ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
20 грудня 2021 року м. Київ № 640/36784/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи товариства з обмеженою відповідальністю «Центрбуд» до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій, скасування постанов, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Центрбуд» з позовом до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить:
визнати незаконними дії відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.08.2021 року ВП №66513815 до моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/4990/19 та списання грошових коштів з рахунків на оплату виконавчого збору та витрат виконавчого провадження;
скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №66513815 від 17.08.2021 року;
скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №66513815 від 17.08.2021 року;
повернути кошти в розмірі 73 485,59 грн. (сімдесят три тисячі чотириста вісімдесят п'ять гривень 59 коп.) виконавчого збору та витрат виконавчого провадження товариству з обмеженою відповідальністю «Центрбуд» (код ЄДРПОУ 31092950).
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Водночас, статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII встановлено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.
За приписами частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.
З позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що позивачем оскаржуються, зокрема, дії відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.08.2021 ВП №66513815 та постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №66513815 від 17.08.2021.
Водночас, виконавче провадження №66513815 відкрито з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/4990/19, виданого 20.07.2021, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Центрбуд» на користь КП «Київський метрополітен» суму штрафних санкцій у розмірі 723996,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 10859,94 грн.
Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, постановлених в порядку господарського судочинства визначається Розділом VI Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 338 Господарського процесуального кодексу України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Згідно з статтею 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Таким чином, ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 338, 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу.
Зважаючи на те, що у виконавчому провадженні №66513815 позивач є стороною виконавчого провадження, а саме - боржником, а спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу виконання рішення суду у господарській справі, суд приходить до висновку, що даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів та підлягає розгляду за правилами ГПК України.
Таким чином, позовні вимоги в частині оскарження дій відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.08.2021 ВП №66513815 до моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/4990/19 та списання грошових коштів з рахунків на оплату виконавчого збору та витрат виконавчого провадження та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №66513815 від 17.08.2021 року не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Разом із тим, стосовно позовних вимог в частині скасування постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №66513815 від 17.08.2021 року суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Тобто, Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у даному випадку постанови відповідного органу державної виконавчої служби про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, згідно з яким відповідні спори належать до юрисдикції адміністративних судів і мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що знаходився на примусовому виконанні у державного виконавця.
Таким чином позовні вимоги в цій частині належать до юрисдикції адміністративного суду.
На підставі викладеного, судом встановлено, що у позовній заяві об'єднані позовні вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
У відповідності з частиною першою статті 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Водночас, за приписами частини шостої статті 21 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Частиною четвертою статті 172 КАС України передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
За таких обставин, беручи до уваги те, що позовні вимоги позивача мають розглядатись в порядку різного судочинства (адміністративне та господарське), суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.
Разом з тим, суд роз'яснює, що позивач має право розділити наявні у цій справі вимоги і подати їх за правилами відповідного судочинства.
Керуючись положеннями ст.ст.21, 169, 172, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Центрбуд» до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій, скасування постанов, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви разом з доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст.256 КАС України. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-297 КАС України.
Суддя В.П. Шулежко