20 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 200/1912/21-а
адміністративне провадження № К/9901/43631/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі №200/1912/21-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені,
30 листопада 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:
- скасувати наказ відповідача від 25.11.2020 №102/1 «Про внесення змін до наказу від 26.12.2019 №4046/1 «Про звільнення ОСОБА_1 »»;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати компенсації за невикористані 150 днів відпустки в сумі 130848,00 грн;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені, починаючи з 02.01.2020 по дату постановлення рішення у справі з визначення суми стягнення, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати у розмірі 3850,55 грн або іншої середньоденної суми, встановленої судом під час судового процесу.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року позов задоволено частково.
Скасовано наказ Головного управління юстиції у Донецькій області від 25 листопада 2020 року №102/1 «Про внесення змін до наказу від 26 грудня 2019 року №4046/1 «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Стягнуто зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь позивача заборгованість з виплати компенсації за невикористані 150 днів відпустки в сумі 130 848 гривень.
Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 22 612 гривень 51 копійку.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі № 200/1912/21-а - скасовано.
Прийнято нову постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування наказу, стягнення заборгованості та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовлено.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційну скаргу подано на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування статті 74 КАС України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду по справі №200/9497/19-а).
Між тим, формальне зазначення вказаної підстави касаційного оскарження, суд відхиляє, оскільки самого лише зазначення постанови Верховного Суду недостатньо, скаржник повинен зазначити щодо застосування якої норми права в ній викладено висновок, а також обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). 3міст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин i впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їx сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Натомість, предметом розгляду справи №200/9497/19-а є скасування податкових повідомлень-рішень.
Обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень зводиться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, які є загальними, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
З огляду на викладене, за такого правового обґрунтування касаційної скарги, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Також касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань містить лише детально викладені фактичні обставини справи, незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій та цитування норм законодавства.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовим рішенням, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
Отже, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі №200/1912/21-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені - повернути особі, яка її подала.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич