21.12.21
Провадження 2/235/2592/21
Справа 235/4960/21
21 грудня 2021 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі головуючого - судді Філь О.Є.
за участю секретаря судового засідання Придворової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Покровську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТОВ «ФК «Прайм Альянс» 15.07.2021 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 27 листопада 2013 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № R53113493860В від 27.11.2013 року у відповідності до якого останній отримав кредит в сумі 49500,00 грн. із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 7,5% річних.
08 липня 2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» було укладено договір відступлення прав вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 08715нв, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.
29 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» укладено Договір факторингу № 29/01/19-1 від 29.01.2019 року, відповідно до якого ТОВ «ФК'Прайм Альянс» набуло нового кредитора до відповідача за кредитним договором № R53113493860В від 27.11.2013 року.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов'язань по поверненню кредитних коштів за Кредитним договором налічується заборгованість у розмірі 14 739,38 грн., яка складається з: часткової суми заборгованості за кредитним договором за період з 22.03.2016 року по 27.11.2016 рік, заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 11 950,86 грн. та сума заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 420,68 грн. (відповідно до графіку платежів), а також урахування індексу інфляції та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України, що станом на 01.07.2021 р. становить 2367,84 грн.
Просив позивач стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором та витрати по сплаті судового збору.
Крім того, позивач просив поновити строк для звернення стягнення заборгованості з 18.03.2019 року, посилаючись на те, що 18.02.2019 року боржнику було направлено вимогу про погашення заборгованості разом з повідомленням про відступлення прав вимог, його було повідомлено про необхідність погасити заборгованість протягом 30 календарних днів з моменту отримання вимоги або зв'язатися з новим кредитором для узгодження вигідних умов подальшої сплати заборгованості. На думку позивача, оскільки ненадання відповіді на дану вимогу є погодженням з умовами даної вимоги та строком її виконання, то можна дійти висновку про необхідність обраховувати строк позовної давності з моменту закінчення пільгового строку виконання зобов'язання відповідно до вимоги, а саме, з 18.03.2019 року.
15 липня 2021 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Філь О.Є.
19 липня 2021 року надіслано запит щодо реєстрації місця проживання відповідача. 27 липня 2021 року отримано відповідь на запит.
28 липня 2021 року ухвалою судді відкрито провадження у справі, надано відповідачу 15 - денний строк на подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити повністю в задоволенні позовних вимог, застосувати позовну давність до вимог позивача.
З'ясувавши обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд встановив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що 27 листопада 2013 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № R53113493860В від 27.11.2013 року у відповідності до якого останній отримав кредит в сумі 49500,00 грн. із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 7,5% річних (а.с. 6-12).
08 липня 2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» було укладено договір відступлення прав вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 08715нв, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором (а.с. 13- 17).
Докази про отримання відповідачем ОСОБА_1 повідомлення про відступлення прав вимоги за вих. Номером 6238 від 08.07.2015 року відсутні (а.с. 18).
29 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» укладено Договір факторингу № 29/01/19-1 від 29.01.2019 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло нового кредитора до відповідача за кредитним договором № R53113493860В від 27.11.2013 року (а.с. 19-23).
Докази про отримання відповідачем ОСОБА_1 повідомлення про відступлення прав вимоги за вих. Номером 8491 від 18.02.2019 року та вимоги про повергнення кредитної заборгованості за вих.№ В/14/02/1231 від 18.02.2019 року відсутні (а.с. 24-25). Список згрупованих поштових відправлень від 05.03.2019 року жодним чином не підтверджує, що відповідач ОСОБА_1 отримав зазначені вимоги. Більш того, з опису вкладення, списку згрупованих поштових відправлень та самої вимоги від 18.02.2019 року вбачається, що вимога ОСОБА_1 направлялась за адресою: АДРЕСА_1 , в той час, як згідно кредитного договору зазначено, що ОСОБА_2 зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
30.04.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О.О. було вчинено виконавчий напис № 1492 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 51491,46 грн за кредитним договором № R53113493860В від 27.11.2013 року.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04.06.2021 року даний виконавчий напис було визнано таким, що не підлягає виконанню (а.с. 72-74).
На теперішній час позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 14 739,38 грн., яка складається з: часткової суми заборгованості за кредитним договором за період з 22.03.2016 року по 27.11.2016 рік, заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 11 950,86 грн. та сума заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 420,68 грн. (відповідно до графіку платежів), а також урахування індексу інфляції та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України, що станом на 01.07.2021 р. становить 2367,84 грн.
Відповідачем ОСОБА_1 заявлено про застосування строку позовної давності.
Відповідно до положень ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законодавством встановлена спеціальна позовна давність та відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність один рік. Відповідно до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Згідно роз'яснень, викладених у правовій позиції Верховного Суду України у справі № 6-14 цс 14, в яка згідно ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування судами під час розгляду справ, за договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Відповідно до ст. 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № R53113493860В від 27.11.2013 року у відповідності до якого останній отримав кредит в сумі 49500,00 грн. із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 7,5% річних, останній платіж в розмірі 2359,25 грн мав бути сплачений 27.11.2016 року.
До суду з позовом позивач звернувся 15 липня 2021 року. Таким чином, строк позовної давності позивачем пропущений.
Суд не визнає поважними причини пропущення позовної давності, на які посилався позивач. А саме, докази про отримання відповідачем ОСОБА_1 повідомлення про відступлення прав вимоги за вих. Номером 8491 від 18.02.2019 року та вимоги про повергнення кредитної заборгованості за вих.№ В/14/02/1231 від 18.02.2019 року відсутні (а.с. 24-25). Список згрупованих поштових відправлень від 05.03.2019 року жодним чином не підтверджує, що відповідач ОСОБА_1 отримав зазначені вимоги. Більш того, з опису вкладення, списку згрупованих поштових відправлень та самої вимоги від 18.02.2019 року вбачається, що вимога ОСОБА_1 направлялась за адресою: АДРЕСА_1 , в той час, як згідно кредитного договору зазначено, що ОСОБА_2 зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, вчинення 30.04.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О.О. виконавчого напису № 1492 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 51491,46 грн за кредитним договором № R53113493860В від 27.11.2013 року, який в подальшому рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04.06.2021 року було визнано таким, що не підлягає виконанню (а.с. 72-74), також суд не визнає поважною причиною пропущення позовної давності.
Оскільки відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності та суд не визнав поважними причини пропущення позовної давності, на які посилався позивач, то у задоволенні позовних вимог належить відмовити у повному обсязі з цих підстав.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Таким чином, строк позовної давності щодо вимог позивача почався 28.11.2016 року та закінчився 28.11.2019 року, а із позовом до суду банк звернувся лише в липні 2021 року, тобто поза межами строку позовної давності.
Відповідно до ст. 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Згідно ч. 1 ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу строку.
Відповідно до ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, то судові витрати стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають, а покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 257, 261, 267, 512, 526, 610, 1077 ЦК України, ст.ст. 259, 263-268 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення ухвалено, складено і підписано в нарадчій кімнаті. Повний текст рішення складено 21 грудня 2021 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», код ЄДРПОУ 41677971, місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.. Січових Стрільців, 77.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя: