21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 280/817/21
адміністративне провадження № К/9901/43883/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у справі №280/817/21 за позовом Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, як орган опіки та піклування в особі Комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович, ОСОБА_1 , законний представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
02 грудня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
29.01.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» (далі - позивач, АТ «СБЕРБАНК»), в особі представника - адвоката Гея Василя Георгійовича, до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, як орган опіки та піклування в особі Комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району (далі - відповідач, Орган опіки), треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович (далі - третя особа 1, Приватний виконавець Сколибог О.С.) та ОСОБА_1 (далі - третя особа 2, ОСОБА_1 ), в якій позивач просив суд:
1. Визнати протиправним та скасувати:
рішення комісії з питань захисту прав дитини Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, оформлене протоколом №17/12 від 17.09.2020, в частині відмови приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Сколибогу О.С. у наданні дозволу на відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 , право користування яким має малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
розпорядження Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району від 23.09.2020 №392р про відмову приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Сколибогу О.С. у наданні дозволу на відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 , право користування яким має малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
2. Зобов'язати комісію з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району винести рішення, яким надати дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Сколибогу О.С. на відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 , право користування яким має малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, просив витребувати у Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району протокол засідання комісії захисту прав дитини Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району №17/12 від 17.09.2020 та всі матеріали, які досліджувались комісією з цього питання, судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року, яке було залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України, в редакції яка діє з 08 лютого 2020 року, підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Так, у касаційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржує судові рішення з підстав, викладених у п.1, 3 ч.4 ст.328 КАС України.
У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Скаржник вказав, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах в разі примусового виконання виконавчого напису, та звернення виконавця до органів опіки та піклування щодо надання дозволу на відчуження майна за виконавчим написом, право користування яким мають діти, щодо яких боржник не є батьком або особою, яка його замінює (опікун, піклувальник).
Разом з тим, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт та зазначення щодо якого саме питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній такий висновок. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Суд зазначає, що подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Крім того, скаржник вказав, що судами попередніх інстанцій не було враховано правову позицію Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Скаржник зазначає ряд постанов Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, які на його думку не були враховані судами під час розгляду справи № №280/817/21.
При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). 3міст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин i впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їx сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Також, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судом було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Таких висновків заявник не зазначив, а касаційна скарга лише містить по тексту загальні посилання на приклади постанов Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з їх частковим цитуванням, без зазначення конкретного висновку, який заявник касаційної скарги вважає таким, що не був застосованим судом апеляційної інстанції.
При цьому, касаційна скарга не містить вказівки на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
У касаційній скарзі не зазначено, який саме висновок необхідно сформулювати та на підставі аналізу яких актів законодавства.
З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
Отже, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у справі №280/817/21 за позовом Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, як орган опіки та піклування в особі Комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович, ОСОБА_1 , законний представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич