20 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 200/12231/20-а
адміністративне провадження № К/9901/44242/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу адвоката Бичкова Олега Євгеновича, який діє в інтересах Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі № 200/12231/20-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У 2020 році Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі - відповідач), у якій просило:
- визнати неправомірними дії (бездіяльність) відповідача щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «ІНКОР І КО» у переоформленні ліцензії серії АВ № 498818 від 10.12.2009 на безстрокову;
- зобов'язати відповідача переоформити ліцензію серії АВ № 498818 від 10.12.2009 на безстрокову шляхом видачі паперового бланку ліцензії із зазначенням про її безстроковість;
- зобов'язати відповідача внести відповідний запис до ліцензійного реєстру на право здійснення господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (http://usuan.dls.gov.ua/) про переоформлення ліцензії серії АВ № 498818 від 10.12.2009 на безстрокову.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалив розглянути та розглянув її за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 позов задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправними дії відповідача щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «ІНКОР І КО» у переоформленні ліцензії серії АВ № 498818 від 10.12.2009 на безстрокову;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2021 апеляційну скаргу відповідача задоволено, внаслідок чого:
- рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 по справі № 200/12231/20-а скасовано;
- прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою Першого апеляційного адміністративного суду, позивач в особі адвоката оскаржив її у касаційному порядку.
У поданій касаційній скарзі, позивач посилається пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема щодо питання комплексного застосування норм матеріального права зокрема статей 15, 21 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Оцінюючи цю касаційну скаргу, Суд досліджує чи наведені підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 КАС України.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Як на підставу касаційного оскарження, скаржниця посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання комплексного застосування норм матеріального права зокрема статей 15, 21 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Суд надавши належну оцінку матеріалам касаційної скарги, дійшов висновку, що скаржник посилаючись на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, не вказав:
1) які саме норми матеріального та/або процесуального права необхідно застосувати для формування вказаного вище висновку;
2) за результатами розгляду касаційної скарги, який саме висновок має бути сформований Верховним Судом з урахуванням зазначених ним норм матеріального та/або процесуального права.
Тож, саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Також, слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.
Обґрунтованих підстав передбачених пунктами 1- 3 частини четвертою статті 328 КАС України скаржником не зазначено.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
За приписами частини першої статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених КАС України підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, зокрема, не наведено доводів, які є підставами для відкриття касаційного провадження, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд,
Касаційну скаргу адвоката Бичкова Олега Євгеновича, який діє в інтересах Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі № 200/12231/20-а - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції у порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Скаржниці надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко