20 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 320/7168/20
адміністративне провадження № К/9901/44273/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області в частині невідповідності займаній посаді та звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність;
визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Київській області №203 о/с від 13 липня 2020 року "По особовому складу", відповідно до якого було звільнено ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі пункту 5 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність).
поновити ОСОБА_1 на роботі, а саме на службі в поліції;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 15 липня 2020 року по день поновлення на роботі.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції в Київській області, оформлене протоколом від 25 червня 2020 року №127.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Київській області від 13 липня 2020 року №203 о/с "По особовому складу".
Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області з 16 липня 2020 року.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції України в Київській області на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 16 липня 2020 року по 24 травня 2021 у розмірі 104 291,60 грн без урахування обов'язкових податків та зборів.
03 грудня 2021 року відповідач засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" (яка була чинною на час вирішення справи судом першої інстанції) суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, і скаржник на такі не посилається.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А. Уханенко