13 грудня 2021 року Справа 160/24791/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, пов'язану з невиплатою ОСОБА_1 компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2017, 2018, 2019 роки та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2017, 2018, 2019 роки;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, пов'язану з невиплатою ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 63663, 20грн. (шістдесят три тисячі шістсот шістдесят три гривні, 20 копійок);
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, пов'язану з невиплатою ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Щодо клопотання позивача про поновлення процесуального строку, суд враховує таке.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Командира Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України від 12.07.2021 № 148 позивача виключено із списків особового складу. Позивач звернувся із рапортом від 06.05.2021 про виплату грошової компенсації щодо речового майна. Позовна заява подана до суду 07.12.2021.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиплатою позивачу у день звільнення з військової служби грошової компенсації вартості речового майна, яким він не був забезпечений під час проходження служби.
Таким чином, за характером спірних правовідносин та їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Оскільки спірні відносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 N 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 по справі N 240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 по справі N 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі N 816/197/18, від 20.10.2020 у справі N 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі N 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.
Суд зауважує, що звернення позивача до відповідача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, тобто місячний строк слід враховувати з моменту звільнення позивача, а саме: з 12.07.2021 року.
Дана позиція суду, в частині відліку строку з якого особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав в спірних правовідносинах, узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.03.2021 року по справі № 240/12017/19 та постанові від 22.07.2021 року № 420/718/21.
Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Отже, позивачу необхідно надати докази звернення до суду в межах строків, визначених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України або подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин поважності його пропуску.
Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон №3674), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" визначено, що з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривень.
Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону №3674.
Згідно приписів ст.4 Закону №3674, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, 63663,20 грн.*1% (908,00 грн.).
Також згідно приписів ст.4 Закону №3674, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, 908,00 грн. (2270 грн. * 0,4).
Враховуючи, що позивачем подано позов, який містить три вимоги: одну майнового характеру, та дві вимоги немайнового характеру, то звертаючись до суду з даним позовом позивач повинен був сплатити до суду судовий збір у розмірі (3*908,00 грн.) 2724 грн.
Натомість позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 5 ч. 1 п. 12 Закону України « Про судовий збір».
Розглянувши клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, а також дослідивши письмові докази, подані до заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо її задоволення, оскільки спір не пов'язаний з виконанням службового обов'язку, а зі звільненням зі служби та проведення розрахунку позивача.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано ст.133 КАС України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 ст.8 Закону №3674.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначений переліки є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Враховуючи викладене, позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, тому судовий збір повинен сплачувати.
З огляду на вказане, позивачу слід надати документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки останнім днем для вирішення питання про залишення позовної заяви без руху припадає на вихідний день, то в силу ч. 6 ст. 120 КАС України, дане питання вирішується в перший робочий день - 13.12.2021.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання до суду:
- доказів звернення до суду в межах строків, визначених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України або заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин його пропуску;
- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 2724,00 грн. Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами: отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, код отримувача ЄДРПОУ (отримувача) 37988155, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір, (ПІБ чи назва установи, організації позивача) Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підляє.
Суддя О.В. Маковська