ф
20 грудня 2021 року
Київ
справа №280/6890/20
адміністративне провадження №К/9901/45374/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.,
перевірив касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2021 року у справі №280/6890/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Державної судової адміністрації України, в якому просив:
- визнати протиправними дії ТУ ДСА України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати йому суддівської винагороди за період з 18 квітня до 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застуванням статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";
-зобов'язати ТУ ДСА України в Запорізькій області провести перерахунок суддівської винагороди за період з 18 квітня до 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і виплатити недоотриману частину.
28 грудня 2020 року рішенням Запорізького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2021 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ТУ ДСА України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду у сумі: 145859,31 грн за період з 18 квітня до 27 серпня 2020 року.
Зобов'язано ДСА України здійснити фінансування ТУ ДСА України в Запорізькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди у сумі: 145859,31 грн за період з 18 квітня до 27 серпня 2020 року.
В іншій частині позову відмовлено.
На вказані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 15 грудня 2021 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З матеріалів касаційної скарги установлено, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 14 травня 2021 року, а касаційну скаргу у цій справі подано до суду поштою лише 10 грудня 2021 року, тобто без дотримання встановлених процесуальним законом строків її подання.
Судом установлено, що вперше касаційна скарга на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2021 року у справі №280/6890/20 від відповідача надійшла 14 червня 2021 року.
Проте, 02 липня 2021 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі № 280/6890/20 повернуто особі яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку.
19 липня 2021 року від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області вдруге надійшла касаційна скарга на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2021 року у справі №280/6890/20.
05 серпня 2021 року ухвалою Верховного Суду повернуто касаційну скаргу особі яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку.
07 вересня 2021 року ухвалою Верховного Суду втретє повернуто касаційну скаргу особі яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку.
30 вересня 2021 року ухвалою Верховного Суду вчетверте повернуто касаційну скаргу особі яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку.
08 листопада 2021 року ухвалою Верховного Суду вп'яте повернуто касаційну скаргу особі яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку.
Разом з касаційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що касаційна скарга подана повторно після її повернення, що не позбавляє права звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду. Враховуючи викладене, вважає, що строк на касаційне оскарження рішень судів пропущено з поважних причин та просить його поновити.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд в ухвалах від 02 липня 2021 року, 05 серпня 2021 року, 07 вересня 2021 року, 30 вересня 2021 року, 08 листопада 2021 року відповідачу було надано вичерпні роз'яснення щодо вимог, яким має відповідати касаційна скарга в частині форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Також Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Проте подана вшосте касаційна скарга, так і не відповідає вимогам частини другої статті 330 КАС України, зокрема, в частині необхідності наведення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), з належним їх обґрунтуванням.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення відповідачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними.
Отже, відповідач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв'язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже відповідачу необхідно довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог частини четвертої статті 330 КАС України, а саме до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
До касаційної скарги відповідачем надано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано обмеженим фінансуванням на сплату судового збору.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частинами першою та другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Відповідачем не зазначено умов, визначених статтею 8 Закону № 3674-VI, за наявності яких суд може прийняти ухвалу про відстрочення сплати судового збору, а отже клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Крім того Верховний Суд зазначає, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць станом на 01 січня 2020 року - 2102 грн. 00 коп.
Враховуючи, що позивачем у справі є фізична особа, яка звернулась з позовом до суду у 2020 році, виходячи зі змісту позовних вимог, позивачем у справі заявлено одна позовна вимога немайнового характеру, таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 1681,60 гривень (200% від (2102,00*0,4).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030106; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням відповідачу строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаного клопотання разом з документом про сплату судового збору в розмірі 1681,60 гривень.
Керуючись статтями 3, 169, 328, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Визнати неповажними підстави пропуску Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області строку на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2021 року у справі №280/6890/20.
Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2021 року у справі №280/6890/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії- залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді Н.А. Данилевич
В.Е. Мацедонська