20 грудня 2021 року
Київ
справа №296/1433/21
адміністративне провадження №К/9901/44541/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача: Бевзенка В.М.,
суддів: Чиркіна С.М., Шарапи В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку на рішення Королівського районного суду міста Житомира від 20.05.2021 та постанову Житомирського апеляційного суду від 22.10.2021 у справі № 296/1433/21 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку про відшкодування моральної шкоди,
У 2021 році ОСОБА_1 звернувся до Королівського районного суду міста Житомира з позовом до Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку про стягнення моральної шкоди.
Рішенням Королівського районного суду міста Житомира від 20.05.2021 залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 22.10.2021 позов задоволено частково, внаслідок чого:
- стягнуто з Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку на користь ОСОБА_1 на відшкодування спричиненої моральної шкоди 3 000 гривень.
Не погоджуючись із рішенням Королівського районного суду міста Житомира та постановою Житомирського апеляційного суду, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Бевзенка В.М., суддів Чиркіна С.М., Шарапу В.М.
Разом з тим, судді Бевзенко В.М., Чиркін С.М., Шарапа В.М., з посиланням на наявність підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заявили самовідводи щодо участі у розгляді цієї касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 31 КАС України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 № 622 затверджено Загальний класифікатор спеціалізацій суддів та категорій справ (далі - Класифікатор).
Також, рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 19.07.2019 № 22 затверджені Роз'яснення щодо віднесення адміністративних справ до категорій справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 № 622 (далі - Роз'яснення).
При надходженні справи до Верховного Суду і її автоматизованого розподілу між суддями, останній була присвоєна категорія, визначена у пункті Класифікатора 115000000 «Інші справи».
У той же час, відповідно до вказаних вище роз'яснень, пункти 106000000- 106030100 Класифікатора передбачають: «Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби» (пункт 106030000 Класифікатора), та не відносяться до підкатегорії спорів «Інші справи» (пункт 115000000 Класифікатора).
Тому, враховуючи предмет цього спору, обставини адміністративної справи і суб'єктний склад її учасників, зважаючи на вказані позивачем підстави цього позову та характер спірних правовідносин, цю адміністративну справу слід віднести до категорії «Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби» (пункт 106030000 Класифікатора).
Своєю чергою, рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14.01.2019 № 1, зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 27.12.2019 № 33 «Про внесення змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду», визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з додатком.
Підпунктом 3.8 пункту 3 додатку до названого вище рішення у тій же редакції визначено, що судді Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян спеціалізуються на розгляді, зокрема, таких категорій адміністративних справ що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби (пункт 106030000 Класифікатора).
Отже, на розгляді цієї справи спеціалізуються судді Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.
Персональний склад судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду визначено рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14, зі змінами та доповненнями, що внесені рішенням зборів суддів Верховного Суду від 16.04.2020 № 6, відповідно до якого судді Бевзенко В.М., Чиркін С.М., Шарапа В.М., входять до складу судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав й, відповідно, не перебувають у складі судової палати з розгляду справ, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби» (пункт 106030000 Класифікатора).
Частиною першою статті 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
У пункті 5 частини першої статті 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України.
Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (частина перша статті 40 КАС України).
Сталою є практика заявлення суддями самовідводів у випадку порушення порядку визначення суддів для розгляду справи, зокрема, без урахування спеціалізації, в ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 813/2585/18, від 25.10.2019 у справі № 1.380.2019.000473, від 26.03.2020 у справі № 814/917/17 та від 02.04.2020 у справі № 806/136/17.
При прийнятті рішення про самовідвід, Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що «суд» розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві («Lavents v. Latvia», № 58442/00, пункт 81); фраза «заснований на законних підставах» означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність («Сокуренко і Стригун проти України», № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). «Закон» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи («DMD Group, a.s. v. Slovakia», № 19334/03, пункт 59).
Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.
Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П'єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50).
Зважаючи на викладене, Суд вважає, що заяви суддів Бевзенка В.М., Чиркіна С.М., Шарапи В.М. про самовідвід слід задовольнити.
Керуючись статтями 31, 36 - 40 КАС України, Суд,
Задовольнити заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Бевзенка В.М., Чиркіна С.М., Шарапи В.М. у справі № 296/1433/21.
Відвести суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Бевзенка В.М., Чиркіна С.М., Шарапу В.М. від розгляду справи № 296/1433/21.
Матеріали касаційної скарги у справі № 296/1433/21 передати до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, передбаченому КАС України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду для визначення складу суду у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа