ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 грудня 2021 року м. Київ № 826/19415/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенка Ігор Івановича Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просить з урахуванням уточнених позовних вимог:
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенко Ігоря Івановича сформувати повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, що підлягають відшкодування, у який включити:
ОСОБА_1 за додатковим договором №1 від 03.04.2016р. до договору №153D-664759 банківського вкладу «Живи сонячно» в національній валюті в розмірі 100 000 грн, до виплати 44 479 грн та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повний перелік вкладників з урахуванням інформації щодо вкладника ОСОБА_1 , яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за додатковим договором №1 від 03.04.2016 р. до договору №153D-664759 банківського вкладу «Живи сонячно» в національній валюті в розмірі 100 000 грн, до виплати в сумі 44 479 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2018 відмовлено в задоволені позовних вимог повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2018 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 10.12.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 скасовано. Адміністративну справу № 826/19415/16 направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, дану справу розподілено на суддю Григоровича П.О.
Ухвалою від 11.03.2021 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду в судовому засідання.
Як вбачається з матеріалів справи позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити посилаючись на те, що після віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних та його подальшої ліквідації уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб безпідставно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Уповноважена особа під час нового розгляду справи відзиву на позов не подавала, з заявами/клопотаннями до суду не зверталась.
Відповідно до наданого Фондом гарантування вкладів відзиву під час нового розгляду справи, останній проти позову заперечує, посилаючись на відсутність підстав для виплати позивачу гарантованого відшкодування в спірній сумі 44 479 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Між ОСОБА_2 та ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» укладено договір №153D-664759 банківського вкладу «Живи сонячно» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (1 місяць) від 25.03.2016.
У відповідності до умов зазначеного договору (п. 1.1.) Банк приймає грошові кошти вкладника (вклад) на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 у сумі 100 000, 00 грн на термін з 25.03.2016 по 25.04.2016. Пунктом 1.2. договору передбачено, що процентна ставка на вклад встановлюється у розмірі 17% річних.
У подальшому, 03.04.2016 між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Хрещатик» укладено договір про відступлення права вимоги. За умовами вказаного договору (п. 1) ОСОБА_2 передала, а позивач прийняв право вимоги за договором №153D-664759 банківського вкладу «Живи сонячно» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (1 місяць) від 25.03.2016 в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Олексюком Г.О. та зареєстровано в реєстрі за №158.
На підставі вищезазначеного договору про відступлення права вимоги 03.04.2016 між ОСОБА_2 , Банком та позивачем укладено додатковий договір №1 до договору №153D-664759 банківського вкладу «Живи сонячно» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (1 місяць) від 25.03.2016, відповідно до умов якого до договору внесені наступні зміни:
- змінено редакцію преамбули договору в частині визначення сторін договору. Зокрема, однією зі сторін договору, а саме вкладником, стала ОСОБА_1 (п.1 додаткового договору №1);
- змінено редакцію пункту 1.1 договору. Зокрема, вказаним пунктом договору передбачається, що Банк приймає грошові кошти вкладника в подальшому «Вклад», на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2 , в подальшому «Вкладний», що відкривається Банком на його ім'я, в сумі 100 000, 00 грн на термін з 25.03.2016 по 25.04.2016. Кошти, прийняті у післяопераційний час, святкові, неробочі або вихідні дні, зараховуються на вкладний рахунок на наступний робочий день. Термін вкладу відраховується з дня зарахування коштів на вкладний рахунок.
Постановою ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» від 04.04.2016 №565 «Про затвердження переліку пов'язаних із банком осіб станом на 01.04.2016» затверджено Перелік пов'язаних із банком осіб станом на 01.04.2016, відповідно до витягу з якого вбачається, що ОСОБА_2 є пов'язаною з ПАТ «КБ «Хрещатик» особою.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.04.2016 №234 «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.04.2016 №463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Згідно з цим рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку І.І. строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно.
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21.04.2016 №560, продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно.
У відповідності до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка І.І. з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 №46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 03.06.2016 № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» з 06.06.2016 по 05.06.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Костенку І.І.
З 09.06.2016 Фонд розпочав виплати вкладникам ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», проте інформацію щодо позивача не було внесено до переліку вкладників та, як наслідок, позивачеві не сплачено гарантовані суми відшкодування за рахунок Фонду згідно з договорами банківського вкладу.
У квітні 2017 р. позивачем було отримано належні йому за договорами банківського вкладу №230D-651700 від 11.01.2016 р, №230D-651702 від 11.01.2016 р, №230D-651701 від 11.01.2016 р. укладеними з ПАТ «КБ «Хрещатик» кошти в загальній сумі 155 521, 00 грн., а тому враховуючи що відповідачем було виконано дані зобов'язання, позивачем було зменшено позовні вимоги.
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси в сумі 44 479 грн (200 000 - 155 521) порушеними, ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду.
Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону № 4452-VI).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов'язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI, Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI, не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Частинами третьою, п'ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI, з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
При цьому, правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону № 4452-VI).
Закон № 4452-VI визначає порядок складання Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI, Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком правочинів протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
Як підтверджується матеріалами справи (а.с.79 том 1), уповноважена особа Фонду не включила позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду в спірній сумі, через те, що укладення Додаткового договору №1 на користь Позивача було здійснено, на думку Уповноваженої особи 04.04.2016 p., тобто після отримання посадовими особами ПАТ «КБ «Хрещатик» постанови Національного банку України №231/БТ від 04.04.2016 р. «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії проблемних».
З урахуванням того, що спірний правочин укладений під час дії заборони укладати правочини, наслідком яких є збільшення гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами фізичних осіб з підстав віднесення банку до проблемних постановою НБУ, Уповноважена особа дійшла висновку про не включення Позивача до переліку осіб, що мають право на відшкодування 100 000,00 грн за рахунок Фонду.
Надаючи правову оцінку таким обставинам справи, суд зазначає наступне.
У частині третій статті 38 Закону № 4452-IV, якою врегульовано заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За правилами частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Законом України від 16.07.2015 № 629-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» (далі - Закон № 629-VIII), який набрав чинності 12.08.2015 частину третю статті 38 Закону № 4452-IV доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Водночас, збільшення витрат Фонду, пов'язаних з виведенням банку з ринку може мати негативні наслідки для вкладника у вигляді не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, у разі якщо таке зарахування відбулось після віднесення банку до категорії проблемних, а операції, укладення (переоформлення договорів), що передували збільшенню таких витрат - вчинені (укладені) саме з порушенням закону.
Таким чином, вчинення (укладення) банком, віднесеним до проблемних, правочинів (у тому числі договорів) з порушенням норм законодавства, зокрема Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про Національний банк України», може бути підставою для не включення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв'язку із віднесенням таких правочинів (у тому числі договорів) до числа нікчемних відповідно до пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.
Якщо узагальнити наведені положення, то можна дійти висновку, що законодавець поставив можливість відшкодування гарантованих державною коштів фізичній особі у певну залежність від конкретних умов, серед яких наявність у фізичної особи зацікавленої в отримані такого відшкодування певного вкладу в визначеній банківській установі, існування такого вкладу до моменту запровадження тимчасової адміністрації та відсутності підстав з якими Закон №4452-VI пов'язує можливість застосування уповноваженою особою Фонду наслідків нікчемності правочинів, на підставі яких такі кошти були залучені, при цьому з'ясування джерел походження коштів даного вкладу відіграє одну з ключових ролей у вирішенні питання реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
У положенні п. п. 3 та 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VІ визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною першою статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Відповідно до пункту 2 статті 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між фізичною та юридичною особою.
Правовідносини, що виникають під час відкриття банками поточних рахунків клієнтів, регулюються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (далі - Інструкція). Згідно з вимогами пункту 1.8 Інструкції банки відкривають своїм клієнтам поточні рахунки за договором банківського рахунку. Цим же пунктом Інструкції встановлено, що до поточних рахунків також належать карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками відповідно до вимог цієї Інструкції.
Згідно ст. 3 Інструкції, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Банк не має права відмовити у відкритті рахунку, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. (ст. 6 Інструкції).
У відповідності до ст. 8 Інструкції , у договорі банківського вкладу обов'язково зазначаються:
1) вид банківського вкладу;
2) сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок;
3) строк зберігання коштів (за строковим вкладом);
4) розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін.
Як встановлено судом, 03.04.2016 між ОСОБА_2 та позивачем укладено договір про відступлення права вимоги. За умовами вказаного договору ОСОБА_1 передала, а позивач прийняв право вимоги за договором №153D-664759 банківського вкладу «Живи сонячно» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (1 місяць) від 25.03.2016 в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.
Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Олексюком Г.О. та зареєстровано в реєстрі за №158.
На підставі вищезазначеного договору про відступлення права вимоги 03.04.2016 між ОСОБА_1 , Банком та ОСОБА_2 укладено додатковий договір №1 до договору №153D-664759 банківського вкладу «Живи сонячно» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (1 місяць) від 25.03.2016.
Стосовно критичного відношення Уповноваженої особи до додаткового договору №1 до договору №153D-664759 банківського вкладу «Живи сонячно» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (1 місяць) від 03.04.2016, оскільки зазначений договір не підписаний сторонами і сам факт його укладення 03.04.2016 є сумнівним, оскільки відповідно до наказу ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» від 05.12.2015 №1835 «Про регламент роботи» відділення банку не працюють в неділю, тоді як 03.04.2016 припадає саме на такий день тижня, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Дійсно, дата підписання додаткового договору №1 до договору №153D-664759 припадає на неділю, та згідно Регламенту роботи ПАТ «Комерційний банк Хрещатик», субота та неділя не являються робочими днями тижня.
Поряд із тим, в матеріалах справи наявні копій документів датованих 03.04.2016 року виданих керівництвом Банку Хрещатик, а позивач наполягає на тому, що у цей період неділя не була вихідним днем.
Пункт 10.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунка кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу IV Інструкції № 174 до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать, зокрема, заява на переказ готівки та заява на видачу готівки.
Інструкція № 174 визначає зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки з операційної каси. Бланки касових документів виготовляються з урахуванням їх зразків друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом (пункт 1.2 глави 1 розділу IV Інструкції № 174).
Відповідно до пункту 1.3 глави 1 розділу IV Інструкції № 174 касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.
З огляду на вказане вище письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджене договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Додержання письмової форми договору є обов'язковою умовою взаємовідносин між банком і вкладником (пункт 2.2 глави 2 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516).
Банк під час здійснення касових операцій має забезпечувати, зокрема, своєчасне повне оприбутковування готівки національної та іноземної валюти, що надійшла до каси банку, її зарахування на зазначені клієнтами рахунки згідно з вимогами нормативно-правових актів і належний внутрішній контроль за касовими операціями (пункт 8 розділу I Інструкції № 174).
Відповідно до пункту 1.6 глави 1 розділу IV Інструкції № 174 банк (філія) визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати касові документи, і визначає систему контролю за виконанням касових операцій.
Відтак, оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору.
Аналогічний правовий висновок Велика Палата Верховного Суду викладала у своїй постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц.
Договір відкриття рахунку насамперед є передумовою відкриття поточного рахунку для клієнту банку, проте нас при вирішенні даного спору цікавить встановлення обставин з якими законодавець пов'язує можливість відшкодування клієнту банку (фізичній особі) гарантованих державною коштів у разі ліквідації даної установи, тому саме наявність у позивача відкритого на його ім'я рахунку та коштів на ньому в сумі більшою за 10 грн. в даній банківській установі і є одним з необхідних елементів, встановлення наявності чи відсутності якого і покладено на суд при вирішенні даної справи.
Оскільки відповідачем в порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України до матеріалів справи не надано рішення компетентного органу або суду, якими встановлено підробку додаткового договору №1 до договору №153D-664759 банківського вкладу «Живи сонячно» або встановлено перевищення повноважень посадовою особою банку, що підписала такий договір, суд приходить до висновку що зазначений договір було укладено саме 03.04.2016.
Натомість дослідивши зміст додаткового договору №1 до договору №153D-664759 банківського вкладу «Живи сонячно» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (1 місяць) від 03.04.2016, укладеного між сторонами по справі, суд вважає за необхідне перевіривши при цьому чи був на підставі даного правочину відкритий на користь позивача поточний рахунок в банку та чи були зараховані кошти з рахунку ОСОБА_3 на підставі договору відступлення права вимоги від 03.04.2016 на рахунок позивача, якщо такий мав місце бути.
Як самостійно зазначає Фонд у наданому відзиві та підтверджується випискою по рахунку позивача, що додана до відзиву, кошти за вкладом по рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 за договором №153D-664759 в загальній сумі залишку 100 000,00 грн та відсотків 186,95 грн. (гарантована сума складе 44 478,83грн.) знаходяться у тимчасовому обмежені до виплати, накладеному уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК», а отже є можливими дійти переконання, що на підставі даного правочину на користь позивача був відкритий поточний рахунок в банку та і на цей рахунок були зараховані кошти з рахунку ОСОБА_3 на підставі договору відступлення права вимоги від 03.04.2016, а отже позивач є вкладником в цій частині коштів.
При цьому, статтею 204 Цивільного кодексу, встановлено презумцію правомірності правочину, за змістом якої, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Слід вказати, що даний договір недійсним в судовому порядку не визнавався, очевидних підстав вважати його нікчемним в силу вимог закону у суду не було, тому суд приходить до висновку про наявність у позивача права на відшкодування гарантованих державною коштів.
У той же час, визначаючись із належністю обраного позивачем способу захисту порушеного права на час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
02.10.2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №1000741110128000175 про проведення державної реєстрації припинення ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» як юридичної особи, а, отже, ліквідація банк вважається завершеною, а сам банк ліквідованим.
Отже, зобов'язання Уповноважену особу вчинити певні дії не призведе до відновлення порушеного права.
Водночас, оскільки протиправні дії щодо не включення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенком І.І. позивача до переліку вкладників ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок Фонду, а також неподання ним до Фонду повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, щодо позивача, призвели до не отримання ОСОБА_1 належного їй відшкодування вкладу в сумі 44 479 гривень, та враховуючи, що на день ухвалення судового рішення у даній справі ПАТ «КБ «Хрещатик» як юридична особа приватного права припинена, спірні правовідносини виникли до її припинення, то з метою ефективного захисту порушеного права позивача суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання Фонду гарантування виплатити позивачу суму 44 479 грн за додатковим договором №1 від 03.04.2016р. до договору №153D-664759 банківського вкладу «Живи сонячно» в національній валюті.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити ОСОБА_1 суму 44 479 грн (сорок чотири тисячі чотириста сімдесят дев'ять грн) за додатковим договором №1 від 03.04.2016р. до договору №153D-664759 банківського вкладу «Живи сонячно» в національній валюті.
3. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 (п'ятсот п'ятдесят одна грн 20 коп.).
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17).
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя П.О. Григорович