20 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.004055
адміністративне провадження № К/9901/39225/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 у справі №1.380.2019.004055 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 адміністративний позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0026335012 від 22.03.2019, винесеного Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Львівській області щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» в сумі 3,33грн та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Головне управління Державної податкової служби у Львівській області 26.10.2021 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2021 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними та встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву із зазначенням інших підстав, які з об'єктивних причин унеможливили реалізацію права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції.
Доводи відповідача про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження зводяться до того, що податковий орган вже звертався з касаційними скаргами до Верховного Суду, однак ухвалами Верховного Суду від 04.01.2021 та від 05.02.2021 касаційні скарги були повернуті у зв'язку з недотриманням вимог статті 328, а саме у зв'язку з не зазначенням підстав (підстави) на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України, з належним їх обґрунтуванням. На думку відповідача, повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з належно оформленою касаційною скаргою в межах наданого суб'єкту владних повноважень річного строку, при цьому строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску.
Крім того, відповідач зазначає, є що на момент подання касаційної скарги вперше Головне управління Державної податкової служби у Львівській області було позбавлено можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у даній справі. На думку податкового органу, повторне подання касаційної скарги з порушенням строку на касаційне оскарження відбулося з незалежних від відповідача причин, оскільки відсутність належного фінансування суб'єкта владних повноважень з боку державного бюджету, з об'єктивних причин виключали можливість сплати судового збору у розмірі та порядку визначеному законом та звернення до суду касаційної інстанції в найкоротші строки.
Також, податковий орган зазначає, що приведення касаційної скарги у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (зазначення підстав касаційного оскарження та надання документа про сплату судового збору) та своєчасне подання касаційної скарги при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Надаючи оцінку обставинам, щодо поважності підстав пропуску строку в інтервалах між поверненням касаційної скарги та повторним зверненням до суду з новою касаційною скаргою, суд встановив відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення після постановлення Верховним Судом ухвали від 05.02.2021 (про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними
Крім того податковий орган звернувся з клопотанням у якому просив суд замінити Головне управління Державної податкової служби у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039) його процесуальним правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43968090).
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про здійснення процесуального правонаступництва та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 52, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України, -
Клопотання Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про заміну відповідача його правонаступником задовольнити.
Замінити Головне управління Державної податкової служби у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039) його процесуальним правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43968090).
Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у Львівській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 у справі №1.380.2019.004055.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 у справі №1.380.2019.004055 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова