Справа № 381/509/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/4261/2021 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
14 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
законного представника ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2021 року, якою відмовлено у задоволені клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності, у кримінальному провадженні № 12020110310001295 від 22.12.2020 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчинені суспільного небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
Як встановлено судом, 14 жовтня 2020 року приблизно о 01 годині, малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітній ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), провадження, перебуваючи на території СК «Машинобудівник» по вулиці Шевченка, 27 м. Фастів Київської області, виявив поруч з адміністративним приміщенням мопед «Suzuki Zz Uр Sport», чорного кольору, без реєстрації, що належить ОСОБА_11 та спільно домовилися вчинити незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.
Відразу після цього, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 спільно з неповнолітнім ОСОБА_10 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, не маючи дозволу власника, шляхом вільного доступу підійшли до мопеда «Suzuki Zz Up Sport», викотивши транспортний засіб, встановивши таким чином над ним контроль.
Після цього, ОСОБА_7 з іншим неповнолітнім (матеріали відносно якого виділені її окреме провадження), з місця вчинення злочину зникли, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріального збитку на суму 6745,47 гри., та позбавили його можливості розпорядження транспортним засобом.
Зазначені дії ОСОБА_7 кваліфіковані як суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Відповідно до вимог ст. 22 КК України ОСОБА_7 не досяг віку кримінальної відповідальності за вчинення зазначеного кримінального правопорушення.
Орган досудового розслідування звернувся до суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_7 примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батьку.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2021 рокуу задоволенні клопотання відмовлено.
Мотивуючи своє рішення, суд зазначив, що суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України, відноситься до нетяжких умисних злочинів, тому закон не передбачає можливості для застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього.
Також зазначено, що відповідними документами не підтверджені повноваження слідчого ОСОБА_12 , який здійснював досудове розслідування у вказаному провадженні, як того вимагають норми ч.1 ст. 499 КПК України, а доручення на проведення досудового розслідування слідчому ОСОБА_12 не підписано начальником СВ Фастівського ВП Васильківського відділу ГУ поліції у Київській області.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд клопотання у суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, так як суд не надав належно оцінки змісту ч. 2 ст. 97 КК України, якою примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст. 105 цього кодексу, суд застосовує і до особи, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, та вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
Також зазначає, що старший слідчий ОСОБА_12 спеціально уповноважений керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх, відомості про що містяться в наказі затвердженого Начальником ГУНП в Київській області про встановлення спеціалізації слідчих ГУНП в Київській області, долучити який суд не надав можливості.
Представник служби у справах дітей та сім'ї виконкому Фастівської міської ради направив до суду клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, особу, якому інкримінується вчинення суспільно небезпечного діяння, його законного представника та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно норм ч. 2 ст. 97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
Як вбачається з клопотання слідчого, ОСОБА_7 інкримінується вчинення суспільно небезпечного діяння,передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
Висновок суду про неможливість застосування примусових заходів виховного характеру до особи, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність за вчинення умисного нетяжкого суспільно небезпечного діяння, вимогам ч.2 ст.97 КК України суперечить, тому судом неправильно застосований закон про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимог ч.2 ст.501 КПК України якщо під час судового розгляду не буде доведено однієї з обставин, передбачених у пункті 1 або 2 частини першої цієї статті ( чи мало місце суспільно небезпечне діяння, чи вчинене це діяння неповнолітнім у віці від одинадцяти років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння), суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні примусових заходів виховного характеру і закрити кримінальне провадження.
Суд, дійшовши висновку про те, що прокурором не надано належних доказів повноважень слідчого на проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру, не з'ясував питань, визначених ч.1,2 ст.501 КПК України, та не вирішив долю кримінального провадження.
Зазначені порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Оскільки в апеляційній скарзі прокурора не ставиться питання про постановлення нової ухвали щодо клопотання слідчого про застосування примусових заходів виховного характеру, а колегія суддів самостійно не вправі погіршувати становище особи, яка не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, то, з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України, ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ст.404,405,407,412,415,419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2021 року щодо ОСОБА_7 скасувати.
Призначити новий розгляд кримінального провадження у Фастівському міськрайонному суді Київської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Суддя: Суддя: