21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 160/11767/20
адміністративне провадження № К/9901/45371/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС, (далі - ГУ ДПС) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Дніпровська міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування рішень,
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 позов задоволено: визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Ф» від 13.05.2020 № 82819-52; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу від 13.05.2020 №№82819-52-60/64; здійснено розподіл судових витрат.
09.12.2021 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначене судове рішення.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає нормі пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачено, що у касаційні скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
ГУ ДПС у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження зазначило пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 4 частини другої статті 330 КАС України).
Як приклад іншого, порівняно з постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021, правозастосування ГУ ДПС вказує постанову Верховного Суду від 01.01.2019 у справі №640/21350/18 та наводить висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 56.18 статті 56, пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, згідно з яким контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки платника податків та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону і невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Однак, у постанові від 01.10.2019 у справі №640/21350/18 Верховний Суд такий висновок не зробив. В цій постанові застосовані норми пункту 42.2 статті 42, абзаців другого, третього пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду та постанову суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду зазначеної ухвали, Верховний Суд виходив з того, що відмітка на поштовому конверті щодо причини повернення за закінченням терміну зберігання не є достатнім доказом інформування позивачки про донарахування їй суми грошових зобов'язань. Позначення «за закінченням терміну зберігання» не розкриває справжніх підстав, з яких рекомендований лист (ГУ ДПС посилалося на те, що цим листом направлялося позивачці податкове повідомлення-рішення) не був вручений адресату, та не свідчить про відмову адресата отримати лист. Такий висновок Верховний Суд зробив з урахуванням обставин, встановлених у зазначеній справі судами попередніх інстанцій, в тому числі, і щодо отримання позивачкою копії податкового повідомлення-рішення разом з актом опису майна у податкову заставу в подальшому. У зазначеній справі спір не стосувався обов'язку платника податків повідомити контролюючий орган про зміну податкової адреси та повноважень контролюючого органу щодо визначення адреси платника податків при направленні йому, зокрема податкового повідомлення-рішення.
Як підсумок, ГУ ДПС не зазначило у касаційній скарзі постанови Верховного Суду, в якій норми матеріального права застосовані інакше, ніж це зробив суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, що дає підстави для висновку, що підстава касаційного оскарження у касаційній скарзі не зазначена.
З урахуванням змін до глави 2 розділу ІІІ КАС України, які набрали чинності з 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п'ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС, на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяЄ.А. Усенко