ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 грудня 2021 року м. Київ № 640/6596/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Чудак О.М., суддів Донця В.А., Шейко Т.І., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Лісовенка О.О., представника третьої особи Юр'євої К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження заяву позивача про роз'яснення рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національне агентство України з питань державної служби, про визнання протиправним та нечинним акту в частині,
установив:
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач, Кабмін), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національне агентство України з питань державної служби, в якому позивач просить визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним в окремій його частині, а саме: абзац перший пункт (частина) 10 (десята) Порядку присвоєння рангів державних службовців, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306, та який викладено наступним чином: «Державним службовцям, яким присвоєно ранг відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-ХІІ «Про державну службу», присвоюється найнижчий ранг у межах категорії посад, до якої належать посада державної служби».
21.07.2021 позивачем подано клопотання про визнання судом суперечності чинного Закону України «Про державну службу» №889 Основному Закону - Конституції України (ст. 22, п. 12 ч. 1 ст. 92 Конституції). А саме, висловлено прохання визнати Закон України «Про державну службу» в частині не врегульованості Законом питання співвідношення між «старими» категоріями посад та рангами державних службовців визначеними Законом №3727-ХІІ та діючим Законом №889-VІІІ, що призводить до невизначеності чи правильніше до втрати вже набутого правового статусу тими державними службовцями, які набули правовий статус під час дії Закону №3727-ХІІ - таким, що суперечить Конституції України, а саме: ст. 22 та п. 12 ч. 1 ст. 92 Конституції України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2021, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання секретарем, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 відмовлено. Судом прийнято до уваги наведені позивачем як письмові, так і усні обґрунтування, заперечення представників відповідача і третьої особи та зазначено, що оцінку доводам цього клопотання буде надано при вирішенні справи по суті з наведенням відповідного мотивування у рішенні суду із врахуванням того, що обставина наявності суперечностей не визнається відповідачем і третьою особою.
23.10.2021 позивачем до суду подано заяву про роз'яснення ухвали.
В судовому засіданні позивач заяву підтримав. Представники відповідача й третьої особи проти задоволення заяви заперечували.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Порядок роз'яснення судового рішення визначений статтею 254 КАС України.
Відповідно до частин першої, другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави вважати, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Отже, роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не вирішуючи питань, які не були предметом судового розгляду.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
При цьому механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не незгоден із судовим рішенням. Такі особи можуть оскаржити це судове рішення в порядку передбаченому КАС України, якщо таке право надане цим Кодексом.
В той же час, як вбачається із поданої позивачем заяви, він фактично не погоджується з прийнятим рішенням за результатами розгляду його клопотання, наполягає на прийнятті саме позитивного висновку.
З огляду на це, заява не підлягає задоволенню в порядку статті 254 КАС України і підстав для роз'яснення ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2021 суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 254, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
В задоволенні заяви позивача про роз'яснення рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національне агентство України з питань державної служби, про визнання протиправним та нечинним акту в частині, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена відповідно до статей 254, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку, встановленому статтями 295 - 297 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 17.12.2021.
Головуючий суддя О.М. Чудак
Суддя В.А. Донець
Суддя Т.І. Шейко