20 грудня 2021 року
Київ
справа №160/6846/21
адміністративне провадження №К/9901/34009/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Голос Дніпра» про передачу справи №160/6846/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН», Товариства з обмеженою відповідальністю «Голос Дніпра» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради та Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради про визнання нечинним та скасування рішень,
У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Голос Дніпра» звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради та Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просили:
визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.04.2021 № 441 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Набережній Перемоги (на ділянці від Мерефо-Херсонського моста до пл. Перемоги) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття;
визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 14.07.2021 №740 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Курчатова (на ділянці від пл. Вокзальної, вул. Ливаневського до вул. Романа Шухевича) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття;
визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 24.06.2021 №685 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Володимира Антоновича (на ділянці від просп. Олександра Поля до вул. Шмідта) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття;
визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 09.07.2021 №732 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Ливарній та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття.
25.06.2021 ТОВ «АЛЕСАН» було подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій позивач просив суд:
зупинити дію рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 24.06.2021 №685 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Володимира Антоновича (на ділянці від просп. Олександра Поля до вул. Шмідта) та демонтаж рекламних засобів» до набрання рішення суду у цій справі законної сили;
заборонити до набрання рішення суду законної сили виконавчому комітету Дніпровської міської ради, департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Дніпровській активи» Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради та/або будь-якому іншому структурному підрозділу Дніпровської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Дніпровської міської ради вчиняти будь-які дії спрямовані на демонтаж рекламного засобу (рекламної конструкції) ТОВ «АЛЕСАН», розташованої за адресою: вул. Володимира Антоновича - вул. Шмідта (дозвіл на розміщення зовнішньої реклами № 1675/121).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2021, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021, заяву ТОВ «АЛЕСАН» про забезпечення позову задоволено.
13.09.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021 у справі №160/6846/21.
27.10.2021 від позивачів вперше надійшло клопотання про передачу справи №160/6846/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08.11.2021 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7», ТОВ «АЛЕСАН» та ТОВ «Голос Дніпра» про передачу справи №160/6846/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
15.11.2021 позивачі вдруге звернулися до Верховного Суду із клопотанням про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Звернення із цим клопотанням насамперед обумовлено тим, що на переконання заявників, справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Заявники зазначають, що у питанні забезпечення позову подібного роду справах використовується абсолютно і кардинально різний підхід щодо застосування норм Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). До прикладу зазначають про справи №1840/2909/18, №ЗД/380/67/20, у яких Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій щодо доцільності вжиття заходів забезпечення позову у справах про демонтаж тимчасових споруд. Додатково заявники звернули увагу на справу №ЗД/813/1/18 (постанова від 28.02.2019), у якій Верховний Суд також підтримав позицію суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову у справах про демонтаж рекламних конструкцій.
Також заявники зазначили про те, що у Верховному Суді наразі перебуває ще три справи (№160/7949/21, №160/9880/21, №160/10928/21) з однаковим предметом спору та між тими самими особами, що свідчить про кількісний показних такого роду справ.
Зважаючи на викладене, заявники хочуть з'ясувати відповідь на питання: чи існує вірогідність того, що статті 150-154 КАС України можна застосовувати як дієвий механізм захисту майнового права до розгляду справи по суті.
Вирішуючи зазначене клопотання, Верховний Суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями статей 37 та 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду як постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду забезпечує, зокрема, у визначених законом випадках здійснення перегляду судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
За приписами частини п'ятої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в судовому рішенні від 26.03.2019 у справі №804/15369/13-а, для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати декілька з наведених ознак:
- справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;
- встановлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист;
- існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, а саме значний перелік подібних справ (зокрема, між тими ж сторонами або з однакового предмета спору), які перебувають на розгляді в судах;
- існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема:
- немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному;
- невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права;
- встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому;
- наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах.
Так, позивачі, посилаючись на те, що у даній справі існує виключна правова проблема, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, вказує на протилежні за змістом правові висновки Верховного Суду у постановах від 23.01.2020 у справі №1840/2909/18, від 19.10.2021 у справі №ЗД/380/67/20, від 28.02.2019 у справі №ЗД/813/1/18 та від 22.09.2021 у справі №160/6846/21.
В ухвалі від 30.10.2018 у справі №757/172/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів.
Кількісний вимір ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до положень частини п'ятої статті 346 КАС України, суд у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов'язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
В свою чергу, клопотання не містить жодних доречних мотивів на підтвердження того, у чому саме полягає виключна правова проблема у контексті спірних правовідносин. У зазначеному клопотанні також немає належного правового обґрунтування того, що спірні правовідносини, які врегульовані законодавчими нормами, допускають їхнє множинне тлумачення та породжують відповідну правову невизначеність.
Водночас, Верховний Суд за наслідками розгляду попереднього клопотання позивачів у цій справі (ухвала від 08.11.2021) вже зазначав, що правовідносини у даній справі (№160/6846/21) та у справах №1840/2909/18, №ЗД/380/67/20 виникли за різних і неподібних фактичних передумов.
Щодо справи №ЗД/813/1/18, то обставини у вказаній справі також не є релевантними по відношенню до цієї справи, оскільки підстави забезпечення позову є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити доцільність вжиття заходів забезпечення позову, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Водночас аналізуючи судову практику, Верховний Суд не виявив виключної правової проблеми із зазначеного питання з урахуванням кількісного та якісного вимірів, глибоких та довгострокових розходжень у відповідній судовій практиці.
Та обставина, що у Верховному Суді, окрім цієї справи, перебувають ще три справи (№160/7949/21, №160/9880/21, №160/10928/21), де сторонами виступають позивачі у цій справі та виконком Дніпровської міської ради, не свідчить про кількісний показник такого роду справ, і, відповідно, не дає підстав для висновку про доцільність передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Отже, наведене у клопотанні обґрунтування наявності виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, не містить підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цієї справи, водночас інші підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачені статтею 346 КАС України, не охоплюються доводами заявленого клопотання.
У зв'язку з викладеним, клопотання ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7», ТОВ «АЛЕСАН» та ТОВ «Голос Дніпра» про передачу справи №160/6846/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 345, 346-347, 355, 359 КАС України, Суд
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Голос Дніпра» про передачу справи №160/6846/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С. М. Чиркін
Судді: В. М. Кравчук
О. П. Стародуб