15 грудня 2021 року Справа 160/25139/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, -
10.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, поданий адвокатом Збарською Іриною Володимирівною, у якому позивач просить суд:
- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 18.10.2021 року № 1749к, про притягнення майора поліції ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №1 Дніпровського РУП ГУНП до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 08.11.2021 року № 676 о/с про звільнення зі служби в поліції, за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), майора поліції ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );
- поновити майора поліції ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №1 Дніпровського РУП ГУНП;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 08.11.2021 року по 494,7 грн. за кожен день вимушеного прогулу до дня проведення фактичного розрахунку;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) моральну шкоду завдану незаконним звільненням у грошовій сумі в 5000 грн. (п'ять тисяч гривень).
Згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
При цьому, статтею 5 КАС України визначено способи судового захисту, відповідно до частини першої якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що серед іншого в прохальній частині ОСОБА_1 заявляє вимоги про скасування наказів Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 18.10.2021 року № 1749к, про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, та від 08.11.2021 року № 676 о/с про звільнення зі служби в поліції, за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), проте всупереч вимогам КАС України не заявляє вимог про визнання протиправними зазначених наказів.
Разом із тим, за положеннями пунктів 6 та 7 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
В адміністративному позові позивачем в порушення наведених вимог не було зазначено відомості чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору, а також заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
Поряд із цим, пунктом 8 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Всупереч наведеної норми позивачем в адміністративному позові не було зазначено інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, за приписами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (ч.1 ст.29 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
У статті 3 Закону України від 11.12.2003 №1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» надано визначення терміну «місце проживання», відповідно до якого це - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР адміністративно-територіальна одиниця - це область, район, місто, район у місті, селище, село.
Таким чином, як місце проживання позивача відповідно до вищенаведених вимог у позовній заяві ним повинно бути зазначено житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
В порушення наведених норм в адміністративному позові місцем проживання чи перебування вказано лише: «Адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 », проте не зазначено адміністративно-територіальну одиницю. Крім того, не зазначено поштовий індекс позивача.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами у відповідності до вимог КАС України, який містить поштовий індекс та місце проживання чи перебування позивача; відомості чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору, заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості.
Поряд із цим, пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України також передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, частиною 5 наведеної статті передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За визначенням, наведеним у пункті 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 40108866) є органом державної влади.
Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За приписами частини 6 зазначеної статті якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Аналіз наведених норм та обставин дозволяє зробити висновок про те, що оскільки до позивача було застовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби та в подальшому звільнено з публічної служби, то для звернення до суду у справі щодо питань проходження та звільнення з такої служби встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що позивач оскаржує, зокрема, наказ № 1749к про притягнення майора поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №1 Дніпровського РУП ГУНП до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, який прийнятий Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області 18.10.2021, а до суду адміністративний позов направлений лише 07.12.2021, тобто через півтора місяця з дати його прийняття. При цьому, позивачем в адміністративному позові було не зазначено, коли він ознайомився зі змістом або дізнався про існування оскаржуваного наказу, тобто позивачем в порушення наведених норм не було зазначено дати, коли останній дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З огляду на відсутність даних щодо дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів стосовно наказу від 18.10.2021 №1749к, суд не може визначити чи позов подано у строк, установлений законом, а в разі - якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Разом із цим, суд звертає увагу позивача, що частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов із зазначенням дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а також його копії для направлення відповідачу у справі, а в разі визначення декількох відповідачів - відповідно до їх кількості, а в разі подання позову після закінчення строків, установлених законом - позивач має подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:
- уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами у відповідності до вимог КАС України, який містить поштовий індекс та місце проживання чи перебування позивача; інформацію щодо дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; відомості чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору, заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості;
- в разі подання позову після закінчення строків, установлених законом - позивач має подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 120, 122, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до абзацу 2 частини 3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу представника позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Юхно