20 грудня 2021 року
Київ
справа №280/5523/20
адміністративне провадження №К/9901/45700/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Калашнікової О.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року в справі №280/5523/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування наказів,
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене наказом начальника УСБУ в Запорізькій області полковника Безрукого Б.В. №492-ос/дск від 05.08.2020, щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене наказом начальника УСБУ в Запорізькій області полковника Безрукого Б.В. №493-ос/дск від 05.08.2020, щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене наказом начальника УСБУ в Запорізькій області полковника Безрукого Б.В. №346/дск від 29.07.2020, щодо призначення службового розслідування.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року, у задоволені позову відмовлено повністю.
Не погодившись із вказаними рішеннями, позивачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 13 грудня 2021 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та матеріалів касаційної скарги, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 13 жовтня 2021 року, повний текст виготовлено 28 жовтня 2021 року, копію оскаржуваної постанови скаржником отримано 09 листопада 2021 року, касаційну скаргу подано до Верховного Суду 08 грудня 2021 року (відповідно до поштового штемпелю на конверті), тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Водночас, скаржник не заявляє клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, а лише зазначає дату отримання оскаржуваної постанови.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України.
Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник підставою касаційного оскарження зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів під час застосування відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Верховний Суд наголошує заявнику, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України треба зазначати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку.
Так, зі змісту касаційної скарги можна чітко встановити, що позивач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо порядку застосування статті 56 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у взаємодії зі статтею 7 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Водночас скаржником зазначено, що у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №640/13120/20 від 31 березня 2021 року наведено правовий висновок, що зарахування у розпорядження не є процедурою звільнення військовослужбовця з військової служби, а лише визначає його тимчасове службово-посадове становище на відповідний період часу.
Далі позивач вказує таке: «Водночас, будь-які висновки Верховного Суду саме щодо наслідків закінчення терміну, встановленого наказом по особовому складу, зарахування у розпорядження, тобто порядку застосування пунктів 4.9 Інструкції №772, пункту 48 Положення, у взаємодії зі ст. 29,31 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України.».
Відтак, з наведеного обґрунтування неможливо чітко встановити що саме мав на увазі позивач, зазначаючи вказані норми права.
Верховний Суд не має самостійно визначати підставу для касаційного оскарження судових рішень, а таку підставу має вказувати заявник касаційної скарги з одночасним наведенням підстави касаційного оскарження з огляду на обставини справи та висновки судів попередніх інстанцій.
Відтак, скаржнику необхідно чітко вказати пункт частини четвертої статті 328 КАС України на підставі якого подається касаційна скарга, а також чітко зазначити норми права (пункт, частину, статтю закону або нормативно-правового акту).
Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Крім того, у тексті касаційної скарги скаржник зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер.
Правовий статус ветеранів війни визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в статті 22 якого передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 вищезазначеного Закону.
Отже, при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору суд має враховувати предмет та підстави позову, а також перевіряти, чи стосується справа захисту прав цих осіб з урахуванням статей 12, 22 Закону №3551-ХІІ.
Зазначена правова позиція викладена в постановах Великої палати Верховного суду від 12.02.2020 року №545/1149/17, від 09.10.2019 року №9901/311/19, постанові Верховного Суду від 19.10.2020 року №240/934/20.
З урахуванням вищенаведеного, відсутні правові підстави для звільнення скаржника від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки вимоги не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, як учасника бойових дій.
Відповідно до підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 грн 00 коп (станом на рік звернення із позовною заявою).
Отже, судовий збір, який підлягає сплаті, становить 1681,60 грн (2102х0,4) х 200%).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/ 22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, уточненої касаційної скарги (заяви про уточнення касаційної скарги) із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, із наданням її копії відповідно до кількості учасників справи, а також документу про сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року в справі №280/5523/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування наказів залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху (в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження), в установлений судом строк, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді О. В. Калашнікова
Ж. М. Мельник-Томенко