Справа №381/2915/20. Провадження №11-кп/824/4258/2021. Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1 Категорія: ч. 3 ст. 186 КК України. Суддя-доповідач у апеляційній інстанції - ОСОБА_2
Іменем України
13 грудня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2021 року,
за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_7
потерпілої - ОСОБА_8
законного представника малолітнього потерпілого - ОСОБА_9
за участю сторони захисту - адвоката ОСОБА_10
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
Цим вироком у кримінальному провадженні під №12020110310000952, внесеному до ЄРДР 04.08.2020року, ухваленим щодо обвинуваченого:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який народився у м. Костопіль Рівненської області, з повною середньою освітою, розлученого, перебуваючого у цивільному шлюбі, непрацюючого, не маючого на утриманні дітей, не є інвалідом, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого в силу ст. 89 КК України, -
який визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років .
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_6 строк попереднього ув'язнення зараховано у строк покарання з дня обрання запобіжного заходу 15.08.2020 року до дня набрання даним вироком законної сили із розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін та продовжено на 60 днів.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_6 про стягнення майнової шкоди задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 17383 (сімнадцять тисяч триста вісімдесят три) грн 33 коп завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 20.08.2020 року, на мобільний телефон «Нокіа», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , з сім-картою НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Самсунг Дуос GT-S7562», ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 ; мобільний телефон «Бравіс» чорного кольору; мобільний телефон «Хуавей Р9 lite», ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 з сім-картою НОМЕР_7 ; мобільний телефон «Самсунг GT-S7562» ІМЕІ 1: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_9 ; мобільний телефон «LG Е455», ІМЕІ 1: НОМЕР_10 , ІМЕІ 2: НОМЕР_11 ; дві карти оперативної пам'яті по 4GB марки «Good Ram»; відеокарту марки «GFORCE»; відеокарту марки «GFORCE-msi N770GTX»; ноутбук «TOSHIBA», серійний номер Х5143294К; електроприбор в сірому чохлі; посвідчення до нагрудного знаку 3 ступеня «За сумлінну працю» на ім'я ОСОБА_11 ; посвідчення до нагрудного знаку 2 ступеня «За сумлінну працю» на ім'я ОСОБА_11 ; банківська карта «Пумббанк» № НОМЕР_12 ; банківську карту «Індексбанк» № НОМЕР_13 ; банківську карту «Індексбанк» № НОМЕР_14 ; скетч-картку з-під сім-карти НОМЕР_7 ; платіжну квитанцію «Приватбанк» від 05.08.2020 на суму 750 грн (отримувач ОСОБА_12 ); платіжну квитанцію «Приватбанк» від 04.08.2020 року на суму 2575,06 грн (отримувач ОСОБА_12 ); платіжну квитанцію «Приватбанк» від 04.08.2020 року на суму 2985,00 грн (отримувач ОСОБА_12 ); документ на банківську карту № НОМЕР_15 на ім'я ОСОБА_13 ; договір оренди квартири по АДРЕСА_1 від 17.05.2019 року; квитанцію на оплату за газопостачання за травень 2020 по АДРЕСА_2 ; рахунок-повідомлення станом на 01.08.2020 за адресою вул. Червонопільська, 12А/39, м. Київ; флешнакопичувач синього кольору «Трансценд» 1GB; флешнакопичувач мікро-CD на 8GB; флешнакопичувач мікро-CD на 128МВ; окуляри сонцезахисні в металевій оправі; компас наручний з браслетом чорного кольору; балаклаву чорного кольору; напильник з дерев'яною ручкою; кусачки з ручками жовто-чорного кольору; ніж кустарного виробництва з ручкою, перемотаною ізолентою; електрошуруповерт «BOSCH-PSR 14,4», серійний номер 002005319; зварювальний апарат «Дніпро-М-ММА-250» чорного кольору, серійний номер FT0711408-00880; набір викруток з насадками; кутошліфувальну машину «Startex-TF-AG006»; електролобзик «BOSCH-PST-700E», серійний номер 3603СА0001; електрошуруповерт «MAKITA-DF-457DWE», серійний номер 1878651, які вилучені за адресою: м. Київ, бульвар Кольцова, 1/119.
Також вирішені питання про долю речових доказів та процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Цим вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнаний винуватим у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з проникненням у житло та застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Як визнав установленим у вироку суд першої інстанції, кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.
03.08.2020 року у другій половині дня, точного часу не встановлено, перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 вирішив вчинити таємне викрадення чужого майна з території дачного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_8 .
Для реалізації свого протиправного злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 заздалегідь, до початку вчинення кримінального правопорушення, підготував та взяв із собою знаряддя вчинення кримінального правопорушення, що знайшов за місцем свого тимчасового проживання, а саме: рулон клейкої стрічки для змотування викрадених речей, металевий прут для злому вхідних дверей, пару садових рукавиць і медичну маску для унеможливлення його подальшого викриття.
Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 04.08.2020 року, приблизно 00 годин 30 хвилин, прибув до території дачного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, через хвіртку, проник на огороджену по всьому периметру територію подвір'я.
Продовжуючи реалізацію свого протиправного злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , переслідуючи корисливий мотив, за допомогою металевого прута пошкодив вхідні двері, після чого проник до приміщення будинку за вищевказаною адресою, де на той час перебувала власниця будинку ОСОБА_8 , її чоловік ОСОБА_9 , які спали, та їх малолітній син ОСОБА_14 , 2010 року народження, який не спав, а грав мобільним телефоном.
У подальшому, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що він діє відкрито та його дії є відкритими і свідомо нехтуючи цим, підійшов до малолітнього ОСОБА_14 , який лежав на дивані та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, схопив останнього ззаду за шию, голову, плече, після чого за допомогою клейкої стрічки змотав йому руки і ноги, а також заклеїв рот, тим самим його знерухомив та запобіг можливості покликати на допомогу, чим спричинив ОСОБА_14 , згідно з висновком експерта №113/д/33 від 02.11.2020 року тілесні ушкодження у вигляді саден на голові, шиї і лівій кисті, синця на шиї зліва, садна, підшкірної гематоми в ділянці правого плеча, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на викрадення чужого майна, ОСОБА_6 відкрито викрав із будинку майно, а саме: мобільний телефон «Хіаоmі Redmy Note 5», вартістю 2016,67 грн; мобільний телефон «Samsung Galaxy J7», вартістю 1533,33 грн; ноутбук «Asus X75VD-TY225H», вартістю 5850 грн; жіночу сумку, в якій знаходився гаманець, банківські картки, ключі, квитанції на оплату за комунальні послуги та інше майно, яке матеріальної цінності для потерпілої ОСОБА_8 не представляє, а також грошові кошти у сумі 10000 грн, після чого залишив місце події.
Викраденим майном ОСОБА_6 розпорядилися на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_14 фізичного болю, моральних страждань та потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 19400 грн.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із ухваленим місцевим судом вироком, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить: вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26.08.2021 року у кримінальному провадженні №12020110310000952 скасувати; визнати його невинним в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні; кримінальне провадження відносно нього закрити.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує на те, що місцевий суд:
- залишив поза увагою те, що в порушення вимог ч. 2 ст. 9 КПК України досудове розслідування було проведено упереджено та з обвинувальним ухилом, слідчим проігноровано його пояснення і не перевірено його версію інкримінованої події;
- не враховував процесуальні порушення під час проведення обшуку в його орендованій квартирі, оскільки на відеозаписі обшуку зафіксовані одні особи, а у протоколі зазначені зовсім інші. Разом з цим згідно з даними вказаного відеозапису під час обшуку були також присутні й інші працівники поліції, які є заінтересованими особами, а тому здобуті під час такого обшуку докази є недопустимими відповідно до ст. 87 КПК України, оскільки отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини;
- всупереч положенням ч. 7 ст. 97 КПК України послався у вироку на показання потерпілої ОСОБА_8 про те, що працівником поліції їй було повідомлено місцезнаходження викраденої жіночої сумки, на яке вказав саме апелянт, що, у свою чергу, не відповідає дійсності з огляду на ненадання ним такої інформації;
- при постановленні вироку необґрунтовано навів як доказ його винуватості вилучені під час обшуку квитанції про оплату комунальних послуг за адресою проживання потерпілих: АДРЕСА_4 , незважаючи на його доводи про їх підкидання йому співробітниками поліції. При цьому показання потерпілої містять розбіжності, зокрема, між датою вказаною нею та датою зазначеною у даних квитанціях. Крім того, слідчим було залишено без розгляду його клопотання про направлення вказаних квитанцій на експертизу;
- порушив положення ч. 4 ст. 17, ч. 2 ст. 228 КПК України, оскільки під час проведення пред'явлення особи для впізнання у режимі відеоконференції малолітній потерпілий ОСОБА_14 впізнав його за голосом лише «п'ятдесят на п'ятдесят» як особу, котра вчинила кримінальне правопорушення. Водночас у ході проведення цієї слідчої дії не було з'ясовано характерних ознак, за якими ОСОБА_14 впізнав його, та для впізнання потерпілому не були пред'явлені інші особи, а лише він;
- обґрунтував свій висновок про доведеність його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення фактом його спілкування у телефонному режимі зі свідком ОСОБА_15 та зустрічі із ним, який є його родичем. Разом з цим безпідставно поклав в основу обвинувального вироку показання свідка ОСОБА_16 , які не лише не доводять його вини, а навпаки підтверджують його версію події;
- в порушення ч. 1 ст. 23 КПК України безпосередньо не дослідив DVD-R диск з інформацією операторів зв'язку щодо його перебування на місці вчинення кримінального правопорушення 04.08.2020 року у період часу з 02 год. 00 хв. по 02 год. 21 хв., не залучив спеціаліста, який володіє спеціальними знаннями для розшифрування даної інформації, а також не встановив істотні розбіжності між показаннями потерпілого та даними, що містяться на зазначеному технічному носію інформації.
Позиції учасників апеляційного провадження
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_10 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; пояснення прокурора ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_8 та законного представника потерпілого ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та просили залишити її без задоволення, а вирок суду - без змін; провівши судові дебати; вислухавши останнє слово обвинуваченого; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Так, висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, що виразилося у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, поєднаного з проникненням в житло, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і об'єктивно підтверджені зібраними у встановленому порядку доказами, які ретельно досліджені, належно оцінені та детально викладені судом у вироку.
Зазначені висновки суду першої інстанції відповідають фактичним даним, які містяться в наступних зібраних і докладно наведених у вироку джерелах доказів:
- показаннях обвинуваченого ОСОБА_6 , який вину у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, поєднаного з проникненням у житло не визнав та надав суду наступні показання, що 14 серпня 2020 року ввечері у квартиру, де він проживав прийшли працівники поліції, які вимагали віддати викрадені речі, зокрема мобільний телефон червоного кольору. Вимагали зізнатися у вчиненні крадіжки речей. У подальшому він був затриманий працівниками поліції, які привезли його у м. Фастів. Згодом він зрозумів про що йде мова і повідомив, що згаданий мобільний телефон Хіаоmі він вже продав. Зазначив, що цей мобільний телефон він придбав 04 серпня 2020 року близько 10 год. поруч зі своїм будинком у незнайомого чоловіка. Придбав він цей телефон з метою подарувати сину на день народження. 05 серпня 2020 року він почав працювати по замовленню та працював до 08 серпня, коли вже з ним повинні були розрахуватись, але не зробили цього. Саме 08 серпня він вирішив їхати додому, а оскільки у нього не було коштів на дорогу, то вирішив продати два телефони. Потім він пішов на ринок та продав знайомому чоловіку два телефони, а саме згаданий телефон Хіаоmі та телефон Meizu, який він придбав через один з сайтів в мережі Інтернет. Повідомив, що в той час він користувався двома мобільними телефонами Nokia та Redmi Note Pro з номерами: НОМЕР_16 та номером мобільного оператора «Лайф», який він не пам'ятає. Надалі повідомляв, що 03.08.2020 він закінчив працювати по замовленню неподалік м. Вишневе. Саме 03.08.2020 після роботи він звільнився близько 16 або ж 17 год. і потім разом з іншими працівниками почав святкувати. У подальшому один зі знайомий запросив його до себе додому. Він не знає, як саме називається той населений пункт, але зазначив, що це була залізнична станція «Півні». Приїхали вони туди близько 22 год. на електропотязі. Після чого, неподалік залізничної станції він зі знайомими по роботі розпивав горілку. Під час тих подій у нього були при собі гроші в сумі 800 грн.. Надалі вони вчотирьох поїхали на автомобілі на озеро де відпочивали до 03 год. ранку. Де саме знаходиться це місце він не знає, оскільки не орієнтувався на незнайомій місцевості. Вже назад, до залізничної платформи станції Мотовилівка його теж привезли на автомобілі. Потім він перебував на платформі де чекав електропотяг. Зауважив, що на станції Мотовилівка високі платформи, є міст, а залізничного переїзду немає. Поїхав він звідти першим електропотягом близько 04 год. ранку. Приїхавши додому, вже вранці йому зателефонувала дружина та попросила переслати їй гроші. Наголосив, що 03 серпня він отримав розрахунок за роботу в сумі 7000 грн.. Вже 04 серпня 2020 в одному з магазинів він переслав дружині 6000 грн.. Уточнив, що 03 серпня отримавши розрахунок, він заїхав разом зі знайомими до себе додому де перевдягнувся та залишив більшу частину грошей. Потім на маршрутці вони поїхали до залізничної станції «Київ Волинський» звідти і поїхали у Мотовилівку. Наполягав на тому, що крадіжки в той час не вчиняв взагалі. Також зазначив, що ніколи не був у СТ «Вишняки». Наголосив, що під час досудового розслідування працівники поліції застосовували відносно нього фізичний та психологічний тиск. Повідомив, що знає ОСОБА_15 , це брат його цивільної дружини. Будь - який телефон у користування ОСОБА_15 він не надавав. Останній раз перед затримання він бачив ОСОБА_15 здається 11.08.2020 на ринку по Кільцевій дорозі. Про те, що викрадений у потерпілих телефон Самсунг опинився у дружини ОСОБА_17 він дізнався під час ознайомлення з матеріалами справи. Під час обшуку, який було проведено у нього в квартирі, було вилучено багато речей, в основному інструмент за допомогою якого він працює. Щодо вилучених у нього у квартирі квитанцій повідомив, що потерпіла вказувала про зникнення квитанцій за липень місяць, а у нього знайшли квитанцію за травень та рахунок повідомлення станом на 01.08.2020. Наголосив, що такі рахунки повідомлення у м. Києві розносять по квартирах вже після 10 числа, тобто на момент вчинення злочину, цієї квитанції взагалі не могло існувати. На його думку ці квитанції підкинули йому під час обшуку працівники поліції. Наполягав, що на місці злочину ніколи не був та причетності до цього злочину він не має;
- показаннях потерпілої ОСОБА_8 , яка суду надала наступні показання, що з обвинуваченим вона не знайома та ніде його не бачила. Повідомила, що 03 серпня 2020 вона перебувала разом з сином у будинку, що розташований у СТ «Вишняки» в с. Мотовилівка Фастівського району. Також того дня туди приїхав з роботи і її чоловік. Вже близько 12 год. ночі вони лягли спати. Надалі прокинулись від того, що її син почав кричати. Увімкнувши світло побачила, що її син був зв'язаний. З слів сина вона знає, що той, перебуваючи на другому поверсі, виключив телефон та поставив його на зарядку, після чого відкрилися двері кімнати куди зайшов невідомий чоловік. Той чоловік був в рукавицях та масці. Той чоловік одразу забрав у сина на другому поверсі мобільний телефон Самсунг, а з кімнати де вона спала з чоловіком викрав ноутбук та належний їй мобільний телефон. Також була викрадена сумка де знаходились гроші в сумі 10000 грн., окуляри, ключі, договір з лікарем, квитанції на оплату комунальних послу за квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Надалі вони викликали поліцію та заблокували банківські картки. Вже через два тижні після події їх викликали до відділку поліції, де працівник поліції (напевне оперуповноважений на ім'я ОСОБА_18 ) запитав також, чи є у них поблизу дачі залізничний міст та сказав, що її викрадену сумку викинули під залізничний міст. Цю інформацію поліцейські напевне дізналися від підозрюваного. Коли вони приїхали на дачу, то під мостом, в очереті знайшли її сумку. В сумці на той момент були окуляри, помада та договір з лікарем. Квитанцій про оплату комунальних послуг в сумці тоді не було. Надалі вона розповіла працівникам поліції про факт знайденої сумки;
- показаннях малолітнього потерпілого ОСОБА_14 , який повідомив, що під час події він перебував на другому поверсі будинку та грався в телефоні. Потім він поставив телефон на зарядку та побачив чоловіка, який сказав йому зложити руки за спину та лягти. Він почав кричати, а чоловік почав давити його руками за шию та замотав скотчем його ноги, руки та рот. Почав задавати питання, а саме: скільки Вас людей в будинку, чи є золото, чи багато грошей. Потім той чоловік забрав мобільний телефон, який був на зарядці та почав спускатися до низу. Надалі того чоловіка не бачив. Пролежав він зв'язаним близько двох годин. Уточнив, що розмовляв той чоловік суржиком. Вже через дві години він будучи зв'язаним спустився на перший поверх. Вже перебуваючи там він розбудив батьків, які розв'язали його. Зазначив, що подія відбулась близько 01 год. ночі на початку третього місяця літа у 2020 році. Повідомив, що на другому поверсі в той момент не було світла. Проте він бачив лише, що той чоловік середньої статури, був у масці синього кольору, капюшоні, штанах та жилетці. Обличчя того чоловіка він не бачив, проте може впізнати його по голосу. Потерпілий ОСОБА_14 заявив, що голос ОСОБА_6 схожий на голос того чоловіка приблизно «п'ятдесят на п'ятдесят»;
- показаннями законного представника малолітнього потерпілого - ОСОБА_9 , який суду надав наступні показання, що з обвинуваченим він не знайомий, а потерпіла є його дружиною, потерпілий сином. Повідомив, що показання її дружини, які вона надавала під час її допиту у судовому засіданні повністю відповідають дійсності. Зазначив, що у зв'язку із зайнятістю не займається питаннями сплати комунальних послуг, а тому щодо квитанцій, які були викрадені, нічого повідомити не може. В ніч коли відбулася подія він особисто нічого не чув, оскільки в цей момент спав. Прокинувся від того, що його син, будучи зв'язаним, зіскочив зі сходів та якимось чином відчинив двері до кімнати. Потім вони виявили відсутність речей, викликали поліцію, які досить швидко приїхали, та заблокував банківські картки. Син тоді пояснював, що до них заліз чоловік, який змотав його скотчем та обікрав будинок. При цьому той чоловік запитував у сина, хто наразі є в будинку. Повідомив, що чоловік також наніс сину легкі тілесні ушкодження. Зі слів сина йому відомо, що після того, як він бачив в будинку чоловіка і до моменту, коли він спустився на перший поверх, пройшло близько двох годин;
- показаннях свідка ОСОБА_19 , який суду надав наступні показання, що з обвинуваченим та потерпілими він не знайомий. Повідомив, що оскільки його мобільний телефон поламався він зателефонував своєму куму ОСОБА_20 , який повідомив, що на ринку по вул. Тулузи у м. Києві є «точка», де продаються бувші у використанні телефони. Оскільки він не розбирається в мобільних телефонах він взяв з собою ОСОБА_21 та поїхали саме на той ринок, де в одному з кіосків придбав телефон Хіаоmі, червоного кольору. Сім карт в телефоні не було. Чи була під час купівлі коробка від телефону та зарядний пристрій він не пам'ятає. З приводу того, що той телефон був викрадений він не знав та не міг знати. При цьому, продавець не повідомляв йому, що той телефон був викрадений. Уточнив, що ця подія відбулась в серпні 2020 року. Потім вже наприкінці тижня до нього з обшуком прийшли працівники поліції, які запропонували йому видати мобільний телефон, який він добровільно і передав. Він також розповідав працівникам поліції за яких обставин придбав той телефон. Під час купівлі телефону, продавець повідомляв, що телефон приніс йому якийсь будівельник. Крім телефону у нього в будинку працівники нічого не вилучали;
- показаннях свідка ОСОБА_22 , який суду надав наступні показання, що з обвинуваченим та потерпілими він не знайомий. Повідомив, що в один з днів серпня 2020 року його кум ОСОБА_23 попросив допомогти вибрати йому мобільний телефон. На це він відповів, що у нього на ринку є знайомий чоловік, який продає мобільні телефони. Уточнив, що знає продавця телефону, оскільки раніше часто підходив до нього з метою відремонтувати свої телефони. Наступного дня вони поїхали на ОСОБА_24 ринок, де підійшли до того чоловіка. У подальшому придбали там мобільний телефон Хіаоmі. Про те, що придбаний ними телефон викрадений він не знав та йому про це ніхто не повідомляв. Продавець телефону повідомив, що той телефон приніс йому якийсь чоловік. Йому також відомо, що до ОСОБА_25 приходили поліцейські та нібито звинувачували у крадіжці того телефону;
- показаннях свідка ОСОБА_16 , який суду пояснив, що працює офіційно, а саме: ремонтує телефони та продає аксесуари до них. Повідомив, що обвинуваченого знає виключно як свого клієнта, оскільки той придбавав у нього мобільні телефони та зарядні пристрої до них. Потерпілих він не знає взагалі. Зазначив, що в один з днів серпня місяця 2020 року до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_6 та запропонував йому придбати за 1800 грн. мобільні телефони Хіаоmі Redmі Note 5, червоного кольру та Meizu М 5. При цьому, ОСОБА_6 сказав йому, що то його мобільні телефони і він хоче продати одразу два, щоб потім придбати новий. Перевіривши у базі даних, що телефони не крадені, він їх і придбав. За декілька днів до нього підійшов ще один клієнт, якому він і продав телефон Хіаоmі Redmі Note 5. Уточнив, що купив він ці телефони в один із днів до 10 серпня 2020 року, а продав приблизно через тиждень;
- показаннях свідка ОСОБА_26 , який суду надав наступні показання, що обвинуваченого та потерпілих він не знає. Повідомив, що після 10 серпня 2020 року він разом зі своїм знайомими ОСОБА_27 та ОСОБА_28 був на ринку по вул. Тулузи у м. Києві і був свідком того, як в одному з кіосків ОСОБА_29 за 2300 грн. придбав собі мобільний телефон Хіаоmі Redmі червоного кольору. Про обставину, що той телефон був викрадений, йому ніхто не повідомляв. Зауважив, що в тому телефоні не було ніяких записів. ОСОБА_29 вставив в телефон свої сім картки. Зі слів ОСОБА_25 йому відомо, що телефон з часом вилучили працівники поліції під час обшуку у нього в квартирі.
Місцевим судом було досліджено також наступні письмові докази:
- 04.08.2020 о 09 год 17 хв органом досудового розслідування було внесено відомості до ЄРДР за ч. 3 ст. 186 КК України (т. 1 а.с. 135, 136, 137) на підставі зареєстрованого 04.08.2020 в журналі єдиного обліку за № 9758, 04.08.2020 о 03 год. 29 хв. повідомлення зі служби 102 наступного змісту: 04.08.2020 о 03 год. 27 хв. за адресою: АДРЕСА_3 ;
- заява потерпілої ОСОБА_8 , в якій остання просить правоохоронні органи притягнути до відповідальності невідому їй особу, яка в ніч на 04.08.2020 у спосіб пошкодження замикаючого пристрою вхідних дверей дачного будинку, що розташований у СТ «Вишняки» по вул. Квітнева, 19 у с. Мотовилівка та проникла до нього де відкрито заволоділа мобільним телефоном сина, зв'язавши останньому руки і ноги скотчем. Після чого, ця особа викрала з кімнати заявниці ще один мобільний телефон, ноутбук, жіночому сумку з коштами в сумі 10000 грн, банківськими картками та ключами від квартири (т. 1 а.с. 139);
- протокол огляду місця події від 04.08.2020, ілюстративна таблиця та заява потерпілої ОСОБА_8 ;
- протокол отримання зразків для експертизи від 04.08.2020 р.;
- заява потерпілої ОСОБА_8 в якій вона просить долучити як речовий доказ картонну коробку, з під викраденого у неї 04.08.2020 мобільного телефону;
- протокол обшуку від 14.08.2020 та відеозапис цієї слідчої дії;
- протокол огляду речей і документів від 15.08.2020 з ілюстративною таблицею та постанови про визнання і приєднання до кримінального провадження речових доказів від 15.08.2020;
- договір оренди квартири № 17/05/2019 від 17.05.2019 акт прийому передачі квартири в оренду, опису майна та розрахунків орендаря з орендодавцем, орендодавець ОСОБА_30 передала орендодавцю ОСОБА_31 та ОСОБА_6 у строкове платне користування квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за яке зазначені особи щомісячно сплачували грошові кошти у період з 17.05.2019 по 17.08.2020 (т. 1 а.с. 197-199, 200, 201, 202);
- рапорт о/у СКП Фастівського ВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_32 , останнім в ході проведення розшукових заходів по кримінальному провадженні № 12020110310000952 від 04.08.2020 року встановлено, що викраденим мобільним телефоном марки «SamsungJ 7» імеі: НОМЕР_17 , імеі 2: НОМЕР_18 з 12.08.2020 у с. Софіївка Черкаського району Черкаської області користується жінка на ім'я ОСОБА_33 (т. 1 а.с. 221);
- заява потерпілої ОСОБА_8 від 18.09.2020, в якій вона просить долучити як речовий доказ її сумку коричневого кольору, яка була викрадена у неї 04.08.2020 (т. 1 а.с. 222);
- протокол отримання зразків для експертизи від 29.09.2020;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.10.2020 та додаток до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_16 у присутності понятих, серед інших впізнав ОСОБА_6 та повідомив, що саме останній 5 чи 6 серпня продав йому мобільний телефон червного кольору «XiaomiRedmiNote 5» (т. 1 а.с. 245-246, 247);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.10.2020 та додатку до нього, свідок ОСОБА_15 у присутності понятих, серед інших впізнав ОСОБА_6 як співмешканця його рідної сестри (т. 1 а.с. 248-249, 250);
- висновок експерта № СЕ-19/111-21/49675 від 15.10.2020 (судова товарознавча експертиза, яка призначена постановою слідчого від 21.09.2020) з ілюстративною таблицею;
- висновок експерта № 10-2011 від 08.09.2020 (судова молекулярно-генетична експертиза, яка призначена постановою слідчого від 04.08.2020) з результатами дослідження та ілюстративною таблицею;
- висновок експерта № 10-2012 від 17.09.2020 (судова молекулярно-генетична експертиза, яка призначена постановою слідчого від 04.08.2020) з результатами дослідження та ілюстративною таблицею, під час дослідження було встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_14 (т. 2 а.с. 32-38);
- висновок експерта № 10-2013 від 15.10.2020 (судова молекулярно-генетична експертиза, яка призначена постановою слідчого від 04.08.2021) з результатами дослідження та ілюстративною таблицею;
- висновок експерта № 10-2071 від 20.10.2020 (судова молекулярно-генетична експертиза, яка призначена постановою слідчого від 07.08.2020) з результатами дослідження та ілюстративною таблицею;
- висновок експерта № СЕ-19/111-20/49669-Б від 03.11.2020 (судова молекулярно-генетична експертиза, яка призначена постановою слідчого від 29.09.2020) з результатами дослідження та ілюстративною таблицею;
- висновок експерта № 33 від 31.08.2020, на підставі постанови слідчого від 04.08.2020 було проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_14 , 2010 року народження;
- висновок експерта № 113/д/33 від 02.11.2020, на підставі постанови слідчого від 20.10.2020 було проведено судово-медичну експертизу по медичних документах на ім'я ОСОБА_14 , 2010 року народження;
- довідка КМДКЛ № 1 від 05.08.2020, ОСОБА_14 було надано медичну допомогу та встановлено діагноз: садно, дві підшкірні гематоми в ділянці правого кивкового м'яза (т. 2 а.с. 69);
- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 04.11.2020;
- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 03.11.2020.
При цьому, суд крім іншого, врахував надану прокурором інформацію операторів зв'язку, отриману у встановленому КПК порядку щодо перебування ОСОБА_6 04.08.2020 в період часу з 02 год 00 хв по 02 год 21 хв на місці вчинення злочину АДРЕСА_3 та його подальший рух.
Судом взято до уваги показання малолітнього потерпілого ОСОБА_14 , єдиного очевидця вчинення злочину, який при проведенні процесуальної дії під час судового розгляду в режимі відеоконференції в умовах, що виключають візуальний контакт із обвинуваченим, зазначив, що голос ОСОБА_6 схожий на голос чоловіка, що вчинив злочин приблизно «п'ятдесят на п'ятдесят», при цьому врахував вік малолітнього потерпілого ОСОБА_14 (10 років), час, що минув з дня вчинення злочину до допиту потерпілого під час судового розгляду 09.02.2021 року (більше 6 місяців).
При вирішенні питання про достатність доказів, установлених під час змагального судового розгляду, для визнання особи винуватою суди мають керуватися приписами частин 2 та 4 ст. 17 КПК, згідно з якими ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому сторона обвинувачення має довести винуватість особи поза розумним сумнівом, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Така позиція узгоджується з приписами ч. 3 ст. 62 Конституції України.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин було вчинено і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом повинно бути доведено всі обставини, які в силу ст. 91 КК належать до предмета доказування та мають правове значення для правильної кваліфікації діяння.
Вирішення таких питань має бути здійснено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення та захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, було спростовано фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Крім того, про стандарт доказування "поза розумним сумнівом" неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
Зокрема, у справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою" (п. 150, п. 253).
При цьому з оскаржуваного вироку убачається, що згідно з положеннями ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінював кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв'язку, на підставі чого дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у пред'явленому йому обвинуваченні. Такий висновок суд належним чином детально обґрунтував у прийнятому рішенні.
В судовому засіданні апеляційної інстанції сторонами: ні прокурором, ні захисником, ні самим обвинуваченим не було заявлено клопотань про повторне дослідження доказів, крім того згідно приписами ч. 3 ст. 404 КПК України повторне дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження, за наявності клопотання допускається лише за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, однак у даному кримінальному провадженні такої умови апеляційним судом не встановлено.
Доводи обвинуваченого щодо залишення судом поза увагою те, що в порушення вимог ч. 2 ст. 9 КПК України досудове розслідування було проведено упереджено та з обвинувальним ухилом, слідчим проігноровано його пояснення і не перевірено його версію інкримінованої події, - є надуманими, неконкретними та висунутими ним з метою підтримання будь-яким чином обраної позиції захисту.
Посилання апеляційної скарги ОСОБА_6 на порушення кримінального процесуального закону під час проведення слідчих дій, на думку суду апеляційної інстанції, є голослівними, адже обвинувачений не звертався із скаргами до уповноважених органів, та розцінюються судом як обрана останнім лінія захисту.
Разом з цим, є неспроможними доводи обвинуваченого про те, що суд послався у вироку на показання потерпілої ОСОБА_8 , що працівником поліції їй було повідомлено місцезнаходження викраденої жіночої сумки, на яке вказав саме апелянт, що, у свою чергу, не відповідає дійсності з огляду на ненадання ним такої інформації, однак як і в судовому засіданні першої інстанції так і в судовому засіданні апеляційної інстанції потерпіла підтвердила, що слідчий повідомив їй, що при затриманні обвинуваченого, він вказав на те, що сумку викинув під міст.
Посилання обвинуваченого на те, що при постановленні вироку місцевий суд необґрунтовано навів як доказ його винуватості вилучені під час обшуку квитанції про оплату комунальних послуг за адресою проживання потерпілих, незважаючи на його доводи про їх підкидання йому співробітниками поліції не заслуговують на увагу колегією суддів, оскільки були предметом розгляду в суді першої інстанції та як зазначив місцевий суд, дані твердження не знайшли свого підтвердження під час перегляду судом безперервного відеозапису обшуку.
З приводу доводів апеляційної скарги щодо порушення положень ч. 4 ст. 17, ч. 2 ст. 228 КПК України, а саме, що під час проведення пред'явлення особи для впізнання у режимі відеоконференції малолітній потерпілий ОСОБА_14 впізнав його за голосом лише «п'ятдесят на п'ятдесят» як особу, котра вчинила кримінальне правопорушення, слід зазначити наступне.
Місцевим судом взято до уваги показання малолітнього потерпілого, але враховано його малолітній вік (на той момент йому було 10 років), час, що минув з дня вчинення кримінального правопорушення до допиту потерпілого (більше 6 місяців).
Як зазначено в ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку, встановленому цим Кодексом. Порушення такого порядку отримання даного доказу судом встановлено не було. Таким чином, апеляційна скарга обвинуваченого в цій частині є необґрунтованою.
Слід зазначити що думка обвинуваченого щодо того, що суд безпідставно поклав в основу обвинувального вироку показання свідка ОСОБА_16 , які не лише не доводять його вини, а навпаки підтверджують його версію події є необґрунтованою.
З показань свідка ОСОБА_16 вбачається, що обвинуваченого він знає виключно як свого клієнта, оскільки той придбавав у нього мобільні телефони та зарядні пристрої до них. Потерпілих він не знає взагалі. Зазначив, що в один з днів серпня місяця 2020 року до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_6 та запропонував йому придбати за 1800 грн. мобільні телефони Хіаоmі Redmі Note 5, червоного кольору та Meizu М 5. При цьому, ОСОБА_6 сказав йому, що то його мобільні телефони і він хоче продати одразу два, щоб потім придбати новий. Перевіривши у базі даних, що телефони не крадені, він їх і придбав. За декілька днів до нього підійшов ще один клієнт, якому він і продав телефон Хіаоmі Redmі Note 5. Уточнив, що купив він ці телефони в один із днів до 10 серпня 2020 року, а продав приблизно через тиждень.
Дані показання, надані в суді першої інстанції підтверджують лише той факт, що обвинувачений продав ОСОБА_16 мобільні телефони Хіаоmі Redmі Note 5 червоного кольору та Meizu М 5, повідомивши йому, що то його мобільні телефони і він хоче продати одразу два, щоб потім придбати новий. Саме цей мобільний телефон Хіаоmі Redmі Note 5 (червоного кольору) був викрадений з будинку потерпілої ОСОБА_8 , що підтверджується наявними доказами в матеріалах провадження.
З приводу того, що суд не дослідив DVD-R диск з інформацією операторів зв'язку щодо його перебування на місці вчинення кримінального правопорушення 04.08.2020 року у період часу з 02 год. 00 хв. по 02 год. 21 хв. та не залучив спеціаліста, який володіє спеціальними знаннями для розшифрування даної інформації, слід вказати, що в судовому засіданні ні обвинуваченим, ні стороною захисту не було заявлено відповідних клопотань.
Інші доводи апеляційної скарги обвинуваченого не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не є визначеними законом підставами для скасування вироку суду.
Виходячи з наведеного, а також вимог, передбачених ст.ст. 50, 65 КК України, в тому числі про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , не вбачає законних підстав для визнання його невинним в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та закриття відносно нього провадження.
Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для зміни чи скасування судового рішення місцевого суду, апеляційний суд не встановив, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, ч. 1 ст. 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2021 року, ухвалений у кримінальному провадженні під №12020110310000952, внесеному 04.08.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 186 КК України, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії цього судового рішення.
ОСОБА_34 ОСОБА_35 ОСОБА_36 р о л ь