засіданні 20 грудня 2021 року адвокат Сучков О.С.в інтересах ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, оглянувши, долучені до справи письмові докази, та записи з нагрудних камер поліцейських, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу адвоката Сучкова Олександра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2021 року - залишити без змін.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 278 КУпАП передбачають, що суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до Закону, у своїх діях поліцейський керується Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 року), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року).
Відповідно до п.2 Порядку - огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно п. 3 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є:- запах алкоголю з порожнини рота;- порушення координації рухів;- порушення мови;- виражене тремтіння пальців рук;- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;- поведінка, що не відповідає обстановці.
Водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного сп'яніння (п. 1 розділу 9 Інструкції 2).
Згідно п. 3 Порядку та п. 6 Інструкції огляд проводиться двома способами: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; 2) лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
За наявності ознак алкогольного сп'яніння поліцейський проводить огляд за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
За вимогами п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 України, водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Як вбачається з матеріалів справи, та вірно встановлено судом, що 21.06.2021 року о 18 год. 37 хв. ОСОБА_1 рухаючись в м. Києві по вул. Полярна 10, керував автомобілем марки «AUDI A4», номерний знак НОМЕР_2 , в порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху , у стані алкогольного сп'яніння. Водій погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння , який проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» результат тесту - 1,38 проміль .
За таких обставин, у працівників поліції, були відсутні підстави, для транспортування водія до медичного закладу.
ОСОБА_1 із змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 209810 від 21.06.2021 року о 18 год. 37 хв. ознайомився та зазначив, що «автомобіль залишає за місцем зупинки, зобов'язується протягом доби автомобілем не керувати».
Відповідно до змісту протоколу серії серії ААБ № 209810 від 21.06.2021 року о 18 год. 37 хв. ОСОБА_1 рухаючись в м. Києві по вул. Полярна 10, керував автомобілем марки «AUDI A4», номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер». Результат тесту 1,38%. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, і є правильним.
Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 209810 від 21.06.2021 року о 18 год. 37 хв., результатом проведення огляду на стан сп'яніння, який проведеноу встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер», відеозаписом, долученим до матеріалів справи.
Надані суду докази є належними та допустимими, а також достатніми, оскільки повністю підтверджують склад правопорушення, передбачений статтею 130 КУпАП.
Доводи адвоката про те, що запис на відео переривався, а матеріали справи не містять доказів керування водієм транспортним засобом, суд відхиляє, оскільки на записі чітко видно час зупинки, згода водія на проходження тесту, підписання водієм протоколу. Запис не проводився лише в той період, коли працівник поліції складав протокол. Суд першої інстанції вірно врахував пояснення водія, які зафіксовані на записі, відповідно до яких останній пояснює, що він виїхав на транспортному засобі з гаражу і перед тим як сідати за кермо вживав спиртні напої (одну пляшку пива) Наявний записм повністю спростовує доводи адвоката про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Слід зазначити, що в протоколі, водій не вказував на те, що він не керував транспортним засобом. Таку позицію під час судового слідства, суд розцінює, з огляду на запис та пояснення водія під час зупинки, як намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
Посилання адвоката на правові висновки Київського апеляційного суду в інших справ, суд відхиляє, з огляду нате, що дана справа за своїми обставинами відрізняється від тих справ на які послався адвокат, саме наявністю на відеозаписі пояснень водія, які підтвержують факт визнання керування транспортним засобом та факт вживання спиртних напоївю.
ОСОБА_1 не був позбавлений можливості пройти огляд в закладі охорони здоров'я відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, однак останній на свій розсуд таким правом не скористався і натомість висловив згоду з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, засвідчивши таку згоду власним підписом в протоколі про адміністративне правопорушення ААБ № 209810 від 21.06.2021 року о 18 год. 37 хв. (а. с. 1), в чеку-роздруківці газоаналізатора Драгер Алкотест (а. с. 2).
Таким чином, доводами апеляційної скарги обставини, встановлені судом при розгляді справи, не спростовані, допущення порушень норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції за результатами апеляційного перегляду не встановлено.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають, відтак апеляційним судом відхиляються посилання в апеляційній скарзі на ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішення ЄСПЛ щодо принципу презумпції невинуватості.
Апеляційний суд враховує рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При цьому суд, дотримавшись вимог ст. ст. 33, 34 КУпАП, наклав на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що за своїм видом та розміром є законною і обґрунтованою мірою відповідальності за вчинене правопорушення, і відповідає меті виховання особи, що його вчинила, та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як це передбачено ст. 23 КУпАП.
Аналізуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу адвоката Сучкова Олександра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2021 року залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Сучкова Олександра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.В. Желепа