20 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 160/11933/20
адміністративне провадження № К/9901/45184/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Чиркіна С.М., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі № 160/11933/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про перерахунок пенсії,
У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якому просила:
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсійної виплати (пенсії за віком та доплати за понаднормовий стаж) позивачці із застосуванням величини понаднормового стажу 11 (одинадцять) років, із виплатою на користь позивачки пенсійної виплати (пенсії за віком та доплати за понаднормовий стаж), починаючи від дня проведення перерахунку пенсійної виплати (пенсії за віком та доплати за понаднормовий стаж) позивачці, на підставі рішення суду і в подальшому, щомісячно, довічно;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсійної виплати (пенсії за віком та доплати за понаднормовий стаж) позивачці із застосуванням величини понаднормового стажу 11 (одинадцять) років, за період часу з 01.01.2006 (тобто, з дня з якого позивачці почалася виплачуватися пенсійна виплата (пенсія за віком та доплата за понаднормовий стаж) після здійснення перерахунку в автоматичному режимі до дня проведення перерахунку пенсії за віком позивачці на підставі рішення суду; виплативши на користь позивачки недоотримані грошові суми пенсійної виплати (пенсії за віком та доплати за понаднормовий стаж) за весь період часу з 01.01.2006 і до дня проведення перерахунку пенсійної виплати (пенсії за віком та доплати за понаднормовий стаж), на підставі рішення суду; які становлять різницю між грошовим сумами пенсійної виплати (пенсії за віком та доплати за понаднормовий стаж) позивачки, які мають бути нараховані позивачці, та грошовими сумами, які фактично нараховані позивачці за період часу з 01.01.2006 і до дня проведення перерахунку пенсійної виплати (пенсії за віком та доплати за понаднормовий стаж);
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у здійсненні: вищеназваної інвентаризації пенсійних справ, приведення у відповідність пенсійної справи відносно позивачки відомості про які викладені у тексті листа відповідача від 28.08.2020 № 16801-17589/П-02/8-0400/20 «Про розгляд звернення».
Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалив розглянути та розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 позов задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправними дії відповідача щодо незарахування позивачці періоду роботи у районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 09.08.1972 по 14.04.1978 та з 22.09.1981 по 31.12.1990 у пільговому обчислені трудового стажу один рік роботи за один рік шість місяців;
- зобов'язано відповідача здійснити перерахунок і виплачувати пенсію позивачці починаючи з 01.01.2019, зарахувавши у пільговому обчисленні трудовий стаж один рік роботи за один рік шість місяців період роботи у районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 09.08.1972 по 14.04.1978 та з 22.09.1981 по 31.12.1990.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021 апеляційну скаргу позивачки задоволено частково, внаслідок чого:
1) змінено рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2021, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
- позов задовольнити частково;
- визнати протиправними дії відповідача щодо незарахування позивачці періоду роботи у районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 09.08.1972 по 14.04.1978 та з 22.09.1981 по 07.12.1992 у пільговому обчислені трудового стажу один рік роботи за один рік шість місяців;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплачувати пенсію позивачці починаючи з 01.01.2019, зарахувавши у пільговому обчисленні трудовий стаж один рік роботи за один рік шість місяців період роботи у районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 09.08.1972 по 14.04.1978 та з 22.09.1981 по 07.12.1992.
Не погоджуючись із постановою Третього апеляційного адміністративного суду, відповідач оскаржив її у касаційному порядку.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження, Суд, зазначає таке.
Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
КАС України, передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися у касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі № 160/11933/20.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач: В.М. Бевзенко
Судді: С.М. Чиркін
В.М. Шарапа