21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 260/1815/21
адміністративне провадження № К/9901/46004/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бучик А.Ю., перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі № 260/1815/21 за позовом Керівника Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, третя особа - ОСОБА_1 про скасування рішення,
До Верховного Суду 15.12.2021 надійшла касаційна скарга заступника керівника Львівської обласної прокуратури Мерета М. на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 у цій справі.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам статей 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що касаційна скарга підписана заступником керівника Львівської обласної прокуратури Меретом М.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 11 Закону «Про прокуратуру» керівник регіональної прокуратури представляє регіональну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями.
Частиною третьою статті 11 Закону «Про прокуратуру» передбачено, що у разі відсутності керівника регіональної прокуратури його повноваження здійснює перший Заступник керівника регіональної прокуратури, а в разі його відсутності - один із Заступників керівника регіональної прокуратури.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 23 Закону «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до частин першої та сьомої статті 56 КАС України сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Системний аналіз наведених норм Закону України "Про прокуратуру" та положення КАС України дає підстави для висновку, що Заступник керівника Львівської обласної прокуратури може бути уповноважений на підписання касаційної скарги від імені Львівської обласної прокуратури лише у разі відсутності на дату її підписання і подання прокурора Львівської області та його першого Заступника. Проте, доказів відсутності керівника Львіської обласної прокуратури та його першого заступника станом на день підписання касаційної скарги та її подання до суду касаційна скарга не містить.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому Заступнику та Заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим Заступникам та Заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, Заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Проте скаржником не надано Суду доказів, з яких би вбачалось, що Мерет М. є прокурором, який брав участь у розгляді справи або з яких би випливало, що він є прокурором вищого рівня щодо прокурора, який подавав апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, а отже, він не наділений повноваженнями на підписання та подання цієї касаційної скарги.
Згідно з вимогами пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Враховуючи викладене, Суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
З огляду на наведене, а також зважаючи на те, що до матеріалів касаційної скарги не додано належного документу, що посвідчує право особи на підписання касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Аналогічна позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №280/2398/20, від 14 червня 2021 року у справі №280/5236/20, від 29 квітня 2021 року у справі № 280/398/20 та інших.
Відповідно до частини другої статті 332 та частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури Мерета М. на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 у справі №260/1815/21 за позовом Керівника Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, третя особа - ОСОБА_1 про скасування рішення повернути без розгляду.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Бучик